Англія Молода

Футбольна Англія знизала плечима, Луї ван Гаал не приховав свого здивування – виклик 22-річного вихованця Манчестер Юнайтед Джессі Лінґарда до складу національної команди спричинив чергову хвилю обговорення кадрової політики тренерського штабу Роя Ходжсона. Однак нетиповим для менеджера збірної Англії це рішення назвати було складно.

Довго пояснювати цей крок Ходжсону не довелося. Почати варто хоча б із того, шо нещодавно Лінґард пробився до стартового складу МЮ і обмежив таким чином ігрову практику 25-мільйонного Мемфіса Депая. Ще більш красномовне підтвердження: в останніх п’яти матчах Юнайтед зумів відзначитися в воротах суперника лише тричі – і два з цих голів створив Джессі. Ефектна результативна передача на Вейна Руні у грі проти ЦСКА та не менш вражаючий гол у ворота Вест Бромвіча дозволили Червоним дияволам перервати «суху» серію. Певно, жоден гравець групи атаки команди не напрацював на це більше.

При цьому варто зважати й на те, що хлопець із тридцять п’ятим номером на спині не з’явився нізвідки. Показово, що в першому офіційному матчі на чолі МЮ ван Гаал довірив Лінґарду місце в стартовому складі. І дарма, що відбулося це виключно через серію травм інших футболістів. Дарма, що мова йшла про незвичну для юного виконавця позицію правого вінґбека у тактичному розташуванні з трьома центральними захисниками. Не настільки важливо й те, що врешті він не дограв ту зустріч і до перерви – завадило цьому пошкодження, яке вибило Лінґарда з гри на півроку.

У день, коли ера ван Гаала розпочалася на Олд Траффорд поразкою від Суонсі, травма молодого вихованця Юнайтед очікувано залишилась поза увагою. Та, як визнає зараз менеджер МЮ, на першому етапі роботи в Манчестері він не відмовився б від послуг Лінґарда. Не захотів робити цього нідерландський спеціаліст і влітку, коли відхилив одразу кілька пропозицій щодо оренди Джессі – після відносно вдалого виступу на молодіжному чемпіонаті Європи, який засвідчив повернення гравцем форми після травми, претендентів на вінгера з’явилося немало. “На початку сезону я відпустив одразу кількох молодих вихованців набиратися досвіду, – не втрачає можливості підтвердити свою правоту ван Гаал, – але йому я сказав, що він повинен залишитися”.

Стосунки Луї та Лінґарда, схоже, й справді залишаються досить теплими. Після гола у ворота ВБА, який виявився не тільки переможним у матчі, а й першим м’ячем Джессі в червоній футболці, 22-річний гравець не став зволікати з подякою менеджерові. Мова йшла не лише про довіру, а й про суто практичні речі: в інтерв’ю Бі-бі-сі герой вечора зізнався, що зупиняти м’яч одним дотиком – як, власне, він і зробив у гольовому епізоді – на тренуванні його спонукав ван Гаал. У Мемфіса, який називає тренера-співвітчизника своїм “футбольним батьком”, цілком можливо, незабаром виникне ще більше підстав для ревнощів.

Головний прихильник Лінґарда, менеджер Манчестер Юнайтед водночас є його найбільшим критиком. Тиждень тому ван Гаал заявив про те, що його підлеглому доведеться пройти випробування на стабільність, а отже про виклик до національної збірної англійцеві поки хвилюватися не варто. За кілька днів після того Ходжсон заявить Лінґарда на товариський матч проти збірної Франції.

“Я можу зрозуміти, чому Луї [ван Гаал] так відреагував. Джессі Лінґард вельми цікавий гравець, та за звичайних обставин ми не брали б його до уваги. Річ у тім, що ситуація кардинально змінилася”, – пояснює Ходжсон. Менеджер збірної Англії додає: жодних проблем із нідерландським колегою в нього немає, а запрошення Лінґарда, своєю чергою, було узгоджено з тренерським штабом МЮ. Що він має на увазі, так це те, що зараз англійська національна команда потерпає від безпрецедентної епідемії травм. І більш, ніж гарна форма вихованця Юнайтед, його виклику посприяли кадрові проблеми.

Страшні цифри: у десяти матчах відбіркової кампанії до французького чемпіонату Європи Ходжсон використав тридцяти трьох різних виконавців. Капітанську пов’язку під час відбору встигли приміряти шестеро гравців. Лише один гравець, що розпочав перший матч кваліфікації у стартовому складі, зберіг місце в основі до її заключної зустрічі. Певна річ, при цьому англійці досягли стовідсоткового показника, здобувши перемогу в кожному з матчів. Проте не варто списувати ці дані на відносну слабкість відбіркової групи, в яку потрапила команда Ходжсона, та експерименти його тренерського штабу. Не менш важливим чинником стали й постійні пошкодження – під час останньої паузи на міжнародні матчі, приміром, англійці не змогли розраховувати на сімнадцятьох травмованих футболістів.

Власне, і несподіваний виклик Лінґарда був прямою реакцією менеджера на отримані іншими футболістами пошкодження. Одноклубник Джессі Майкл Каррік отримав у товариській зустрічі зі збірною Іспанії забій і був змушений залишити розташування національної команди, ще більше не пощастило нападнику Лестер Сіті Джеймі Варді, який не зміг з’явитися на полі під час цієї паузи на міжнародні матчі через травму. Багато в чому показова для Трьох левів історія: останній місяць всі тільки й обговорювали те, на якій позиції в нападі збірної повинен грати найкращий бомбардир цього сезону Прем’єр-ліги, а врешті він залишився поза планами Ходжсона.

