УЗНАВАЙ ПРО СВОИХ

Жіпа

Робот 19 июля, 23:40
247
101
Подписаться на блог
Жіпа
До справи береться вчений-лиходій ілівот Как Андрюша Шева Жар-птицу удачи ловил

До звитяг збірної України за тренерства Шеви всі вже якось звикли. Звикли настільки, що мало хто пам’ятає, з чого все починалося. Пропоную згадати збірну перших днів Шевченка, тих персонажів, навколо котрих будувалася гра команди у ті славні і несправедливо підзабуті часи, та методів, завдяки яким молодий тренер йшов до успіху.

——————————————————————————————————————————

                Дійові особи, у порядку появи:
Стєпанєнко, Ярмолєнко, Ракіцкій, Сєлєзньов та інші — лобуряки.
Андрєй Нікалаіч Шевченко — колишній лобуряка, нині їхній ватажок.
Алєксандр Алєксандровіч Костєц — колишній лобуряка-аматор, нині вчоний мультидисциплінарних наук.
Томас Алєксандровіч Хітцльшпєргєр — колишній лобуряка, нині їхній поціновувач.
Стиць, Гриць і Гнат — гельмінти.

Місце дії — роздягальня стадіону під час перерви футбольного матчу. До роздягальні з лайкою і матюками заходять лобуряки, вони товстожіпі, невиховані, нахабні й неохайні — з усього видно, що то збірна України. «Дєвочкі налєво, мальчікі направо!» — регоче високий блондин, половина лобуряк одразу повертає за ним направо. Друга половина неохоче повертає наліво, при цьому одному з них хтось спритно ставить підніжку, той падає, його з задоволенням топчуть. В цей час до роздягальні заходить Шевченко, за ним заходить якийсь мущіна, усі швиденько всідаються на пуфікі, потоптаний потроху намагається звестися. Шевченко намагається тримати себе у руках, хоча емоції на його обличчі відверто складаються у чотири літери: Ж І П А.

Шевченко: Стєпанєнко, дорогуша, што, єєєє, случілось?
Стєпанєнко, піднімаючись на ноги: Андрєй Нікалаіч, Ярмолєнко опять топтал мою футболку!
Шевченко: Как єто нєкрасіво. А почєму жє тьі, єєєє, лєжал на полу?
Стєпанєнко, крізь сльози: Так в футболкє бьіл я!..
Шевченко: Ну, нє расстраівайся, он жє, єєєє, случайно, просто нє замєтіл. Мьі одна, єєєє, команда, правда вєдь, Андрюша?
Ярмолєнко, молодцєвато: Да, канєшно, так всьо і бьіло.

Півкоманди тихенько регоче. Степаненко, втираючи скупу мужську сльозу, всідається на пуфік.

Шевченко: Нє будєм дєлать, єєєє, трагєдії із пєрвого тайма. У нас єсть єщьо вторая половіна, чтобьі, єєєє, ісправіть положєніє. В єтом нам поможєт научньій, єєєє, подход — во врємя пєрвого тайма руководство ФєдєраЦЬІї пріняло рєшєніє прівлєчь к работє со сборной ікспєрта. Знакомьтєсь — Сан Саньіч, єєєє, Кіздєц.
Сан Санич: Костєц моя фамілія. Здравствуйтє, я учьоньій мультідісЦЬІплінарньіх наук.
Шевченко: Мультівсцьі… дивсцьі… єєєє, плінарньіх?
Сан Санич: Імєнно. Я єкспєрт во всєх мьіслімьіх і нємьіслімьіх науках, поєтому мьі будєм іспользовать всьо могущєство научной мьіслі бєз огранічєній.
Шевченко: А нєльзя лі, єєєє, прімєрчік?
Сан Санич: Канєшно. Начнєм, пожалуй, с псіхології. В пєрвом таймє мьі наблюдалі нєкоторьій нєдостаток мотіваЦЬІі. Поднять єйо в краткострочной пєрспєктівє прощє всєго прі помощі ємоЦЬІй — любві ілі нєнавісті. О любві вам лучшє всєго расскажєт мой асістєнт, спєціаліст по НЛП.
Шевченко: НЛП?
Сан Санич: Да, нєжно-ласковоє программірованіє. А вот, кстаті, і он.

