Манчестер Юнайтед – Тоттенгем. Без зайвого ризику

Фото bbc.com
Наш сайт розповідає про матч Манчестер Юнайтед – Тоттенгем.

“Усі азартні гравці помирають в злиднях”, – любив приговорювати Малькольм Ґлейзер.

Символічно, що водорозділом між епохою постійних заощаджень і нещодавньою активністю Манчестер Юнайтед на трансферному ринку, стала смерть патріарха роду Ґлейзерів у травні 2014-го.

Відзначаючи в цьому році десяту річницю суперечливого переходу у власність американських підприємців, Манчестер Юнайтед більше не боїться ризикувати. Частково це забезпечується тим, що вартість нової десятирічної угоди з Adidas становить лише на £40 млн менше, ніж загальна сума, яку за найуспішніший клуб в історії англійського футболу свого часу заплатили Ґлейзери. Частково ж тим, що підтримка нового менеджера Луї ван Гаала в Юнайтед залишається на тому ж рівні, який свого часу концентрував у своїх руках Алекс Ферґюсон. Власники вірять: так само, як серу Алексу вдалося провести МЮ через шторм нестабільного фінансового становища в нульових, ван Гаалу під силу повернути на Олд Траффорд великі перемоги.

Нідерландський спеціаліст, безумовно, усвідомлює цю відповідальність і віддає собі звіт у тому, наскільки важливо йому зберегти довіру клубного керівництва. На урочистій церемонії, присвяченій нагородженню найкращих гравців Манчестер Юнайтеж минулого сезону, ван Гаал викрав шоу не лише через епізод із саксофоністкою, а й через акценти, які він чітко розставив у своїй промові. “Найважливіше для менеджера – підтримка ради директорів, і в цьому клубі вона є просто неймовірною. Величезне значення відіграють і фани. Та не менш важливим є і той виклик, який постійно мотивує нас на нові перемоги”, – під гучні оплески заявив Луї. Не лякаючись перспективи померти в злиднях, менеджер Юнайтед вирішив зайти навіть далі: “Що я хочу вам сказати, так це те, що ми дуже близько”. У перекладі з ламаної англійської ван Гаала це означало, що в новому сезоні його команда не задовольниться виконанням завдання-мінімуму з кваліфікацією до Ліги чемпіонів – Луї кидав рукавичку всім претендентам на чемпіонський титул Прем’єр-ліги в новому сезоні.

Чи ризикує “Залізний тюльпан” таким чином? Певна річ, адже декларація наміру поборотися за чемпіонство менеджером команди, яка в минулому сезоні не виглядала сильнішою за жодного зі своїх конкурентів, є вельми сміливою заявою. Ще більший тиск на Луї, втім, спричиняють методи, завдяки яким він намагається досягнути своєї мети. За рік у Манчестері голландець встиг попрощатися з майже двома десятками футболістів, витративши на підписання нових виконавців понад £200 млн. Та навіть запрошення на Олд Траффорд нових одинадцяти гравців поки не наближає Юнайтед до того варіанту, в якому цю команду хотів би бачити ван Гаал. “Чи задоволений я своїм складом? Річ у тім, що нам бракує бачення гри. Нам не завадило б більше креативу, адже ми змушені постійно шукати необхідний баланс”. Для того, щоб знайти цей баланс, у менеджера є ще два повноцінні сезони за контрактом, та досвід його попередника Девіда Моєса підказує, що розраховувати на це не варто навіть за декларованої підтримки керівництва.

Свідомо ван Гаал змушений іти й на інший ризик. Обіцяючи після підписання контракту з Юнайтед повернути на Олд Траффорд яскравий футбол із акцентом на гру в атаці через фланги, бронзовий призер чемпіонату світу ухвалював політичне рішення. Оманливість такого підходу свого часу викрив ветеран латиноамериканського футболу Оскар Вашингтон Табарес: “Не варто демонізувати слово “захист”. […] Немає нічого злочинного в тому, щоб бути сильним в обороні. Тренер називає себе проповідником атакувального футболу, коли він хоче бути популярним”. І точно так само, як минулого року ван Гаал відкривав сезон за тактичною схемою з трьома захисниками, не варто чекати на повернення традиційних елементів гри Юнайтед і цього разу.

Залишаючи осторонь жарти про те, що літні підписання одразу кількох центральних півзахисників суперечать філософії МЮ, варто сказати, що виділені ван Гаалом пріоритети багато в чому справді не вписуються в звичні для Червоних дияволів правила. По-перше, рішення Луї награвати в передсезонній підготовці схему з Вейном Руні на вістрі атаки, Хуаном Матою і Ешлі Янґом на флангах і Мемфісом Депаєм на позиції атакувального півзахисника розчарувало манчестерських вболівальників, які очікували від менеджера імплементації тактичної побудови 4-3-3 з акцентом на флангову гру. Наявність у складі ван Гаала Янґа та Мемфіса, удостоєного честі стати новим сьомим номером Юнайтед, надає йому можливість відновити традиційний акцент Дияволів на фланги, та у голландця, схоже, є свої погляди на це питання.

