Sportarena

Василь Ломаченко: новий американський герой

Sport Arena продовжує розповідати про найкращих спортсменів 2017 року в рубриці «Гордість українського спорту». На черзі Василь Ломаченко, який виграв усі три свої бої за титул чемпіона світу.

Василь Ломаченко: новий американський герой - Бокс

Василь Ломаченко, Getty Images

Брати Віталій та Володимир Клички були видатними боксерами. Проте час їх правління у надважкій вазі в історію боксу увійде як темний період професійного боксу. Усі найвідоміші та найпопулярніші боксери завжди були важковаговиками, їх бої рейтинговими та очікуваними. Клички перетворили найкращу вагу на щось насправді нудне.

Різниця поміж любительським та професійним спортом в США просто величезна. Для любителів – це всього лише спорт, де цінуються різні людські речі, тоді як в професійному спорті важливе значення має шоу. Це стосується не тільки НБА чи НФЛ, але й боксу, особливо боксу. Оскільки саме від США йде основна частина грошей в професійному боксі, то на забаганки місцевої публіки треба зважати.

Просто взяти і продати боксерський поєдинок за величезні гроші не вийде ні в кого. Це має бути шоу. Клички не вміли робити шоу зі своїх боїв, для них це був просто спорт. Вони дозволяли собі говорити слова поваги до бою, будувати стратегічні плани під час та бути завжди виваженими у своїх словах. Для українських бійців це взагалі нормальна поведінка.

Василь Ломаченко теж колись був таким. Він двічі вигравав золото на Олімпійських іграх та був боксером неймовірного рівня з потенціалом бути топ-зіркою. Але щоб отримати змогу битись на центральних каналах США, битись з найкращими, йому потрібно було перетворитись на типового боксера-шоумена. Це не погана поведінка, не якась там дурна природа – лише частина шоу.

Наприклад, в бойовиках 80-90-х років головні герої повинні були не тільки знищувати усіх своїх ворогів, але ще й при цьому жартувати.

Getty Images

2017 рік став проривом Ломаченко на американський ринок. Він і раніше боксував в нью-йоркському Медісон Сквер Гарден та в Лас-Вегасі, його бої показували по центральних каналах. Але цього року він став справжнім обличчям ESPN та зіркою, на яку звернули увагу всі.

Протягом року Ломаченко тричі захищав титул чемпіона світу за версією WBO в другій напівлегкій вазі. Він переміг Джейсона Сосу, Мігеля Марріагу та Гільєрмо Рігондо, за декількома версіями його визнали найкращим боксером року, а інші видання включали в топ-3. «Для мене цей рік вийшов дуже успішним. Я провів декілька боїв, які закінчив перемогами», – це Ломаченко говорив через декілька тижнів після останнього бою з Рігондо, перебуваючи вже в стані спокою.

Відразу після завершення бою в прямому ефірі ESPN він говорив дещо інше. Ломаченко назвав цю перемогу над одним з королів сучасного боксу не надто важливим досягненням через те, що Рігондо не його ваги боєць, та ще й не того віку, аби на рівних змагатись з Ломаченком.

Перевага українця в тому бою була настільки відчутною, що він міг посміхатись, кривлятись та навіть опускати іноді руки. Та ж сама ситуація була і в поєдинках з Сосою та Марріагою. Не те, щоб ці бійці на початку були набагато слабші за Ломаченка, але по ходу виявлялось саме так. Він їх перемагав раніше 12 раундів, хоча не прагнув закінчити бій якомога раніше.

Це вже було за законами телебачення. Якщо отримав прямий ефір на серйозному телеканалі, то намагайся триматись там якнайдовше. Зрештою, Рігондо сам закінчив бій через травму руки, а не через нокаут. Ломаченко, мабуть, готовий був з ним битись до самого кінця. Чи гратись до самого кінця – тут вже уточнення не надто важливе.

Українець добре адаптувався бо професійного боксу. Він вміє знімати веселі відео для соцмереж, легко кидається словами та підтримує такий важливий для цього виду спорту треш-токінг. Проте на відміну від деяких просто талановитих боксерів чи тих, хто володіє одним ударом та виїжджає лише на своєму іміджі, Ломаченко з любительського боксу переніс найголовніше – працездатність.

Він не просто готується до боїв, помітно, що тренування для Ломаченка не частина процесу чи необхідність. «Тренування – важкий процес, коли твоє тіло працює на виснаження. Але я люблю працювати, люблю тренуватись». І знову ж таки не просто готуватись до якогось бою, а по-справжньому працювати над собою, вивчаючи нові методі та розвиваючи теперішні можливості.

Те, що у 2017 році усі перемоги були для Ломаченка легкими, це якраз плоди важкої роботи по розвитку таланту. Він бився з меншими суперниками, які мали бути швидкими, але виявились і повільнішими, і слабшими. Під час одного з боїв він настільки дурів, що з кутка навіть почали кричати – мовляв, Васю, досить.

Getty Images

Українські спортсмени перемагають на міжнародних змаганнях, але щоб мати таку перевагу над іншими – це буває рідко.

Наступного року Ломаченка чекають інші серйозні бої. Йому самому хотілось би зустрітись з сильними суперниками. «Мені все одно з ким битись, я не боюсь імен. Якщо не вдасться організувати бої в цій ваговій категорії, то перейду в іншу та буду шукати суперників там».

Але це все буде вже в 2018 році та пізніше. А 2017-й став для Василя Ломаченка по-справжньому успішним проривом до еліти боксерського світу та до американських телеглядачів. У нас і без цього знали, що Ломаченко – дійсно сильний боксер. І якщо це текст про професійний бокс, то нехай навіть буде так: Ломаченко – особливий боксер.


Ставки на спорт от лучших букмекеров, регистрируйтесь и забирайте бонусы.

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
2 Vbet обзор до 150 000₴ + 500 FS
4.7
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena