ААФУ: збірна півріччя сезону 2018/2019

Фото aafu.org.ua

Воротарі

1. Михайло Макогон (Карпати Галич Івано-Франківська область)

12 матчів – 5 пропущених м’ячів – 8 «сухих» матчів

Хоча чемпіони Івано-Франківщини зимують лише четвертими у Групі 1, насправді вони лише за 1-2 очка від зони плей-офф і мають цілком реальні шанси пробитися навесні в стикові матчі. Річ у тім, що ця команда пропускає найменше серед усіх конкурентів. У чому велика заслуга її 31-річного воротаря, який багато виручав і потужно провів матчі навіть проти найпотужніших суперників.

2. Микола Зінченко (Вікторія Миколаївка Сумська область)

14 матчів – 9 пропущених м’ячів – 8 «сухих» матчів

Чинний чемпіон України серед аматорів захист титулу проводить у складній групі, де його суперниками є кілька чемпіонів областей, а також володар Кубка ААФУ, який у фіналі обігрував якраз Вікторію. Тим не менш, команда із Сумщини впевнено йде у зоні виходу в плей-офф із суттєвим відривом. Не в останню чергу, завдяки Зінченку, який видав низку «клін-шитів», потужно зігравши у всіх матчах, окрім, хіба що в Первомайську (де три пропущених не завадили гостям виграти).

3. Юрій Кособуцький (ОДЕК Оржів Рівненська область)

11 матчів – 5 пропущених м’ячів – 6 «сухих» матчів

Традиційно надійно грає і воротар ОДЕКа. За винятком буквально одного-двох матчів на всіх рівнях (включаючи всеукраїнський та обласний), Кособуцький був надійним та впевненим у власних силах. 38-річний голкіпер у матчах проти найближчих конкурентів, здебільшого, грав на нуль – що, звичайно, доводить високий клас оборонної ланки оржівців.

Праві захисники

1. Сергій Алексанов (ВПК-Агро Шевченківка Дніпропетровська область)

14 матчів – 3 голи – 3 асисти

Досвідчений фланговий універсал здорово діяв на бровці, активно долучався до атак, виконував стандарти під подачу та міг допомогти команді відразу на кількох точках поля. При великій ротації ВПК-Агро та максимальних завданнях наявність таких гравців, як Алексанов, особливо важлива.

2. Олег Домальчук (Рочин Соснівка Львівська область)

11 матчів – 1 гол – 1 асист

22-річний фланговий захисник дуже непогано діяв у зв’язках із різними гравцями, вдало діяв у підіграші, взяв участь відразу в кількох результативних комбінаціях (причому, говоримо не лише про голи чи безпосередні асисти, а й про випадки, коли Олег розганяв атаки на початкових стадіях та здійснював простріли й навіси, які призводили до загострення у карному майданчику суперників).

3. Олександр Парфьонов (ЛНЗ-Лебедин Черкаська область)

14 матчів – 2 асисти

29-річний крайній захисник володарів Кубка України серед аматорів, як і його колега із протилежного краю – Калинич, досить надійно відіграв на оборону. Це особливо важливо, якщо враховувати, як високо діють вінгери ЛНЗ, яким дають можливість вільно творити якраз надійні й досвідчені оборонці.

Центральні захисники

1. Тимофій Листопад (ЛНЗ-Лебедин Черкаська область)

14 матчів – 5 голів – 3 асисти

30-річний Листопад – один із стрижневих виконавців лідера Групи 2. Зважаючи на те, що Кондратюк був доступним не завжди, від надійності Тимофія та вміння зіграти в різних парах залежала успішність всієї ланки. А ще володар потужного удару та холоднокровного характеру був корисним при стандартах, виявившись безпосередньо причетним одразу до восьми голів.

2. Святослав Локатир (Карпати Галич Івано-Франківська область)

11 матчів – 3 голи

30-річний захисник був справжнім ватажком оборони галичан – найнадійнішої у чемпіонаті загалом, чіпко діяв у єдиноборствах, а також при стандартах. Причому, як біля своїх, так і біля чужих воріт – в активі Локатира відразу кілька забитих м’ячів та загострень при кутових та штрафних.

3. Сергій Чикалюк-Козакевич (ОДЕК Оржів Рівненська область)

10 матчів – 3 голи – 1 асист

33-річний старожил оржівського колективу цьогоріч певний час пропускав через травми та дискваліфікації, було неприємне вилучення в матчі з Карпатами. Тим не менш, свої провідні якості Чикалюк-Козакевич використовував сповна. Він прекрасно діяв у власному карному майданчику й добре долучався на стандарти. Їхня пара із Мучаком – одна із найбільш непрохідних у Групі 1.

