World Tour teams. Бійці

Олег 16 января, 13:51
28
7
Подписаться на блог
World Tour teams. Бійці
Прев'ю велосипедних команд Світового туру. Третя частина

Частина 1

Частина 2

 

Team Sunweb (15 мiсце минулого року)

Зірка: Майкл Метьюз. 

Важливі гонщики: Тіш Бенот, Вілко Келдерман, Ніколас Роч, Кріс Хемілтон, Чад Хага, Яша Суттерлін, Сорен Крог Андерсен. 

Молоді таланти: Сем Оомен, Кес Бол, Нільс Екгоф, Марк Хірші, Альберто Дайнезе. 

В середині минулого сезону стало відомо, що команду залишить головна зірка, Том Дюмулан. Проблеми Тома з коліном (та лікарями) призвели до дострокового розриву контракту. Справжня катастрофа для команди? Можливо, це найкраще, що могло з нею статися. 

В команді залишилася єдина «абсолютна зірка» — Майкл Метьюз. Всього три перемоги минулого року, зате всі на найвищому рівні. Австралієць поступається максимальною швидкістю найсильнішим спринтерам світу, проте часто компенсує грамотним вибором моменту, коли група йде «кожен за себе». Кілька перемог на етапах Майкл має забезпечити. На коротких багатоденках лідерство прийме Вілко Келдерман. Нідерландець вже не розглядається претендентом на гранд-тури, проте рівнем нижче буде серйозною силою. 

Але найцікавіше в Sunweb — молодь, що тепер складає основу ростеру (забігаючи наперед — у команд цього випуску талановитих «янгстерів» багато). З 29 гонщиків складу 18 — віком до 25 років. Кес Бол у свій дебютний сезон вже відзначився на про-континентальних гонках, а незабаром велетень під 2 метри зросту наводитиме жах на топ-спринтерів світу. Не забуваємо про Нільса Екгофа — той самий, що на чемпіонаті світу до 23 років проїхав понад 100 км з вибитим плечем, виграв гонку, але був дискваліфікований. Альберто Дайнезе швидкий і різкий, і незабаром ми його побачимо серед претендентів на арденські класики. Марк Хірші все ще має шанси розвиватися як класик, так і генеральник. Але найбільший «гірський діамант» команди — Сем Оомен. Сем пропустив половину минулого сезону через травму, але тепер готовий до статусу лідера — саме він поведе команду на Тур де Франс. За наявності Дюмулана такого годі було чекати. 

Ударна сила команди — талановиті молоді гонщики. Sunweb чудово укомплектована для класик та має одного з найперспективніших «генеральників» світу. 

 

Trek — Segafredo (11)

Зірки: Вінченцо Нібалі, Бауке Моллема, Річі Порт. 

Важливі гонщики: Мадс Педерсен, Джанлука Брамбілла, Едвард Тьонс, Яспер Стойвен, Кенні Елізонде, Томс Скуйінш. 

Молоді таланти: Джуліо Чіконе, Матео Москетті, Квін Сіммонс. 

Знову у нас команда, яка у міжсезоння активно вклалася в нове покоління (я не маю на увазі Акулу). Минулого року загалом невиразний сезон для Треку завершився феєричним фінішем. Спочатку Мадс Педерсен сенсаційно виграв чемпіонат світу, а трохи згодом Бауке Моллема переміг на Ломбардії. Пізніше той же Моллема додав ще перемогу на класиці Кубку Японії. Трек, мабуть, найбільше з-поміж команд жалкував, що сезон закінчився.

Вінченцо Нібалі — зірка номер один у новому списку команди, і він має відкрити шлях для треківців на не зовсім звичних для них територіях супербагатоденок. Для попереднього “генеральника” команди, Річі Порта, прихід Акули — також хороша новина. Менший тягар відповідальності та можливість боротися за перемоги на “слабших” гонках. Поділити між собою гранд-тури не стане для них проблемою. На допомогу генеральникам оперативно підписали Кенні Елізонде — якісний помічник в горах. Так, Вінченцо не молодшає, але поборотися за подіум Джіро у нього сил ще достатньо. Вище — то вже не так просто. Друге, і не менш важливе, завдання для Нібалі — підготовка до “дорослого життя” Джуліо Чіконе. Саме на нього покладають найбільші надії італійські вболівальники у найближчому майбутньому. Джуліо переміг рік тому на етапі Джіро, тепер від нього чекають не завзятих атак попереду пелотону, а амбіцій генеральника.

Загальний же малюнок команди залишається незмінним. Трек — команда якісних класиків. Бауке Моллема прекрасно себе почуває на пагорбах (не забуваємо, що Нібалі — також переможець Ломбардії плюс Сан-Ремо). Весняну частину сезону Вінченцо поводитиме активно, і у Треку — хороша комбінація з двох сильних панчерів. Мадс Педерсен готується до Туру Фландрії та Париж-Рубе. Майка чемпіона світу мало кому допомагала на подібних гонках, але суперники тепер точно сприйматимуть його всерйоз. Для підстраховки є Яспер Стойвен. На рівнині спринтерський поїзд (за відсутності Дегенкольба) тепер працюватиме частіше на Едварда Тьонса, також чекаємо якісного кроку вперед від молодого спринтера Матео Москетті. Рік тому італієць непогано проявив себе в боротьбі на Джіро, поки не потрапив у завал, що вибив його з гонки.