По-друге, початок сезону з єдиним нападником світового класу у складі можна назвати не просто ризиком, а й відмовою від традиційних правил гри на Олд Траффорд. Вболівальники Юнайтед пам’ятають, що обидві останні перемоги в Лізі чемпіонів їхня команда відсвяткувала, маючи можливість розраховувати на чотирьох форвардів. І хоча здебільшого вони підтримують рішення ван Гаала довіритися Вейну Руні на вістрі атаки, стан здоров’я Хав’єра Ернандеса та відсутність досвіду у Джеймса Вілсона не можуть їх не турбувати. Особисті ж прихильники Робіна ван Персі, певно, взагалі лютують

Ну і по-третє, червоний Манчестер не може зрозуміти впертості свого менеджера у питанні з центром оборони. Річ у тім, що в передсезонному американському турне Луї ван Гаал награвав у ролі одного з центрбеків Дейлі Блінда, універсального виконавця, який, утім, набагато впевненіше почуває себе на позиції флангового захисника або ж опорного півзахисника. Своє рішення перекваліфікувати співвітчизника ван Гаал пояснював наміром створити нову пару центральних захисників з двох, які б органічно доповнювали одне одного за рахунок двох різних робочих ніг. За словами Луї, це дає можливість спростити перехід з оборони в атаку, оскільки в такому разі для виконання першого пасу захисникам не довдеться підлаштовувати м’яч під іншу ногу. Таким чином, у пару до шульги Блінда менеджер ставив то Філа Джонса, то Кріса Смоллінга – правоногих виконавців. Проблема лише в тому, що навіть остання велика пара центрбеків Юнайтед, дует Неманьї Відича та Ріо Фердинанда, була виключно правоногою.

Усі три суперечливі тези знайшли своє відображення в стартовому складі МЮ на перший матч сезону проти Тоттенгема. У центрі оборони ван Гаал вирішив довірити різнобічній парі Смоллінг-Блінд, вихід Мемфіса на позиції атакувального півзахисника розчарував апологетів “шляху Юнайтед”, не потішила фанів і наявність лише двох нападників у заявці на гру. Понад те, досі не вирішена ситуація з Давідом Де Хеа не дозволила менеджеру розраховувати в зустрічі зі Шпорами на найкращого футболіста Дияволів у минулому сезоні і змусила зробити ставку на новачка Серхіо Ромеро, який провів свій останній матч на клубному рівні аж в січні.

Неготовність аргентинського голкіпера до матчів найвищого рівня проявилася одразу в кількох епізодах, коли під тиском суперників Ромеро був змущений вибивати м’яч в аут. Приборкавши нерви і відбившись від стартової хвилі атак Тоттнема, Ромеро, як і весь Юнайтед, все ж взяв ситуацію під контроль. Обрізка півзахисника Шпор Бенталеба згодом дозволила Дияволам здійснити різкий контрвипад, який закінчився непорозумінням у штрафному майданчику після флангового прострілу. Кайл Вокер у боротьбі з Руні мимохіть проштовхнув м’яч у свої ворота, і на перерву МЮ пішов із перевагою в рахунку.

По перерві ж, продовжуючи звичну для стартового матчу сезону не надто активно гру, вболівальники Юнайтед побачили одразу кілька підтверджень своїх хвилювань. Кілька дотепних передач Крістіана Еріксена розрізали зону між лівим захисником господарів Люком Шоу і лівоногим Бліндом. І хоча Дейлі разом зі своїм партнером Смоллінгом виявився лідером МЮ за кількістю здійснених пасів, зрозуміло, що левова частка цих передач не була здійснена за атакувальним вектором. Заради справедливості, втім, варто сказати, що Кріс Смоллінг провів матч, який можна назвати близьким до зразкового.

Заміна Мемфіса Депая після години ігрового часу на Андера Ерреру ж, своєю чергою, фактично зафіксувала перехід команди ван Гаала на варіант з трьома центральними півзахисниками. Іспанець, зрозуміло, грав трохи вище за пару опорників Шнайдерлін-Швайнштайґер, але переслідувало це рішення менеджера одну мету – наситити центр поля і дати більше простору на флангах Маті та Валенсії. Подивимось, чи не вирішить менеджер почати наступний матч за такого варіанту півзахисту.

Понад те, відчайдушна (і невдала) спроба Вейна Руні зловити м’яч у повітрі бісіклетою нагадала про те, що підсилити гру з лави для запасних за браком готових нападників ван Гаал не може. Капітан Юнайтед не провів жахливу зустріч – навіть навпаки, його варто відзначити за старання і продовження спроби знайти порозуміння з Депаєм. Проте ближче до кінця матчу стало очевидно, що підсилення на позиції нападника МЮ точно не завадило б.

У першому матчі сезону Манчестер Юнайтед не довелося понад міру ризикувати. Однак зрозуміло, що, поставивши собі настільки амбітні завдання, на Червоних дияволів найближчим часом будуть чекати набагато більш серйозні випробування, ніж зустріч із Тоттнемом. А от Луї ван Гаал, своєю чергою, змушений продовжувати ризиковану гру.

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?