
shopistan.pk
— ІІ Літні Олімпійські ігри тривали майже півроку – з 14 травня до 28 жовтня 1900 року.
— В змаганнях взяли участь 997 спортсменів.
— 22 жінки боролися за медалі Олімпіади.
— Було розіграно 85 комплектів нагород у 19-ти видах спорту.
— У цих Іграх взяли участь 24 країни.
— Дебютували на Іграх: Бельгія, Богемія (таку назву тоді носила Чехія у складі Австро-Угорської імперії), Іспанія, Канада, Куба, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Індія. Остання стала першою азіатською ластівкою, яка прилетіла на Олімпійські ігри.
— Паризькі Ігри виявились так же розтягнутими в просторі, як і в часі. Легкоатлетичні змагання проходили в Булонському лісі, плавання — в Сені, фехтування — в садах палацу Тюїльрі, теніс — в західній частині Парижа, а кінний спорт — у східній. Велосипедисти каталися на стадіоні Парк де Пренс, а стрільці змагалися в тирах, які були розкидані містом. Змагання з вітрильного спорту відбувалися за межами столиці – в департаменті Івлін та в Гаврі.
Історичний перший Міжнародний конгрес МОК, постановив, що Париж матиме право першої ночі на Олімпіаду 1900 року. Але після успіху перших Ігор 1896 року греки забажали забрати собі Олімпійські ігри навічно. Вони стверджували, що саме Еллада подарувала світові ОІ і тому лише Греція може приймати Олімпіади. Очевидно, що проти цього був П’єр де Кубертен та інші члени МОК. Якщо б він знав, на що перетвориться Олімпіада 1900 року, то, мабуть, погодився б на пропозицію греків. Але він не був наділений даром свого земляка Нострадамуса.
Елліни, в свою чергу, не збиралися так легко здаватися, до того ж в бій вступила грецька преса, яка називала Кубертена злодієм, який хоче вкрасти в Еллади її спадщину. В тій непростій ситуації МОК зіграло на руку те, що на Криті в 1897 році розпочалися бойові дії і еллінам стало не до Ігор.
Паризька Олімпіада мала стати першою для Кубертена в ранзі президента МОК і він, як завжди, з великим запалом взявся до роботи. Для організації Ігор створили спеціальний оргкомітет, який мав грандіозні плани – провести змагання в грецькому стилі та навіть збудувати декоративні храми і статуї в античному стилі. Проте, як показав час, гора народила мишу.
Свого часу Кубертен сам запропонував проводити Олімпіаду паралельно з Всесвітньою виставкою, оскільки сподівався, що завдяки виставці вдасться знайти кошти на Ігри. Досить швидко він усвідомив власну помилку. Париж в 1900 році жив очікуванням. Тільки не Олімпіади, а виставки. І це прекрасно розумів Кубертен: «Ну і що з того, що гаслом виставки та Олімпійських ігор є: «Гармонія техніки та м’язів». Я дуже боюся, що насправді все вилиється в гегемонію комерції . Олімпіада може стати жалюгідним придатком виставки. Ну скажіть мені, яке діло фінансистам до олімпійських ідей? Ніякого. Виставка – суто комерційний захід. Для комерції завжди потрібна реклама. І спортсменів-олімпійців можуть використати саме в рекламних цілях. Або й навіть гірше – для потіхи панів, які прийдуть на виставку», – не приховував свого побоювання президент МОК.
Інтуїція не підвела барона. Неприємності для нього лише розпочиналися. Директор виставки Альфред Пікард заявив, що спорт – це непотрібна та абсурдна трата часу і спочатку виступив категорично проти проведення якихось там Ігор. Тоді Кубертен почав готувати запасний аеродром: він домовився з власником одного з найкрасивіших замків в Курбевуа, щоб той надав свої володіння в розпорядження спортсменів на час Ігор. Однак за два місяці до старту Олімпіади господар дав задню, висловлюючи небезпідставні побоювання, що після неї він може просто не впізнати свій чудовий парк.
