favbet
Sportarena

«Гарматне ядро», Top-Ganna та словенські генерали

Олег 28 декабря, 7:55
0
Подписаться на блог
«Гарматне ядро», Top-Ganna та словенські генерали
Прiмож Роглiч, фото - https://www.facebook.com/JumboVismaRoad
Пiдсумки сезону. Кращі гонщики року

Філіппо Ганна (INEOS, Італія)

Абсолютно кращий роздільник світу. Філіппо планував пік форми на Олімпіаду — не склалося з відомих причин, однак можна не сумніватися, що він буде серед топ-фаворитів у 2021 році як на шосе, так і на треку.

Ганна змагався у своїй лізі. Він виграв 6 із 7 розділок цього року, в яких брав участь (єдиний, хто зміг його перемогти — Ремко Евенпул на початку сезону). А під кінець на Джіро Філіппо здобув свою першу перемогу поза розділками на довгому гірському етапі. Можна сказати, коли у Інеос все летіло шкереберть, саме перемоги Філіппо дали заряд оптимізму команді.

46 днів, 7 перемог. Чемпіон світу (ITT), чемпіон Італії (ITT).

Сепп Кусс (Jumbo-Visma, США)

Дуже легко оцінювати успіхи лідерів. Ось перемоги, нагороди, красиві атаки. І часто поза увагою знаходяться інші гонщики, без яких лідер навіть не наблизився б до успіху. Сеппу пощастило — він отримав цього року чи не найбільше ефірного часу від усіх доместиків.

Знищити Інеос в повному складі у Франції? Не проблема. Наздогнати героїв-одинаків на крутій горі? Хвилина справи. Лідер команди «поплив» на Англіру та їде зигзагами? Витягну.

Сепп був вагомою складовою перемог команди на Дофіне, успіхів на Тур де Франс, врятував Рогліча в Іспанії на Англіру. Можливо, така залежність від помічника зіграла злий жарт для команди на вирішальній розділці у Франції — Роглічу не вистачало колеса Кусса попереду.

54 дні, 1 перемога. Виграш Рогліча на Коль де Порт (Дофіне), Орсьєр-Мерлетт, друге місце Рогліча на Гран Коломб’є та Коль де Лозе (Тур де Франс); перемоги Рогліча у Аррате та Альто де Монкальвільо, “спасіння” Рогліча на Англіру (Вуельта) — щонайменше половиною своїх успішних гонок Прімож завдячує американцю.

Марк Хірші (Sunweb, Швейцарія)

В останні кілька років у Світовому турі розкрилося дуже багато молодих гонщиків. Берналь, Погачар вже перемагали на Тур де Франс, Евенпул зібрав як класики, так і багатоденки. Хірші знали як талановитого юніора, але саме цього року він нарешті заявив про себе серед профі.

Яскравий виступ на Тур де Франс, де з третьої спроби Марк все ж здобув свою дебютну перемогу. Сольні рейди на 100 км, популяризація своєрідного хвату «за велокомп’ютер» і шалений ривок. На чемпіонаті світу Хірші до кінця залишався в групі лідерів. Претендував на перемогу на Льєж-Бастонь-Льєж, де його підрізав Алафіліп.

Флеш Валлонь — найбільший успіх швейцарця. Грамотна командна гонка, що завершилася феєричним підйомом на Мюр де Юї. Можна сказати, що сильних суперників було замало. Але час, що показав Хірші на Мюрі — це показники, кращі за деяких переможців попередніх років. Свою справу Марк зробив на відмінно.

36 днів, 2 перемоги, Флеш Валлонь. Бронза чемпіонату світу. Друге місце Льєж- Бастонь — Льєж. Найбільший прогрес року.

Калеб Юен (Lotto Soudal, Австралія)

Так, Арно Демар здобув 14 перемог в сезоні. Так, Сем Беннет виграв «зелену майку» та етап на Єлисейських полях. Але Калеб бив обох в очних дуелях, а найголовніше — він самотужки «робив різницю», коли підтримка в суперників була значно краще, ніж його партнери по команді.
Абсолютне домінування на початку сезону, чергова перемога на Хатта Дам (якраз над Семмі і Арно), та перемоги на Тур де Франс. На першому ж етапі Великої Петлі Юен після низки падінь втратив свого топ-помічника Джона Дегенкольба. Незважаючи на це, «Гарматне ядро» самотужки виборов 2 перемоги у Франції. А його перфоманс на 3 етапі Великої петлі можна розцінювати як заявку до збірної Австралії зі слалому.

48 днів, 7 перемог. Найкращий спринтер пелотону.

Тадей Погачар (UAE — Team Emirates, Словенія)

Найголовніша сенсація сезону та автор найбільшої драми останніх років на Тур де Франс. Погі виграв 5 гірських фінішів цього року, включаючи розділку на Планш де Бель Фій та підйом на легендарний Коломб’є. Jumbo — Visma виглядали суперкомандою і система Ван Аерт — Кусс — Рогліч деморалізувала майже всіх суперників, крім одного. Тадей чи не єдиний, хто регулярно атакував на Тур де Франс, відіграв час, втрачний через технічні проблеми та здобув яскраву загальну перемогу.

Крім шаленого успіху на Турі, Погі доволі непогано виступав і у класиках. Був поруч з десяткою у Сан-Ремо та на Страде, був у десятці Флеш Валлонь, і був збитий небезпечним маневром Алафіліпа на Ла Дойєн. Його ранній ривок на чемпіонаті світу збив з пантелику бельгійців та зруйнував стратегію ван Аерта. Погачар — кращий молодий гонщик, і цілком заслуговує на звання кращого гірника за підсумками сезону.

43 дні, 9 перемог. Переможець Тур де Франс. Чемпіон Словенії (ITT), третє місце на Льєж — Бастонь — Льєж. Словенці не стали довго думати і вирішувати, хто кращий, Погі чи Рогла. Обидва — кращі спортсмени року в країні.

https://www.youtube.com/watch?v=OvBP9Ur9bMg

Вут ван Аерт (Team Jumbo — Visma, Бельгія)

Бельгійська зірка велокросу минулого року потрапив у страшну аварію та геть пропустив всю другу половину сезону. Цьогоріч навесні він лише одного разу встиг стартувати на Омлуп, коли весь спорт зачинили на карантин. А потім понеслося.

ВВА перемагав скрізь. Гравійні пагорби Страде, погоня за Алафіліпом у Сан-Ремо. Вут згодом виграв гірський фініш на першому етапі Дофіне, розділку чемпіонату Бельгії та спринтерську розборку на етапі Тур де Франс. Він розганяв гірський поїзд Джамбо так, що з групи випадали Кінтана та Берналь. Вигравав бійку чистих спринтерів, не забуваючи добросовісно возити воду лідерам команди на Турі (так, там він був лише одним з доместиків).

Наостанок Вут подарував бій проти свого одвічного суперника ще з велокросу Матьє ван дер Пула. МВДП і ВВА втекли з пелотону на Турі Фландрії та працювали пліч-о-пліч майже до останнього кілометра. Лише кілька сантиметрів на фініші відділили Вута від перемоги у підсумку. Поразка, якою можна пишатися.

35 днів, 6 перемог. Монумент Мілан — Сан-Ремо, класика Страде Б’янкі, чемпіон Бельгії (ITT). Два срібла чемпіонату світу (розділка і групова гонка). Друге місце Туру Фландрії. Кращий спортсмен Бельгії цього року. ВВА — найкращий універсальний гонщик сезону, якому під силу будь-який рельєф.

Прімож Рогліч (Team Jumbo — Visma, Словенія)

Півроку вболівальники чекали, чи кине нідерландська дрім-тім виклик британській суперкоманді. Чи зможе тріо Рогліч-Дюмулан-Кройсвік перемогти Фрума-Томаса-Берналя. В цьому протистоянні Прімож став абсолютним переможцем. Ineos був розбитий вщерть. Джамбо везла пелотон, Кусс завозив Пріможа на вершину а далі словенець “спринтував” у горі — ціла купа гонок пройшла саме за цим сценарієм. В одні ворота виграний Тур дель Ен. Впевнений виступ на Дофіне (схід після падіння). До передостаннього етапу Рогла був головним претендентом на перемогу на Тур де Франс, і лише геніальна розділка Погачара стала йому на заваді. Згодом Прімож показав, як слід відповідати на невдачу — вирвав перемогу на Ла Дойєн у Алафіліпа, який по-піжонськи почав святкувати зарано. Наостанок словенець захистив титул на Вуельті — щонайменше один гранд-тур кожного року він продовжує забирати.

50 днів, 12 перемог. Чемпіон Вуельти (вдруге поспіль), перемога на Льєж-Бастонь-Льєж (у підсумку — гранд-тур плюс монумент). Чемпіон Словенії (і срібло у розділці). Перший номер рейтингу UCI. Кращий гонщик минулого року. І лише поразка наприкінці Тур де Франс нагадує, що він — лише людина.

_____________________________

Сторiнка автора про велоспорт у Facebook



Рейтинг записи: 12345


Читайте также

Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Или аккаунт Sportarena