Sportarena

«Барком» хоче у Польщу. Це волейбольна «анексія» за яку ще й треба платити?..

Сєргєй Карась 19 мая, 21:07
0
2
Подписаться на блог
«Барком» хоче у Польщу. Це волейбольна «анексія» за яку ще й треба платити?..
"В ті часи,коли я був тренером «Баркому», люди говорили про ідею приєднати команди до чемпіонату Польщі.Повернемо Львів до Польщі, принаймні у волейболі.Їхню заявку слід розглянути",-Ян Сух Джерело: https://zaxid.net/lvivskiy_klub_barkom_kazhani_podav_zayavku_na_uchast_v_chempionati_polshhi_n1502246

Нещодавно  країну сколихнула новина…

Хоча ні, насправді, більшість українців нічого про це навіть не чули. Тим не менш, нещодавно з’явилася новина: «Барком-Кажани» — діючі чемпіони країни з волейболу (щоправда цей титул вони завоювали у сезоні 2018/19, адже цього року федерація волейболу вирішила завершити чемпіонат достроково та не визначати володарів нагород) вже подав заявку на участь у чемпіонаті Польщі — польській «ПлюсЛізі».

««Жодного конфлікту у бажанні клубу грати у польській «ПлюсЛізі» не бачу. Наприклад, німецький клуб з Берліну може подати заяву на участь в польському чемпіонаті, а український клуб чому ні?», – резюмував Олег Баран (президент «Кажанів», — прим.). Крім того, це поширена світова практика. До прикладу, австрійський Hypo Tirol Alpenvolleys Haching виступав у чемпіонаті Німеччини», — так виправдовує ці дії пресслужба львівського клубу (чи варто моїм читачам пояснювати у чому різниця між воюючою Україною та спокійною Німеччиною?).

Ну а як відреагував на цю новину польський волейбольний спеціаліст та колишній тренер «Баркома» пан Сух ви могли читати у ліді до цього матеріалу.

Нічого страшного?

«Нічого страшного», — приблизно так все намагаються представити.

— Це була ініціатива не Федерації, а ініціатива клубу, — сказав, коментуючі цю новину, президент Федерацій волейболу України Михайло Мельник. — Я особисто давно це питання проштовхував. Навіть, під час останньої зустрічі в січні з президентом польської федерації волейболу. Ми підписали широкомасштабний договір про співпрацю, і там був пункт про спільну участь у зборах, семінарах, а також порушувалося питання участі в загальних змагальних проектах. Більше йшлося про студентську лігу. Але про те, щоб грати в польській лізі… Чесно скажу, особисто для мене це здавалося не здійсненним. Якщо поляки захочуть нас там бачити, то я вважаю, що це дуже великий плюс. <…>Уявіть, якби зараз футбольному «Динамо» запропонували виступати в АПЛ. Це ж, напевно, була б велика честь. Тож, участь у ПлюсЛізі – це великий плюс і поштовх для всієї волейбольної спільноти. 

Тобто клуб «за», українська федерація — «за» (більш того, вона, виявляється, давно готувала підґрунтя для подібного кроку й навіть готова звільнити «Барком» від участі у регулярному чемпіонаті Україні, відразу забронювавши за ними місце у плейоф (якщо, звісно, «Барком» взагалі захоче грати на два чемпіонати)) — виходить, справа лише за поляками.

Але чи дійсно це на користь Україні?

Можна згадати виступи  хокейного «Донбаса» у КХЛ та волейбольного ж  харківського «Локомотива» у російській Суперлізі. Чи підвищувало це рівень українських спортсменів? Можливо. Але за той же «Донбас» у сезоні 2013/14 (останньому для клуба у КХЛ) були заявлені лише 12 українців, 6 з яких крім українського мали громадянство іншої країни (5 — Росії, 1 — США). Причому, наприклад, українські воротарі Дмитро Бєрєзін, Сергій Гайдученко, Михайло Шевчук та Павло Ячнік (так, 4 з 12 українців у заявці були воротарями), за даними порталу «championat.com» на чотирьох зіграли… 0 (НУЛЬ!) матчів.

Матч КХЛ «Торпедо» (Ніжній Новгород) — «Донбас» (Донецьк)

А ось чи допомогла участь донецьких хокеїстів та харківських волейболістів у чемпіонатах Росії прихильникам так званих «ДНР» та «ХНР» у 2014-му? Мені це питання здається риторичним.

 

Ну а чи були слова Яна Суха  про те, що Польща має «повернути Львів хоча б у спорті» приватною думкою конкретної людини? Мабуть й так, але після 2014-го року, ІМХО, до таких «думок» Україна та, зокрема, український МЗС, має ставитися дуже серйозно.

Чи все погано в Україні та чи «Барком» — це чемпіон? 

Так. Волейбол в Україні — не спорт № 1. Так. Українська Суперліга — відверто не найсильніша у світі, а інфраструктура клубів місцями просто жалюгідна. Але не можна сказати, що «Барком» — однозначно найсильніший клуб країни та в чемпіонаті України йому вже немає куди зростати: у Кубку України 2019/20 (це головний національний турнір, який цього сезону встигли завершити) львів’яни зайняли лише 3 місце, причому у матчі за «бронзу» вони переграли чернігівський «Буревісник-ШВСМ», якому на попередній стадії Кубку поступилися 0-3 (це до того, що навіть «бронзу» «Баркому» довелося виборювати).

У регулярці Суперліги тривалий час було тривладдя, й лише на фініші львів’яни на 2 та 3 перемоги (у волейболі саме перемога, а не очки — ключові показники) випередили, відповідно, «МХП-Вінницю» та «Серце Поділля». А тому дати гарантію, щоб й у плейоф «кажани» переграли б конкурентів, не міг дати ніхто.

«Конкуренція в чоловічій Суперлізі явно зросла», -якби на підтвердження думки про небезальтернативність лідерства львів’ян на внутрішній арені,   інтерв’ю головного тренера «Баркома» (й, паралельно, чоловічої збірної України) Угіса Крастіньша  під таким заголовком зараз розміщено на сайті львівського клубу.

Взагалі ж «Барком-Кажани», як клуб, з’явилися лише у 2009-му році. У 2017-му команда вперше стала володарем Кубку України, у 2018-му виграла перше чемпіонство. А у 2020-му, виходить, вже все, награлися — не цікаво? Та, пробачте, Жіба частіше ставав чемпіоном світу, ніж «Барком» — чемпіоном України. А тому цей аргумент виглядає сумнівно.

Ще більш сумнівна схема, про яку говорив й президент ФВУ пан Мельник й президент «кажанів» пан Баран: якщо «Барком» приймають у чемпіонат Польщі, то в Україні клуб вступатиме в боротьбу тільки на етапі плей-оф.

Так, таке вже було з тим же харківським «Локо». Але, у цілому, це ж не спортивний принцип. Ви представляєте ту ж футбольну Лігу 1, в якій ПСЖ весь рік набирає очки, завойовує чемпіонство, а потім у кінці чемпіонату, щоб стати переможцем, він має зіграти з «Манчестер Сіті» (й, якщо програє, то чемпіонство втрачене)? А ви представляєте, що зроблять парижани, якщо президент ПСЖ, навіть теоретично, припустить, що його клуб переїде в АПЛ (мовляв, в Лізі 1 вже не цікаво)? А ось пан Мельник вважає: те, що, думається,  було б ганьбою для вболівальників ПСЖ, має бути честю для київських динамівців…

До сусідів за наші гроші? 

— У Польщі всі зали є комунальними, приватних залів взагалі майже не існує в Європі. Це буде додатковий поштовх міській раді (Львова, — прим.) прискорити питання залу, щоб ми могли достойно приймати гостей і з Польщі, і з Німеччини, — заявив президент «кажанів» пан Баран. Тобто для того, щоб «Барком» переїхав у Польщу, українці (а саме вони формують, зокрема, й бюджет Львова) мають «скинутися» клубу на новий спортзал. Ого!

Що у підсумку?

Безумовно, в Україні потрібно розвивати спорт. Безумовно, дуже хотілося б, щоб наша країна та українські волейбольні клуби були не менш цікаві іноземним інвесторам, ніж клуби футбольної Лігі 1.

Безумовно я бажаю «Барком-Кажанам», як й більшості клубів, які представляють Україну в Єврокубках, успіхів.

Але національні чемпіонати — вони  на те й національні, що грати тут мають представники нашої країни. Так, на сьогодні спортивний «сепаратизм», тим більше коли ми поговоримо про переїзд української команди до Польщі, можна назвати «сепаратизмом» лише в лапках. Але, на жаль, Україна платила та платить дуже високу ціну за недооцінку подібного сепаратизму та підтримки цього сепаратизму з боку «дружнього сусіда»…

Чи варті виступи львівського клубу у чемпіонаті Польщі можливості, хоча б й дуууже теоретичної, вдруге наступити на старі грабли? Мені здається, що ні. А як вважаєте Ви?



Рейтинг записи: 12345


Читайте также

Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Или аккаунт Sportarena