«Карликове представництво»: від Біто до Жерсона Родріґеса

Після матчів за участю Люксембургу та України в кваліфікації ЧЄ-2020 Жерсон Родріґес тісно засів у нашому інформаційному просторі.  Якщо опустити жарти, викликані його автоголом, то вінґер справді запам’ятався – настільки, що привабив Динамо, куди, в решті-решт, і перейшов. Цікаво, що за останній час це вже другий люксембуржець, якого підписав український клуб – у червні Карпати потиснули руку захиснику Марвіну Мартінсу.

Поява вихідців із карликових країн та чемпіонатів, які точно обділені увагою, наштовхнула на думку – а хто ще із футболістів з незвичним для нашого вуха паспортом грав в УПЛ?

Сенделей Біто

• Громадянство: Кюрасао
• Позиція: нападник
• Клуб: Сталь Алчевськ, Арсенал Київ, Закарпаття, Таврія
• Кількість матчів/голів/асистів в УПЛ: 67/4/5

Сенделей Біто є громадянином Кюрасао – острівної держави, розташованої на півдні Карибського моря та підпорядкованої Нідерландам. Влітку 2006-го випускник академії роттердамської Спарти опинився в Україні – не без допомоги співвітчизника Тона Каанена, який в липні того ж року очолив алчевську Сталь. Нападник, як і тренер, затримався в клубі на сезон, відзначившись лише 3-ма голами – по завершенні кампанії 2006/07 Сталевари понизилися в класі, після чого Біто підписав трирічний контракт зі столичним Арсеналом.

Період у Києві вийшов ще невдалішим – футболіст не вразив Олександра Заварова, тож задовольнявся мінімумом ігрового часу. Оренди, проведені у мальтійській Валетті (з якою Сенделей попрощався не найкращим чином) та Закарпатті мало вплинули на загальне становище.

Зрештою, Біто отримав статус вільного агента, у вересні 2010-го працевлаштувався в Таврії, проте вже в березні наступного року виявився непотрібним. Єдине, чим міг похизуватися футболіст за час перебування в Україні, то це викликом до збірної, хоча й це важко назвати надзвичайним досягненням, зважаючи на її рівень.

Подальша доля завела Біто до країн з третьосортними чемпіонатами – Ірану, Бахрейну, Іраку та Таїланду. У 2017-му нападник повернувся до Кюрасао, де продовжує кар’єру, захищаючи кольори місцевих команд.

Раафат Мохаммед

• Громадянство: Сирія
• Позиція: півзахисник
• Клуб: Чорноморець
• Кількість матчів/голів/асистів в УПЛ: 8/-/-

Раафат Мохаммед прибув до Одеси у 2001-му – Чорноморець запросив півзахисника завдяки зв’язкам тренера Анатолія Азаренкова, який свого часу працював на чолі збірної Сирії. Тим не менш, продуктивної співпраці не вийшло – про це красномовно засвідчують 8 матчів за основний склад та подальше переведення до резерву. Через декілька місяців поїхав назад на Батьківщину.

Мусавенкосі Мгуні

• Громадянство: Зімбабве
• Позиція: нападник
• Клуб: Металург Донецьк
• Кількість матчів/голів/асистів: 39/14/2

Один із численних африканців, придбаних донецьким Металургом, та один із небагатьох, хто таки заграв та приніс користь команді. Адже окрім голів у виконанні Мгуні клуб ще й збагатився – у лютому 2011-го довгов’язий центрфорвард переїхав до Терека за 1,3 мільйони євро.

В Росії Мусавенкосі не показав себе належним чином – все зіпсувала травма хрестоподібних зв’язок, через яку футболіст вимушено розірвав контракт грозненцями. Сподіваючись реанімувати кар’єру, Мгуні повторно приєднався до Металурга, але друга спроба не увінчалася успіхом – лише 1 матч за півроку. У січні 2014-го Мусавенкосі вирушив на Кіпр, де змінив цілу низку клубів, а сьогодні  знаходиться у пошуках нового місця роботи – 36-річний нападник не поспішає зав’язувати з футболом.

