–  Ціль мого приїзду? – здивовано перепитували люди, а потім відповідали так, наче цей варіант здається очевидним, –  Бокс. Звісно, бокс.

–  А, walka [з польської – бій], –  з розумінням кивав прикордонник, після чого ставив штамп у паспорті та переходив до наступного у черзі, знову й знову повторюючи ту саму розмову.

Ранковий рейс Київ – Гданськ, як виявилося, був ледь не повністю заповнений прихильниками боксу. І якщо в аеропорту Жуляни усі ці люди не кидалися в очі, то вже після приземлення на території Польщі кількість людей з різноманітною українською атрибутикою приємно вражала. Попри несприятливі прогнози стосовно того, що на бою буде не більше тисячі українців, 90% з яких – заробітчани, стало очевидно, що підтримка у Олександра Усика буде більш масштабною.

«Хочу вірити, що сьогодні Усик помститься за поразку нашої збірної на Євро, причому зробить це нокаутом на домашній арені поляка», — сміливо прогнозував вболівальник Олександр, стоячи у черзі до прикордонника. Одягнений у футболку збірної України з футболу, він автоматично привертав увагу, але його заяви були не менш красномовними та гучними. Зрештою, поспілкувавшись з іншими українськими вболівальниками, виявилося, що Олександр не один такий – інші вболівальники Усика кидали не менш сміливі прогнози, розмірковуючи навіть про те, у якому раунді український боксер «покладе» свого суперника.

Польські прихильники боксу, з якими вдалося поспілкуватися безпосередньо у Гданську, намагалися не робити подібних гучних заяв: більшість з них обмежувалися словами про чудовий бій. Так, на запитання, хто ж вийде переможцем з головної події вечора, усі одноголосно називали прізвище Гловацькі, але разом з тим, ця відповідь не була такою впевненою, як в українців – поляки розуміють силу Усика та трохи побоюються його.

Сказати, втім, що у Гданську кожен другий знає та готується до бою, ніяк не можна. У самому місті де-не-де гуляли люди в українській чи польській атрибутиці, але не більше того – практично жодних рекламних щитів чи якихось нагадувань про бій. Перше правило Бійцівського клубу: не згадувати про бійцівський клуб, і у Гданську, схоже, з особливим пієтетом ставляться до цього твердження. Ті, хто мають знати про боксерський вечір, знають і так. А ті, кому цей бій не цікавий, все одно не зацікавляться.

Власне, завдяки не надто великому ажіотажу Олександр Усик та Василь Ломаченко так просто змогли прогулятися центром Гданська у день бою, та не привернути на себе практично ніякої уваги. Мабуть, це й добре для українського боксера, який комфортно почувається у такій невимушеній атмосфері, завдяки чому Олександр зможе краще налаштуватися на бій.

Зрозуміло, втім, що на самій Ерго Арені боксери відчують ажіотаж та енергетику трибун на повну – уже перед першим поєдинком вечора глядачі заповнюють стадіон у Сопоті. Що цікаво, на цей вечір боксу спеціальними автобусами приїхало чимало поляків з інших воєводств, які не готові були пропускати «найвеличніший бій в польській історії». Саме вони, власне кажучи, й заповнюють Арену уже з першого бою, але навіть зараз відчутна присутність українців, які час від часу затягують «Слава Україні!» – «Героям слава!». Якщо так піде й далі, то навіть на чужій території Олександр Усик відчує підтримку своїх вболівальників.

Партнер серии материалов о бое Гловацки — Усик с места событий компания Фаворит Спорт