Гордість українського спорту-2017

Sport Arena вiдкриває цикл матеріалів, присвячених кращим спортсменам 2017 року в українському спорті. У першій частині розповідь про досягнення чемпіона світу у важкій вазі Олександра Усика.

2017 рік не став переломним для українського спорту, проте при цьому багато українських спортсменів показали себе на міжнародному рівні. Вони здобували перемоги, створювали собі імена та змушували говорити про себе та свої перемоги.

У спеціальній рубриці Sport Arena розповідатиме про досягнення українських спортсменів у 2017 році, їх великі здобутки. А після виходу останнього матеріалу відбудеться опитування поміж вболівальниками, журналістами та іншими зацікавленими людьми у виборi одного найкращого спортсмена року.

І хоча переможець повинен бути лише один (кому як не спортсменам про це знати найкраще), проте далеко не один заслуговує на цю нагороду. У нашому шорт-листі 12 імен, про кожного буде розповідь найближчими тижнями. Особисто для редакції Sport Arena важливо відзначити досягнення усіх, а не вибрати найкращого. Нехай це буде тим олімпійським принципом, про який усі так люблять говорити.

Розпочинаємо цикл текстів про успіхи в 2017 році з боксера Олександра Усика.


Рік без зайвих розмов Олександра Усика

Олександр Усик ніколи не приховував бажання битися. Особливо, після того як став чемпіоном світу в вересні 2016 року. Ще раніше команда українця часто говорила про необхідність об’єднання чемпіонських поясів, але відтоді як Усик став одним з чотирьох володарів поясiв у важкій вазі – кількість цих розмов зросла у геометричній прогресії.

Наприкінці 2016 року Олександр провів свій перший захист чемпіонського титулу, а заодно вперше виступив в США, здолавши у прагматичному стилі Табісо Мчуну. Той бій мав відкрити новий ринок для Усика, але моментально стати улюбленцем американців боксеру не вдалося: не той був рівень суперника, та й українець відверто кажучи не показав чогось незвичайного.

На початку 2017 року Олександр Усик здійснив ще одну спробу підкорити американський ринок, але й вона не стала надто успішною. Головною зіркою українського боксерського вечора в Мериленді в квітні був Василь Ломаченко, а Усик виконував роль одного з другорядних персонажів. У той вечір Олександр здобув свою 12-ту перемогу на професійному ринзi, але тоді ж він побачив, наскільки далеко відірвався у розвитку його друг: Василь став не тільки боксером, але й медійною персоною, що вплинуло на його популярність в США.

Олександр Усик
Олександр Усик

Ломаченко влаштовує сутички з можливими суперниками в твіттері, перебуває на короткій нозі з пресою – він створює інфоприводи, навіть коли навколо нічого не відбувається. До того ж «No Mas Chenko» чудово володіє англійською, що необхідно для активного боксерського життя в США.

Усик же так легко комунікувати з пресою чи суперниками поки не навчився. Так, він може станцювати гопак в ринзі або ще якось здивувати публіку, але цього недостатньо для створення повноцінного образу. Олександр куди краще почуває себе в ринзi – там він легко компенсує усе те, що не може сказати.

Створення Всесвітньої боксерської суперсерії стало справжньою панацеєю для Усика: якщо раніше хтось з суперників відмовлявся боксувати з ним, то після підписання контракту на участь в турнірі такої можливості уже не було. Олександр отримав шанс об’єднати усі чотири чемпіонські титули в своїх руках, прикладаючи до цього тільки боксерські зусилля.

Пошук суперників, організація боїв, суми гонорарів – усе це відійшло на другий план. Олександр Усик отримав першого суперника і почав готуватися до чвертьфінального бою. Бою проти Марко Хука, який мав стати одним з найважчих у його кар’єрі. Принаймні, найбільш рейтинговим – усе-таки Хук упродовж кар’єри створив собі ім’я і статус, якого не було ні в Мчуну, ні в Хантера.

«Думаю, що він буде найбільш досвідченим, найбільш іменитим суперником, з яким я коли-небудь бився», – підтверджував думку Усик в інтерв’ю Sport Arena за три тижні до бою.

І хоча українець віддавав належне супернику, було чітко помітно, що він не сумнівається у власній готовності і налаштовується, ймовірно, на дострокову перемогу.

Так і вийшло. Нокаут в 10-му раунді – Олександр Усик захистив титул WBO та вийшов у півфінал Суперсерії.

Власне, нокаутувавши Хука в Берліні українець здійснив програму-мінімум: він захистив титул і довів, що є одним з найкращих в своїй ваговій категорії. Тепер перед ним з’явилася можливість виконати програму-максимум: зібрати усі чемпіонські титули і стати Королем важкої ваги.

І тільки за умови успішної реалізації цього завдання, можна буде повертатися до інших: завоювання американського ринку, перехід у суперважку вагу. Але поки усе це відкладено на другий план для Олександра Усика. Зараз є тільки бокс, без жодних зайвих розмов і прогнозів.

В избранное
Добавить комментарий
Новости партнёров
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?