Челсі: автобус заглох

фото Getty images
Напередодні матчу Динамо – Челсі Sport Arena розповідає про ситуацію в стані лондонської команди.

Клубний автобус Челсі вирушає на матч вулицями Лондона, та раптом на його шляху з’являється перепона. Спричинений аварією довжелезний корок урешті змушує водія припаркуватися. Жозе Моурінью розводить руками. Вийшовши на узбіччя і усвідомивши, у наскільки скрутному становищі вони опинились, Сесар Аспілікуета і Дієго Коста мимоволі знаходять поглядами Джона Террі. Капітан усе розуміє – і починає свій забіг.

Алгоритм, який запускає дешеву, хоч і офіційно ліцензовану клубом, гру для мобільних пристроїв (о часи, о звичаї!) видається показовим не через акцент на персону Террі. Однак ситуацію, яка склалася на Стамфорд Бридж протягом перших місяців сезону, все ж не проілюструвати краще, ніж змальованою картинкою.

Автобус заглох.

***

Надзвичайні проблеми Челсі вже викликали багато обговорень і стали темою не одного аналітичного матеріалу, проте найбільш точно їх раптовість та загадковість свого часу описали видатні сатирики Ільф і Пєтров: “Спочатку все було добре, але потім усе стало погано”. Чинний чемпіон Англії розпочинав сезон у статусі головного фаворита Прем’єр-ліги, проте за перші дев’ять турів зумів оформити лише три перемоги, пропустивши за цей відтинок часу більше голів, ніж за увесь перший чемпіонський сезон Жозе Моурінью. У намаганні уникнути подальшого тривіального опису величезної лавини проблем лондонської команди ми пропонуємо використати методику менеджера Синіх і розбити увесь масив інформації на чотири головні складові. Власне, ці аспекти “Особливий” вважає принциповими і саме на них він от уже котрий рік продовжує будувати свій тренувальний процес.

Захист

“Я не тікаю від проблем, тому не збираюсь добровільно залишати клуб. У жодному разі. Якщо клуб хоче мене звільнити, це рішення доведеться прийняти їм, тому що я не маю наміру уникати відповідальності. Чому? Тому що Челсі не може знайти кращого менеджера, ніж я”.

Певна річ, якщо мова йде про команду Моурінью, то говорити насамперед варто про захист. Першочерговою проблема оборони для Челсі зразка цього сезону є й у відриві від персони менеджера; неприємності неодмінно вникнуть, коли твоя головна перевага раптово перетвориться на ахіллесову п’яту. Власне, цьогорічні виступи гравців групи захисту лондонців зараз настільки явно кидаються в очі саме через те, що в минулому сезоні оборона Челсі була безапеляційно найкращою в Прем’єр-лізі. Браніслав Іванович не мав на Острові конкурентів на позиції правого захисника. Сесар Аспілікуета, здавалося, справді міг власноруч перемогти в Лізі чемпіонів. Ґарі Кехілл і Джон Террі ж поділилися з Моурінью тим, що за підсумками сезону найбільше клопоту їхній парі завдав Радамель Фалькао. Менеджер, утім, гумору підлеглих не зрозумів (можливо, настільки дивним чином вони намагалися сказати йому, що в сезоні в них узагалі не знайшлося гідних конкурентів?) і врешті пішов на сміливе рішення з орендою колумбійського нападника.

Ще більше здивував той регрес, якого в новому сезоні змогли досягти всі без винятку захисники Челсі. Іванович, який ще не так давно повинен був залишати свою скривавлену бутсу в музеї Челсі, зараз, таке враження, й досі продовжує грати з діркою в нозі. Кехілл, своєю чергою, не робить собі послуги, вкотре повертаючи розмови про залежність від партнера за центром оборони. Ситуація Террі також викликає щирий подив, однак у дещо іншому розумінні. За повідомленнями англійських інсайдерів, зразковий минулий сезон капітана, у якому він не пропустив жодної хвилини ігрового часу матчів Прем’єр-ліги, став справжнім здивуванням для менеджменту Синіх, помітний же спад у формі зараз здається природним для 34-річного ветерана.

