Беньо: «Приїхав від Гвардіоли і кажу Йовічевічу: «Ми з Баварією йдемо майже в ногу»

Юрій Беньо, Gazeta.ua
Одночасно спортивний директор Карпат та помічник Ігора Йовічевіча дав ексклюзивне інтерв’ю Sport Arena.

В нинішньому українському футболі Юрій Беньо є вельми нетиповою особистістю. Після паузи з 2009-го (коли Беньо пішов із ФК Львів) Юрій Володимирович два роки тому повернувся до Карпат і зайняв місце клубного шеф-скаута. Але минулим літом в долі Беньо трапилось декілька хвацьких поворотів: він стає не лише спортивним директором клубу, а й помічником Ігора Йовічевіча на тренерській лаві (помічником безпосереднім, який допомагає Йовічевічу в тренувальному процесі та може замінити Містера на прес-конференції)!

Ми зустрілися з Юрієм Володимировичем на базі клубу в Брюховичах, де Беньо в спортивному костюмі тренера готувався до рядового тренування Карпат. Тим не менш, півгодинна розмова не завадила робочому процесу. За цей час ми дізналися, як пану Юрію вдається вдало «сидіти на двох стільцях», що він привіз після візиту до Гвардіоли, як Швед вибрав Севілью і з ким найперше асоціюється Йовічевіч — з вампіром чи батарейкою?

«В душі я більше тренер, ніж функціонер. Але про роботу головним тренером не думаю»

— В футбольній сфері робочий тиждень зазвичай складається з шести робочих днів. Скільки з них ви є спортивним директором Карпат, а скільки — помічником Ігора Йовічевіча на тренерській лаві?

— В перше півріччя своєї роботи я зосереджувався на адміністративній роботі. Я міг приділяти більше часу і «молодіжці», і команді U-19 (їздив на матчі, ходив фактично на всі тренування, багато спілкувався з тренерами), а також регулярно відвідував академію та дитячу школу. Тоді у Містера був іспанський помічник Оскар, і мені вдавалося поєднувати ці посади більше на користь директора.

Але пізніше ситуація змінилась. Через сімейні обставини Оскар повернувся в Іспанію, і тепер я більше зосереджений на першій команді. Тим паче Йовічевіч часто їздив на тренерські курси PRO-диплому, іноді він перебував на сесії тиждень, тому треба було допомагати і працювати з командою самотужки. Так, моментами траплялося важко, але загалом після року роботи шеф-скаутом вже багато чого знав, був освідомлений в кадрових питаннях, тому з часом призвичаївся і нормально поєдную ці дві посади.

— Як сталося, що ви стали працювати на двох фронтах?

— Минулим літом мені відразу запропонували суміщення посад спортдира та помічника головного тренера. Чесно кажучи, спочатку вагався і трохи переживав, бо до кінця не міг уявити, як це правильно поєднати. Адже перша команда — це пріоритет, який забирає багато часу. Але й інші команди, молодіжні та юнацькі, потребували чимало моєї уваги як спортивного директора. Тому на перших порах було дуже важко фізично, особливо враховуючи, що команди Карпат «розкидані» дуже широко: працюють у Львові (на стадіонах Прогрес та СКА, база в Брюховичах), грають у Львові, Дублянах і Раві-Руській, академія — на іншому кінці Львова від Брюховичів. Я йшов із дому о 8-й ранку і повертався після 9-ї вечора. Дружина навіть жартувала: «Зараз ти працюєш у Львові, але вдома буваєш менше, ніж коли грав у інших містах» (посміхається).

— В душі ви більше тренер чи функціонер?

— Після скількох років у футболі все-таки тяжієш до роботи на полі. Але коли я почав працювати спортивним директором, то зрозумів, що це затягує. Особливо, коли ти втягнувся в процес і бачиш перші результати своєї праці та отримуєш задоволення. Тому зараз в душі я більше функціонер, ніж тренер. Деякі речі я сприймаю з точки зору менеджменту, а не як тренер.

— Таким шляхом ви рухаєтесь вже більше року. Які висновки можете зробити після подолання цього періоду?

— Цей рік був доволі напруженим та складним як для мене, так і для Карпат загалом. Ви самі бачили, які перипетії відбувалися протягом цього часу: зняття очок, заборона заявляти нових гравців… Особливо складно було в літній період, коли для підготовки часу було обмаль, і основний склад формувався вже протягом першого півріччя сезону.

