Приємний ризик

Патрик Виейра и Реми Гард, unitedindonesia.org
Sport Arena розповідає про виклики, які приймають вихованці Арсена Венґера, Патрік Вієйра і Ремі Ґард.

Арсен Венґер схильний сприймати все по-філософськи. “З релігійної точки зору вважається, що людину створив Бог, – розмірковує французький спеціаліст в інтерв’ю L’Equipe. – Власне, я не можу вважати себе чимось більшим, ніж провідником. Я дозволяю іншим виражати те, що в них уже було закладено раніше. Власноруч я нічого не створюю – радше плекаю природну красу людини”. Побудувавши сучасний Арсенал як клуб і використавши за майже два десятки років у Північному Лондоні понад двісті різних футболістів, Венґер має ліцензію на подібні висловлювання. Не менш важливою частиною його спадку, втім, є і вплив на молодих менеджерів: за минулий тиждень посади на найвищому рівні отримали одразу два протеже Арсена, Патрік Вієйра та Ремі Ґард.

Історії двох колишніх півзахисників римуються напрочуд легко. Французи в один день підписали контракти з Арсеналом і стали предтечами великої революції, на яку Пушкарів згодом надихне Венґер. Власне, на Гайбері Вієйра і Ґард з’явились навіть раніше: Арсен уже погодився на пропозицію Девіда Діна і окреслив список бажаних новачків, але самому Діну ще потрібно було переконати консервативну раду директорів уперше призначити фахівця-іноземця. Довелося французу врешті переконувати і роздягальню лондонців. Із завданням довести Тоні Адамсу, що “схожий на шкільного учителя” новий менеджер усе ж знає щось про футбол, Арсен упорався сам, але в багатьох інших аспектах він скористався допомогою співвітчизників.

Суттєвим перебільшенням – яким, щоправда, не гребують англійські журналісти – були б припущення про те, що тільки масове залучення футболістів з континенту допомогло зламати архаїчну систему підготовки команд Прем’єр-ліги. Та зрозуміло, що нові методи роботи, які включали співпрацю з аналітиками і дієтологами, Венґеру простіше було імплементувати за підтримки гравців, уже знайомих з сучасними підходами. Або принаймні тих, хто одразу після матчу не закушував пиво шоколадними батончиками.

Запрошені Арсеном футболісти, проте, давали йому значно більше. Уособлення переконливості Вієйра брав насамперед харизмою, досвідчений Ґард же, за словами колишніх партнерів, був більш розсудливим і вже тоді скидався на майбутнього менеджера. Мартін Кіоун заходить навіть далі, називаючи його “клоном Венґера”, – наставника Ремі наслідував у всіх можливих проявах. Підтримують тісні стосунки вони навіть зараз: певний час вони разом коментували матчі міжнародних турнірів на французькому телебаченні; та й ланцюжок між Венґером, Ґардом і керівництвом Астон Вілли (виконавчим директором клубу Томом Фоксом і спортивним директором Хендріком Альмштадтом – колишніми працівниками Арсенала) простежується без зволікання.

Вієйра, втім, обрав інший шлях.

У документальному фільмі “Найкращі з ворогів”, присвяченому протистоянню Арсенала та Манчестер Юнайтед крізь призму дуелі Вієйра і Роя Кіна, розставлено цікавий акцент. Розповідаючи про своє прощання з Північним Лондоном, екс-капітан Пушкарів заявляє, що шкодує не стільки про сам факт розриву стосунків, скільки про обраний для цього час. Так, останнім ударом у червоно-білій футболці Вієйра подарував для Арсенала Кубок Англії, проте, якби він вирішив залишити команду роком раніше, то переїхав би не до Турина, а в Мадрид. П’ять років потому, транзитом через Мілан, Патрік повернеться на Туманний Альбіон, але вже як гравець Манчестер Сіті.

Власне, в постійних чутках про можливого наступника Арсена Венґера прізвище Вієйра згадується лише за однієї причини – і це не історія стосунків клубу з легендарним у минулому футболістом. Річ у тім, що одразу після закінчення професійної кар’єри колишній гравець збірної Франції почав працювати в молодіжній академії Сіті. За два роки Вієйра очолив резервну команду Містян і вже на цій посаді зарекомендував себе одним із найбільш цікавих молодих тренерів. Минулого року, під час максимально чутливого періоду роботи в Манчестері Мануеля Пеллегріні, в англійській пресі навіть обговорювався варіант, за якого Вієйра на тимчасовій основі міг очолити першу команду Блакитного місяця – принаймні до того, як на переїзд до Англії погодиться Пеп Гвардіола.

