Англійське літо надій. Чим запам’ятався старт сезону в Чемпіоншипі

Кардифф Ніла Ворнока виграв всі п’ять ігор на старті сезону та несподівано пішов на першу паузу в сезоні лідером. Кілька років тому такі позиції Кардиффу нікого б не здивували. Навпаки, він постійно був фаворитом сезону, боровся за потрапляння в Прем’єр-лігу та програвав в плей-оф. Одного разу це нарешті вдалося зробити, але більше, ніж на сезон, команди, яка запам’яталась перш за все господарем Вінсентом Таном, не вистачило.

Після повернення до Чемпіоншипу Кардифф був звичайним середняком, який не мав нагоди мріяти про щось вагоме. Початок сезону та п’ять перемог поспіль змушують інакше подивитись на Синіх пташок.

Проте після однієї з перемог Ніл Ворнок порадив вболівальникам радіти прямо зараз. Тобто він сам розуміє, що це більше збіг обставин та найкраща форма команди, ніж передумова для реальної боротьби за вихід до Прем’єр-ліги.

Поки інші намагаються віднайти щастя у покупках нових гравців за великі гроші, досвідчений Ворнок зумів зробити міцну команди здебільшого з вільних агентів та тих, хто вже давно в команді. Наприклад, найкращим гравцем місяця в Чемпіоншипі було визнано Натаніеля Мендес-Лаїнга, який в міжсезоння прийшов з Рочдейла. Разом з ним важливими гравцями для успішного старту Кардиффа стали й інші новачки команди: воротар збірної Філіппінських островів вихованець Челсі Ніл Етерідж, який до цього грав за Волсолл, центральний хавбек Лоїк Дамур з французького Буржа, атакувальний хавбек Данні Ворд, який прийшов з Ротерема.

Якщо шукати просту та пряму відповідь на запитання, то, ні, у Кардиффа не багато шансів вийти до Прем’єр-ліги.

Схожі слова можна говорити й про другу на цей момент команду в таблиці – Іпсвич, з якою працює інший досвідчений тренер старої школи Мік Маккарті. І справа тут, безперечно, не в тренері та не в його школі, якраз з цим все гаразд, зважаючи на плідну роботу. Трактористи також не мають достатньо можливостей, аби увесь сезон провести на стабільному високому рівні.

У своєму звичному стилі Маккарті знаходить потрібних гравців у тих, хто не потрібен іншим, або, на кому вже встигли поставити хрест. В лінії атаки Іпсвича грають два нових гравці – Мартін Вогхорн та Джо Гарнер, які перейшли з Ренйджерс. В Англії вони відомі своїми не завжди чудовими виступами в клубах Чемпіоншипу. Вистачає й інших гравців, про яких не скажеш, що вони прийшли вирішувати великі завдання.

Від команди Маккарті можна було цього очікувати кілька років тому, вона навіть була в списку претендентів. Проте зараз має статус більше середняка, який просто вдало відіграв старт сезону.

У порівнянні з Кардиффом у Іпсвича є кілька можливостей через посилення гри після повернення травмованих. Проте це капітан Люк Чеймберс пропустив тиждень, а ось талановитий Андре Доззелл, чемпіон Європи серед збірних U-19, через травму вибув надовго. Під загрозою операції перебуває і Емір Г’юз, ще один потенційно важливий гравець команди. Тобто є ризик, що увесь сезон Іпсвич проведе, так і не зігравши жодного разу у найсильнішому складі. Нехай, він й на словах не настільки сильний, як би того хотілось Маккарті.

Кардифф та Іпсвич зараз лідери, але вже до наступної міжнародної паузи повинні опинитись значно нижче.

Зазвичай до числа фаворитів сезону ледь не автоматично записують тих, хто щойно вилетів. Помилково записують, адже дивно вважати, що слабка команда за два місяці перетвориться на сильну лише через те, що вона гратиме з менш іменитими суперниками. Слабка команда – вона й в Чемпіоншипі слабка.

Мідлсбро, Халл та Сандерленд намагались влітку зробити все, аби змінитись у порівнянні з собою минулорічними. Кожен клуб змінив тренера та провів очищення складу. Стартовий відрізок сезона не дає можливості дати повноцінну характеристику змінам.

Найважче поки що Санлерленду. На зміну Девіду Мойєсу прийшов з Престону Саймон Грейсон, і його перші кроки говорять, що процес очищення Чорних котів не буде блискавичним. Вороги Сандерленда – Н’юкасл – двічі за останні десять роки вилітали, проте кожного разу швидко повертались назад, намагаючись не згадувати ці роки. Проте у Сорок кожного разу команда була такою, яка не повинна була вилітати взагалі, а потім не затримуватись у Чемпіоншипі. Сандерленд до цього вильоту йшов довго, ретельно збирав проблеми, які не можна вирішити за два місяці.

