Sportarena

Sport Arena – про п’ятого володаря Золотого м’яча – скандального Омара Сіворі.

У 1938 році був знятий фільм «Янголи з брудними обличчями». Головні ролі в ньому зіграли Джеймс Кегні та Гамфрі Богарт. Ця стрічка стала однією з найвідоміших гангстерських драм, вплив якої на масову культуру відчувається навіть сьогодні. Так, один з епізодів комедії «Сам удома», коли злочинець відстрілює кулеметну чергу, після чого говорить: «Решту залиш собі, брудна тварюко!», є алюзією на цей фільм.

«Янголи з брудними обличчями» також вплинули на футбол. У 1957 році в Перу проходив 25-й чемпіонат Південної Америки. Тріумфатором цього турніру стала збірна Аргентини, гравці якої літали по полю та жалили оборону суперників. Найяскравішу гру у складі альбіселесте демонстрували Антоніо Анджелілло, Омар Сіворі та Умберто Маскіо. Після матчу з бразильцями, в якому аргентинці перемогли 3:0, це тріо отримало прізвисько «Янголи з брудними обличчями». Існує декілька версій його походження. Перша – у матчі з селесао вони дуже сильно вивалялися в багнюці, на котру перетворилося поле, друга – їх так називали через колір шкіри, третя – вони літали по полю та забивали м’ячі легко і невимушено. Ця трійця також мала прізвисько «Тріо смерті» – за вбивчу реалізацію гольових нагод. Не дивно, що після закінчення турніру на них звернули увагу топ-клуби Старого Світу. І найбільш ласим шматком аргентинського пирога для європейських купців був Сіворі.

Омар з’явився на світ у 1935 році в місті СанНіколас-де-лос-Арройос. Зважаючи на те, що покровителем цього населеного пункту був Святий Миколай, немає нічого дивного в тому, що найбільша слава прийшла до Сіворі за кордоном. Адже цей святий завжди допомагав мандрівниками. А якщо взяти до уваги те, що предки Омара походили з Італії, то очевидно, що він врешті-решт мав опинитися на Апеннінах. В юні роки Сіворі грав у футбол майже за настановами Роберта Родрігеса – «Від світанку до заходу». І вже тоді крім прекрасних технічних якостей демонстрував свій норов. Омар не вмів програвати і, як тільки щось у нього не виходило, ліз в бійку. Сіворі завжди виділявся з-поміж своїх партнерів не лише завдяки техніці, а й зовні. Його можна було легко ідентифікувати глядачам, які сиділи на трибунах. В нього футболка постійно вилазила з трусів, також він завжди грав без щитків зі спущеними гетрами. «Потрібно бути вбивцею для того, щоб вдарити футболіста по голих ногах!» – стверджував Омар. Але, на жаль, «вбивці» знаходились, і нерідко до кінця матчу його ноги були покриті численними синцями.

1957 рік. Омар Сіворі в складі збірної Аргентини, pinimg.com
1957 рік. Омар Сіворі в складі збірної Аргентини, pinimg.com

Якось на одній з ігор Сан-Ніколаса був присутній Ренато Чезаріні – наставник молодіжки Рівер Плейта. Він одразу звернув увагу на невисокого (всього 170 см зросту) кучерявого гравця, який мав фантастичну ліву та бігав в обідраному взутті. Своїм досвідченим оком тренер помітив, що Омар – справжній скарб. Чезаріні одразу написав хвалебний звіт про Сіворі, де в кінці серед недоліків вказав непростий характер юнака. Керівництво Мільйонерів дослухалося до Чезаріні і взяло перспективного гравця в команду. Як потім стверджував Омар, своїм блискучим футбольним майбутнім він завдячував саме Ренато. Чезаріні теж завжди його виділяв: «Дайте мені команду, в якій буде 10 посередніх гравців та один Сіворі, і я зроблю її чемпіоном». Наставник мав ще одне унікальне вміння – лише батьки та він вміли приборкувати непокірного Омара.

