На годиннику 14:50, до запланованого початку тренування волейбольної команди Кажани залишається десять хвилин, але навряд хтось, зайшовши у зал львівського палацу спорту Галичина, зможе сказати, що тут уже зараз займатимуться лідери чемпіонату України. У залі панує неймовірно розслаблена атмосфера – більша частина команди весело грає у футбол, тоді як інші вправляются у баскетбольній техніці. І лише тренерський штаб тримається осторонь, зайнявши місце на лавці біля поля, та зосереджено спостерігаючи за гравцями.
Як тільки годинник проб’є третю годину дня, у залі роздається свисток, і будь-які веселощі вмить припиняються. Здавалося б, ще декілька секунд тому волейболісти демонстрували уміння влучати головою по футзальних воротах з середньої відстані, не стримуючи при цьому своїх емоцій, але ось уже вони спокійно стоять біля головного тренера, який роздає завдання та розпочинає тренування.
Дисципліна в Кажанах понад усе – у вільний час тренерсьий штаб розраховує на професіоналізм самих гравців, зовсім не обмежуючи їх, але під час тренувань та ігор не може бути й мови про якусь самодіяльність. Будь-які дії – по свистку, а головним є слово тренера. Сам Угіс Крастіньш, латвійський коуч, який влітку очолив львівський клуб, не здається надто строгим тренером, та якось особливо проявляти строгість йому й не доводиться – формат тренувань виглядає напрочуд цікавим. До того ж більшість часу Крастіньш перебуває у тісній кооперації з гравцями, залишаючись не пасивним спостерігачем, а активним учасником підготовчого процесу.
Тренування Кажанів поділяються на теоретичні та ігрові, а команда, здебільшого займається двічі на день. «Вечірні тренування, як правило, ігрові, а ранкові – присвячені фізичній підготовці та індивідуальній техніці. Ділимо команду за позиціями, щоб всі могли концентруватися на своїх моментах, – зазначає Угіс, а згодом додає. – Поки ми перебуваємо на початку шляху, тож є ще чимало моментів у грі, які нам потрібно покращувати».
Через загруженість палацу спорту Галичина, який є основним майданчиком Кажанів, команді інколи доводиться проводити тренування в інших залах. Чому так? Усе дуже просто – Галичина не є власністю команди, тож волейболісти ділять майданчик з іншими охочими. Як правило, аматорськими командами. Однак грають в Галичині й інші відомі місцеві клуби – футзальна Енергія та гандбольна Галичанка, а ще донедавна тут базувалася баскетбольна Львівська Політехніка.
Як можна зрозуміти, попит на зал чималий, і саме тому Кажани не завжди можуть проводити ігри у зручний для них час. У клубі кажуть, що якби була можливість, то матчі чемпіонату не відбувалися б у суботу в 11 ранку, однак увесь інший час розписаний.
Читайте також: ексклюзивне інтерв’ю Угіса Крастіньша
Настільки ранкові ігри в суботу, звісно ж, впливають на відвідуваність – п’ятничні матчі збирають ледь не вдвічі більше людей на трибунах. З іншого боку, задоволеним такою відвідуваністю ніяк не можна бути – найкращий показник цього року складає 276 глядачів, а середній – близько 150. Зважаючи на те, що вхід на матчі вільний, а трибуни вміщають трохи більше тисячі людей, надзвичайною заповненість палацу спорту ніяк не назвати. У клубі, втім, не поспішають робити з цього трагедії, а головний тренер радить почекати, доки покращиться загальний рівень волейболу в країні: «Коли підніметься рівень Ліги, тоді й на трибуни прийде глядач, – стверджує Угіс Крастіньш, відзначаючи при цьому львівського глядача. – Однак ті люди, що зараз ходять, вони створюють атмосферу і не є байдужими до нашої гри».
Ще однією причиною низької відвідуваності Кажанів може бути банальне незнання про цю команду – клуб заснований всього сім років тому, а основні успіхи прийшли до волейболістів лише два-три роки тому, тож перебірливий львівський глядач ще міг не дізнатися про Кажанів. Що й казати, на матчі основної команди міста – футбольних Карпат – приходить менше двох тисяч людей. Однак Кажани працюють і в цьому напрямку – перед початком сезону клуб розвісив банери містом, запрошуючи людей на перші ігри сезону. Не припинилася ця робота з вболівальниками і по ходу чемпіонату України, так, наприклад, в останньому турі клуб провів наймасштабніший в українському спорті Mannequin Challenge, участь в якому взяли також й глядачі на трибунах.
Зрештою, приваблюють вболівальників Кажани не тільки різноманітними атракціями, але й власною грою – у перших п’яти турах чемпіонату львівські волейболісти здобули десять перемог, не програвши при цьому жодної гри. Окрім того, на початку сезону команді вдалося здобути перший трофей в своїй історії, здолавши в трьох сетах Локомотив в матчі за Суперкубок України.
Такі результати, а також грамотне підсилення команди (влітку, окрім зміни тренера, було підписано п’ять нових гравців) дозволяють назвати Кажанів не випадковим лідером чемпіонату України. Клуб, який у своєму розвитку орієнтується на потужний чемпіонат Польщі, рано чи пізно усе одно перетворився б у реального претендента на золоті медалі місцевої першості. Криза українського спорту, і волейболу зокрема, яка суттєво ударила по багаторічному лідеру Локомотиву, дозволила Кажанам вийти на перші позиції уже зараз. У клубі, втім, не кинулися маніакально підписувати багатьох легіонерів чи визначних зірок, намагаючись тим самим ще більше підкреслити власну перевагу – стратегія поступового прогресу нікуди не зникла, тож Кажани продовжують розвиватися, наче нічого й не сталося.
Через проблеми з фінансуванням у більшості українських клубів, львів’яни, незважаючи на четверте місце у попередньому розіграші чемпіонату, уже в цьому сезоні дебютуватимуть в єврокубках, де будуть єдиним чоловічим представником України. Високих завдань перед волейболістами ніхто не ставить, адже керівництво розуміє, що ця участь в єврокубках важлива, в першу чергу, завдяки досвіду. Ніхто, однак, не буде заперечувати, якщо команда здобуватиме результат, і долатиме стадію за стадією – Кажани голодні до перемог, а апетит, як відомо, приходить під час їжі.
«Гріх жалітися, поки перемагаєш, – жартує Угіс Крастіньш, обережно відзначаючи, що його команда має шанси пройти перший раунд єврокубків. – У нас є шанси, але для цього нам потрібно продемонструвати свою гру». Ось і весь рецепт від латвійського тренера, який без збоїв працює уже одинадцять матчів – Кажани ще не програвали у цьому сезоні, віддавши суперникам всього п’ять партій в одинадцяти матчах.
За відпрацьовуванням гри в блоці, підказками з боку тренерського штабу та ледь не постійною грою з м’ячем проминув увесь час тренування. Наприкінці головний тренер збирає усіх гравців навколо та проводить коротку загальну бесіду, після чого дякує усім за працю. Далі у волейболістів вільний час, але уже зранку вони зберуться знову, а потім ще раз – після обіду. І так буде постійно, адже досконалості немає меж, а зупинитися на досягнутому Кажани точно не планують. Принаймні, не тут і не зараз.
Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме
Источник: Sportarena.com