Джон Террі, Getty Images
Джон Террі, Getty Images

Не може не дивувати в цьому контексті і статус Курта Зума. Центрбек, який досі не відсвяткував свій 21-й день народження, вкрай високо цінується тренерським штабом, проте вряди-годи Моурінью, здається, чинить на молодого футболіста надмірний тиск. “Кристал Пелас пішов ва-банк, зробивши ставку на двох потужних нападників, але мене це не хвилювало, – описував “Особливий” події матчу, в якому Челсі оформив чемпіонський титул. – Я випустив на поле Зума, і найкращий виконавець мого складу в тому, що, стосується, гри на другому поверсі, свою справу зробив”. Ще більш показовий момент: ухваливши в серпні безпрецедентне рішення замінити Террі в перерві матчу проти Манчестер Сіті, Моурінью аргументував його тим, що Зума, який замінив Джона, є його найбільш динамічним центрбеком, а в тій ситуації від захисників він вимагав насамперед швидкості. Дивовижно, але при цьому найкращий центральний захисник Челсі досі не має гарантованого місця в стартовому складі команди.

Ще важче повірити в те, що вимушена відсутність основного голкіпера Тібо Куртуа, насправді, виявилась найменшою з проблем команди Моурінью. Серйозна травма коліна вибила воротаря збірної Бельгії з гри як мінімум до грудня, проте новий другий номер Синіх Асмір Беґович зробив усе для того, щоб його відсутність не привертала до себе надто багато уваги. Певна річ, боснійцеві не зрівнятися з Куртуа за заспокійливим впливом на партнерів, не може тішити вболівальників Челсі і нещодавній ляп балканця в матчі за національну збірну, але на його користь вже зараз говорить величезна кількість важливих сейвів. Тому й загалом втрату першого номера важко назвати ключовою причиною настільки жахливої гри Синіх в захисті – матч проти Астон Вілли на вихідних став лише другим для лондонців у цьому сезоні, в якому вони не пропускали голів. Та як один із чинників – безсумнівно.

Напад

“Кожне моє слово є ризиком. Наразі я просто задоволений тим, що вони не змусили мене носити електронний браслет. Це ганьба, повна ганьба”.

Навіть найбільш палкі прихильники цього футболіста, і Моурінью зокрема, повинні визнати – у тебе не може бути все гаразд, якщо найбільш яскравим футболістом твоєї групи атаки виявляється Вілліан. “Він один на мільйон”, – наспівує про бразильця Стамфорд Бридж, та справа в тому, що жоден інший англійський стадіон не обрав би собі такого героя. Працьовитість і наполегливість – ось головні риси, які роблять Вілліана настільки привабливим виконавцем для західнолондонської публіки і побудов менеджера Челсі. Однак, скажімо, коли Луї ван Гаал скаржився на відсутність гравців із так званим “X-фактором” у групі атаки Манчестер Юнайтед, серед таких футболістів у складі Челсі він очікувано наводив приклад не Вілліана, а Едена Азара. Інша справа, що багато в чому Сині досі залишають шанси на виконання турнірних завдань саме через його енергійність та, звісно, радіокеровані удари зі штрафних.

Дивовижно, але при цьому ще на початку осені двадцять другого номера Челсі всі подумки відправляли на лаву для запасних. Висмикнутий з пазурів МЮ в останні дні трансферного вікна Педро спричинив у Лондоні миттєвий ефект і, здавалося, закріпив за собою місце на правому фланзі. Втім, Вілліан при цьому своє місце в основі не втратив, спробувавши себе на позиції центрального атакувального півзахисника, а після того, як 30-мільйонний новачок збавив оберти, повернув собі улюблену позицію.

Складається враження, що досі не визначився зі своєю улюбленою позицією в Челсі інший бразилець, Оскар. У цьому сезоні він став чи не головним цапом-відбувайлом менеджера, втративши стабільне місце в основі і, відповідно, визначальний у минулому сезоні вплив на гру команди в атаці. Розмови про те, що восьмий номер не задоволений таким станом справом, почалися вже давно – їх поява була неминучою. Що справді цікаво, так це те, що, згідно з повідомленнями близьких до Кобема журналістів, не задоволений цією ситуацією не лише Оскар. Мовляв, здебільшого футболісти Челсі саме бразильця сприймають головною рушійною силою в атаці і засмучуються, коли виходять на поле без нього, – легкість комбінаціям команди на фінальній третині поля надає саме він.

Подібні розмови, зрозуміло, не повинні тішити головну зірку клубу Азара. Найбільш успішний сезон у своїй кар’єрі десятий номер мав намір закріпити ще більш упевненим виступом, що повинен був наблизити його до суперечки з традиційними претендентами на “Золотий м’яч”. Понад те, вибоїни на стартовому відтинку Челсі в цьому сезоні надали найкращому футболісту минулого сезону Прем’єр-ліги непогану можливість проявити свої лідерські якості і витягнути команду за собою. Однак поки Азар серйозно розчаровує, що врешті своїм рішенням залишити його поза стартовим складом на матч проти Астон Вілли підтвердив і Моурінью. “Бліда тінь” – здається, так пишуть у схожих випадках.

