Нападати без нападника

Фото fcvolyn.net
Декілька років тому Микола Павлов розповідав про гру своєї команди проти Волині та абсолютно не дивувався тому, що в ворота його команди поставили пенальті. Це були не пошуки змови. Навпаки, причини були суто футбольні. «Чому дивуватись, якщо Волинь робить більше всього передач до штрафного майданчика серед усіх учасників чемпіонату?» Якщо ставити в один ряд тренерів […]

Декілька років тому Микола Павлов розповідав про гру своєї команди проти Волині та абсолютно не дивувався тому, що в ворота його команди поставили пенальті. Це були не пошуки змови. Навпаки, причини були суто футбольні. «Чому дивуватись, якщо Волинь робить більше всього передач до штрафного майданчика серед усіх учасників чемпіонату?»

Якщо ставити в один ряд тренерів з чемпіонату України за останні роки та зробити градацію по такому показнику, як атакувальний менталітет, то переможці будуть несподіваними. Швидше за все це не Мірча Луческу, Ніколай Костов чи хтось з інших тренерів-легіонерів. Бажання постійного контролю м’яча абсолютно не означає постійні атаки. Часто навіть буває навпаки.

Віталій Кварцяний у цій таблиці зайняв би друге місце після Сергія Пучкова. Його команди, перш за все Таврія, надовго засіли в пам’яті через своє постійне прагнення йти вперед. Що там йти – нестись вперед всією командою.

Кварцяний з тих людей, хто любить гострі відчуття. Це стосується не тільки вівчарок у роздягальні чи погроз закрити усіх в «общєжитії». Традиційна гра Волині схожа на Кварцяного: вона часто нервова та нерівна, багато рішень приймається спонтанно. Проте у ній завжди присутнє бажання грати вперед та атакувати.

Зазвичай вважається, що тренер не повинен сварити гравців за удари. Кварцяний з тих, хто за це похвалить. Нехай удар буде невдалим. Така ж реакція буде на невдалу спробу обвести суперника чи на неточну передачу врозріз. Зараз модно кидатись словами про чиюсь футбольну філософію. Щодо Кварцяного подібна фраза звучить якось дико, проте вона звучала б десь так: все що робиться вперед – все робиться правильно.

Колись Волинь програла Зорі 0:1. Єдиний гол стався, коли Андрій Гринченко від центру поля віддав передачу назад, а Віталій Неділько банально не потрапив по м’ячу. У 99 чи 999 людей винен був би Неділько, але Кварцяний критикував Грінченка. Волинь не має права віддавати передач назад взагалі, а вже тим більше такі, які залітають у свої ворота.

Не тільки до гри, але й до формування складу, до відносин з гравцями та до вимог у Кварцяного був завжди свій особливий підхід. «Якщо хоче стояти на поле, то нехай їде до Барселони чи МЮ. У Волині гравці повинні рухатись». Не варто говорити й про зріст виконавців. Гравець зі зростом менше 190 см в очах Кварцяного виглядає якимось неповноцінним.

Усі ці фактори робили гру Волині якоюсь карикатурною. З лави запасних тренер шаленим криком вимагає грати вперед, постійно шукати загострення. Робиться багато довгих та поспішних передач, обіграшів та індивідуальних дій, а ще постійна боротьба з велетнями. Здавалось існує навіть жартівлива спірна ситуація серед різних категорій, мовляв, кому важче від матчів Волині: уболівальникам це дивитись, гравцям суперника проти цього грати чи ба навіть самим гравцям Волині у це грати.

Основою тієї самої футбольної філософії Волині завжди були не височенні захисники та не працьовиті центральні хавбеки, навіть не швидкі флангові виконавці чи колись зіркові ветерани, які часто догравали у Луцьку. Для справжньої Волині потрібен класичний центральний нападник. Він має бути високим, сильним, вмілим та постійно шукати ворота суперника. За останні 10-15 років у складі Волині грали декілька сильних бомбардирів: Василь Сачко, тоді ще фланговий гравець Марко Девіч, Олександр Пищур, Майкон. Навіть атакувальний півзахисник Ерік Бікфалві за своїм стилем гри був типовим форвардом для Кварцяного, тому й почав потім грати у нападі.

І коли кажуть, що теперішня Волинь змінилась – це не вся правда. Тепер це команда з більшим бажанням контролювати м’яча, гренадерів стало набагато менше, а капітан та лідер команди взагалі Сергій Політило зі зростом менше 170 см. Проте хочеться подивитись на те, як грала б Волинь, аби Кварцяному вдалось знайти потрібного нападника. Нового Сачка чи Пищура. Хоча б нового Майкона.

Гра проти Говерли показала, що Волинь може бути старою-доброю командою Кварцяного, яка готова ні на секунду не залишити у спокої оборону суперника. Постійні атаки, постійні загострення та передачі до штрафного майданчика. Говерла дуже сильно відіграла перший тайм, тактично грамотно та чітко. Але азарт та атакувальний менталітет гравців Волинь змусив гостей ледь не благати про порятунок. Дивним чином Говерлі вдалося взяти навіть очко.

Протягом гри не раз виникало питання: «А що якби попереду у Волині був справжній форвард кварцянівського типу?» Усі ці 60 передач до штрафного майданчика Політила, Матея, Кобахідзе, Богданова та інших, та ще якби на того, хто їх умів завершувати. Діденко відіграв тільки перший тайм, але він просто за своїм рівнем не зможе бути бомбардиром. Про Козьбана можна сказати лише одне: його випустили на 90-й хвилині у грі, де конче потрібен був центральний форвард.

Знайдуться розумники, які скажуть: навіщо робити подачі до штрафного майданчика, якщо там нікого немає? Проте гравців Волині постійно було по 2-3. Але Шарпар, Мемешев та інші просто не мають того вміння шукати позицію під час таких дій.

Волині доводиться грати в атакувальний футбол без гравців атаки. Нападати без нападників.

Гра з Говерлою показала, що Волинь насправді не змінилась. Кварцяний не відмовився від своєї гри (можна читати – філософії). Просто за теперішніх обставин у нього просто немає можливості запрошувати сильних гравців потрібного зросту.

Теперішня Волинь – сильна команда з високим рівнем виконавців. Вона справді може поборотись за п’яте місце. Але з нападником Волинь могла б дивитись ще вище, хоча здається, що вище вже немає куди.

Але це тільки вище, ніж Пищур, немає куди.

Ігор Бойко, Sport Arena

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?