Sportarena

Як український футбол переживає кризу

У циклі матеріалів, присвячених впливу великої української кризи на вітчизняний футбол, Sport Arena ще неодноразово звернеться до вивчення цієї теми з різних ракурсів.

Як український футбол переживає кризу - Чемпионат Украины

Збірна вільних агентів АФПУ, фото apfu.org.ua

Сьогодні говоримо про ракурс профспілковий – у відвертій розмові зі спеціалістом професіональних футболістів та футболісток Всеукраїнської асоціації футболістів-професіоналів Єгором Копиловим ми обговорили те, наскільки криза вплинула на український футбол і що саме вона змінює в звичних донедавна устроях вітчизняної гри №1.

– Єгоре, щотижня заглядаю на сайт АФПУ і бачу, що президент вашої організації Ігор Гатаулін відвідує клуб за клубом. Про що говорите?

– Загалом, про все, що цікавить футболістів і в чому ми можемо допомогти. Провели роз’яснення в рамках кампаній «Покажи расизму червону картку» та «Скажи ні договірним матчам», показали тематичні відео з FIFPro (до речі, зроблені на основах реальних подій з реальними гравцями, про яких можна прочитати в Вікіпедії чи на тематичних футбольних сайтах). Зараз складна ситуація – тому запитань багато.

– Рекорд по часу розмови?

– З Металістом бесідували три години. Це навіть без показу відео та інших акцій. У хлопців було маса запитань. У тому числі й дуже гострих.

– Наведіть приклад.

– Хлопців цікавить, у першу чергу, коли і як їм будуть віддавати зарплату. Ви ж знаєте, як буває – навіть у тих, хто в команді віднедавна, зарплата велика. Тож як гроші забрати?

– Кажуть, що після кризи український футбол ніколи не буде таким, як раніше.

– Яким саме?

– Надміру щедрим, сказати б – марнотратним.

– Цілком можливо. Від себе, за своїми враженнями, можу сказати, що ми рухаємося в бік Чехії, Польщі, Угорщини. Там насправді невеликі, за колишніми українськими мірками зарплати – 3-5 тисяч євро. Зате все стабільно. У нас же можуть фігурувати величезні суми, проте… Скажімо так, мені здається, що ми скоро прийдемо до того, що є в сусідів.

– Уже є намітки до цього?

– Ну, так: у першій лізі, наприклад, досить хорошою вважається зарплата в 10-12 тисяч гривень, і в чому плюс – у більшості випадків її стабільно виплачують. Доводилося спілкуватися з клубами, які збираються підвищуватися в класі, то навіть у Прем’єр-лізі вони не збираються значно підвищувати свої «апетити». Максимум, в разів у три. Головним у ці часи буде стабільність.

– У наступному запитанні я прошу саме вашої точки зору. Наразі український трансферний ринок де-факто заморожений, і навіть провідні гравці переходять, здебільшого, на правах вільних агентів. Гадаєте, це зсунеться з мертвої точки? Адже у згаданих вами Чехії, Польщі, за словами людей, які працюють в тамтешньому футболі, гравців продають – хай за невеликі суми, але точно не віддають безкоштовно…

– Мені здається, що буде перепрофілювання – і ставатиме більше клубів, які спеціалізуватимуться на підготовці молодих гравців. От вони-то, напевно, й будуть працювати саме на ринкових умовах.

– Ознака часу – поява збірних вільних агентів. Спершу вони були, сказати б, «кустарні», комерційні, не завжди відповідні. Тим не менш, це – тренд. Чи не так?

– Так. Ми ось робимо нашу роботу у Всеукраїнській асоціації футболістів-професіоналів. Взимку наша збірна, складена із гравців, які шукали собі нові клуби, брала участь у Меморіалі Макарова, який проводить Київська обласна федерація футболу. У заявці нашої команди побувало більше 50 гравців. І що найприємніше – маючи навчально-тренувальний процес, граючи на турнірі з хорошим рівнем учасників, наші підопічні уже прямо з турніру їхали на перегляд у професіональні клуби, де більшість з них і влаштувалася.

Ми для цього налагоджували співпрацю з клубами – слали запрошення для їхніх тренерів і скаутів, оголошували, коли будуть наші матчі. Скажімо, цієї зими за гравцями збірної вільних агентів стежили представники Волині, клубів першої та другої ліги. Дехто з гравців – як той же Піщур – подалися за кордон. Інші знайшли собі місце в українських клубах.

А цього літа ми вже вийшли на міжнародний рівень.

– А саме?

– FIFPro проводить щорічний турнір для вільних агентів, щоб допомогти їм з працевлаштуванням. Цього року ми були запрошені на цей турнір. Коли гравці потрапляли в команду АФПУ, то навіть не вірили, що можна буде безкоштовно підготуватися, набрати форму й пограти на очах у агентів. Але, завдяки співпраці наших профспілок з FIFPro, це стало можливим.

Ми провели збори на РВУФК, провели відбір гравців, адже організатори запрошували 15 футболістів і трьох членів організаційного штабу. Нашим тренером став відомий в недавньому минулому воротар Андрій Тлумак. Серед гравців можу назвати воротаря Козаченка (віце-чемпіон Універсіади), захисника Ощипка (грав за національну збірну України), Петрівського, Турчанова і багатьох інших.

Наша збірна вперше брала участь у цьому турнірі, тому за жеребом мала зіграти в Австрії проти місцевих вільних агентів. Як для дебюту, ми грали гідно, але поступилися по пенальті. Дуже шкода – якби пробилися на турнір, далі приймали б дома Іспанію… Тим не менш, на наступний рік ми запланували провести ще ретельніший відбір гравців – Тлумаку допомагатиме Володимир Єзерський, який мав працювати уже цього року, але був зайнятий на зборах Дніпра. Хочемо дати шанс кожному. Уже зараз гравці дзвонять, щоб грати.

Якщо цього разу буде більше 50 гравців, то, може, й дві команди на Меморіалі Макарова виставимо. Бачимо, що гравцям це допомагає знаходити нову роботу, отже, є сенс. Минулої зими, нагадаю, у нас в заявці були Козаченко, Піщур, Колінс, Романчук…

– У цілому, ця криза може бути оздоровчою для нашого футболу? Вірите, що він стане сильнішим?

– А що ж лишається?

Артур Валерко, Sport Arena


Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena