І швець, і жнець, і Віта Горобець. Репортаж з жіночого баскетболу

Кореспондент Sport Arena ділиться враженнями від перегляду відразу двох матчів чемпіонату України з баскетболу серед жінок.

Мабуть, є навіть якесь секретне рукостискання. Хоча б фраза-пароль для привітання. Так завжди має бути у якихось закритих групах, заміських клубах чи якихось таких спільнотах людей зі спільними інтересами.

Коли перебуваєш на матчі турніру з гордою вивіскою «Суперліга», мимоволі очікуєш щось з префіксом «супер». Але не отримуєш цього. Навпаки, протягом усього часу виникає відчуття дискомфорту, ніби у чужого серед своїх. У цьому випадку важливіше саме «серед своїх».

У цьому закритому клубі усі повинні знати один одного, а на когось нового на трибунах чи десь в залі дивляться, немов на приїжджого у невеличкому містечку, де всі всіх знають. Це хто? Що він тут робить? Кого він знає з місцевих?

Матчі чемпіонату України з баскетболу серед жінок менше за все нагадають культурно-масову подію. Просто знайомі зібрались, аби поміж собою пограти у якусь гру. Цього разу це баскетбол, але може бути бридж чи бійка на подушках (хіба жінки так не роблять?)

Girls With Balls. Репортаж з фіналу плей-оф жіночої Суперліги

Минулого сезону жіноча Суперліга була більш представницьким турніром. Але влітку припинили існування відразу дві найсильніші команди ТІМ-СКУФ та Авангард, які боролись за чемпіонство навесні. Замість них було створено нову команду Київ-Баскет, де грає фактично збірна двох команд з гравців, які не виїхали грати в інші чемпіонати.

Українські баскетболістки здебільшого легко переходять до команд навіть не топ-чемпіонатів: Польща, Словаччина, Литва. Влітку відразу кілька дівчат (Дар’я Завідна, Міріам Уро-Ніле, Вікторія Кондусь) з ТІМ-СКУФ та Авангарду поїхали до Польщі, Ольга Яцковець перейшла до колись грізного Ружомбероку.

Ще більше омолодились склади у двох напівфіналістів минулого сезону Динамо та Інтерхіму. Рівень турніру впав. Рівень інтересу до турніру впав, хоча ніби гірше не могло й бути.

15:00 четверга – не найкращий час для проведення гри у будь-якому випадку, проте кількість людей на грі Динамо – Таврійська Зірка вражало. Якщо ділити людей за категоріями, то найбільше було представників Федерації баскетболу України. Все ж турнір офіційний, тому були судді, спостерігачі, інформатори, телеоператор – повний набір.

На другому місці були гравці Динамо. Домашня команда була представлена повною заявкою на гру, а головний тренер Володимир Рижов мав можливість проводити ротацію. В іграх Суперліги вдома це завжди важливо, адже на виїзди рідко їздять повним складом.

Таврійська Зірка грала всемером, а коли одна з баскетболісток отримала травму – їх залишилось взагалі шестеро. По одній відпочивати можна, нічого страшного.

Вболівальників на трибунах було, звичайно, більше, ніж гравців гостей, але точно менше, ніж гравців господарів та представників ФБУ. Їх можна було перерахувати та запам’ятати. Подружитись. Був там корифей українського баскетболу Валентин Мельничук, був чоловік, який вів онлайн-трансляцію для якогось сайту букмекерів. Звичайно, був викладач фізкультури Педуніверситету, в залі якого проводилась гра. Не обійшлось без кількох студентів, які випадково почули стук м’яча в спортзалі та поглянули подивитись, що взагалі відбувається.

На початку гри було не більше десяти чоловік, а в найкращі часи гри набиралось до 15.

Через кілька годин в іншому залі міста – СК Меридіан – грали Київ-Баскет та Інтерхім. Гра все ж відбувалась більш пізньої години, команди сильніші, але найголовнішим фактором кращого заповнення арени було те, що гравці Динамо та Таврійської Зірки після своєї гри поїхали дивитись на центральний матч дня.

І гравці, і глядачі, і ще кимось будуть, якщо треба.

Протягом обох ігор рідко коли відчувається атмосфера професійного змагання. На майданчику йде боротьба та вистачає емоцій, але за межами розcлабленість просто неймовірна. Маленька донечка помічника головного тренера Київ-Баскет Інни Кочубей проводить розминку разом з командою, бігає з м’ячем та повторює вправи гравців, а потім першою за всіх розпочинає аплодувати для того, щоб підбадьорити один одного.

Прямо під час ігор гравці махають глядачам на трибунах, одним оком контролюючи події.

У грі Динамо та Таврійської Зірки взагалі відбувся момент, який в професійному спорті важко зустріти. В одному з моментів судді забули додати очко після штрафного влучання Олени Бойко, найперший це помітив представник букмекерів, потім з трибуни почав вимагати у суддів згадати це рішення. Зрештою, у головного спостерігача закрались сумніви, він піднявся на трибуну, отримав кілька порад, але потім подивився відео та додав ще одне очко Динамо.

А якби не той чоловік, якому конче необхідно було передавати точний рахунок, бо від цього залежить його гонорар? Якби було багато глядачів, то цього б ніхто й не помітив?

Команда Таврійська Зірка якраз добре підходить під прототип цього чемпіонату України. Куций склад, не надто високий рівень гри, який компенсується бажанням та абсолютне нерозуміння того, для чого взагалі команді існує та що з нею може бути надалі.

З усіх чотирьох команд сьогодні вона була точно найслабшою, та й програла Динамо без шансів. Це й не дивно, адже за попередніми прогнозами Динамо повинно боротись за місце на п’єдесталі.

facebook.com/kyiv.basket

Проте цей матч був швидше аперитивом перед головною стравою. Київ-Баскет вважається головним та фактично одним претендентом на перемогу в сезоні, і тільки Інтерхім вважається тим, хто може кинути виклик команді Володимира Холопова. Матч закінчився з рахунком 100:55, тому треба підкоригувати – вважався тим, хто може кинути виклик.

В міжсезоння одеська команда втратила капітана Наталію Колотовську та остаточно зробила ставку на тріо молодих вихованець місцевої школи – Крістіну Карп, Юлію Мусієнко та Єлизавету Мітіну. Перші двоє уже викликались до національної збірної, Мітіна за останній рік дуже сильно додала у класі.

Але важко було розраховувати на рівну боротьбу в матчі з суперником, де вистачає більш досвідчених та просто більш сильних гравців. 20-річна Мітіна довгий час грала без замін, тоді як проти неї мінялись Ольга Краєвська та Ксенія Афанасьєва, кожна з яких, мабуть, є більш сильним гравцем на даний момент.

Іншим показовим моментом стала гра Мусієнко. Поки що вона не справляється з тими функціями, які намагається на неї покласти тренер команди Ірина Щепакіна. Оскільки боротьби не вийшло, цікавим моментом було саме виховання Мусієнко.

Після третього фолу ще в першій половині тренер змінила Мусієнко, подивилась на табло та мовила: «0 очок, 3 фола – чудово». На велику перерву команди пішли лише з 7-очковим відривом Київ-Баскет, перед початком другої половини тренер довго розмовляла зі своїм названим лідером, але та зробила кілька невдалих дій та вже через півтори хвилини відправилась на лаву для запасних.

Свої перші очки в грі Мусієнко набрала за 2:41 до закінчення третьої чверті. Так лідери не роблять. Але процес формування нового статусу для молодої дівчини тільки починається, і це виховання буде цікавою подією. Як і прогрес Мітіної та Карп, які на відміну від Мусієнко непогано проявили себе у цій грі.

Звичайно, вона потрапила під тиск Віти Горобець. Ще після перших ігор Київ-Баскета в Суперлізі виникало запитання, навіщо така команда в цій лізі. Навіщо це Горобець та Анні Ольховик, навіть Ользі Краєвській та Тетяні Юркевічус, які ще минулого сезону не були вже надто такими помітними гравцям серед інших в чемпіонаті? Який сенс Київ-Баскету грати лише в чемпіонаті без якихось єврокубків, якщо він настільки сильніший за інших?

Мусієнко контролює м’яча проти Горобець, facebook.com/kyiv.basket

Якраз гра Горобець була показовим моментом. Вона настільки легко та вільно себе почувала в цій грі, що виглядала не просто у своєму звичному статусі Кавая Леонарда, а навіть самого Майкла Джордана. І це при тому, що більш орієнтованого на важку працю гравця годі й шукати. Рівень інтенсивності в грі цьогоріч дозволяє Горобець виконувати усі дії в атаці без збитого дихання. Банально, але факт – немов на тренуванні.

Через секунду Горобець забирає м’яча у Мусієнко, facebook.com/kyiv.basket

Вона точно зайва в цій Суперлізі. Їй нецікаво. Проти неї молодим дівчатам теж нецікаво.

Безперечно, добре, коли в чемпіонаті грають сильні гравці. Але було б набагато краще, якби вони грали в різних командах.

На лаві запасних Київ-Баскет від самого початку гри була дуже розслаблена ситуація. Справа не у гарній атмосфері в колективі, а в тому, що упевненість в загальній перемозі не зникає. У цьому сезоні команда Холопова цілком може виграти чемпіонат, не програвши жодного разу. Зараз до цього все йде.

Можливо розрахунок Федерації на те, що інші команди потягнуться за лідером. Проте рівень спонсорської підтримки і в Динамо, і в Інтерхімі, не кажучи вже про інші команди, такий, що годі розраховувати на посилення під час сезону.

Та й яке може бути підсилення, який інтерес, якщо в залі збирається два десятки людей? Тому й залишається грати для себе. А якщо граєш тільки для себе, то це ніякий не професійний рівень

В избранное
Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?