УЗНАВАЙ ПРО СВОИХ
Публикации
Лента новостей

Ballon d’Or. Епізод 14. Золотий м’яч для Золотого хлопчика

...
Ballon d’Or. Епізод 14. Золотий м’яч для Золотого хлопчика

Sport Arena розповідає про кращого футболіста Європи 1969 року – італійця Джанні Ріверу.

За кілька днів повинен розпочатися новий сезон. Джипо Віані, технічний директор Мілана, обговорює з наставником Нерео Рокко склад команди. Розмова точиться про Ріверу. «Розумієш, – говорить Рокко, – цього хлопця я готовий взяти, проте виключно заради власного задоволення. Він не буде грати в жодному клубі, а буде виступати лише у моєму саду. Я вмощуся в кріслі та буду насолоджуватися тим, як він жонглює м’ячем. Він творитиме дива, але без публіки, без суперників, а тому в нього все буде виходити чудово, не те що в грі. Це буде як цирковий номер – дресирований морський лев!»…

– Послухай, Нерео, скільки можна жартувати?

– Я абсолютно серйозно, дорогий Джипо.

З часом Рокко визнав свою помилку. «Якщо я б тоді втілив свій «проект» у життя, футбол втратив би свого найвеличнішого гравця».

Рівера став одним з кращих гравців в історії Мілана. Про любов тіфозі до Джанні свідчить той факт, що у фільмі «Виключно правдиво» над ліжком глави ультрас россонері Донато Кавалло висить величезний плакат із зображенням Рівери. На тумбочці горять дві свічки, одна – червона, а друга – чорна, а поряд з ними стоїть портрет того ж таки Джанні.

Рівера народився у 1943 році в Алессандрії. Тоді це місто практично щодня потерпало від бомбардувань сил антигітлерівської коаліції. Майже усі пологові будинки в Алесcандрії не працювали, а у тих, які працювали, знаходитися було вкрай небезпечно. Через це Рівера з’явився на світ в бомбосховищі. Едера, мама хлопчика, хотіла назвати сина Джанні, однак проти цього був священник, який стверджував, що таке ім’я не годиться для справжнього католика, оскільки жодного святого не звали Джанні, а ось Джованні – інша справа. Тато не мав нічого проти цього, тим більше, що діда теж звали Джованні. Та мати вперто називала сина Джанні. Як зізнався сам Золотий хлопчик, він дізнався лише після отримання паспорта, що насправді він Джованні.

В дитинстві Рівера, як і майже всі хлопці на Апеннінах, грав у футбол і робив це лише для розваги. Він мріяв стати бухгалтером або лікарем. Згодом він уявляв себе піаністом, який колись виступатиме у «Ла Скала». Джанні справді судилося виступати перед величезною аудиторією в легендарній міланській споруді, не менш, якщо не більш відомій, ніж знаменитий театр та зачаровувати вболівальників Мілана на вщерть заповнених трибунах Сан-Сіро. Але на це довелося трохи зачекати. Першого кумира Рівери слід шукати не в рядах футболістів, а серед велогонщиків. П’ятиразовий переможець Джиро д’Італія та дворазовий тріумфатор Тур де Франс Фаусто Коппі в ті часи був ідолом половини Апеннінського півострова, тому і Джанні не оминуло це захоплення.

Першим стадіоном Рівери був аеропорт. В післявоєнній Італії існували величезні проблеми з газонами, відтак юнаки рідко грали на траві. Саме в таких непростих умовах відточувалася техніка багатьох майбутніх зірок Скуадри адзурри. Якось на одному з молодіжних турнірів з’явився почесний гість – Сільвіо Піола. По завершенню турніру бомбардир не міг приховати свого захоплення грою Джанні: «Те, що він вміє на полі, мені в його віці і не снилося».

storiedicalcio.altervista.org
storiedicalcio.altervista.org

Навесні 1959 року Алессандрія грала товариський матч зі шведським АІКом. Напередодні матчу досвідчений граючий тренер Франко Педроні звернувся до колег з промовою: «Сьогодні в роздягальні та на полі я не хочу чути лайки, тому що серед нас буде дитина». Після цього він привів у роздягальню 15-річного Джанні Ріверу. Президент Алессандрії Амедео Руджиєро напророкував йому велику славу: «Це мій великий скарб. Він вже прекрасний футболіст та не може не зробити велику кар’єру».