Шанси на те, що Ігри зрештою відбудуться, прямували до нуля. А Французький спортивний союз атлетів і в вус собі не дув. Так, саме Французький спортивний союз атлетів, який одразу взяв організацію Ігор в свої руки. Чиновники не хотіли, щоб у них під ногами плутався той набрида Кубертен зі своїми божевільними ідеями. Тоді МОК ще не мав достатньо важелів впливу, щоб боротися з союзом атлетів і тому П’єр змушений був змиритися з тим, що він не має жодної влади. Але Кубертен не міг допустити того, щоб справу всього його життя після успіху в Афінах поховали в Парижі. Зрештою, йому таки вдалося переконати Пікарда в тому, щоб той погодився на проведення Ігор. Варто зазначити, що під час проведення цієї Олімпіади майже не використовували слово «олімпійський». Часто змагання називали просто Міжнародним чемпіонатом або ж конкурсом виставки.
Так, перша американська олімпійська чемпіонка, Маргарет Еббот, довгий час не мала жодного уявлення про те, що вона перемогла на Олімпіаді. Гольфістка разом з матір’ю приїхала в Париж на всесвітню виставку і випадково дізналася, що в її рамках проводиться невеличкий турнірчик з гольфу. Американка вирішила спробувати і свої сили і перемогла.
Головним відповідальним за проведення Паризьких Ігор призначили голову Французької стрілецької асоціації Даніеля Меріллона. Місцева преса не приховувала свого «захоплення» таким «вдалим вибором» оргкомітету: «Він не має зеленого поняття в спорті, за виключенням своєї стрільби. А при підготовці до Олімпіади він забув правильно прицілитися».
Кубертен аж кипів від люті: «Виставка поглинула Олімпіаду. Де це бачено, щоб ігри починалися 14 травня, а закінчувалися 28 жовтня? Хто при кому? Хіба ми в 1894 році голосували за такі Олімпіади? Виставка нехай хоч тричі буде всесвітньою. Нехай вони собі збудують три вежі Ейфеля, але дайте нам хоча б одну хорошу доріжку для легкоатлетів. Так, Булонський ліс прекрасне місце для променадів. Але він так пасує атлетам, як корові сідло. Соромно сказати, але дискоболи змагалися у жахливих умовах. Часто снаряд після їхніх спроб зачіплювався в гіллі дерев. А наші «найчесніші» судді після цього не дозволяли їм повторити спроби. Візьміть хоча б славного Гарретта, дворазового чемпіона Афін. Після його спроб диск тричі влучав в дерево, від якого рикошетом летів в глядачів, які були практично усюди. Після цього арбітри дискваліфікували дискобола. Яка ганьба! Ми зовсім не для того відроджували Ігри та билися над визначенням статусу любителів, щоб теперішні Олімпіади перетворилися на розвагу для торгашів».
Меріллон і не думав звертати уваги на буркотіння Кубертена: «Та кому потрібні ваші нереальні проекти? Якщо ми послухаємо вас, то всі просто помруть від нудьги, дивлячись на ваші невинні змагання. Ваші любителі нікого не цікавлять. Нам потрібні справжні спортсмени-професіонали». Чашу терпіння П’єра переповнило те, що в рамках Ігор пройшов турнір фехтувальників серед профі. Так Меріллон наплював на Олімпійські ідеали, на те, за що протягом всього життя боровся Кубертен. Після цього барону не залишалося нічого іншого, як викликати Меррілона на дуель, від якої той відмовився. Незважаючи на те, що ОІ, залишилися в тіні всесвітньої виставки, спортивні результати, які були на них показані, виявились набагато кращими, аніж в Афінах.