А ще чекаємо дебюту серед професіоналів чемпіона світу серед юніорів, Квіна Сіммонса. 18 років — дуже ранній вік для професійного велогонщика, але Квін вирішив ризикнути і одразу йти в еліту, перестрибнувши через сходинку Ю-23. Хто востаннє робив такий крок до нього? Ремко Евенпул рік тому…

Трек в особі Нібалі отримав суперзброю для багатоденок, але загалом залишається потужною класичною командою. Окрім власне яісних перших номерів трекiвцi мають хорошу варіативність складу для одноденних гонок.

 

Lotto Soudal (10)

Зірки: Філіп Жілбер, Том Де Гендт, Тім Велленс, Калеб Юен, Джон Дегенкольб. 

Важливі гонщики: Єлле Воллейс, Тош Ван дер Санде, Сандер Арме, Яспер де Бюйст, Карл Хаген, Адам Хансен. 

Молодий талант: Гербен Тейсен. 

Яскрава ілюстрація до того, як уявити команду природжених класиків. Лотто будуть серед фаворитів практично на будь-якій одноденці. Кістяк команди складають різкі, витривалі гонщики, які готові атакувати всюди і неодноразово. 

Головне підсилення команди в останній трансферний період — Філіп Жілбер. З 37-річним гонщиком не ризикнули продовжувати контракт в Декьонінку, і бельгієць знайшов подібну за духом команду. Серед розсипу трофеїв ФілЖилу не вистачає перемоги на Мілан — Сан-Ремо, цього року він знову спробує завоювати останній непідкорений Монумент. Знає як перемагати на цій гонці інший новачок, Джон Дегенкольб. Окрім важких фламандських гонок Джон братиме участь у розборках спринтерів на багатоденках. Свій суто спринтерський діамант у Лотто також є. Мініатюрний Калеб Юен сповна виправдовує прізвисько «гарматне ядро», у австралійця чи не найрізкіший ривок у світі. 

Візитівкою команди можна назвати майже нерозлучних Тома де Гендта і Тіма Велленса. Улюбленці європейської публіки, готові атакувати на будь-якому рельєфі чи покритті і повторити ці безумства наступного ж дня без відпочинку. На них рівняються й інші гонщики Лотто.

Команда відзначатиметься у відривах, постійно атакуватиме та буде серйозною силою на весняних класиках. Явний мінус — обмежений склад на гори. Але то не так важливо для них, рідна стихія бельгійців — одноденки. 

 

Bora — Hansgrohe (2)

Зірки: Петер Саган, Паскаль Акерман, Рафал Майка. 

Важливі гонщики: Емануель Бухман, Максиміліан Шахман, Міхаель Шварцман, Фелікс Гросшартнер, Чезаре Бенедетті, Патрік Конрад. 

Молодий талант: Леннард Камна. 

Німецька команда продовжує прогресувати і минулого року здобула вражаючі 47 перемог на всіх рівнях. Серед них перемоги на етапах всіх трьох супербагатоденок. Чого не вистачало німцям — елітної класики (найпрестижніша з виграних — Ешборн-Франкфурт). 

В команді одразу два спринтера топ-рівня (ага, рік тому було три), вони у 2019 році між собою розділили багатоденки. Паскаль Акерман перемагав на Джіро, Петер Саган забрав етап і зелену майку Туру, а Сем Беннет виграв етап Вуельти. Сем і став «третім зайвим» (з 13 перемогами в сезоні) і перейшов… Ну скоро і про нього буде. Керівництво команди вирішило, що двох топових спринтерів достатньо, і вільні ресурси можна спрямувати в інших напрямках. 

Паскаль — один із найшвидших спринтерів на чистій рівнині, до того ж впродовж сезону «показував зуби» у класичних атаках. Петер — триразовий чемпіон світу, серед трофеїв якого за кар’єру ще й два монументи. Петер комфортно фінішує як з колеса, так і здатний створити собі перевагу самотужки, без підтримки партнерів — достатньо уявити собі збірну Словаччини на чемпіонатах світу.

Гірницьке крило очолює Рафал Майка. Поляк стабільно серед претендентів на десятку на гранд-турах, про перемоги в заліку вже мабуть для нього говорити пізно.

Окрім визнаних зірок Бора має ряд якісних гонщиків, які також можуть «робити різницю». Вражаючу весну минулого року провів Макс Шахман — три перемоги на етапах Туру Басків, достойний виступ на арденських класиках з подіумом на Ла Дойєн, після чого влітку виграв чемпіонат Німеччини. Чемпіонська майка від Акермана перейшла до іншого партнера по команді. 