Входить Томас Олєксандровіч Хітцльшпєргєр. Ліва половина команди перелякано дивиться на нього й інстиктивно хапається за жіпи, з розпачу на обличчях зрозуміло, що вони його пізнали.

Ракіцкій: Што, опять в душєвой мьіло под ногі бросать будєт? Ну уж нєт, нас єщьо нікто нє ставіл на колєні!

Ракіцкій кидає в Хітцльшпєрєга пуфіка, те ж саме робить уся ліва половина команди, пуфікі красивою параболою летять через усю роздягальню в напрямку Хітцльшпєргєра з Сан Саничем. Перший тікає у двері, другий ховається під стіл. Шевченко зі словами «Томас Алєксандровіч, єєєє, погодітє!» швиденько вискакує в коридор за Хітльшпєргєром.

Сан Санич, з-під столу, обережно: Как відім, любовь імєєт значітєльньій мотіваЦЬІонньій потєнЦЬІал. Попробуєм іспользовать нєнавість. Прєдставьте вмєсто мєня какого-то нєпріятного вам пєрсонажа, напрімєр, рашьіста.

Права половина команди осудливо гуде, проте пуфіків не кидає.

Сан Санич, вилізши з-під столу, все ще обережно: Ну тогда фошьіста.

Ліва половина команди осудливо гуде, але теж доволі ліниво.

Сан Санич, сміливіше: Ну тогда прєдставьтє, што я — Суркіс.

Ліва половина команди кидається до Сан Санича і намагається віддерти від нього Ярмолєнка, Ярмолєнко з насолодою душить уявного Суркіса, Стєпанєнко користується моментом, аби спробувати тихцем дати мстивого копняка під жіпу Ярмолєнку. Весь цей час з коридору долинає нерозбірливе бубніння — то спілкуються Шевченко та Хітцльшпєргєр. Прочиняються двері, у них постать Шевченка, і усі присутні чітко чують останню фразу, котру каже йому навздогін Томас: «Повторяю, самьій простой путь вьійті із жіпьі — через жіпу!«. Гравці миттю повертають пуфіки на місце, свої жіпи на пуфікі, у роздягальні панує тиша.

Шевченко: Сан Саньіч, давайтє обратімся к, єєєє, болєє мірной науке.
Сан Санич: Конєчно. Я давно работаю над вопросамі гєнєтікі в спортє…

Ярмолєнко, в якого досі адреналін виплескується через край, потроху приміряється пуфіком у напрямку експерта.

Сан Санич: Важно сохраніть цєнньій гєнофонд для будущіх поколєній сборной. Для єтого ігроков, отьігравших опрєдєльонное колічєство матчєй, слєдуєт прівлєкать к оплодотворєнію здоровьіх особєй жєнского пола.

Ярмолєнко деякий час обмірковує почуте, задоволено хмикає й кидає пуфіка в Стєпанєнко.

Стєпанєнко, обурено: А сєйчас за что?
Ярмолєнко: Ну нє пропадать жє пуфіку.
Стєпанєнко, заспокоюючись: Ну тогда ладно. А то я думал, что-то лічноє…
Шевченко: Ідєя, єєєє, встрєтіла одобрєніє в массах, но нєт лі у вас чєго-то, єєєє, нєсколько прізємльоннєє?
Сан Санич: Пожалуйста. Вот, к прімєру, астрологія. Как вам ізвєстно, Марс сєйчас входіт в созвєздіє Рака…
Ракіцкій, кидаючи свого пуфіка в Сан Санича: Да што тьі врьошь!
Ярмолєнко: А нєчєго свойо созвєздіє подставлять, гагага!

Ракіцкій кидає в Ярмолєнка пуфіком Степаненка, Степаненко падає, деякий час команда весело перекидується пуфіками.

Шевченко: Рєбята, давайтє, єєєє, жить дружно! Господін Кіздєц, пєрєйдьом к слєдующєй дісЦЬІплінє.
Сан Санич: Костєц моя фамілія. У нас на очєрєді дієтологія. Учьоньіє щітают, што самоє єффєктівноє срєдство в борьбє с лішнім вєсом — разнообразньіє гєльмінтьі. Могу прєдложить вам бьічьіх цєпнєй, качєство і єффєктівность гарантірую — вьіращівал лічно.

Сан Санич ставить на стіл банку, в ній сидять гельмінти. Вони невиховані, нахабні й неохайні — з усього видно, що то паразити. Гельмінти з хтивими посмішками починають роздивлятися гравців, тицяючи один одному пальцями у найбільш товстожіпих.

Сєлєзньов: Чєго оні на мєня так смотрят?

Сєлєзньов кидає пуфіком в гельмінтів, ті ловлять пуфіка й кидають взад. Деякий час команда і гельмінти весело перекидуються пуфіками.

Шевченко: Трєнєрскій штаб щітаєт єтот мєтод нєсомнєнно, єєєє, дєйствєнньім, но нєсколько, єєєє, прєждєврємєнньім. Нєт лі у вас, єєєє, мєнєє радікальньіх срєдств?
Сан Санич: Конєчно. Большоє колічєство бобовьіх в раЦЬІонє пітанія футболістов позволіт іспользовать рєактівную тягу для кратковрємєнного ускорєнія в мєждуягодічной області во врємя матча.
Шевченко: А вот єто, єєєє, інтєрєсно. В той, єєєє, позітівной атмосфєрє, которую создают поклоннікі нашєй сборной на трібунах, бобовьій, єєєє, допінг будєт нєзамєтньім. Продолжайтє, Сан Саньіч.
Сан Санич, окрилено: Вот мьі нєзамєтно подошлі к вопросам аєродінамікі. Нєзначітєльньіє пластічєскіє опєраЦЬІі могут улучшить обтєкаємость фюзєляжєй наших ігроков.
Стєпанєнко, намагаючись втягнути вуха: А чєго єто вьі всє на мєня смотрітє?
Шевченко: Здєсь єсть, єєєє, раЦЬІональноє зєрно, но оно вряд лі прімєнімо в, єєєє, краткосрочной пєрспєктівє.
Ярмолєнко: А чєго тянуть, прямо щас і подріхтуєм!

Ярмолєнко кидає пуфіка в Стєпанєнко, той ухиляється і пуфік прилітає в Сєлєзньова. Той обурюється, кидає у відповідь свій пуфік, пуфік Стєпанєнко, самого Стєпанєнко, Сан Санича, банку з гельмінтами — вже ніхто не слухає лекцію, бо зайняті більш важливою справою. Роздягальнею літають меблі, бутси, пляшки з водою, Сан Санич та деякі гравці.

Шевченко: Я тут договорілся с господіном Хітцльшпєргєром…

Роздягальню заповнює тиша, всі уважно слухають тренера.

Шевченко: …і по ітогам, єєєє, второго тайма мьі прімєм рєшєніє об індівідуальньіх, єєєє, занятіях по поднятію мотіваЦЬІі с нєкоторьімі ігрокамі.
Сан Санич, обтрушуючи з себе пил: Єто характєрізуєт вас как опьітного псіхолога, Андрєй Ніколаіч!
Ярмолєнко: Пацаньі, нам жіпа!
Сєлєзньов: Хєрасє, кончаєм ЦЬІрк.
Ракіцкій: Домбас порожняк нє гоніт!
Стєпанєнко: А вот зря вьі так, Томас хороший, он нє дєрьотся…
Ярмолєнко: Цьіц!
Сєлєзньов: Цьіц!
Ракіцкій: Цьіц!

Команда гуртом вибігає на поле, обличчя гравців натхненні й зосереджені.

Шевченко: Вот шо вьі мнє, Сан Саньіч, про науку нє рассказьівайтє, а хорошая палка — лучший мотіватор. Правда вєдь, Томас Алєксандровіч?

Завіса.

 

====ріжте тут===cut here===лінія отрєза===шплик тоту===ріжте тут===cut here====



Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Добавить комментарий
15 августа, 14:59
749
15 августа, 14:59
15 августа, 12:59
578
1
15 августа, 12:59
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?