Brave New World

«Могу лишь сказать, что наши ребята сейчас играют в футбол без души». Мабуть, лише одиниці з тренерів Премє’р-ліги цього сезону не розповідали про важкий стан свого клубу, про затримки з заробітними виплатами. У Металіста ситуація цьогоріч найбільш важка, та ще й з результатами виникають великі труднощі, тому Олександр Севидов говорить найбільш щиро та відверто. «Могу […]

«Могу лишь сказать, что наши ребята сейчас играют в футбол без души». Мабуть, лише одиниці з тренерів Премє’р-ліги цього сезону не розповідали про важкий стан свого клубу, про затримки з заробітними виплатами.

У Металіста ситуація цьогоріч найбільш важка, та ще й з результатами виникають великі труднощі, тому Олександр Севидов говорить найбільш щиро та відверто. «Могу взять вину на себя, что не нашел рецепта, как нужно мотивировать команду, которая ни во что больше не верит».

Проблеми українського футболу розпочались не на початку 2014 року, як би, здавалось, не легко було б пов’язати деякі історичні події. Футбол вже давно був відірваний від реального стану речей в країні, а гравці та тренери жили у світі мрій. Світі мрій, яким він був для простої людини.

Є велика різниця між зарплатнею та получкою. Футболісти отримували саме получку в часи, які і зараз, і потім будуть називати ледь не золотими. Клуби, що підтримувались багатіями, не рахували грошей, готові були платити величезні суми гравцям. У нормальних бізнес-структурах розуміють різницю між двома речами, які часто називають синонімами. Ніхто не повинен отримувати суму більше, ніж він може принести. Модель для спорту не відрізняється взагалі. Просто за приклад потрібно вибирати не «близьку нам по духу» країну з її підходом до розвитку професійного спорту.

У футболістів ніколи не виникало проблем із мотивацією, коли вони ні за що, ні про що отримували по 50 тисяч доларів на місяць. При тому що клуб, де вони грали, стільки не заробляв за рік. Порахувати дефіцит клубного бюджету не становить проблем.

Тепер гроші рахує кожен, особливо бізнесмени ті витрати, які вони просто спалюють без шансу заробити на цьому. Зі свого сьомого неба футболісти просто не змогли вчасно спуститися. Затримки та звільнення це нормально. Це ганебна ознака часу.

(Зовсім інша розмова про клуби, які своїми витратами та небажанням створювати фінансову подушку безпеки, зважаючи на підтримку багатіїв, виявились ще більше не готові до нового виклику.)

«Очень тяжело мужику, который каждый день приходит в семью, говорить каждый день «нет». Цими словами Олександр Севидов хоче, щоб його гравців зрозуміли, може навіть десь і пожаліли.

Прості вболівальники вважають футбол чимось романтичним, завжди знаходять для нього красиві слова про любов до клубних кольорів, тоді як для футболістів це робота. Навіть якщо ти займаєшся своєю улюбленою справою, романтика зникає, якщо ти робиш це за гроші.

Тим більше для професій, що пов’язані не з механічним виконанням дій, потрібні емоції. А цього важко очікувати в таких умовах.

Зрозуміло, важко. Зрозуміло, футболісти за останні два роки багато втратили навіть, якщо зважати просто на суми, що їм обіцяють, а не вони їх отримують. Фактично це все звичайнісінька карма. Вони жили занадто добре, й тепер повинні платити за це.

Колишні зарплати футболістів мінус теперішні зарплати дорівнює тому, скільки грошей вони отримували незаслужено. Принаймні з економічної точки зору.

Якщо піднімати питання справедливості, як футболіста, то тут також можна дійти не найкращих висновків. Коли футболісти в чемпіонаті України були такі сильні, наскільки їм платили, то чому вони не виступають в топ-чемпіонатах тепер? Настільки серйозна криза та війна тільки у нас, а футболісти все одно здебільшого залишаються в Україні, йдуть на зменшення зарплати. У кращому випадку – Казахстан та Білорусь.

У порівнянні з іншими роками від’їзд до Європи відбувся. Проте здебільшого це були молоді гравці, або трансфери типу Хомченовсього до другого дивізіону чемпіонату Іспанії. Ще два роки тому над таким переходом би сміялись.

Можливість змінити місце робити шляхом переїзду за кордон не дозволяє футболістові ставити себе в один ряд з іншими людьми.

Це вже обставини, що для цього треба вчити мову та заново доводити свій професіоналізм. Тому футболісти й не поспішають користатись цими шансами. Скільки розмов було про переходи деяких інших українців у закордонні клуби Європи, проте вони спочатку вибирають Україну, потім Казахстан, а вже насамкінець інші варіанти.

Олександр Севидов бідкався й через інше: «Мне не за себя обидно, а за тех футболистов, которых я пригласил или упросил остаться. Как мне смотреть им в глаза?»

Ці його слова дивують більш за все. Невже футболісти не знали про ситуацію з Металістом? Невже Рудика чи Льопа перед підписанням контракту не спілкувались з своїм колишнім партнером по Металургу Прийомовим? Легко ж зробити висновки: якщо клуб має борги за рік, то платити він не збирається.

На цю тему є жарт. Взимку Іван Бобко пішов з Чорноморця. Спочатку він побував у Ворсклі, а потім підписав контракт з Металістом, який пообіцяв більшу зарплатню. Бобко вирішив, що краще не отримувати 15 тисяч, ніж отримувати 10 (суми умовні).

Зовсім інша проблема це той факт, що Металісту взагалі дозволили виступати у Прем’єр-лізі та ще й нових гравців підписувати. Але хіба самі футболісти не бачили та не розуміли ситуації? А тепер, чому вони не розривають контракти та не шукають стабільного місця роботи?

Живий приклад – Ежидіо з Дніпра.

Найбільша проблема для українця сьогодення, не тільки футболіста: відмова сприймати те, що все навколо змінилось. Й не тільки в кращий бік. Здається, ось-ось Донбас знову стане українським та там налагодиться колишнє життя, а Шахтар спокійно зіграє на Донбас-Арені. Потім буде Крим. Все буде добре, або ще й краще. Як раніше, але краще. Проте неможливо у реальності повністю відтворити те, що було колись. Це називається спогади.

От і у футболі цього чекають. «А что остается делать? Надеемся. Будем ждать до зимы». Але по-старому вже не буде (див. заголовок).

Sport Arena

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?