Система настільки погано працює, що, можливо, ніяке перезавантаження їй і не допоможе. Грейсон зробив кілька простих трансферів та намагається створити команду, яка була б готова грати у Чемпіоншипі. Але лише одна перемога у п’яти стартових іграх та поразка від Барнслі з рахунком 0:3 прямо перед паузою говорить про важкий період. В останній день трансферного вікна Грейсон зробив ще три трансфери вмілих гравців, які не мають місця в Прем’єр-лізі (Марк Вілсон, Джонатан Вільямс та Калум Макманаман), проте це навряд чи стане швидким рішенням. На Сандерленд очікує довгий та важкий сезон.

Халлу та Мідлсбро допомагає ситуація, що кожна з команд лише рік провела в Прем’єр-лізі. Звісно, склад змінився, як і тренери, проте все одно сам настрій всередині команди не настільки гнітючий.

Поглянути хоча б на Леоніда Слуцького, який після кожного матчу Халла виглядає, немов переповідає друзям цікавенні історії зі свого життя. Новий тренер Тигрів постійно наголошує, що дуже гордий працювати в цій команді та цій лізі, а після перемог просто сяє. Хоча у Халла були й неприємні поразки, проте дві домашні перемоги над Бертоном (4:1) та Болтоном (4:0) залишають зовсім інше враження.

Халл легше переніс виліт та краще реагує на зміни в команді. Хоча у Слуцького все одно ще багато проблем зі стабільністю в результатах. Разом з цими великими перемогами були й неприємні поразки, а постійні зміни у складі не дають можливість награти потрібний склад. В останні дні трансферного вікна Халл ще змінив склад, лише в наступні тижні буде видно, що тепер це за команда. Ола Аїна, Майкл Гектор, які перейшли на правах оренди з Челсі, вже себе проявили, як і головне відкриття команди на старті сезону Джаррод Боувен. Цікавим підсиленням можуть бути Джексон Ірвайн та Стівен Кінгслі. Проте у будь-якому випадку щодо Халла залишається багато запитань, як, наприклад, у спроможності Слуцького працювати з командою увесь рік без перерви та зимову паузу та різні там незвичні для Англії речі.

Мідлсбро влітку зробив те, що Рафа Бенітес у своєму Н’юкаслі назвав як покупку потрібних для Чемпіоншипа гравців. Звісно, у випадку повернення до Прем’єр-ліги Гаррі Монк може бути іншої думки, проте цього літа сильно оновив склад за рахунок трансферів гравці, які мають досвід виступів саме у цьому турнірі. Грошей клуб не жалів, а тому можна припускати, що в Боро насправді хочуть швидко повернутись до закінчення грошей від парашутних виплат. Чого тільки варті 15 мільйонів фунтів на покупку Брітта Ассомбалонги з Нотінгем Форест, трансфери досвідчених Даррена Рендольфа, Джонні Хаусона, Райана Шоттона. Зі списку виділяється хіба тільки Мартін Брейтвейт, за якого заплатили 10 мільйонів фунтів Тулузи. У Мідлсбро вдосталь сильних гравців у складі, проте Монку потрібно швидко розібратись з усіма можливостями команди, бо вона поки що не вражає. Особливо в атаці, де й за постійного попередника Монка Айтора Каранки вистачало проблем.

Колишній капітан Челсі та збірної вирішив продовжити кар’єру в Астон Віллі. Клуб, який кожен після свого переходу туди називає великим, другий сезон розпочав у Чемпіоншипі – і знову розпочав невдало. Здавалось, Стів Брюс мав вдосталь часу на виправлення помилок, він вже двічі проводив трансферну кампанію, а цього разу запросив кілька потрібних гравців. Окрім самого Террі це й давній друг Брюса Ахмед Ельмохамаді, й голкіпер Сем Джонстон, й досвідчені Гленн Вілан та Кріс Самба. Але результат та гра команди кращою не стали.

Террі відразу став капітаном команди, лідером. І без нього у Вілли вистачало сильних виконавців, але за задумом Брюса Террі повинен був додати упевненості та об’єднати команду своїм досвідом перемог. У перших п’яти іграх Астон Вілла перемогла тільки одного разу та, незважаючи на присутність одного з найкращих захисників минулого десятиріччя, пропустила відразу дев’ять голів. Сам Террі теж вже не той, що раніше. Але це й не дивно. Якби вік на нього не впливав, то він би й досі грав у складі Челсі.

Як у Стіва Брюса в Астон Віллі, у тому ж місті Бірмінгемі виникли проблеми у Харрі Реднаппа, іншого тренера з великим досвідом. Сині в минулому сезоні вже різко намагались все змінити. Звільнення Гарі Рауетта зі словами, що з ним неможливо рухатись вперед та запрошення Джанфранко Дзоли ледь не привело до вильоту. Реднапп команду врятував та захотів тренувати далі, хоча в це відразу мало вірилось.