Але також варто зазначити, що рік був дуже плідним. Тут у першу чергу варто подякувати керівництву клубу, яке дало нам час спокійно сформувати потрібний колектив та зробити Карпати дійсно боєздатною командою. В результаті зараз в Карпатах грає багато своїх вихованців школи та академії, а один з них — Мар’ян Швед, недавно перейшов до топ-клубу Європи. Враховуючи всі штрафні санкції, клуб вийшов із ситуації чудово, зберіг місце в Прем’єр-лізі та досяг певних успіхів.

Також радує, що нам вдалося вдосконалити певну структуру та концепцію роботи. В першу чергу ми намагалися досягти синхронності в роботі юніорської, молодіжної та першої команд. Зараз це все передається на СДЮШОР та академію Карпат, щоб діти не губилися при переході з дитячого футболу в команду U-19.

«Ми теж хотіли б мати такі ширми, як у Гвардіоли»

— До Карпат ви вже мали тренерський досвід у ФК Львів, але пропрацювали там всього рік. Після того склалося враження, що ви поспішно зробили такий крок, і невдалий досвід трішки загасив ваше бажання тренувати самостійно…

— Ні, такого не було. В останні роки футбольної кар’єри я морально готувався до нових викликів, зокрема в тренерській справі. Тому був готовий до такої роботи, та й не все складалося так раптово: спершу я був помічником у Сергія Ковальця, а потім вже став головним тренером. Згоден, що досвіду мені бракувало чимало, але поспішним те рішення не назвеш, і ніякого негативного відбитку воно не залишило.

— Робота спортивним директором ще не перебила амбіцій стати головним тренером?

— Чесно кажучи, навіть не задумуюсь про це. Праця спортивним директором викликає велике захоплення, тому щось змінювати не хочу. Тим паче я залишаюся у футболі і роблю багато цікавих речей для Карпат.

— Зараз якось вдосконалюєтесь як тренер, крім набуття досвіду від Йовічевіча?

— Вчитися ніколи не пізно. А щоб не зупинятися, то взагалі ставлю таку собі установку: «Я нічого не знаю, треба збирати якнайбільше знань». В першу чергу багато мені дав Йовічевіч та його колишній помічник Оскар, також моніторю інші українські клуби, стараюсь дізнаватися всі новинки у колег. А якщо є можливість десь поїхати закордон — взагалі супер, бо побачити напрацювання іноземних колег дорого вартує.

— В яких закордонних клубах вдалося побувати на стажуванні?

— Небагато де, але остання поїздка була дуже доброю — в Баварію до Хосепа Гвардіоли.

— І як враження? Кажуть, він неохоче ділиться своїми секретами та ставить великі ширми на тренуваннях…

— Не тільки він вдається до такого маскування, багато тренерів стараються приховати особливості підготовки в недільному мікроциклі між матчами. Якби була можливість, ми теж би загороджувалися на базі, особливо на тренуваннях перед самими поєдинками. Бо суперник часто проводить розвідку і знає всі заготовки на матч: які комбінації ми готуємо, як рухаємось при стандартах і т.д.

— А як проходило спілкування з самим Гвардіолою?

— Я був дуже здивований, що він приділив нам доволі багато часу. Мене ж після спілкування з Гвардіолою порадувало переконання, що Карпати майже на 80 відсотків рухаються правильним шляхом. Це стосується і структури мікроциклу, і структури тренувань. Хоча ми теж базуємся на іспанській системі підготовки, залишаються певні дрібниці та нюанси. Тому повернувся до Львова з оптимізмом, а Йовічевічу потім жартома казав: «Ми з Баварією ідемо майже в ногу» (посміхається).

— Що запозичили від Йовічевіча в першу чергу, коли почали працювати з ним?

— Він із тих тренерів, який значну увагу приділяє тактиці і теорії. Тому я почерпнув багато теоретичних знань, особливо що стосується організації гри в захисті. Фактично перше півріччя ми працювали лише над цим елементом. За той час ми зазнали масованої критики від керівництва та вболівальників, адже всі хочуть бачити видовищний футбол. А як ти обороняєшся — цікавить мало кого. І лише після налагодження гри в обороні ми почали рухатися далі і потихеньку наближатися до сьогоднішнього футболу.

Також Містер — дуже сильний мотиватор. Він легко знаходить потрібні слова, щоб правильно об’єднати хлопців навколо однієї цілі. Я вважаю, що головне наше досягнення в цьому плані — створення колективу однодумців, який має ціль. Впевнений, при підтримці керівництва ми обов’язкового досягнемо своєї мети.

— Ви пам’ятаєте Йовічевича ще футболістом Карпат. З тих часів, ставши тренером, він якось змінився?

— За такий період люди нечасто змінюються. Він завжди був дуже веселим і позитивним. Колись я казав йому: «Ігор, ти як справжня батарейка — заражаєш енергією абсолютно всіх». Незважаючи на результат та інші обставини, він завжди випромінює оптимізм. Хоча іноді всередині нього вирують зовсім інші емоції, але через «не можу» він все одно передає позитив. Це надзвичайно важко, та сам Йовічевіч розуміє, наскільки це важливо і як багато залежить саме від головного тренера. Я впевнений, що в Містера велике майбутнє, бо він дуже багато вчиться і витягує цікаву інформацію з людей, як вампір. Тяга до знання — це надзвичайна риса, яка дозволяє правильно розвиватися та досягати успіху. Тому я не сумніваюся в ньому і його успішності.

«Мар’яна Шведа хотів бачити в Севільї сам Унаї Емері. Але і Мар’ян правильно розставив пріоритети»

— Влітку Карпати продали до Севільї Мар’яна Шведа, а зараз у Львові росте ціла плеяда дуже перспективних гравців, які з великою вірогідністю теж зацікавлять інші клуби. Враховуючі це, як себе почуває тренерський штаб та сам клуб? Карпати готові відпускати гравців при будь-яких обставинах, чи хочуть працювати лише на будівництво команди?

— Давайте поглянемо на бюджет Карпат і бюджет когось із грандів українського футболу — це різні величини. Тому Карпати не можуть утримувати футболіста за допомогою підвищення зарплат, щоб перебити інші пропозиції. Якщо людина має запрошення і гарний контракт від якогось клубу, то Карпати змушені відпускати футболіста. Нажаль, це реалії сьогоднішнього життя.

Також треба усвідомлювати, якщо ми будемо комусь створювати індивідуальні умови, то це викликатиме дисбаланс у колективі. Гравець може розраховувати на окремі умови лише в тому випадку, коли він — Мессі (посміхається). Тобто, коли це буде «на дві голови вища» індивідуальність з голами і передачами в кожному матчі.

Так, ми втратили хорошого гравця, але натомість маємо гарне грошове вливання та рекламу для клубу. Поки що про Шведа мало хто знає в Іспанії і зараз він не грає в Примері, але в нього лише все попереду.

— Як загалом оціните перспективи Мар’яна в Севільї? Цей переїзд є ризикованим?

— Швед має фантастичні задатки, і рецепт їх реалізації завжди простий: правильне відношення до своєї роботи та уникання зіркової хвороби (хоча я впевнений, що в Севільї цього не допустять). От і все.

— Тримаєте зв’язок з Мар’яном? Як у нього справи загалом?

— Так, зв’язуємось, розмовляємо, ми з нашої сторони стараємось надати йому максимальну підтримку. Адаптація проходить, але зараз йому важко фізично. В Іспанії велика спека, в гарячу пору влітку температура сягає 40-ка градусів, і на фоні цього дуже непросто переносити виснажливі тренування. Також додає перепон мовне питання. Мар’ян посилено вчить іспанську, але поки що не може повністю ввійти в колектив. Так, він має перекладача, але без знання мови нічого не буде. Чим швидше він вивчить мову, тим швидше адаптується.

— Наявність земляка Коноплянки полегшує задачу адаптації?

— Так, в деякі моменти удвох трохи легше. Але це не вирішить всі труднощі. Та я не сумніваюся в Мар’янові: він ще в юному віці, має без труднощів вивчити мову і правильно адаптуватися.

— У Шведа була альтернатива щодо трансферу, чи цей перехід відразу мав один вектор —  Львів-Севілья?

— Севілья дуже довго слідкувала за ним, скаути іспанців продивилися масу матчів Шведа за команду U-19, за основу, а також за юніорські збірні. Також дуже багато цікавилися, який він у сім’ї та побуті. Підхід був дуже серйозний. Але разом з тим був прямий інтерес інших клубів — як з Іспанії, так і з других країн Європі. Та Севілья вже свого не випустила. Тим паче сам Мар’ян розставив пріоритети: перше — клуб двічі поспіль виграв Лігу Європи, друге — його особисто хотів бачити Унаї Емері, третє — там вже грає українець Коноплянка. Тому тут все склалося одне до одного.