Центральні захисники

1. Микола Лазорик (Покуття Коломия Івано-Франківська область)

11 матчів – 2 голи – 2 асисти

Ветеран коломиян Лазорик – чи не найкращий в аматорському футболі України за грою вгорі, до того ж, з віком (майже 34 роки) він не втратив ні стрибучості, ні спритності. Покуття завдяки Миколі має регулярну перевагу при подачах стандартів, а сам центрбек ще й допомагає атаці першим пасом.

2. Кирило Сидоренко (ВПК-Агро Шевченківка Дніпропетровська область)

11 матчів – 3 голи

33-річний захисник за рахунок досвіду допомагав гранду футболу Дніпровщини в стабілізації результатів. Недарма, хоча початок сезону ВПК-Агро дещо не вдався, надалі команда набрала ходу та пішла на зимівлю лідером своєї Групи 3 із дуже хорошими шансами на достроковий вихід у плей-офф.

3. Володимир Кіричук (ФК Дніпро Дніпропетровська область)

10 матчів – 1 гол

Легендарний клуб у рік свого сторіччя на дев’ятому місці в Групі 3 аматорського чемпіонату, але якщо подумки додати зняті за не футбольні справи 6 очок, то виявиться, що молода команда цілком собі претендент на п’ятірку найкращих, а ще – півфіналіст Кубка ААФУ. Туди її вивів якраз гол захисника Кіричука. У свої 22 роки він – один із найстарших гравців команди, після Другої ліги вони з Палюхом є провідними гравцями оборонної ланки (останній ще й може зіграти в опорній зоні).

Ліві захисники

1. Віталій Горбачов (СК Каховка Херсонська область)

14 матчів – 1 гол – 4 асисти

Досить майстерний, технічний захисник із хорошим ударом та умінням подати стандарти. Ефективно грає на своїй бровці, причому, зазвичай стає започатковувачем найгостріших атак через фланг. Загалом, каховська команда, яка зараз посідає 5 місце в Групі 3, видала дуже хороший сезон із повним тріумфом в обласних змаганнях. Але завдяки таким лідерам, як Горбачов, вона значно поліпшила результати й усеукраїнського масштабу.

2. Олександр Борячук (Факел Липовець Вінницька область)

13 матчів – 2 голи – 2 асисти

27-річний латераль Факела – рідний брат форварда Шахтаря, який грає в оренді в Маріуполі й нещодавно дебютував у першій збірній. За стилем гри – це дуже активний фланговий захисник, який часто діє на одній висоті з напарником-півзахисником. Борячук-старший віддав перевагу липовецькій команді перед професіональними змаганнями. Разом із Притуляком, Молочком та Андрєєвим він – один із тих, хто посилив Факел цього року.

3. Василь Лойко (ФК Малинськ Рівненська область)

12 матчів – 1 гол – 4 асисти

Лойко та Луцюк – надійні флангові захисники потужної команди із Рівненщини, яка за останній рік досягла великого прогресу. Окрім того, що вони виконують безпосередню роботу, ще й здорово допомагають атакам. Василь, якого номінуємо в збірну півріччя, неодноразово доставляв м’ячі з флангу в карний майданчик, що було досить зручно для атакувальних гравців. Непогано виконує й стандарти.

Центральні півзахисники

1. Юрій Комягін (Таврія Новотроїцьке Херсонська область)

12 матчів – 4 голи – 3 асисти

На старті сезону не було в аматорському футболі більшої сенсації, ніж Таврія – міцна команда, яка опирається на досвідчених екс-професіоналів Херсонщини, захопила лідерство в Групі 1 і не віддавала його аж до пізньої осені, коли все ж далися взнаки два фронти чемпіонату і кубку. А натхненником, лідером цієї команди був технічний та спритний Комягін. Зусиллями 34-річного конструктивного хавбека були постійно зв’язані лінії, а Пуляєв із Кириком мали підтримку пасом.

2. Ігор Прокурор (Скорук Томаківка Дніпропетровська область)

10 матчів – 1 гол – 6 асистів

Свого часу подавав великі надії у професіональних клубах Скала (Стрий) та Нафтовик (Охтирка). Розумний півзахисник із прекрасним дальнім ударом та пасом – якби не травми, у свої 27 років однозначно грав би мінімум у Другій лізі. Але зараз допомагає Скоруку – і томаківці дуже залежать від розкішних стандартів Прокурора.

