Що ви знаєте про Азійський гандикап?
Звичайна людина з легкістю погодиться з пропозицією, щоб її забезпечували грошима на якомусь рівні, а вона ніколи не запитувала, звідки вони беруться. В сучасному футболі така ситуація процвітає. До Англії з усіх усюд приїжджають заможні люди, аби купити собі клуб. Мало хто цікавиться, чим вони займаються у своїх катарах чи китаях, а потім навіть нехай він виявиться новим Таксіном Шинаватрою, злочинцем у розшуку на батьківщині, – ніхто й оком не моргне.
Спорт існує у межах своєї реальності, тому не важливо, кому хто давав які хабарі, залишив голодувати чи просто вбивав. Аби давав гроші на покупку нових гравців.
Тоні Блум народився та виріс в Брайтоні, він з дитинства вболівав за місцеву команду та був сусідом багатьох місцевих вболівальників. Проте ні в 2009 році, коли Блум придбав клуб, ні тепер мало хто скаже, як він заробив собі на життя та без проблем виклав на потреби клуби більше 200 мільйонів фунтів.
Вболівальники називають його своїм хлопцем та навіть раді тому, що він настільки непублічна особа. Зрештою, він точно нікого не вбивав. Але його доля дуже відрізняється від інших господарів клубів тепер вже Прем’єр-ліги.
Дід Блума був великим шанувальником футболу та вболівальником Брайтона. Проте не просто завсідником трибуни зі стоячими місцями. Гаррі Блум був свого часу віце-президентом клубу. Тому деякі оповідачі історії життя Тоні Блума припускають, що він безперечно відвідував матчі Чайок, проте у директорській ложі.
Окрім любові до футболу Гаррі Блум передав своєму онукові азарт. «Він мав величезну пристрасть до футболу та до Альбіону. Він був дуже азартною людиною, любив робити ставки на перегонах коней та собак, – розповідав в одному із своїх небагатьох інтерв’ю Блум. – Думаю, ми з них схожі у багатьох моментах».
Поверхневі джерела інформації називають Блума гравцем в покер. Він вважається непоганим гравцем, який приймав участь у декількох серйозних турнірах. Одного разу він програв 500 тисяч фунтів, після чого розповідав досить спокійно про результати змагань. Склалось таке враження, що для нього не проблема програти півмільйона у карти.
Це, а також 200 мільйонів вливань в Брайтон, говорить про те, що гроші в нього є. Але звідки?
Що ви знаєте про Азійський гандикап?
До зустрічі з Віктором Чандлером в середині 90-х років Блум також нічого про це не знав. Він був просто неймовірно азартним молодим чоловіком, який не знав, куди ще можна пустити свої знання та, перш за все, величезну інтуїцію. Сам Блум згадує, що з 9-10 років він з однолітками ходив на ігрові автомати, швидко призвичаївся до покеру та у 15-річному віці з підробними документами їздив на іподром, щоб робити ставки.
Він деякий час працював в офісах великих компаній, але ще замолоду вирішив зосередитись на кар’єрі гравця. «Мені подобалось думати, що у мета є стратегія та розуміння ситуації, але насправді я просто вгадував».
Своїм успіхом Блум привернув увагу букмекера Чандлера, який познайомив його з новими можливостям та неймовірно великим ринком в Азії.
Азійський гандикап у більш відомому розумінні – це фактично ставка з форою. Для сучасних гравців та букмекерів у виборі такого варіанту немає нічого дивного, але є суттєва різниця.
Блум прожив деякий час в Таїланді, потім ще три роки в Гібралтарі, де вони разом з Чандлером створили потужну компанію. Він вивчав те, як у цій грі можна перемагати. Поворотним моментом у житті Блума та Чандлера став фінал чемпіонату світу 1998 року. Блум переконав компанію поставити все на перемогу Франції у фінальному матчі того мундіалю.
Пізніше він створив власну компанію Premier Bet, яка спеціалізувалась на тому, що допомагала створювати правильний гандикап, базуючись на статистичних даних та багатьох сторонніх факторах. Пізніше він продав компанію за 1,2 мільйони фунтів, а через деякий час відкрив іншу – Starlizard, величезного монстра на букмекерському ринку.