У центрі поля ситуація ще більш цікава. Перший матч відбіркової кампанії проти національної команди Швейцарії англійці розпочали за схемою 4-3-3, і трьома півзахисниками за цим тактичним малюнком були Фабіан Делф, Джордан Хендерсон і Джек Вілшир. На такий варіант у центрі поля Ходжсон наважився через відсутність Карріка, що його він називає фундаментальним для своїх побудов виконавцем. Та справа в тому, що всі три альтернативи півзахисникові Манчестер Юнайтед також є вкрай травматичними виконавцями – восени тренерський штаб збірної не міг розраховувати на жодного з них.

Утім, якщо залишене Карріком (і травмованим Мілнером, певна річ) місце англійський спеціаліст вирішив зайвий раз не страхувати, то через пошкодження Варді він вирішив викликати ще одного флангового півзахисника. Лінґард не здавався найбільш очевидним вибором навіть з урахуванням цього чинника: напрацьована у Кристал Пелас зв’язка Джейсона Панчеона та Вілфріда Заха тепер має всі підстави ображатися на тренерський штаб; крім них свої претензії на вакансію міг висловити і вінгер Норвіч Сіті Нейтан Редмонд – гравець, який до недавнього часу був конкурентом Лінґарда і в «молодіжці». Проте він, як ви вже вгадали, зазнав пошкодження.

Усе це призвело до того, що в останньому у цьому році товариському матчі, знаковій зустрічі зі збірною Франції, Ходжсон повинен був повертати на лівий фланг капітана Руні, а в центрі поля довіряти північнолондонському дуету Еріка Дайєра та Деле Аллі. Середній вік стартового складу англійців у матчі на Вемблі став найбільш молодим за всі три роки під керівництвом чинного менеджера і наймолодшим із 1959 року. 24 роки і 113 днів – для досягнення цього показника не знадобився навіть вихід Лінґарда.

Здавалося б, нормальна ситуація. Менеджер потерпає від кадрових втрат, тому старається випробувати всі можливі варіанти і залучає при цьому молодь. Та справа в тому, що за півроку, що залишаються до чемпіонату Європи, Ходжсон має намір змінити свій підхід до комплектації складу. Напередодні матчу проти іспанців він заявив про те, що його команда вже визначилася з ядром майбутньої заявки на Євро, тому гравцям, які до нього не входять, доведеться докласти серйозних зусиль.

Рой грає у відкриту: він знає, що до нього не може бути особливих претензій щодо виокремлення улюбленців – за рідкісним виключенням він надавав шанси всім футболістам, що проявляли себе на рівні Прем’єр-ліги. “Я не зміг би обрати команду, керуючись виключно критерієм лояльності”, – заявляє менеджер. І додає: “Відтепер для виклику до збірної гравець повинен зробити більше, ніж просто відзначитися голом в суботу”.

Та ще більш важливим насправді є акцент, який він розставив раніше. Попереджаючи футболістів на кшталт Даніела Старріджа, Данні Велбека чи Джека Вілшира, Ходжсон заявив і про те, що він не збирається везти з собою до Франції гравців у поганій фізичній формі. Досить чіткий сигнал: попри увесь потенціал цих виконавців тренерський штаб не готовий брати на Євро травмованих. Перефразовуючи Кріштіану Роналду: Ходжсон спокійно ставиться до того, що в його складі немає двох-трьох Вілширів.

Менш помітним залишається інший аспект. Усі ці сміливі рішення – ультиматуми лідерам, залучення молоді, тактичні експерименти – Ходжсон приймає із усвідомленням того, що Євро-2016, скоріш за все, виявиться для нього останнім турніром на чолі збірної. Контракт англійця з національною командою закінчується після літнього форуму, і керівництво Футбольної Асоціації чітко дає зрозуміти, що подовження угоди буде можливим лише у випадку вкрай успішного виступу хлопців Роя в Франції. Традиційно скептичні англійські журналісти жартують, що таким можна буде кваліфікувати продовження руху по турнірній дистанції після зустрічі з першим же серйозним суперником.

Сприймаючи другий чемпіонат Європи з Трьома левами як останню можливість зачепитися за посаду (власне, і за продовження тренерської кар’єри), 68-річний фахівець міг би зробити ставку на досягнення результату. Зрозуміло, що в такому разі про довіру юним талантам не могли бути й мови, як не могло б бути мови й про залучення гравців, що представляють умовні Лестер чи Астон Віллу. З іншого боку, коли гравець, який ще рік тому виступав у Лізі 1, виходить на поле і обкрадає Поля Поґба, допомагаючи відтак збірній забити другий гол у ворота французів, мотивацію Ходжсона можна зрозуміти.

Він явно хоче щось по собі залишити.

Великого розповсюдження на Острові зараз має думка про те, що нове покоління англійських футболістів зможе розквітнути вже до наступного чемпіонату світу. Літній турнір у Франції, таким чином, здебільшого схильні сприймати як транзитний пункт. Звичні слова про збагачення досвідом і загартовування – це все ми вже десь чули. З іншого боку, навіть якщо так урешті й вийде, то кращого провідника, ніж Рой Ходжсон, англійці отримати не могли. Дарма, що в нього забракне нахабності заявити, що Джессі Лінґарда він підготував для наступного менеджера національної збірної.

Ярослав Друзюк, Sport Arena