Алессандрія настільки сильно хотіла подивитися на гру свого головного діаманта на найвищому рівні, що навіть звернулася в Італійську федерацію футболу, щоб та дозволила Джанні взяти участь у матчі з Інтером. Справа в тому, що правила забороняли грати в Серії А футболістам, яким ще не виповнилося 16. Чиновники вирішили не ставити палиці в колеса Алессандрії. 2 червня 1959 року Джанні вперше зіграв в Серії А. У віці 15 років 9 місяців та 15 днів він став одним з наймолодших дебютантів головної футбольної ліги Італії.

Вже з перших ігор його неможливо було не помітити. «Він не торкається м’яча – він ним творить шедеври, як художник. Коли Рівера біжить, то складається враження, ніби він вишукано летить в повітрі», – відзначив гру юного таланта журналіст Джанні Монтана. Невдовзі провідні італійські клуби забажали бачити в своїх рядах перспективного футболіста, сподіваючись запалити нову зірку на футбольному небосхилі. Першою на юного жениха вийшла Стара синьйора. Проте її пропозиція не припала до душі тренеру Сірих Франко Педроні. 2,5 тисячі фунтів були явно не тією сумою, заради якої можна було відмовитись від Золотого хлопчика. Ювентус не хотів платити за Ріверу великі гроші, тому що остерігався, що слабкі фізичні кондиції Джанні не дозволять йому в подальшому реалізувати свій талант. Однак вони помилилися і, коли Золотий хлопчик почав виблискувати в Мілані, у відчаї кусали лікті.

Незабаром після пропозиції від Старої синьйори Педроні вийшов на Мілан. Один з родичів переговорив з наставником россонері Джузеппе Віані та розповів йому про те, що в Алессандрії грає найперспективніший футболіст Апеннін. Тренер спочатку не повірив, але, зрештою, вирішив подивитися на юнака в дії. Коли він вперше побачив Золотого хлопчика, то зрозумів, що Рівера – справжній скарб та попросив представників Алессандрії тримати рот на замку і більше нікому не розповідати про Джанні. Джузеппе пообіцяв, що Мілан не буде таким скупим, як Ювентус, та дасть за нього гідну ціну. По завершенню оглядин Віані вирішив одразу помчати до президента россонері Андреа Ріццолі, розуміючи, що в будь-який момент в Алессандрії може з’явитися покупець з тугеньким гаманцем, який зробить Ведмедям солодку пропозицію, від якої ті не зможуть відмовитись.

– Президенте, візьміть його будь ласка.

– Але, сеньйор Віані, він коштує занадто дорого, до того ж ще зовсім хлопчисько.

– Вчора під час матчу був туман, я міг розрізняти лише силуети гравців і кілька разів я переплутав його зі Скьяффіно!

Ріццолі попросив кілька днів на роздуми, але на нього пішла атака з боку сенаторів тодішнього Мілана. Нільс Лідхольм та Хуан-Альберто Скьяффіно заявили, що Золотого хлопчика не можна упустити. Президент не витримав такого штурму та виклав кругленьку суму у розмірі 130 мільйонів лір за Ріверу. Спочатку Ріццолі вважав цю покупку авантюрою: «Віані мене переконав і я витратив фантастичні гроші на якогось хлопця, імені якого я не знаю». Скоро Ріццолі, а з ним і весь світ, добре запам’ятає ім’я Джанні. Дебютний сезон Рівери в Мілані вийшов досить успішним: в 30 іграх він відзначився 6 м’ячами, та й партнери неодноразово забивали з розкішних пасів юнака. Проте найбільше зачаровувала тіфозі його гра: Джанні вже тоді в деяких матчах демонстрував задатки блискучого диригента, який незабаром буде диригувати міланським оркестром.

Утім, не все було настільки однозначно. Італійська преса часто критикувала Джанні. Особливо болюче жалив Ріверу знаменитий Джанні Брера, який заявив, що для Мілана – занадто велика розкіш тримати на полі гравця, який взагалі не відпрацьовує в захисті. Він навіть охрестив Джанні «Аbatino». Так в Італії у XVI столітті називали хлопчиків, які вирізнялися легкістю, крихкістю, особливою елегантністю, стилем та манерами і досить часто перегравали з цим усім. Брера відзначав, що Джанні теж часто заграється з м’ячем і абсолютно не хоче працювати над тим, щоб трішки підкачатися (варто зазначити, що з часом Брера віддав належне Рівері та назвав його кращим італійським гравцем післявоєнного періоду). Папараці писали про те, що Ріццолі викинув гроші на вітер, адже, незважаючи на зовнішній блиск, Джанні виявився зовсім не Золотим хлопчиком. Юнак намагався захищатися, стверджуючи, що він не зміг провести весь сезон на стабільному рівні, тому що влітку практично не відпочивав через участь в Римській Олімпіаді. «Я зовсім не такий слабак, як ви про мене пишете. Я падав від найменшого дотику, тому що не встиг як слід відновитися. В наступному році я дійсно покажу все, на що здатен».