3. Ігор Вонс (Агрон Великогаївська ОТГ Тернопільська область)

10 матчів – 5 голів – 2 асисти

Один із провідних пенальтистів аматорської ліги, прекрасний виконавець штрафних ударів – ці свої козирі Вонс у матчах Агрону використовував сповна. При цьому чемпіони Тернопільщини можуть розраховувати ще й на ігрові переваги Ігоря, який може і сам завершити з гри, і віддати своєчасний пас на різні дистанції.

Праві півзахисники

1. Тарас Сивка (Покуття Коломия Івано-Франківська область)

9 матчів – 7 голів – 6 асистів

Сивка свого часу грав на професіональному рівні за рідну Буковину, ФК Тернопіль та навіть ковалівський Колос, однак заради родини погодився продовжити виступи в аматорському клубі неподалік дому. Для Покуття це чудова новина – лівша з елегантною технікою та обвідним ударом завжди у центрі уваги, у найкращих матчах зупинити його без фолу просто неможливо, Тарас однаково ефективний і в підіграші, і в завершенні, і при виконанні стандартів.

2. Антон Вакуленко (ЛНЗ-Лебедин Черкаська область)

13 матчів – 5 голів – 3 асисти

23-річний вінгер виділявся швидкістю та дриблінгом, він завжди націлений на ворота та уміє зіграти в стилістиці інвертованого крайнього хавбека, що буває особливо незручно для класичних захисників. Вакуленка відзначаємо як найстабільнішого серед рівних – Дєдов та Колос також тягнули на собі команду.

3. Віталій Петриченко (Дружба Новомиколаївка Херсонська область)

14 матчів – 4 голи – 4 асисти

Стрімкий і технічний гравець, здається, без проблем може зайняти будь-яке місце у групі атаки – і справа, і зліва, і під нападником. Уміє прорватися, пробити, прострілити. Володіє набором заготованих прийомів із дієвими рішеннями з флангів – завдяки цьому постійно корисний Дружбі, а також здорово допомагає форвардам Лопіну та Муковозову.

Атакувальні півзахисники

1. Сергій Назаренко (ФК Дніпро Дніпропетровська область)

12 матчів – 4 голи – 3 асисти

38-річний Назаренко спочатку позиціонувався як граючий помічник тренера, але вже перші його виходи на заміни показали, що на полі рівних екс-гравцеві збірної України просто нема. Думає на три кроки вперед, віддає передачі, які виводять навіть не одного, а по кілька гравців відразу на воротаря. Радує фірмовими дальніми ударами. Для своєї команди Сергій – більше ніж гравець, поруч із ним молоді Шинкаренко, Бандурін, Будняк, Вергун зростають і розвиваються значно швидше.

2. Андрій Кузьмін (Вікторія Миколаївка Сумська область)

14 матчів – 11 голів – 2 асисти

Свого часу віддав перевагу Вікторії перед друголіговим ФК Нікополь – і не прогадав. Став чемпіоном України серед аматорів, зібрав колекцію футбольних нагород Сумщини. На початку сезону менше вирізнявся результативністю, але завершив рік просто неймовірною серією – найбільшою в поточному сезоні всього аматорського футболу. У шести заключних матчах 2018-го забив 8 м’ячів, граючи, нагадаємо, атакувального хава.

3. Олександр Ніколайчук (ОДЕК Оржів Рівненська область)

11 матчів – 8 асистів

Із Колядою, Трофимчуком та Капустинським чудово комбінували, регулярно постачаючи на передову тонкі передачі. Найкраще у цьому плані виступив Ніколайчук. А якщо ще й врахувати два асисти в анульованому матчі із острозькою Коброю, то Олександр може претендувати на звання найкращого розпасівника не тільки в Групі 1, а й у чемпіонаті в цілому.

Ліві півзахисники

1. Арамаіс Маргарян (ВПК-Агро Шевченківка Дніпропетровська область)

13 матчів – 1 гол – 9 асистів

21-річний хавбек із вибуховою швидкістю виявився найкращим асистентом своєї команди, Групи 3 та всього чемпіонату в цілому. Маргарян вирізняється умінням протягнути м’яча через фланг та прострілити, а також умінням однаково добре зіграти як зі старту, так і з лави запасних по ходу зустрічі.