Патрік блискуче вибудував перший етап кар’єри менеджера і був винагороджений за те, що не став зволікати з отриманням тренерської ліцензії. Багатьох його ровесників часто зупиняє саме це – вони зволікають з отриманням відповідних дозволів і втрачають дорогоцінний час. У нещодавньому інтерв’ю The Guardian менеджер Стівеніджа Тедді Шерінгем говорить саме про це. Колишній нападник Манчестер Юнайтед визнає: якби він розпочав тренерську діяльність одразу після завершення кар’єри футболіста, то зараз міг би знайти більш цікавий варіант, ніж представник Ліги 2. Шерінгем, однак, ні про що не шкодує: свого часу він зробив свідоме рішення на певний час відійти від футболу – за власним зізнанням, йому треба було відпочити від гри.

Свідомим було й рішення Вієйра одразу поринути у новий для себе світ. Досвід виступу під керівництвом Арсена Венґера, Фабіо Капелло та Жозе Моурінью надав йому необхідну базу, кілька років роботи в юнацькій системі Ман Сіті ж повинні були допомогти йому розвинути здібності вихователя. Понад те, як людина, яка стояла біля витоків академії клубу, він відповідальний за її стрімке зростання. Сер Алекс Ферґюсон свого часу жартував про те, що єдиним позитивним наслідком залучення до Манчестера грошей із Абу-Дабі, була “реконструкція регіону”, та не надто приємна для МЮ правда полягає в тому, що за неповні три роки академія Блакитного місяця обставила відповідні структури Юнайтед за всіма можливими показниками. “Тільки й мови про те, що академія Сіті тепер є найкращою в місті, – розповідав свого часу Пол Скоулз. – Найкращих місцевих гравців собі забирають вони, і пояснити причини настільки швидкої зміни наразі непросто”.

Промовистий факт: Скоулз, Енді Коул, Даррен Флетчер, Робін ван Персі – всі ці, позичаючи формулювання у Луї ван Гаала, “колишні легенди” Червоних дияволів віддали своїх дітей займатися в академію Сіті. Журналіст The Guardian Деніел Тейлор пропонує ще більш цікаву історію. За його інформацією, керівництво Юнайтед серйозно розмірковувало над можливістю відмови від усіх товариських матчів з сусіднім клубом на дитячо-юнацькому рівні. Річ у тім, що останні шість матчів між усіма віковими групами обох команд закінчилися п’ятьма перемогами Містян. Одна з цих зустрічей зафіксувала рахунок 9:0 на користь Блакитного місяця.

На користь Сіті свідчать не лише подібні результати, а й те, що за рахунок цього клуб починає змінювати свій бренд на краще. Усі знають про те, що розташованому навпроти Етіхад Стедіум тренувальному комплексу немає рівних в Англії. Ніхто більше не ставить під сумнів те, що власники з Близького Сходу прийшли до Манчестера надовго. Ще більш важливим у довгостроковій перспективі може виявитися проект родини футбольних клубів зі всього світу, який продовжують організовувати власники Містян. Зрозуміло, що подібний проект не міг не зацікавити Вієйра.

Із таким же ентузіазмом він приймає й перший виклик на найвищому рівні – з 1 січня чемпіон світу очолить Нью-Йорк Сіті, сестринську команду Манчестер Сіті. Це означає, що Патрік зможе провести решту матчів команди Сіті в Юнацькій Лізі УЄФА і отримати перший досвід самостійної роботи на дорослому рівні вже в наступному році. При цьому він залишиться представником головної команди “футбольної родини” і за потреби зможе повернутися до Англії.

Американські аналітики схильні називати це кадрове рішення обопільним ризиком – Вієйра таким чином ставить на кін свою досі бездоганну репутацію, Нью-Йорк же, закінчивши минулий регулярний сезон МЛС на восьмому місці серед десяти команд Східної Конференції, наражає себе на небезпеку ще одного посереднього сезону. Розрахунок власників, утім, зрозумілий: якщо хтось і може надихнути в одній команді зірок калібру Андреа Пірло, Френка Лампарда та Давіда Вільї і талановитих молодих виконавців, то Вієйра на цю роль підходить якнайкраще.

Зрозуміло, проте, що керує молодим тренером у першу чергу. Вітаючи свого часу Ремі Ґарда з призначенням на посаду головного тренера Ліона, Арсен Венґер залишив йому повідомлення з таким текстом: “Попереджаю, що ти ризикуєш отримати від цього задоволення”. Обидва вихованці мсьє Арсена, таке враження, готові прийняти цей ризик.

Ярослав Друзюк, Sport Arena

Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?