Самсон Ґодвін
- Клуби: Карпати, Волинь
- Кількість матчів/голів: 235/5
- Досягнення: –
Самсону Ґодвіну довелося побувати у Польщі, Казахстані та Білорусі, але клубом його життя справедливо вважаються Карпати. Ще б пак – якщо підсумувати, то хавбек провів у місті Лева більше десяти років, де став помітною фігурою. Вдала позиційна гра, прищеплена культура пасу, вміння підлаштуватися під суперника і видряпати м’яч дозволили африканцеві забетонувати місце у старті.
Окрім професійних якостей Ґодвін вразив самовіддачею та відданістю зелено-білим кольорам – достатньо знати те, що нігерієць не відвернувся від львів’ян, коли ті понизилися у класі в сезоні 2003/04. Тож статус рекордсмена Карпат за кількістю матчів, зіграних серед легіонерів, доповнює приємне враження.
У 2008-му Самсон відійшов у тінь, не впоравшись з конкуренцією, нав’язаною вихованцем Андрієм Ткачуком – зрештою керівництво Левів вирішило продати опорника, а після провальної поїздки гравця на перегляд до тель-авівського Маккабі, відправило його в «молодіжку» та карагандинський Шахтар.
Повернувшись до Львова, Ґодвін не змирився з ситуацією і крок за кроком довів Олегу Кононову, що здатний й надалі приносити користь – показово, що два наступні роки він був важливим елементом команди, яка двічі поспіль фінішувала на п’ятій сходинці УПЛ та відповідно брала участь у єврокубках.
У 2011-му Самсон перебрався у Волинь, але після двох поєдинків поїхав у зворотному напрямку – львівський та луцький клуби розірвали орендний договір через публічну критику півзахисника Віталієм Кварцяним. Влітку 2012-го вирушив у подорож Білоруссю, засвітившись у Мінську та Славії-Мозир, але завершив кар’єру, як і обіцяв, саме у Карпатах.
Лакі Ідахор
- Клуби: Динамо Київ, Ворскла, Карпати, Таврія, Зоря Луганськ
- Кількість матчів/голів: 221/64
- Досягнення: УПЛ (2000/01, 2002/03), кубок України (2002/03, 2009/10)
Лакі Ідахор – один із перших нігерійців, придбаних київським Динамо. Нападник з’явився в Україні у березні 2000-го, – разом із співвітчизником Харрісоном Омоко, – проте, підмінюючи Максима Шацьких, не зумів повноцінно інтегруватися, у зв’язку з чим переважно знаходився у дублі.
Незважаючи на два чемпіонства і національний кубок, забезпечені з Біло-синіми, свій головний трофей Ідахор взяв все ж з Таврією, адже там вважався справжнім лідером. До сімферопольського клубу потрапив «транзитом» через Ворсклу, Інтер Баку та Карпати й одразу сподобався тамтешній публіці – у другій частині УПЛ 2006/07 організував 5 голів, 3 з яких залетіли в сітку запорізького Металурга.
Впродовж наступних років не зраджував собі, забиваючи 5-7 м’ячів за сезон. Винятком стала компанія 2010/11, у якій Ідахор відзначився 15-ма результативними ударами та 7-ма асистами – від його дій постраждали Динамо, Шахтар, Дніпро, Зоря та навіть леверкузенський Баєр у кваліфікації Ліги Європи. Наголосимо, що з Фармацевтами кримчани навряд чи б зустрілися, якби не внесок Лакі – роком раніше нігерієць допоміг Таврії сенсаційно перемогти у кубку України. У чвертьфіналі турніру Ідахор двічі засмутив Оболонь, а у фіналі вразив ворота донецького Металурга – його гол виявився вирішальним.
У листопаді 2011-го виконавець неочікувано попрощався з сімферопольцями, однак довго без діла не сидів – вже у лютому був представлений у якості новачка Зорі. Під керівництвом Юрія Вернидуба каші не зіпсував, але й не показав того футболу, завдяки якому запам’ятався у Таврії – певною мірою не дозволили травми. У травні 2014-го залишив команду, а через рік випробував власні сили у першості Київської області, приєднавшись до Соколу із села Михайлівка-Рубежівка.
Джуліус Аґахова
- Клуб: Шахтар Донецьк, Севастополь
- Кількість матчів/голів: 179/55
- Досягнення: УПЛ (2001/02, 2004/05, 2005/06, 2009/10, 2011/12), кубок України (2000/01, 2001/02, 2003/04, 2011/12), Суперкубок України (2005, 2010, 2012)
Джуліус Аґахова приїхав до Донецька у ранзі одного із найперспективніших футболістів світу. І ми не жартуємо – взимку 2000-го швидкісний форвард яскраво виступив у Кубку африканських націй, забивши 3 голи та дійшовши до фіналу континентальної першості. Прихильники Гірників наочно переконалися у справедливості виданих авансів – в перших 8-ми зустрічах Аґахова «настріляв» 7 м’ячів.
Блискучий початок викликав підвищений інтерес, проте поступово зійшов нанівець – все через травми, прохолодне відношення Мірчі Луческу з його акцентом, зробленим на користь бразильців, жорстке суперництво з боку Андрія Воробея, Олександра Бєліка та Брандао. Водночас Джуліусу вдавалося приносити користь – чого вартий його гол у «золотому» матчі проти Динамо (за іронією долі, він був єдиним, забитим нігерійцем протягом сезону 2005/06), а також дубль Барселоні.
У 2007-му переїхав до Вігану, а через рік опинився у складі турецького Кайсеріспора, з яким підписав трирічний контракт. Щоби вже влітку 2009-го повернутися до Шахтаря – Аґахова зустрівся з представниками донеччан та розірвав чинні домовленості. Втім, це аж ніяк не гарантувало африканцеві практику – більше того, він або сидів на лаві запасних, або ж зовсім не потрапляв до заявки. Як зізнався сам Джуліус, причина полягала у грошах та нерозподілених агентських комісійних – власне кажучи, це стало приводом для оренди в Севастополь. У квітні 2013-го повісив бутси на цвях.
Аїла Юссуф
- Клуби: Динамо Київ, Металіст Харків
- Кількість матчів/голів: 118/10
- Досягнення: УПЛ (2003/04, 2006/07, 2008/09), кубок України (2004/05, 2005/06, 2006/07), Суперкубок України (2006)
Аїла Юссуф прибув до столиці України у 2003-му та був зустрінутий з певним скепсисом – уболівальники тільки-тільки попрощалися з вищезгаданими Ідахором та Омоко, тож цілком слушно побоювалися, чи зможе черговий африканець адаптуватися до наших реалій. Частково сумніви вдалося розвіяти – універсал порадував хорошою антропометрією, грою на «другому поверсі» та взаємодією з середньою лінією (за необхідності центрбек без проблем відпрацьовував у опорній зоні).
Єдине, що дійсно засмучувало – постійні пошкодження, які завадили виконавцеві утримати пристойний та, головне, стабільний рівень. Вже за кілька місяців після підписання контракту з Динамо Юссуфу довелося лягти на операційний стіл, а надважка травма, отримана на КАН-2006, перетворила його на футболіста із категорії «кришталевих».
На папері Аїла присвятив Біло-синім більше десяти років, на практиці ж все виглядало дещо інакше – лише у одному із сезонів (розіграш 2006/07) він зіграв більше 20 матчів. Починаючи з зими 2012-го, Юссуф випав із основної обойми, тренувався з дублем та намагався реанімувати кар’єру в турецькому Ордуспорі та харківському Металісті. У 2015-му захисник покинув Динамо – сторони вирішили не продовжувати співробітництво.
Браун Ідеє
- Клуб: Динамо Київ
- Кількість матчів/голів: 74/34
- Досягнення: кубок України (2013/14)
Може скластися враження, що Браун Ідеє зайвий у нашому списку – все через сумнівні результати, продемонстровані киянами під керівництвом Олега Блохіна. Тим не менш, нападник два роки поспіль опинявся серед найкращих голеадорів чемпіонату – у сезоні 2012/13 він взагалі записав до активу 17 влучних ударів, таким чином розташувавшись на другій позиції бомбардирського рейтингу.
З появою Дьємерсі Мбокані центрфорвард втратив лояльність тренерського штабу, що стало приводом для затяжного конфлікту – у січні 2014-го нігерієць не приховував бажання перебратися в іншу команду. Після приходу Сергія Реброва загальне становище не змінилося, тож влітку Ідеє уклав угоду з Вест Бромвіч Альбіон – внаслідок перемовин Біло-сині отримали 10 мільйонів євро.
Період, проведений на Туманному Альбіоні, виявився невдалим (про що красномовно свідчать 7 м’ячів, забитих у 31 поєдинку), й по завершенні кампанії 2014/15 гравець перейшов до Олімпіакосу, де зіграв куди важливішу роль та зрештою став чемпіоном Греції. У лютому 2017-го здійснив переїзд до Китаю, але, перебуваючи у складі Тяньцзінь Теда, не зміг зарекомендувати себе найкращим чином – настільки, що був відправлений у Малагу на правах оренди.
Взимку 2019-го отримав статус вільного агента (тоді ж Інтернет замайорів новиною про «камбек» Брауна на НСК Олімпійський, виниклою на підставі повідомлення футболіста у одній із соціальних мереж), а у липні долучився до Арісу із Салонік.