Нагорода знайшла героя
Цю Олімпіаду недарма часто називають Олімпіадою хаосу. Свого апогею «дрібні недоліки» в організації Ігор досягли в марафоні. 19 червня 1900 року в рамках Всесвітньої виставки був організований забіг на 40 кілометрів. Звичайно, серед учасників цих змагань не було кращих марафонців світу, адже більшість з них навіть не чули про Паризьку Олімпіаду. 13 стаєрів вийшли на старт в головних уборах, щоб хоча б якось вберегтися від палючого сонця та 39-тиградусної спеки. Незабаром кількість учасників почала скорочуватися так же, як і число негренят у відомому творі Агати Крісті. До пекельних погодних умов додалися й інші перешкоди, які траплялися на шляху бігунів.
Зокрема, не було жодної розмітки траси і тому французи знаходилися у значно кращих умовах, ніж «іноземні туристи». Але навіть галли інколи заплутувалися у лабіринті, влаштованому організаторами для учасників. Так, Токве-Дані збився з дороги та зупинився в одному з кафе, щоб випити води, але йому чомусь винесли пива. Після пива стаєра дуже розморило і незабаром він зійшов з дистанції. Після 14-ти кілометрів дистанції на шляху бігунів почали зустрічатися перешкоди у вигляді свиней та корів. Мотоциклісти, автомобілі, пішоходи теж не думали пропускати якихось там спортсменів.
Переможцем забігу з результатом 2 години 59 хвилин і 45 секунд став француз Мішель Теато, який на 5 хвилин випередив Еміля Шампіона. Тоді переможця ніхто не збирався відзначати ніякою нагородою. А Теато, скромний садівник, на неї і не розраховував, для нього головним був сам факт вікторії. Через 12 років один прискіпливий історик спорту, розкопав, що Мішель переміг в забігу, який майже співпадав з марафонською дистанцією, а тому одного дня на Теато чекав приємний сюрприз – йому вручили заслужене нагороду. Тоді ж виявили, що насправді він не француз, а люксембуржець.
Наймолодший олімпійський чемпіон?
Багато хто вважає французького хлопчика Марселя Депає наймолодшим переможцем в історії Олімпіад. Його точний вік невідомий – близько 7-10 років. Він був рульовим на човні-двійці команди Нідерландів. Що забув той хлопчик в голландському човні? У змаганнях двійок з рульовим брали участь п’ять французьких та один голландський екіпаж. Нідерландці були дуже здивовані, коли побачили, як галли домовилися з місцевими хлопчиками, посадивши їх на місце рульового. Так французи отримували чималеньку перевагу, оскільки голландський рульовий важив аж 60 кілограм. Та нідерландці теж були не ликом шиті. З рульовим-важковаговиком вони, зрештою, продерлися в фінал, а напередодні вирішального заїзду вони позолотили ручку Марселю Депає, який і став їхнім рульовим. Зрозуміло, що, позбувшись баласту, вони без проблем здобули перемогу.
Пташку шкода!
Організатори Олімпіади в Парижі для того, щоб збільшити видовищність змагань зі стендової стрільби придумали «геніальний» піар-хід. В якості мішеней використовувалися живі голуби. Тоді спортсмени застрелили 300 птахів, 21 з них поліг від рук олімпійського чемпіона бельгійця Леона де Лундена. На щастя, після цього організатори Олімпіад більше не вдавалися до настільки оригінальних ходів.
Перша жінка-олімпійська чемпіонка
Першою жінкою-чемпіонкою Олімпійських ігор стала яхтсменка зі Швейцарії Елен де Пуртале, яка виступала в парі зі своїм чоловіком Ерманом. Лаври першої олімпійської чемпіонки в індивідуальному виді дісталися англійській тенісистці Шейлі Купер.
Дочка і мати
Однією з суперниць вже згадуваної гольфістки Маргарет Еббот стала її мати Мері. Це був перший і наразі останній випадок, коли на Олімпіаді змагалися донька і мати.
