Sportarena

Важко бути богом. До того ж, коли ти «лише» один з богів

Олег 24 января, 9:03
0
Подписаться на блог
Важко бути богом. До того ж, коли ти «лише» один з богів
Том Дюмулан, фото - https://twitter.com/inrng
Том Дюмулан тимчасово призупинив кар'єру

Кілька років Том Дюмулан ішов до свого рішення. Іноді в інтерв’ю проходили фрази сумніву, чи треба взагалі продовжувати виступати. Для вболівальника відповідь була очевидною — так, звичайно продовжувати! Том на піку кар’єри, щонайменше років п’ять він може стабільно бути претендентом на найвищі місця і топ-перемоги обов’язково будуть. Але сам гонщик бачить ситуацію зовсім з іншого боку.

Перемога на Джіро-17 утвердила його, як топ-генеральника. Тоді ж став чемпіоном світу — без сумніву, суперзірка. Але наступний рік вже став проблемою. Том зайняв другі місця на Джіро, Тур де Франс та на чемпіонаті світу. Як то кажуть, щоб ви так жили, як бідкаєтеся — це також блискучі результати, але з першим присмаком невдачі. Від Тома вимагали перемог, друге місце для публіки (команди, спонсорів, самого гонщика) — програш.

Ще за рік пішла серія катастроф. Падіння на Джіро, розбите коліно. Невдале лікування (не все каміння вилучили), повторна операція, далі шлункова інфекція. Дюмулан розірвав контракт з Sunweb (привіт їх менеджменту) та планував перезавантажити кар’єру. Натомість отримав рік з коронавірусом, черговим падінням та втратою потужності на Тур де Франс.

Зі сторони здається, що велосипедисти — чи не найвитриваліші в ментальному плані спортсмени. Вони витримуть по кілька годин монотонної роботи серед сотні інших таких же гонщиків, щоб видати вирішальний ривок від 20 секунд до кількох хвилин. А цьому передує величезне навантаження на тренуванні. Колосальна підготовча робота, без явної моментальної вигоди, без швидкого задоволення, лише з думкою про «потім у тебе буде шанс». Після чого ти їдеш ще кілька десятків марудних гонок, в яких «не твій профіль», чекає на свою. А твій шанс випадає раз на місяць чи два — і там треба бути кращим від кількох десятків схожих за стилем гонщиків.

Бігун на стометрівці бачить свій результат впродовж сезону, бачить розвиток суперників, приблизно може оцінити, який час він покаже та на яке місце розраховує. Велосипедист на піку форми може втратити шанс на перемогу та опинитися поза третім десятком лише тому, що десь кілометрів за 20 до кінця був на метр лівіше в глибині пелотону та прогавив потрібне колесо.

Ще один важливий момент — команда зірок. Причина, з якої Кінтана пішов у континентальну Аркеа. Ланда перейшов у Бахрейн (а до нього там самотньо був Нібалі). Не знаю, як з цим працюють в Інеос — у Джамбо так поки ще не вміють. Інеос — пекло для амбіцій. Три десятка зірок і просто дуже сильних гонщиків ховають в далеку скриню власні мрії заради перемоги одного, на кого зробить ставку команда. Гроші — так, але на певному етапі лише ними задоволений не будеш. Проте якось британцi це вирiшують. У Jumbo з’явилася команда суперзірок і вони швидко отримали перший удар. Дюмулан, готовий на 90%, не хоче бути розвізником, «віслючком», локомотивом чи ще кимось на другорядній ролі.

Рогліч об’єктивно в команді був сильніший. Ван Аерт тягнув у гору в темпі, що був важким для Тома. Погачар майже півтори хвилини привіз йому на розділці. Ганна на найближчі роки окупує всі розділки, до яких дотягнеться. Ремко зростає щохвилини, а Берналь в горах не дасть більше слабину. А коли Дюмулан віддав себе заради команди і перемоги Рогліча, Прімож програв — і це теж удар. Його зусилля навіть тут були марними.

Коли ти на вершині, часто залишаються два варіанти — ти перший, або перший з тих, хто програв. Том все болісніше сприймав «поразки» (навіть якщо об’єктивно це були хороші виступи). А ще серія других місць могла нагадати Вуельту-15, коли Дюмулан втратив перемогу на останньому тижні. Скільки треба зусиль, щоб бути на вершині, і як швидко можна втратити абсолютно все.
Отримувати задоволення від своєї справи значно важливіше, ніж просто отримувати зарплатню. А тепер згадайте, що передує всім цим результатам — сотні годин та тисячі монотонних кілометрів важкої праці.

Велоспорт — це той вид, де співіснують абсолютно різні за типом, стилем та можливостями спортсмени. Кожен терпляче чекає на свій шанс. А найцікавіша для стороннього вболівальника завжди та гонка, де всі ці різні стилі можуть себе показати. Шанс обов’язково буде. А до того моменту, дійсно, треба спробувати отримувати задоволення від спорту. Сподіваюсь, Том його знайде.

__________________________________

Сторiнка автора про велоспорт у Facebook



Рейтинг записи: 12345


Читайте также

Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Или аккаунт Sportarena