Тур Країни Басків. Післямова

Вміння розставляти пріоритети
Майже всю гонку Прімож Рогліч пильнував лише одного суперника. Отримавши перевагу після розділки, він невідступно слідкував за Погачаром. Іноді це виглядало аж занадто ризиковано. Втікав Аранбуру, атакували інші команди. Але Jumbo зробили чітку приписку — за МакНалті тримається Вінгегор, за Погачаром — Рогліч.
Тадей в цей час реагував на ривки Гуду, Вальверде, Карапаса. Так, вони небезпечні, могли обійти в генералці (Алехандро, Давід), могли виграти етап (Річард). Але багатьох з них можна було відпустити, віддати зайве. Робота ж на порятунок жовтої майки на останньому етапі — взагалі тактичний прорахунок, який коштував двох перших місць.

Astana реабілітувалася
Аж до квітня довелося чекати першу перемогу «казахів». Але на «домашній» гонці купа басків не могла виступити погано. Вони були зарядженими, агресивними та у підсумку успішними. Так, були невиправдані втечі, невдачі, але дві перемоги і репутація найвеселішої команди гонки все це компенсує.

Вінгегор стукає у двері топ-ліги
Йонас вже має перемогу на гонці категорії 2.1, тріумф на етапі гонки Світового туру. Тепер він витримав тест на ключового доместика, утримався на колесі шаленіючого Погачара та організував дубль для команди.
Слід зауважити, що Jumbo-Visma працювала геть нетипово. Рогліч дав доместикам купу свободи та не вимагав будувати поїзди і вигравати всі етапи поспіль. Але це до пункту про пріоритети. Йонас вичавив із ситуації максимум.

За одного битого двох небитих дають
Вперше в сезоні Погачар не виграв багатоденку, хоча і взяв етап. Тадей опинився у ситуації «один проти всіх», коли група із 7-8 гонщиків імітувала роботу, а фактично чекала капітуляції Тадея. Плюс на нерви діяв сяючий Вінгегор. Що з цього може винести Тадей? Те, що він у блискучій формі, що здатний тягнути 50 км майже самотужки. А ще те, що звалювати все на одні плечі — справа невдячна.
Нас чекають запеклі бої в Арденнах.

Розпечена картоплина
Всіма силами Jumbo-Visma намагалися віддати майку лідера. Аранбуру пішов соло? Та хай забирає етап і майку. Не вдалося. МакНалті? Чудово. На останньому етапі очікувався хаос. Ніхто не міг передбачити конкретних дій команд. Але те, що лідера атакуватимуть всі, було очевидно. І краще втікати з іншими, аніж дивитися, як всі тікають від тебе.

У гонці більше, ніж дві команди
І більше двох гонщиків. І в кожного є свої плани, які впливають на загальний хід. Коли Astana, чи Movistar атакують, не слід хапатися за голову, «ну куди ж ви допомагаєте Роглічу». У цьому хаосі дуже корисно отримати чужу допомогу. І поділитися частково із суперниками.
Рогліч скинув зайвий баласт на вершині, та лишив сильних суперників, з якими легше було домовитися. І цей альянс спрацював. Так, програв у ньому Карті, але все було чесно і ризик всі усвідомлювали.

Тези
— Фанати вздовж доріг — це круто.
— Тобіас Фосс молодець. https://twitter.com/ealmhjell/status/1380920640513925124
— А ось ця людина, хто б він не був — ні. https://twitter.com/ikeroleaga/status/1380616272958881792
— Ineos продовжив гойдалку результатів, тепер вниз.
— Два лідера на одній гонці — незручна річ для Марка Падуна.

Слова
— Міккель: “Я хотів запропонувати перемогу Йозефу, але він заговорив першим”.
— Йозеф: “Я подумав, що в перший рік не треба прагнути перемоги за будь-яку ціну, Міккель довше за мене в команді. Тому я сказав, що колись він зробить це для мене”.
— Давід: «Рогліч сказав, що йому начхати на етап, тому ми поїхали разом. Але спочатку треба було позбавитися Карті. Я атакував, і коли побачив, що скинув, вже виклався на повну.»

Сторінка автора: https://www.facebook.com/Baroudeur-114693220325443