Фабіо Морейра Сілва

• Громадянство: Кабо-Верде
• Позиція: півзахисник
• Клуб: Металург Запоріжжя
• Кількість матчів/голів/асистів в УПЛ: 14/1/-

Фабіо Морейра Сілва народився в Португалії, але має громадянство Кабо-Верде, у зв’язку з чим викликався під знамена збірної цієї країни (доробок скромний – всього 7 хвилин у матчі кваліфікації Кубка Африки з Ліберією). Виховувався у лісабонському Спортинзі та намагався зарекомендувати себе у молодіжці Бенфіки, проте далі справа не пішла.

Після подорожей Словаччиною та другорядними португальськими клубами у серпні 2010-го потрапив на перегляд криворізького Кривбасу, однак у наступному місяці став повноцінним гравцем запорізького Металурга. Про що, напевне, встиг пожалкувати – команда з тріском провалилася, зайняла шістнадцяте місце у турнірній таблиці та вибула до Першої ліги. На цьому мандри Фабіо не закінчилися – півзахисник побував в Угорщині, а завершив професійні виступи у австрійському ЛАСКу.

Бетім Халімі

• Громадянство: Косово
• Позиція: голкіпер
• Клуб: Олімпік Донецьк
• Кількість матчів/голів/асистів в УПЛ: 5/8

Двохметровий голкіпер (на хвилиночку, найвищий футболіст України) з’явився у нашому чемпіонаті не так давно – Олімпік оголосив про підписання косовара у кінці лютого. Бетім одразу зайняв місце у «рамці», отримавши схвальні відгуки з боку прихильників донеччан – воротар непогано проявив себе у поєдинках проти Арсеналу, Олександрії та Динамо, завдяки чому був визнаний найкращим гравцем березня.

У квітні Халімі травмувався та у підсумку пропустив кінцівку чемпіонату – тепер йому доведеться розпочинати все з чистого аркушу. Здається, з цим проблем не буде – після відходу Костянтина Махновського єдиним серйозним конкурентом Халімі залишається Володимир Кринський.

Хусам Джиньят

• Громадянство: Сирія
• Позиція: півзахисник
• Клуб: Чорноморець
• Кількість матчів/голів/асистів в УПЛ: 7/-/-

Водночас з Мохаммедом одесити отримали ще одного сирійця – Хусама Джиньята. Півзахисник протримався у стані Моряків дещо довше, але, як не складно здогадатися, також не став своїм. У розіграші Першої ліги 2001/2002 переважно виходив на заміну, а увесь наступний сезон провів у Чорноморці-2. Так і не зумів скласти конкуренцію, хоча у дублі демонстрував відносно непогану гру – у 34 зустрічах Джиньяту вдалося записати до активу 10 м’ячів.

Костантінос Макрідіс

• Громадянство: Кіпр
• Позиція: півзахисник
• Клуб: Металург Донецьк
• Кількість матчів/голів/асистів в УПЛ: 113/8/15

На відміну від вищезгаданих виконавців Костантінос Макрідіс найбільше запам’ятався українському глядачеві. Можна констатувати – хавбек став зіркою на Батьківщині, вигравши всі можливі внутрішні нагороди, та підтвердив досить високий клас виступами у донецькому Металурзі. Вперше кіпріот навідався до України у сезоні 2008/09 та майже одразу був визнаний одним із лідерів донеччан – його вдалі дії (3 голи та 5 результативних передач) допомогли команді фінішувати на четвертій сходинці УПЛ та таким чином забезпечити участь у єврокубках.

У 2012-му Макрідіс повернувся до Донецька – у Омонії виникли серйозні фінансові труднощі, тож вона була не проти розлучитися з футболістом. Костантінос знову не зіпсував каші, присвятивши Металургу три наступні роки – показово, що деякий час гравець з’являвся на полі з капітанською пов’язкою.

У 2015-му півзахисник став частиною АПОЕЛа, а рік тому повісив бутси на цвях, щоправда, до цього перебуваючи у складі іншого кіпрського гранду – Аполлона із Лімасолу.