«Перше, що хотілося би зробити для Карпат, — побудувати манеж. Бо взимку дітям дуже часто доводиться тренуватись в «болоті»

— В минулому сезоні Йовічевіч здивував усю Україну, коли взяв тріо Кльоц-Швед-Гуцуляк прямо з команди U-19. Цей вчинок був насправді несподіваним, чи готувався задовго і мав передумови?

— Можна сказати, що до цього йшло. Перед тим ми спостерігали за хлопцями два роки, ще з часів гри в ДЮСШ. Тим паче, Йовічевіч сам працював у команді U-19, тому чудово знав футболістів. Але взагалі треба руйнувати цей стереотип, що перед потраплянням у головну команду футболіст обов’язково має пограти в усіх юнацьких та молодіжних командах. Кожна людина розвивається по-своєму: хтось вже свідомий в 18 років, а хтось ще в 19 — дитина.

Тобто 17-річний юнак без проблем може потрапити в першу команду і заграти там. Так було з Мессі, Руні та багатьма іншими. Якщо психологічно футболіст сформований — вперед. Так, треба пропорційно розподіляти навантаження і не зламати юнака. Але чому в тій же Хорватії чи Іспанії футболісти розкриваються раніше? Не скажеш, що вони якісь особливі чи щось таке. Ясно, що для цього потрібні можливості, але на мою думку, з сьогоднішніми можливостями ми можемо розкривати талановитих футболістів.

— Зараз робота з молоддю йде за бажаним сценарієм? Чи нових «Шведів» знаходити все важче, враховуючи суцільні проблеми в дитячому футболі?

— Ясно, що проблеми є, але не клубного, а державного характеру. Що стосується Карпат, то наша структура тримається на належному рівні. Але зустрічаємося з іншими труднощами — погане здоров’я. Наприклад, відбираєш 20 найкращих дітей з усіх присутніх, але серед них не знайдеться і 15 абсолютно здорових дітей. Сьогоднішній комп’ютеризований світ робить свою чорну справу: дітям більш цікаво сидіти вдома та приділяти увагу техніці, уроки фізкультури відходять на задній план, а для вільного заняття спортом бракує майданчиків. Дітям елементарно бракує руху — от де велика проблема.

— Карпати вже відчувають це на собі?

— Наша академія набирає дітей зі всієї Західної України, і з регіонів (з малих сіл та міст) діти приїздять здоровіші. Але тут з’являється інша проблема — погана підготовка на дитячому рівні. Адже система малих ДЮСШ просто зруйнована, і коли дитина потрапляє до нас в 12 років, то до 16-ти хлопця доводиться вчити майже всьому. Але ми не опускаємо руки, робота йде, ресурси є, і при правильному підході через півроку-рік в Карпатах можуть з’явитися футболісти не гірше Шведа.

— Як спортивний директор, що вам хочеться зробити, щоб розширити вікно в Європу?

— Якщо задатися цим питанням, то для моїх планів не вистачить аркуша з двох сторін (посміхається). Нажаль, фінансові можливості клубу не дозволяють втілювати все бажане. В першу чергу хотілося би побудувати манеж зі штучним полем. Це була б фантастика для команд СДЮСШОР та академії, а також для U-19 та U-21. А так у нас шість місяців зима, і дуже часто діти тренуються в «болоті». Штучне ж поле одне, до того ж — відкрите. Якщо йде сніг, то виникає купа організаційних моментів, а коли зі зборів приїздить перша команда, то взагалі мучимось і топчемось всі на одному клаптику. Манеж би дуже виручив Карпати.

Та й багато чого іншого хочеться вдосконалити та посилити, адже в футболі дрібниць не буває. Той же селекційний відділ, самі ДЮСШ і академія — правильна робота в цих напрямах може зробити Карпати клубом, який буде повноцінно покривати всю західну Україні і збирати найкращі кадри. Матимемо такі можливості — будемо мати якісних вихованців і ресурси для конкуренції в чемпіонаті України.

При подготовке материала использованы фото, fckarpaty.lviv.ua, football.ua

Максим Сухенко, Sport Arena

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?