У порівнянні зі Starlizard попередня компанія Premier Bet була переобладнаною під виробництво домашніх гамбургерів кухнею у квартирі проти мережі ресторанів. Теперішня компанія Блума є багаторівневим холдингом, який займається досконалим вивченням можливостей команд в різних футбольних чемпіонатах. Працівники компанії вивчають не тільки поверхневі статистичні данні, вони додають до математичних формули й інші данні: психологічну підготовку, історичні аспекти, моральний стан гравців. Зважаючи на велике зростання самої компанії та особистих статків Блума, ці послуги користуються великою популярністю у азартних гравців, які готові платити за додаткові відомості.
«Компанія розглядає кожен аспект футболу, який ви б могли тільки уявити, – анонімно розповідав один з колишніх співробітників Starlizard. – Саме тому вони настільки успішні».
Як азартний гравець, Блум й сам користується послугами компанії. Разом з деякими іншими заможними людьми вони створили синдикат, де постійно грають на гроші та намагаються обіграти один одного.
«В молодості я не тільки хотів грати, але намагався завжди перемогти. Я не хотів просто так втрачати свої гроші, а тому прагнув знайти найкращий спосіб для перемоги». За такими словами Блума ховається особлива необхідність у створенні такої компанії, яка допомагає вигравати своїми підказками.
Як і сам Блум, компанія Starlizard не дуже відома за межами грального бізнесу. Її працівники підписують спеціальні документи про нерозголошення, більше того, компанія побудована таким чином, що одні її структури точно не знають, чим займаються інші. І звичайні співробітники не знають, скільки грошей тратить той чи інший гравець після їх підказок. Вважається, що Starlizard не робить ніяких протизаконних речей, але все одно перебуває десь на рівні підпілля.
Окрім розваги у вигляді покерних турнірів, єдине відоме життя Блума стосується Брайтона.
В 2009 році він придбав клуб Ліги 1, який ледь зводив кінці з кінцями. Він відразу вклав в розбудову Брайтона 80 мільйонів фунтів, з кожним роком збільшуючи суму витрати. Ледь не на другий рік Чайки могли потрапити до Прем’єр-ліги, але на деякий час затримались в Чемпіоншипі. За цей час Брайтон прижився на новому стадіоні, отримав нову тренувальну базу та підібрав потрібний склад.
Поряд з азартом у Блума завжди були холодна голова. Тому й у Брайтоні він не приймав непродуманих рішень. Густаво Пойет чотири роки відпрацював з командою, досяг з нею висот, але потім сам же наламав дров. «Якось в березні він мені подзвонив і сказав, що хоче піти з команди. Його інтонація була такою, нібито він хоче піти вже завтра». Інший на місці Блума звільнив би тренера, який так себе поводить, але він спочатку просто відсторонив його від роботи з командою, що стало шоком для усіх вболівальників. Вже пізніше Блума зрозуміли, коли він в кінці сезону пояснював свої рішення. На відміну від Пойета, він навіть цього посеред сезону вирішив не робити, бо є інші справи.
Коли після Пойета прийшов Оскар Гарсія, а слідом за ним Самі Хююпя, у Брайтона почалися проблеми. Під керівництвом фінського тренера Брайтон вперше за часів Блума потрапив до боротьби за виживання. Після відставки Хююпя Блум зі своїми радниками провели величезну аналітичну роботу по виявленню помилок у структурі роботи. Адже, зрештою, він не тільки любить робити ставки, він любить перемагати.
З призначенням Кріса Х’ютона Блум вгадав на всі 100%. Зі свого боку він ніколи не втручався в роботу тренерського штабу, займаючись виключно фінансами. Блум не вчив Х’ютона, що йому треба робити та кого купувати. Під керівництвом нового тренера Чайки трохи змінили стиль, почали купувати дещо інших виконавців, але все ж досягли свого.
Ставка Блума на Брайтон спрацювала. Не з першого разу, але все одно він вийшов переможцем у цій ситуації. Як завжди.
На святі відразу після матчу Блум радів разом з гравцями та вболівальниками. Ніхто й не думав його запитувати, звідки у нього гроші. Він би не й не відповів. А якби відповів, то ніхто б нічого не зрозумів.
Бо все одно ніхто не знає, що таке той Азійський гандикап.
Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)
Источник: Sportarena.com