Відбувши дискваліфікацію, в основі в суботу знову з’явилась і головна ударна сила Челсі Дієго Коста. Та навіть попри солідний виступ нападник залишається уособленням усіх проблем команди в лінії атаки – перед паузою на міжнародні матчі Коста визнав, що почував себе на старті сезону не кращим чином через зайву вагу.

Перехід із захисту в напад

“У нашому складі вдосталь чемпіонів, але у нас немає того, що я називаю “культурою серійного чемпіонства”. Для багатьох молодих виконавців минулорічна перемога в Прем’єр-лізі стала першим серйозним досягненням у кар’єрі. […] Чи можу я назвати “серійним чемпіоном” себе? Так, звісно. Я можу навіть десять років нічого не вигравати і при цьому залишатися чемпіоном у моєму підході до справ”.

На перший погляд прохідна, суботня зустріч з Астон Віллою насправді виявилась вельми показовою з точки зору того, як Челсі збирається виходити з кризи. У не надто переконливому виступі команди Моурінью можна було помітити одну тенденцію: футболісти в синіх футболках намагалися максимально спростити свої дії на полі. Обережна гра в обороні, максимально прямолінійна робота флангових півзахисників і швидка доставка м’яча Дієго Кості – акценти, які розставив менеджер, не потребували майстерного виконання. Моурінью використав паузу на заключні матчі відбору до Євро для того, щоб ретельно все обміркувати, і зрештою вирішив повернутися до базових речей.

Найбільш помітною ця ставка виявилась в історії з Неманьєю Матичем. Незамінний минулого року, в цьому сезоні серб раптом розгубив свою впевненість і навіть став жертвою психологічного прийому Моурінью, коли в матчі проти Саутгемптона Жозе вирішив замінити Матича, який до того сам вийшов на заміну. Менеджер переконаний: усі проблеми півзахисника полягають в психологічній площині. Тому у своїх розмовах із Неманьєю перед матчем з Віллою він спонукав його діяти якомога простіше: “Коли ти відчуваєш себе вразливим, не намагайся нічого ускладнювати. […] Єдине, що має значення, це збереження м’яча, оскільки, втрачаючи м’яч, ти втрачаєш впевненість”.

Повернути і врешті зберегти впевненість у собі, а отже й отримати можливість перед пасам упоперек поля знову віддавати перевагу ризикованим різким передачам, необхідно і партнеру Матича Франсеску Фабрегасу. Іспанець першим з’явився на газоні Олімпійського під час відкритого тренування Челсі в Києві, видавав рішучість він і на вихідних – як жартує сам Сеск, він повинен був вбити Дієго Косту за втрачені після його передач нагоди. Занадто часто в цьому сезоні, втім, четвертий номер хибив із відчуттям темпу гри, тобто з тим, що ще не так давно вважалося б для нього дикістю.

Той випадок, коли порівняння з диригентом не здається святотатством: як зізнавався Леопольд Стоковський, коли він не вправлявся в майстерності один день, він помічав це сам, та коли ж без практики минало кілька днів, помічала його регрес уже публіка. У київському матчі проти збірної України, як, власне, і в більшості матчів цього сезону, помилки Фабрегаса здавалися, що він не тренувався вже дуже давно. Зрозуміло, що в такому випадку й оркестр не міг не фальшивити.

Повернення із нападу в захист

“Чи звільнить мене клуб, якщо Челсі закінчить сезон в середині турнірної таблиці? Ні. Ситуація в клубі серйозно відрізняється від мого попереднього досвіду роботи в Лондоні. З моменту, коли я повернувся сюди два роки тому, все серйозно змінилося”.

Продовжуючи список проблем, які останнім часом турбують чемпіона Англії, варто, безумовно, сказати, що вони не обмежуються виключно тим, що відбувається на футбольному полі. Багатоступенева ієрархія Челсі як футбольного клубу у цій ситуації труднощів поки не викликала, оскільки вона встигла вчасно зреагувати і висловити в критичний момент довіру менеджерові. Повідомлення близьких до Стамфорд Бридж кореспондентів, утім, інколи можуть здивувати: за підтвердженою одразу з кількох джерел інформацією, головним ініціатором повернення Моурінью до Лондона в менеджменті Челсі два роки тому був не Роман Абрамовіч, а його постійний діловий партнер Маріна Ґрановская. Власне, в скрутні часи саме директор клубу є головним другом Жозе, і саме впевненість в стосунках із канадкою російського походження дозволила португальцеві настільки відверто говорити про можливість звільнення з посади.

На те, що в менеджменті Челсі насправді все не так просто, постійно натякає і таємнича постать Майкла Еменало. Людина Абрамовіча, він, схоже, виконує функцію зв’язкової ланки між VIP-ложею на Бридж і тренерським штабом. Очікуючи на тренування в Києві, колишній гравець збірної Нігерії старався триматися осторонь від загальної метушні, але всім своїм виглядом показував, що він тримає ситуацію під контролем. Цікаво, але при цьому між Еменало і кризовою ситуацією в команді можна провести пряму лінію. Саме він свого часу був одним із ініціаторів переходу Челсі на кадрову систему з акцентом на широкий пул футболістів і тісну співпрацю з європейськими клубами шляхом орендних угод.

Реакція на введення політики Фінансового фейр-плей, це був новаторський підхід до обмежень, які європейським клубам нав’язала УЄФА. Однак, уперше за нової ери задекларувавши прибуток, Челсі серйозно прогадав, коли не встиг оперативно відреагувати на зміни в політиці ФФП цього літа. Розраховуючи на те, що клуб зможе втримуватися на певному рівні за рахунок умовних продажів Хуана Мати і Давіда Луїса, розумно витрачаючи отримані кошти, лондонців захопили зненацька пом’якшення в фінансових регуляціях стосовно їхніх найближчих конкурентів на ринку.

Зрозуміло, що викласти 100 млн фунтів за двох футболістів в ситуації, коли клуб починає відповідально ставитися до витрат, Челсі собі дозволити не може. Можливо, найкраще фінансовий стан клубу описують ці слова Моурінью: “Мені здається, що в підписанні [Поля] Поґба зацікавлені абсолютно всі. Однак при цьому треба розуміти, що в цьому світі є речі, які ти не можеш собі дозволити. Я обожнюю Ейфелеву вежу, але собі в садок я її поставити не можу. Я не можу собі дозволити навіть копію Ейфелевої вежі з Лас-Вегаса”.

Найбільш позитивно налаштовані вболівальники Челсі, проте, скажуть, що команді не потрібен Поґба, тому що потенційно не слабший за француза гравець підростає в клубній академії. Уособленням ставлення лондонців до своїх вихованців уже зараз є Рубен Лофтус-Чик – крайній у довжелезному списку гравців, які свого часу називалися потенційними спадкоємцями Джона Террі як продукта академії, який зміг закріпитися в стартовому складі. Очевидно талановитий виконавець, Лофтус-Чик давно вже повинен був стати своїм у складі будь-якої іншої команди, та постійна відповідальність за результат “тут і зараз” суттєво обмежує менеджера, а отже – і його самого.

Рубен Лофтус-Чик, Getty Images
Рубен Лофтус-Чик, Getty Images

Влітку англієць встиг витримати імпровізований ритуал посвячення в першу команду, коли психологічну підготовку підлеглого Моурінью перевірив відкритою критикою в пресі, на минулому ж тижні португалець пообіцяв йому “послідовність матчів в основі”. Перервалась вона, схоже, після виступу Рубена в першому таймі матчу проти Астон Вілли – Жозе заявив, що у нього не було претензій до 19-річного гравця в плані атакувальних дій, але з точки зору тактичної дисципліни і чорнової роботи він поки не конкурент більш досвідченим виконавцям. Заміна по перерві – ще одне випробування для юнака. Випробуванням, насправді, ця ситуація є і для самого менеджера: у програмному інтерв’ю колумністу The Telegraph Ґарі Невіллу Жозе свого часу заявив, що відсутність вихованців клубу в першій команді він сприйматиме за власний прорахунок.

Показовою в цьому сенсі була прес-конференція Моурінью перед попереднім матчем Челсі в Лізі чемпіонів, напередодні зустрічі з Порту. Колишній менеджер португальської команди чи не вперше відмовився від заспокійливої риторики і відверто сказав про те, що, цілком можливо, незабаром його команда увійде в таку стадію сезону, коли втратить сенс будь-яка боротьба за турнірні успіхи – те, що він називає “закритим сезоном”. В такому разі, натякнув Жозе, він буде готовий відмовитися від послуг гравців, які його підвели, і надати ігрову практику багатьом молодим виконавцям.

“Усе залишається відкритим, – заявив менеджер Челсі після суботньої перемоги над Віллою, яка повернула команду в середину турнірної таблиці Прем’єр-ліги. – Ми досі маємо можливість завоювати всі чотири трофеї”.

***

Традиційна прес-конференція та відкрите тренування Челсі у Києві напередодні були затримані через те, що клубний автобус потрапив у затор на в’їзді до міста.

Ярослав Друзюк, Sport Arena

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?