Як не прикро це визнавати, але в черговий раз, зусиллями нашого головного тренера ми втрачаємо очки в грі з командою, яка перейняла з поразки Динамо в Чернігові навіть більше, аніж саме Динамо.
Попри це, попередня гра не робить наше становище в боротьбі за срібло критичним і доля другої сходинки чемпіонату все ще в наших руках. Зараз, напередодні зустрічі з Зорею, де задовільним результатом з турнірної точки зору та і з усіх інших, вважатиметься лише перемога, нам потрібно усвідомити, яким чином ми можемо нівелювати тренерський фактор суперника за рахунок індивідуальних якостей наших гравців. Як нам потрібно буде компенсовувати тотальну тактичну безграмотність наставника користуючись перевагою в кваліфікації виконавців. На щастя, маємо досвід подібної звитяги над луганцями в попередній зустрічі, яка стала першою перемогою Динамо над командою Скрипника в сезоні.
Тож зараз про те, чим той поєдинок відрізняється від сьогоднішнього, чи можна обставини майбутньої зустрічі назвати сприятливими та який перебіг подій буде найбільш очікуваним.

Почати варто з того, що надважливу роль в грі накшталт цієї, тобто протистояння суто тренерської команди з поставленою грою та налагоджено стратегією проти колектива, де клас виконавців значно переважає суперника, але тренер не здатен контролювати те, що відбувається на полі, побудова гри відсутня, а тактична складова надзвичайно примітивна, грають умови на фоні яких відбувається зустріч. За такої напруженої турнірної боротьби, коли до кінця чемпіонату залишається всього два тури, в хід ідуть навіть найменші деталі, вага яких невпинно зростає.

На жаль, загальний стан справ перед матчем аж ніяк не можна назвати сприятливим для нашої команди, адже ледь не кожен його аспект здатен зіграти на користь луганців.

Передумовою до того, аби нам вдалося змінити хід гри в попередній зустрічі з Зорею, були фактори, яких зараз в активі киян немає. А саме: різка зміна погодних умов, що унеможливлювала продовження високого, інтенсивного пресингу у виконанні гостодарів після півгодинної перерви. Відповідно, швидке виснаження гравців Зорі при грі без м’яча. І друге, що зіграло вирішальну роль у ході того поєдинку, це — фактор динамівських «джокерів».

Тоді, як ми всі пам’ятаємо, Олексій Олександрович традиційно для себе провалив вибір стартової одинадцятки випустивши Андрієвського на лівому фланзі атаки, що змушувало нас протягом двох тритин матчу грати практично в меншості. Проте, Михайличенко залишав за собою можливість активувати рятівну для всіх випадків життя опцію у вигляді задіяння Вербича, Де Пени і Циганкова. Карлос зайняв лівий фланг атаки замість імпотентного в нападі Андрієвського, Вербич замінив Русина, опустившись трішки глибше виконував роль хибної дев’ятки, ну а Циганков на своїй позиції вийшов замість Цитаішвілі.
Зараз же, можливості застосувати таке підсиленння по ходу гри у Михайличенка не буде, тож в разі чого, переломити хід зустрічі за рахунок замін буде значно складніше, оскільки щонайменше два з трьох цих виконавців стовідсотково почнуть гру з перших хвилин.
Трішки пізніше ми повернемося до цієї теми, а зараз…

Зовнішні обставини зустрічі, також не свідчать про будь яку перевагу нашої команди. Факт того, що даний матч обслуговуватиметься Катериною Монзуль, як і більшість інших зустрічей, де УАФ робить все можливе аби завдати нам поразки, автоматично негативно впливає на моральну складову, налаштування команди, мікроклімат, атмосферу всередині колективу, яку й без того складно назвати хорошою. У Динамо чотири поспіль гри без перемог в основний час, не рідко, завдяки саме арбітрам, і діаметрально протилежна ситуація в таборі луганців, які як ніколи близько наблизились до свого історичного досягнення, що неодмінно відображається на психології команди. Інший фактор, що як і всі попередні не додає оптимізму перед грою, це виснаженість динамівців в порівнянні з нашими суперниками. Михайличенко традиційно для себе, не впорався з поверненням команді ігрового тонусу, оптимальних фізичних кондицій після тривалої паузи, тож тепер ми щоматчу пожинаємо плоди такої «роботи». Крім того, після поновлення змагань луганці зіграли на дві гри менше і мали на день більше для підготовки до зустрічі.
Єдиний аспект, який можливо зіграє на руку Динамо, це домашній статус зустрічі. Зорі доведеться подолати шлях від Запоріжжя до Києва, швидше за все, навіть на автобусі. Проте, в першій половині сезону це не завадило команді Скрипника завдати нам поразки і навряд чи це матиме вагомий вплив зараз.

Тепер, про найімовірніший сценарій розвитку подій у сьогоднішньому матчі.
Беручи до уваги чинну турнірну таблицю та календар виступів команд у останніх двох турах чемпіонату, ймовірно, що гра луганців будуватиметься з огляду на можливість набрати фінальні, необхідні для завоювання срібла три залікових бали саме у грі 32-го туру проти Десни, а не в сьогоднішній — з Динамо. Таким чином, допускаємо, що прийнятним для Зорі результатом можна вважати нічию, адже як не крути, все ж важче буде здобути перемогу у зустрічі з Динамо, ані ж з чернігівцями. Подібний розвиток подій стає можливим лише завдяки тому, що в активі Зорі на одне очко більше ніж у нас, а за умов сьогоднішньої нічиї та синхронних перемог в останньому турі, срібло дістається саме їм.

Отже, враховуючи все вищесказане, навряд чи, від гостей можна буде очікувати такого ж високого, інтенсивного пресингу, як і в Запоріжжі. Швидше за все, цього разу зможемо стати свідками спроби спокійної та виваженої гри з боку наших суперників.

Що стоосується Динамо, то робити будь які передбачення торкаючись команди Михайличенка в здоровому глузді — марна справа. Наш тренер не має ані плану, ані стратегії, ані впливу на своїх підопічних, Олексій Олександрович не контролює ситуацію. Тому, черговий раз наголошую: гра, яку демонструє сьогоденне Динамо, це наслідок цілковитої бездіяльності та безідейності тренерського штабу, що не здатен виконувати поставлені перед ним завдання.

Єдине, що взмозі вчинити Михайличенко по ходу гри, це випустити Де Пену на фланг, а Вербича перевести на позицію центрфорварда, що в очах Олексія Олександровича є рішенням усіх проблем в усіх випадках життя. Цілком ймовірно, що подібний сценарій ми побачимо і у сьогоднішньому матчі.

Прогнозований склад: Бущан; Кенджора; Попов; Шабанов; Миколенко; Шепелев; Сидорчук; Буяльський; Циганков; Вербич; Русин.
Схема: 4-2-3-1

Очікуємо на гру, сподіваємося на краще та як завжди — залишаємося з Динамо!