fifa.com
fifa.com

Новий наставник Нерео Рокко, котрий, як ми вже знаємо, не бачив Джанні у своїй команді, намагався позбутися Рівери. Проте россонері не змогли нікуди прилаштувати Аbatino. Тому тепер Джанні протирав штани на лавці запасних Мілана. Можливо, Рівера так би і не став легендою россонері, якби не випадок. Джиммі Грівзу швидко набридло на континенті і він вирішив повернутися на Острів. Це спонукало Рокко подивитися на Ріверу в грі, а не в своєму саду. Джанні скористався своїм шансом. Його дует з Альтафіні став одним з найбільш смертоносних в італійському футболі. Рівера, як правило, асистував, а бразилець забивав. У 1962 році Мілан виграв скудетто, залишивши з носом Великий Інтер Еррери. Нерео Рокко, розповідаючи про Ріверу, тепер заспівав зовсім по-іншому: «Дійсно, Джанні не нагадує на полі чорноробочого. Проте Рівера має просто невичерпну фантазію. Він може приймати оригінальні та завжди вірні рішення з 1 по 90 хвилину. Лише Джанні здатен на це. Я не хочу перебільшувати, але Рівера – геній».

В сезоні 1962/63 Мілан підкорив Європу. Варто зазначити, що впродовж усього шляху россонері до фіналу, жереб посміхався їм на усі 32. Люксембурзький Уніон, англійський Іпсвіч, турецький Галатасарай та шотландський Данді були явно не тими суперниками, які б могли створити багато проблем Дияволам. Звичайно, завжди так не могло продовжуватися. У фіналі на Мілан чекала Бенфіка на чолі з Еусебіу. Орли сподівалися втретє поспіль завоювати Кубок європейських чемпіонів.

Спочатку матч розгортався за португальським сценарієм – Еусебіу відкрив рахунок в грі. Однак в другому таймі трапилося те, що італійські тіфозі бачили в Серії А майже щотуру. Два ювелірних паси Рівери втілив у голи Альтафіні. Мілан став першим італійським клубом, який здобув найпрестижніший європейський клубний трофей. В тому ж 1963 році Джанні поступився в боротьбі за Золотий м’яч лише Яшину.

Джанні також став одним з лідерів Скуадри адзурри. 12 травня 1963 року на Сан-Сіро збірна Італії приймала діючих чемпіонів світу – бразильців. Папараці як завжди підкидали дрова у це вогняне протистояння. На думку італійських журналістів, матч мав відповісти на запитання: хто є кращим гравцем в історії футболу – Пеле чи Рівера. Скуадра адзурра розгромила Селесао 3:0, а Король футболу залишився в тіні Аbatino.

У 1969 році россонері знову зійшли на європейський футбольний трон. Цього разу дорога до фіналу не нагадувала легку прогулянку. В чвертьфіналі Мілан на зубах пройшов Селтік, а в півфінальному диявольському протистоянні з Манчестер Юнайтед вигриз путівку до фіналу. У боротьбі за титул россонері схрестили клинки з Аяксом. Хет-трик Праті помножив на нуль сподівання Кройфа та компанії на євротрофей. Рівера, звичайно, теж вніс свою лепту в перемогу. Він віддав два паси після блискучих індивідуальних дій. Наприкінці року Золотий хлопчик отримав Золотий м’яч, ставши першим уродженцем Італії, удостоєним цієї нагороди.

Джанні ніколи не забував відзначити роль партнерів у цьому особистому тріумфі: «1969 рік та Золотий м’яч назавжди залишаться найкращими спогадами за всю мою двадцятирічну кар’єру. Швидше за все, на рішення France Football вплинула перемога Мілана над Аяксом – 4:1 в фіналі КЄЧ та кілька хороших ігор за збірну. І хоча Золотий м’яч – найпрестижніший індивідуальний приз, він тісно переплітається з успіхами команди. Виграв євротрофей Мілан – переміг і я».

corriere.it
corriere.it

На чемпіонаті світу 1970 року в Мексиці Рівера став учасником естафети. Тоді в Скуадри адзурри було два прекрасних диригенти: Рівера та лідер Інтера – Маццола. Сандро краще працював на захист, але не був настільки ефективним в атаці. В житті Маццола та Рівера приятелювали. Одного разу вони вирішили разом пообідати. До них одразу підбіг один синьйор та закричав: «Сандро, що ти робиш з цим з Мілану?» Міланіста теж не забарився: «Джанні, я б тобі порадив триматися від цього з Інтера подалі».