2. Ярослав Сидоренко (Альянс Липова Долина Сумська область)

14 матчів – 4 голи – 4 асисти

Альянс володіє прекрасним кадровим потенціалом – тут зібране все найкраще, що готував Юрій Ярошенко в ПФК Суми та сумській Барсі. Ця команда сильна колективізмом, тут кожен може забити й загострити. А ми б хотіли відзначити молодого Сидоренка. 20-річний технічний та спритний гравець завжди міг загострити на рівному місті, піти в обіграш, зіграти на коротко.

3. Олексій Притуляк (Факел Липовець Вінницька область)

10 матчів – 7 голів – 1 асист

Прибув у команду по ходу сезону і значно її посилив. Екс-професіонал виступив у зв’язці із технічним Фурманом, забивними Новаківським та Молочком. Швидкий футболіст із хорошою технікою та лівою ногою додав атакам липівчан саме цих якостей. Багато забивав, якщо команда збереже цю групу атаки – навесні має стати ще сильнішою.

Нападники

1. Руслан Качур (ЛНЗ-Лебедин Черкаська область)

14 матчів – 9 голів – 1 асист

36-річний форвард починав із запасу, регулярно вдало виходячи на заміни та забиваючи важливі м’ячі, тож поступово витіснив із основи конкурента Литовчака й назабивав досить багато, щоб вважати півріччя успішним. Качур пограв на більш високому рівні – Перша ліга, Кубок України проти сильних суперників. І дуже приємно бачити, що він приберіг емоції, сили та бажання й на аматорські змагання.

2. В’ячеслав Шевченко (Вікторія Миколаївка Сумська область)

11 матчів – 9 голів – 2 асисти

Зірка ФК Олександрія та алчевської Сталі, гравець із досвідом виступів на найвищому рівні, Шевченко в 33 роки був лідером атак миколаївської команди. Зробив би ще більше, якби не травма по ходу сезону, через яку пропустив майже весь жовтень місяць. Центрфорвард із хорошою антропометрією, вміє нав’язати й виграти боротьбу, зіграти на випередження, протиснутись крізь захист і завершити з ближньої відстані.

3. Сергій Пуляєв (Таврія Новотроїцьке Херсонська область)

13 матчів – 7 голів

30-річний форвард лідирував у списку провідних бомбардирів на старті сезону. Здорово відгукувався на передачі на хід, особливо успішно грав у ближньому бою – добивання, замикання флангових та розрізних передач. Восени знизив результативність, а із кінця вересня у чемпіонаті взагалі не забивав, утім, все одно зробив багато для успішного півріччя команди, яка починає свій шлях на всеукраїнському рівні.

Нападники

1. Михайло Коломоєць (ВПК-Агро Шевченківка Дніпропетровська область)

14 матчів – 17 голів – 1 асист

Екс-нападник друголігового ФК Нікополь у своїй новій команді спочатку боровся за визнання, конкуруючи із значно досвідченішим Шарком, однак досить швидко завоював авторитет. Уже по ходу чемпіонату ААФУ проявив себе як хорошого пенальтиста, видав кілька затяжних бомбардирських серій, а в матчі проти харківської Кобри здійснив пента-трик. Лідер гонки бомбардирів усього чемпіонату, що аж ніяк не дивно.

2. Артем Корольчук (ФК Малинськ)

11 матчів – 9 голів – 1 асист

28-річний форвард із Житомирщини більшість кар’єри провів на професіональному рівні – з перемінним успіхом грав за Оболонь-Бровар, при своїй рідкісній антропометрії (2 метри зросту) мало забивав. А от у Малинську знайшли можливість відродити забивний інстинкт Корольчука і тут він є лідером атак, до того ж, допомагає товаришам скидками. Певний час лідирував у всьому чемпіонаті за голами, зараз – лідер бомбардирської гонки Групи 1.

3. В’ячеслав Акімов (Вікторія Миколаївка Сумська область)

14 матчів – 7 голів – 2 асисти

Школа Шахтаря та одеського футболу відчувається – один із найбільш універсальних атакувальних гравців. Може зіграти у центрі півзахисту, під нападником, а також на вістрі. Власне, на час травми Шевченка саме Акімов врятував атаку Вікторії, забивши за час його відсутності п’ять м’ячів. Прекрасний виконавець стандартів – можливо, найкращий в ААФУ зараз по штрафних.