Видовищність і ще раз видовищність
Організатори Ігор настільки прагнули видовищності, що включили в програму Олімпіади чимало чудернацьких змагань. Так, в паризькому небі можна було поспостерігати за польотом повітряних куль. Захват в публіки викликав заплив на 60 метрів під водою. Цікаво, що виграв його француз з «водним» прізвищем – де Водвіль. В перетягуванні линви об’єднана команда датчан та шведів перетягнула господарів. Ще одним цвяхом програми стало лазання по линві. Атлети метали не лише диск, спис, ядро, а й камінь. Ще одним сюрпризом від організаторів стало плавання з перешкодами на 200 метрів. Спортсменам потрібно було пропливати серед колод, які були занурені у воду та пірнати під поставлені на якір човни. Оргкомітет не забув і про братів наших менших, а тому влаштував стрибки в довжину та висоту серед коней. Чемпіоном із стрибків в довжину став кінь Екстра-Драй.
Білі комірці – олімпійські чемпіони
У змаганнях з крикету взяли участь лише дві команди. Великобританія перемогла збірну Франції, яка була складена з працівників… британського посольства.
З інвалідного візка на п’єдестал пошани
Рей Юрі в дитинстві мріяв про те, щоб навчитися ходити. Він захворів поліомієлітом і змушений був пересуватися на інвалідному візку. Лікарі вже поставили на ньому хрест, проте знайшовся один ескулап, який повірив в нього. Рей почав виконувати його рекомендації, до того ж розробив свою власну методику тренувань. Як наслідок, він досить швидко став на ноги та почав активно займатися спортом. На Паризькій Олімпіаді Юрі завоював в один день три золота – в стрибках з місця у висоту та довжину, а також у потрійному, після чого його величали «людина-гума» та «людина-жаба». Усього за свою кар’єру Рей здобув 8 золотих Олімпійських нагород, а якщо врахувати нагороди міжолімпіади 1906 року, то в його колекції аж 10 перемог на ОІ.
Найвеличніший атлет всіх часів?
На ОІ Елвін Кренцляйн вперше в історії став автором золотого каре. Він переміг в бігу на 100 м, бар’єрному бігу на 110 та 200 м і в стрибках в довжину. Окрім золотих медалей Кренцляйн отримав ще й 4 парасольки. В дні перемог Алвіна в Парижі стояла по-справжньому лондонська погода і організатори презентували тріумфаторам ці практичні сувеніри.
Кренцляйн міг кувати олімпійську славу зовсім іншої країни. Він народився у Відні (саме через це його часто називали «віденським американцем»), але у віці трьох років Елвін разом з батьками вирушив в Новий Світ за американською мрією. Там він вивчився на стоматолога, а паралельно почав займатися спортом. І досягнув на спортивній ниві, м’яко кажучи, непоганих результатів. Елвіна часто називали «найвеличнішим атлетом всіх часів». Саме він став першим спортсменом, який почав переступати через бар’єри, в той час як інші намагалися перестрибувати їх.
Після паризького золотого дощу він вирішив переключитися на стоматологічне золото. Але дантист з нього вийшов гірший, ніж атлет і тому незабаром він став тренером легкоатлетів США. У 1913 році німці зробили йому пропозицію, від якої не можна було відмовитись. Вони настільки хотіли бачити Елвіна наставником своєї легкоатлетичної збірної, що підписали з ним контракт на астрономічну в ті часи суму – 50 000 доларів. Та невдовзі німцям стало не до спорту, а Кренцляйн повернувся в США.
Хитрі галли
Американці, які небезпідставно сподівалися на перемогу в марафоні, поступилися французам, які окупували два верхніх щаблі п’єдесталу пошани. Після фінішу один з янкі помітив, що галли на диво чисті, в той час як інші бігуни, скупавшись у численних паризьких калюжах, нагадували героїню популярного сучасного дитячого мультсеріалу. Американці небезпідставно звинуватили французів в тому, що вони зрізали маршрут. Проте французька Феміда, звичайно ж, закрила очі на такі фокуси співвітчизників. Наступні Олімпійські ігри повинні були відбутися в США і американці сподівалися втерти носа «винахідливим» європейцям.
Далі буде…
Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)
Источник: Sportarena.com