На полі вони теж, як правило, ніколи не грали разом. Як сумно пожартував Маццола, єдиним їхнім спільним творінням була Асоціація футболістів Італії.

Тренер Скуадри адзурри Ферруччо Валькареджі довго не міг вирішити питання Маццоли – Рівери на мексиканському мундіалі. Зрештою, він знайшов оригінальний вихід з цієї ситуації. Його хід конем полягав в тому, що в першому таймі грав Маццола, а в другому естафету від нього приймав Рівера. В першій половині чвертьфінальної гри проти мексиканців збірна Італії виглядала досить блідо та заледве витягнула нічию 1:1. Далі вийшов Рівера та перевернув матч – 4:1. Такі дії Золотого хлопчика не змусили Валькареджі відмовитися від естафети. В півфіналі з ФРН Джанні знову вийшов на другий тайм. У цьому матчі Джанні забив свій найвідоміший гол, та пережив 66 найдраматичніших секунд у своєму житті, впродовж яких він подолав шлях з пекла в рай. На 110-й хвилині матчу Джанні під час подачі кутового біля своїх воріт проґавив наліт бомбардувальника Герда Мюллера, який відновив паритет в матчі – 3:3. В ту мить тіфозі взялися проклинати Ріверу, та вже через хвилину вони його боготворили. Джанні забив гол, який вивів Італію до фіналу.

Що ще було потрібно зробити Джанні, щоб зіграти у вирішальному матчі? Та у Валькареджі була своя думка з цього приводу. Рівера з’явився на полі лише на 84-й хвилині, коли в матчі вже все було зрозуміло. Бразильці виглядали на голову сильнішими за італійців – 4:1. Як зізнавався сам Джанні, він би не допоміг команді зупинити бразильську машину, яка мчала до свого третього титулу чемпіона світу. Незважаючи на таку скромність Рівери, і досі залишилися сумніви.

Можливо, саме магії Золотого хлопчика бракувало в тому матчі італійцям для того, щоб залишити в себе Золоту богиню навічно?

Одним з найкращих друзів Джанні був отець Еліджіо, францисканець, який розпочав співпрацю з Міланом у 1966 році. З його ініціативи Джанні започаткував добру справу: допомагав молоді з важкою долею – неповнолітнім злочинцям та наркозалежним. Вони створили телефон довіри та організацію Моndo X. Джанні повернув до нормального життя багатьох підлітків, з яких немало з часом пішли слідами Аbatino та стали футболістами. Рівера разом з Еліджіо розпочали ще одну дуже непросту війну, яку вони аж ніяк не могли виграти – проти італійських арбітрів. В 1973 році по завершенню матчу Лаціо – Мілан, в якому помилка людини в чорному коштувала Мілану втрати очок, Рівера був як завжди красномовний: «Це вже третій титул, який в нас відібрали судді. Вболівальники дуже наївні, якщо вони вірять, що футбол ще досі ґрунтується на спортивних принципах». Еліджіо теж підлив олії в вогонь: «Рівера бореться з гниллю, яка отруює футбол. Теперішні арбітри вже куплені президентами багатих клубів, а якщо не куплені, то це питання часу». Такі ораторські здібності Рівери оцінили тривалою дискваліфікацією.

Після завершення кар’єри Джанні став успішним політиком. Зважаючи на постійні конфлікти Рівери з суддями, футбольними чиновниками та журналістами, Аbatino знову опинився в своїй стихії. «Він сформував мене як людину, навчив керувати своїми емоціями, протистояти стресам. Він подарував мені хвилини радості та печалі. На щастя, перших було набагато більше. І знаєте, свою першу гру я згадую частіше, ніж останню», – відзначав Джанні роль футболу в своєму житті.

Рівері часто дорікали, що він не носив рояль, однак це може робити кожен. А грати на ньому можуть лише одиниці. Рівера був одним з тих небагатьох геніїв, які творили на полі.



Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Добавить комментарий
Читайте также
сегодня, 11:10
6172
сегодня, 11:10
14 июня, 21:06
1329
14 июня, 21:06
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?