Найбільшою несподіванкою став прогрес Емануеля Бухмана. Разом із слабенькою підтримкою Бухман добрався до 4 місця на Тур де Франс, обійшовши всю елітну трійку Мовістар. Можливо саме цей виступ вирішив долю «третього спринтера». З п’яти нових гонщиків команди четверо — молоді «гірники». Бора планує стати універсальною командою з сильним складом для генеральних класифікацій. І потроху готує цей склад… Ні, не під Бухмана. 

Леннард Камна — один з найталановитіших гонщиків свого покоління, один з найсильніших роздільників, потенціал якого порівнюють щонайменше з Тоні Мартіном. Леннард, крім того, непогано вміє «терпіти» в горах, і незабаром (не цього року) має долучитися до боротьби за супербагатоденки. 

А для того, щоб назбирати півтора-два десятка перемог на окремих етапах, Паскаля з Петером достатньо. 

Deceuninck — Quick Step (1)

Зірки: Жуліан Алафіліп, Боб Юнгельс, Зденек Штибар, Сем Беннет. 

Важливі гонщики: Ів Лампарт, Флоріан Сенешаль, Ремі Каванья, Міхаель Мьоркьов, Давіде Балеріні, Каспер Асгрен. 

Молоді таланти: Ремко Евенпул, Фабіо Якобсен, Альваро Хосе Ходег. 

Еталон класичної команди. Уособлення велосипедних «бійців». Команда, створена для здобуття трофеїв у промисловій кількості. Імена при цьому не грають суттєву роль — працюють всі, атакують також всі і перемогти може кожен. Щороку від Квіків до інших команд переходять гонщики високого рівня, змінюються імена, але незмінною залишається команда. І вони продовжують перемагати. 

Жуліан Алафіліп — зірка номер один команди (можливо, і в світі). Минулого року він взяв Монумент, феєрив на весняних класиках та став сенсацією Тур де Франс. Сподобалося. Цього року планує повторити. 

Зденек Штибар вже назбирав колекцію перемог престижних класик. Пожиттєвий чемпіон Люксембургу Боб Юнгельс також, включно з Льєж-Бастонь-Льєж. Обидва в новому сезоні націлені на Фламандські гонки. Намагатися під час гонки тримати когось одного з них — мертвий номер. Коли суперники виставляють сильний склад з двома-трьома претендентами на перемогу, «Вовча зграя» відповідає п’ятьма-шістьма. 

Наприкінці сезону з команди пішов Еліа Вівіані. Ласкаво просимо — Сем Беннет. 13 перемог за сезон, номінально будучи третім спринтером команди — такі гонщики підходять ДКС. Але і без Семмі проблем зі спринтерам и не повинно було бути. Фабіо Якобсену всього 23 роки, але він вже чемпіон Нідерландів і входить до переліку найшвидших гонщиків планети. Нестачі чемпіонів у своєму складі Квік Степ ніколи не відчував. Декьонінк у міжсезоння значно омолодив свій склад, і майже кожен з молоді готовий давати результат вже зараз. 

У складі команди також найдорогоцінніший діамант з-поміж молодих гонщиків. Ремко Евенпул розтрощив юніорський дивізіон, проігнорував категорію Ю-23 та у 19 років увірвався до еліти. Зі спеціалізацією чемпіон Європи та віце-чемпіон світу в розділці (це все серед дорослих) ще не визначився. В його планах — Флеш Валлонь, Льєж, Ломбардія, Джіро та Олімпіада. 

Чого немає у ДКС — топових гірників та майстрів на генералку. Експеримент з Енріком Масом пройшов не дуже вдало, і команда повернулася цілком до рідної стихії одноденок. Чи можна перекваліфікувати Алафіліпа для генералки? Теоретично, так, але він точно втратить ряд цінних властивостей, що роблять його суперзіркою зараз. Найближчі кілька років Ала подібний трюк не планує, далі — подивимось. Чи можна перетворити на генеральника Ремко? Мабуть, теж так, складається враження, що він сам до кінця не усвідомлює, де ті межі, які йому не під силу перейти. Але, ризикну припустити, не в цій команді. Ці гонщики не звикли планувати і стримувати себе, для них існує лише «зараз». 

Хтось сказав, що якісне тренування має нагадувати бій з горилою. І зупинятися слід не тоді, коли втомився, а коли втомилася горила. Непогана ілюстрація принципів команди. Вони не втомляться перемагати ніколи.

Далi буде…

====================

Коротко

  • Люк Дарбрiдж (Mitchelton-Scott) захистив титул чемпiона Австралiї в роздiлцi, на 18 секунд обiйшовши чемпiона свiту Роана Деннiса;
  • чемпiоном Австралiї в груповiй гонцi став Камерон Мейєр (також Mitchelton-Scott);
  • Б’ярне Рiiс став новим менеджером NTT Pro Cycling пiсля того, як Virtu Cycling стала мiноритарним акцiонером команди;
  • Патрiк Бевiн (CCC Team) пропустить Tour Down Under. На тренуваннi у гонщика виявили серцеву аритмiю. Патрiк вiдновлюватиметься в Новiй Зеландiї, пiсля чого повернеться до тренувань з командою.





Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Добавить комментарий
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Или аккаунт Sportarena
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?