Битва дворів. Як Арсенал перемагав Лестер

Getty Images
Sport Arena ділиться враженнями від першого матчу сезону в АПЛ, який більше нагадував гру у дворі.

Арсенал — Лестер. Трилер на старті сезону

Можна навіть укласти парі, якщо є таке бажання. Але варто попередити, що буде нудно через відому відповідь. Якби запитати Арсена Венгера, хто грав в захисті його команди у останні 30 хвилин, він би не знайшов відповіді.

Йому було все одно. У цей час Арсенал програвав, тому потрібно було грати на чужій половині поля. А на своїй точно був Петр Чех. Ну, можливо ще Начо. Але не факт. Принаймні він грав на позиції ніби захисника.

Це, до речі, цілком серйозна нова позиція на полі, яку вигадав Арсен Венгер. Навіть у часи тотального успіху француз не мав жодного інтересу до гри своєї команді у захисті. Коло Туре до Англії приїхав правим півзахисником, наприклад. У першому турі минулого сезону з Ліверпулем грала зв’язка центрбеків Калум Чеймберс – Роб Холдінг.

Здавалось, гра Суперкубка з Челсі мала бути крайньою точкою у питанні захисту. Ту гру Арсенал догравав трикутником Холдінг – Монреаль – Сеад Колашінац. Саме так розпочинала гру команда й цього разу, але потім потрібно було рятувати гру й пішли заміни.

Після цього у захисті залишився лише один Монреаль. Колашінац почав грати ніби другого центрального захисника, але з акцентом на атаку звичайного латераля. Але це ще нехай. Найдивнішим рішенням Венгера була зміна флангів Алексом Окслейд-Чемберленом та Ектором Бел’єріном. Можливо, у ці хвилини дійсно була якась схема розстановки гравців у захисті, але все це занадто сильно нагадувало футбол у дворах чи на перервах у школі.

«Ну постій у захисті, я трохи пограю попереду».

«Я один ззаду, ви всі попереду».

Арсенал Венгера має багато спільного з дворовими командами. У сучасному футболі схем та розписаних наперед дій футбол Арсенала з кожним разом виглядає все більшою дикістю.

Зрештою, коли до складу повернуться Лоран Косельни, Шкодран Мустафі, Пер Мертезакер, Арсенал зможе діяти у захисті набагато зіграніше. Але ж не з Холдінгом чи Монреалем у ролі центрбека? Як серйозно можна працювати та готуватись до матчу з розрахунком на те, що з цим варіантом оборони можна щось здобути.

Арсенал — Лестер — 4:3. Огляд матчу

Лестер більшу частину гри користувався усіма недоліками гри Канонірів. Будь-яка передача до штрафного майданчика господарів викликала паніку. Лестеру не потрібні були форварди типу Іслама Слімані чи Леонардо Ульоа, аби створювати постійну загрозу біля воріт Арсенал. Навіть зросту та вміння грати головою Джеймі Варді вистачало для цього. Щоб переграти Монреаля, ніякі гренадери не потрібні.

Постійно гравці Лестера використовували проблеми на флангах. Крайні захисники та півзахисники не досить добре допомагали один одному, що дозволяло і Марку Олбрайтону, і Ріяду Марезу створювати великі проблеми.

Передачі з флангу, стандарти, швидкі атаки – усе це призводило до проблем біля воріт Чеха. В Лестері це знали. В Арсеналі це знали. Для перемоги у цьому матчі Арсеналу не треба було дивитись назад. Тільки вперед. Щоб перемогти, завжди треба забити більше суперника. Венгер розумів, що для перемоги у цьому матчі потрібно було забивати багато.

Це дворовий футбол. Інших правил немає.

Наприкінці гри Крейг Шекспір порушив найперше правило цього виду гру, він захотів бути занадто розумним. Лестер повністю перейшов на виноси від своїх воріт, трохи раніше переходом до такої системи була заміна форварда Сіндзі Окадзакі на опорного хавбека Даніеля Амартея.

Варді вже було важко самотужки бігати попереду, чіплятись за м’ячі та організовувати контргру. Шекспір вирішив випустити другого форварда Келечі Іеначо замість центрального хавбека Метті Джеймса. Логічне, розумне та продумане рішення.

Getty Images

Але не для цього матчу. Лестеру потрібно було просто відбиватись та тримати удар. А зі зменшенням опорних хавбеків біля воріт Лисів просто зменшилась кількість людей. Арсеналу й не треба було більше шукати прогалин у захисті суперника, вони самі з’явились.

Не можна порушувати правила, які ти прийняв раніше. За це завжди очікує неминуча розплата. Лестер довго грав з Арсеналом у цей самий дворовий футбол, а потім вирішив діяти по-іншому. За це й був покараний.

Венгер не думав ні про які схеми, стратегію та наслідки своїх рішень. Він просто випускав на поле нових гравців в атаку, які б підсилили гру та допомогли виграти. Аарон Рамзі та Олів’є Жиру свої голи забили та принесли перемогу.

Все так просто.

Теги:
В избранное
Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?