Звісно тепер керівникам Бірмінгема нічого не лишається, ніж ставити серйозні завдання, адже саме через відсутність амбіцій звільнили Рауетта. Початок сезону виявився вкрай невдалим. Реднапп вирішив, що вимагати від цього складу боротьби за місце у першій шістці буде важко. Розпочинаючи з 21 серпня до складу Синіх перейшло відразу сім нових гравців. Причому це трансфери для радикального підсилення: новий рекордсмен клубу Йота з Брентфорда (звідти прийшли також Харлі Дін та Максім Колен), на правах оренди прийшли колишня надія Арсеналу Карл Дженкінсон, перспективний форвард Сем Галлахер, кілька молодих гравців.

Реднапп з тих тренерів, хто вірить, що високий результат можуть дати тільки сильні гравці. Саме їх він намагався зібрати цього літа в своїй команді. Насправді теперішній склад Бірмінгема має дуже цікавий вигляд, в найближчі тижні команда готується зробити ривок вперед. Якщо звісно недруги помиляються, і Реднапп не втратив свої вміння.

Кожне літо ця розмова має відбутись. Лідс завжди ставить завдання боротись за вихід до Прем’єр-ліги, докладає великих зусиль у роботі на трансферному ринку, проте нічого не виходить. Після п’яти перших турів Лідс з новим тренером іспанцем Томасом Крістіансеном займає третє місце, не маючи в пасиві жодної поразки.

Клуб знову вклався в трансферну кампанію, запросивши гравців звідусіль в Європі. Минулого сезону Лідс прикро не потрапив навіть до плей-оф, розвалившись в кінцівці сезону. Тепер ніхто в клубі не хоче повторювати помилок.

У Лідса багато гравців на всі випадки життя, й Крістіансену потрібно думати про те, як усіх їх використати у повному об’ємі. Після продажу до Бернлі головного бомбардира Кріса Вуда стало зрозуміло, що це вже зовсім інший Лідс у порівнянні з минулим сезоном. Тепер цей Лідс буде намагатись зробити те, що не вдалось його попередникам.

Щодо перспектив команди робити якісь прогнози, мабуть, не захоче ніхто. Все напрочуд просто – це зовсім нова команда, з гравців, яких в Англії просто ніхто не знає. Як тут взагалі можна передбачати?

Ще минулого року Вулвз повинні були дивувати. Проте сталась накладка. Колишнього тренера молодіжної збірної Іспанії та Порту Юлена Лопетегі саме покликали до збірної Іспанії, тільки-но він погодився тренувати Вулвз. Довелось шукати інші варіанти.

Знайти «потрібного» тренера не вдалось, але хоч гравцями Жорже Мендеш забезпечив. Цього разу до нових дорогих гравців прийшов й тренер, екс-наставник Порту та Валенсії Нуну Ешпіріту Санту. Нікуди не подівся португальський вектор у трансферній кампанії.

Слідом за минулорічними новачками Іваном Кавалейру (7 мільйонів фунтів), Елдером Коштою (13 мільйонів фунтів) цього літа прийшли ще декілька виконавців. Рубен Невеш з Порту перейшов за рекордні 15,8 мільйонів фунтів, разом з ним за більш скромні гроші прийшли ще інші гравці, деякі на правах оренди.

Постачальникам гравців Вулвз важливо, щоб команда вийшла до Прем’єр-ліги чи принаймні хоч в Чемпіошипі була успішною. Адже хто ж за такі гроші захоче перекупити цих португальців з Порту та Бенфіки?

Менше з тим на старті сезону команда Нуну залишила по собі гарне враження, обігравши Мідлсбро, Дербі та Халл, вона йде нагорі таблиці та має непогані перспективи. Рубен Невеш, Діого Жота, Лео Бонатіні, Віллі Болі, Родерік та інші новачки у цих матчах залишили по собі гарне враження. Проте справжня ефективність гри в англійському футболі проявляється значно пізніше, коли з жовтня по квітень буде погода без звичного для португальців тепла. Тоді й стане відома відповідь на запитання щодо справжньої сили цього Вулвергемптона.

Літній період для англійського футболу взагалі не показовий.

#	Команда	И	О
1	Кардифф Сити	5	15
2	Ипсвич Таун	5	12
3	Лидс Юнайтед	5	11
4	Вулверхэмптон	5	10
5	Шеффилд Юнайтед	5	9
6	Ноттингем Форест	5	9
7	Престон Норд Энд	5	8
8	Халл Сити	5	7
9	Миддлсбро	5	7
10	КПР	5	7
11	Рэдинг	5	7
12	Дерби Каунти	5	7
13	Бристоль Сити	5	6
14	Фулхэм	5	6
15	Барнсли	5	6
16	Шеффилд Уэнсдей	5	6
17	Миллуолл	5	5
18	Астон Вилла	5	5
19	Сандерленд	5	5
20	Бирмингем Сити	5	4
21	Бертон Альбион	5	4
22	Норвич	5	4
23	Брентфорд	5	2
24	Болтон	5	2