Арсенал – Евертон. Ще одна грань

фото ФК Арсенал
Sport Arena ділиться враженнями від головного матчу суботньої програми десятого туру англійської Прем’єр-ліги.

“Криза Челсі збільшує тиск на Жозе Моурінью, який продовжує боротися зі справжніми і надуманими ворогами. Манчестер Юнайтед Луї ван Гаала залишається нестабільним. Ліверпуль і Тоттенгем досі не можуть набрати хід. Арсенал же, своєю чергою, завжди залишається Арсеналом”, – писав минулого тижня в своїй колонці для Sports Illustrated Джонатан Вілсон. Дотиснувши на минулих вихідних Вотфорд і здобувши у вівторок критично важливу перемогу над Баварією, Пушкарі зробили важливий крок для того, щоб нарешті позбутися ярлика команди, на яку не можна покластися в боротьбі за чемпіонський титул. Сьогоднішній матч проти Евертона, втім, мав не менш важливе значення – перемога могла хоча б тимчасово вивести Арсенал на вершину турнірної таблиці, втрата ж очок на домашній арені могла зіпсувати лондонцям враження від напрочуд вдалого тижня.

Забезпечила ці враження насамперед перемога в матчі проти Баварії. Переоцінити значення цієї звитяги команди Арсена Венґера надзвичайно складно. Власне, для того, що описати ефект, який вона спричинила, можна використати лише одне порівняння. На початку цього року Арсенал уперше за тривалий час наважився зіграти від суперника, зробивши в матчі против Манчестер Сіті ставку на швидкий перехід з оборони в атаку, і здобув украй важливу виїзну перемогу. Січневий успіх приніс роздягальні Пушкарів значно більше, ніж три очки. У гравців Арсенала з’явилося усвідомлення що перемагати їхня команда може й за рахунок більш прагматичного підходу. Щепленням від звинувачень в надмірній наївності, цього разу вже в матчах Ліги чемпіонів, для лондонської команди повинен стати її виступ у цей мідвік.

Компактна і злагоджена, виступ Арсенала довів, що підлеглі Венґера здатні гнучко підходити до побудови своєї гри; та не менш важливою вона стала на суто психологічному рівні – здобуття перемоги в момент, коли будь-який інший рахунок означатиме прощання з європейським сезоном, повинно було підбадьорити команду як ніщо інше. “Ми розуміємо, що після перемоги над командою на кшталт Баварії, Арсенал матиме гарний настрій і буде впевнений в собі, – зазначав на традиційній передматчевій прес-конференції менеджер Евертона Роберто Мартінес. – Не думаю, що настільки досвідчена команда постраждає від так званого “європейського похмілля”.

Мотивувати підлеглих на матч Прем’єр-ліги Венґер вирішив украй просто: мимоволі він назвав протистояння з Евертоном “великим матчем”. Зрозуміло, втім, що зустріч з Ірисками представляла для господарів Ашбертон Ґроув зовсім інше завдання. По-перше, лондонцям варто було підготуватися до суперника, який сприймав цей виїзд як ще одну нагоду продемонструвати свою перевагу в контратакувальній грі, – команда Мартінеса вже зняла скальпи з Саутгемптона та Челсі за допомогою різкої гри на зламі. По-друге, отримане у вівторок пошкодження Аарона Ремзі змусило менеджера зробити зміну в монолітному стартовому складі Пушкарів у цьому сезоні (до слова, а хто ще з англійських топ-команд може цим похвалитися?). По-третє ж, перед Тео Волкоттом в основі Венґер віддав перевагу Олів’є Жиру. Ще одну корективу Венґеру довелося внести через хворобу Пера Мертезакера – капітана підмінив Габріел Пауліста.

Оголошення стартових протоколів резонно викликало запитання про те, чи впорається пара Косельни-Габріел із Ромелу Лукаку, проте насправді значно важливішими виявилися дві інші зміни у складі Арсенала. Вихід Алекса Окслейда-Чемберлена та Олів’є Жиру, хоч певною мірою він і був вимушений через травму Ремзі та втому Волкотта відповідно, засвідчив перехід до більш прямої гри у виконанні Пушкарів. Переконатися в цьому можна було вже в дебюті зустрічі, коли номінальний правий вінгер Окслейд-Чемберлен раз у раз опинявся на протилежному фланзі, постійно шукаючи фланговими подачами Жиру. Не дивно, що й перший небезпечний момент у матчі був створений не після традиційної комбінації господарів, а внаслідок подачі зі стандарту – на подачу Касорли вийшов Габріел.

Ще більш показовими виявились два моменти, які були створені один за одним. Спершу Санті Касорла розпочав позиційну атаку Арсенала із зони між двома центральними захисниками і врешті закінчив її ударом після розкішної передачі на хід від Окслейда-Чемберлена. Якась мить – і Алексіс Санчес відпрацював на фланзі, відібрав м’яч у прямого візаві Шеймуса Коулмена, одразу ж виконавши вертикальну передачу на Жиру, який порушив правила у боротьбі з двома оборонцями Евертона, але за м’яч усе ж зачепився. На відповідь Евертон спромігся лише після того, як це дозволив Арсенал: блокування пострілу Брендана Ґалловея стало підставою для призначення кутового, зміщений на лівий фланг Аарон Леннон отримав шанс виправитися за невдалу подачу ще одним прострілом, а Петр Чех із ним зумів впоратися тільки через вибивання вперед. Арсенал відверто вибачив Джон Стоунз.

Та не минуло й десяти хвилин, як рахунок у матчі відкрили господарі, і перший гол Пушкарі, здавалося, могли забити тільки так. Некваплива позиційна атака Арсенала пересунула м’яч на правий фланг, звідки футболісти Евертона допустили вирішальну помилку – дали Месутові Єзілу можливість підготувати подачу. Захоплений траєкторією польоту, Жиру не наважився її переривати, натомість переправив її потилицею повз Тіма Говарда. За хвилину ж команда Венґера подвоїла свою перевагу: невгамовний Жиру відтягнув на себе всю увагу на подачі зі штрафного, а Лоран Кошельни тим часом вдруге засмутив Говарда.

Наскільки передбачуваними за обраного прямого підходу здавалися обидва м’ячі Арсенала, настільки очікуваним за своєм манерою став і гол Евертона. Намагаючись вирішити всі питання в цьому матчі до перерви, господарі великими силами пішли вперед і залишили величезний простір для стрімкої контратаки Ірисок. Росс Барклі протягнув м’яч до кордону штрафного майданчика і – ніби від розпачу від того, що Лукаку паралельним курсом так і не вийшов на передачу – наважився на постріл, який зрикошетив від Габріела і влучив у ворота.

У другому таймі перемога Арсенала буде відстояна; понад те, вона повинна була бути оформлена навіть з більш переконливим рахунком. Набагато більше, ніж три очки, вболівальників лондонської команди повинно тішити те, що цього вечора Пушкарі відкрили ще одну грань можливого тактичного підходу. До матчу проти Евертона Венґер наважувався робити такий акцент на пряму гру лише в одному матчі – під час виїзду на Селгерст Парк, який закінчився для нього перемогою над Кристал Пелас завдяки розкішному м’ячеві Жиру. І якщо у вівторок Тео Волкотта хвалили за те, що постійним рухом він утомив захисників Баварії і, так би мовити, підготував ґрунт для виходу Жиру, то сьогодні француз довів, що він здатен вести атаки команди і з перших хвилин.

Арсенал, можливо, й залишиться Арсеналом, але прагнення до змін у грі команди не помітити неможливо.

Ярослав Друзюк, Sport Arena

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?