Дебютував Сіворі в четвертій команді Рівера і за два роки пройшов шлях до основи Мільйонерів. 4 квітня 1954 року Сіворі зіграв свій перший матч в чемпіонаті Аргентини проти Лануса. Він замінив самого Лабруну, який не міг допомогти Ріверу через гепатит. Перший млинець вийшов солодким – перемога з рахунком 5:2, один гол на рахунку дебютанта. Звичайно, що з поверненням Лабруни Омар мусив піти з центру нападу, але його право на місце в основі вже не обговорювалося. Свою найкращу гру в першому сезоні він продемонстрував в Класіко проти Боки. Сіворі обвів чотирьох гравців суперника та забив вирішальний гол. Після цього захоплені фанати винесли Омара з поля на руках. Він прагнув зіграти не лише ефективно, а й ефектно. Його вміння на невеликій площі розібратися із декількома суперниками називали «цирком на носовичку». Сіворі був одним з найтехнічніших гравців в історії футболу, коли він вів м’яч своєю лівою, його фактично неможливо було відібрати, він видавався приклеєним до ноги.

Омар точно і сильно бив з обох ніг, але коронною в нього була ліва. Нею він відправляв м’яч в ціль настільки точно, немовби кидав його рукою. За це Омар і отримав прізвисько «Гамбета» («Ніжка»). Сіворі часто прокидав суперникам поміж ніг і за це дістав ще один нікнейм – «Майстер тунелів». Якось перед початком закордонного турне він уклав з одноклубником парі. Його суть була наступною: за кожний зроблений під час гри «тунель» його партнер по команді оплачує йому вечерю. Якщо ж Омар жодного разу не зможе таким чином пошити суперника в дурні, то платить він. Одноклубнику довелося відмінити парі після першої ж гри, коли він змушений був зафундувати Сіворі три вечері.

rivermillonarios.com.ar
rivermillonarios.com.ar

Перший сезон в Рівер Плейті пішов в Омара на те, щоб відпрацювати взаємодію з новими партнерами, як результат – лише третє місце в чемпіонаті. А ось після того, як оркестр зігрався, Мільйонери три роки поспіль не давали своїм конкурентам жодного шансу. І провідна роль в домінуванні Рівера належала першій скрипці колективу – Сіворі. Після феєричного виступу на Копа Америка Ювентус запропонував за Омара 10 мільйонів песо. Звичайно, від такої пропозиції не можна було відмовитись. Таким чином Сіворі став найдорожчим на той момент гравцем в світі.

Президент Ювентуса Умберто Аньєллі не пошкодував великих грошей для того, щоб підсилити свою команду, адже останній сезон Старої синьйори співпадав з чорною смугою на формі команди – лише дев’яте місце. Умберто хотів якомога швидше змінити її на білу. В Італію Омар дістався на пароплаві через те, що страждав на аерофобію. Коли Сіворі вперше приїхав в Турин, на його честь було влаштовано гучний бенкет, на якому аргентинець обмінявся люб’язностями з Умберто Аньєллі. Президент Старої синьйори заявив: «Я чекав на цей момент два роки». Сіворі теж не відставав від нього: «А я мріяв грати за Юве п’ять років». Потім було представлення гравця вболівальникам. Він відразу підкорив публіку тим, що, жонглюючи м’ячем, тричі по колу обійшов навколо всіх трибун, жодного разу не упустивши м’яч. Щоправда, сам Сіворі не надавав жодного значення цьому своєму вмінню. Коли йому якось повідомили про хлопця, який поставив рекорд у набиванні м’яча, він відповів: «Цей рекорд побити нескладно. Але це нудно, до того ж не має ніякого практичного змісту». А ось в Неаполі, коли почули про такий тріумфальний виступ Сіворі перед туринською публікою, загорілися бажанням за будь-яку ціну рано чи пізно домогтися його переходу в свою команду.

1957/58. Перший сезон Сіворі в складі Ювентуса, juventusclublivorno.it
1957/58. Перший сезон Сіворі в складі Ювентуса, juventusclublivorno.it

Як кожен футболіст, а тим більше аргентинець, Омар мав чимало прикмет. Напередодні матчу він дуже ретельно вдягав бутси. Якщо це у нього не виходило так, як він вважав за потрібне, то відразу починав цю процедуру заново. Під час розминки Омар намагався ніби ненавмисне проштовхнути м’яча у ворота суперників. З часом вони розгадали цю прикмету Омара і намагалися не дати м’ячеві перетнути лінію воріт. Коли це їм вдавалося, а Сіворі йшов з поля без забитого гола, він це пояснював тим, що не показав м’ячу дорогу. Омар завжди намагався тримати себе в формі, але робив це на свій лад. Він сам визначав, скільки і як має тренуватись. Сіворі найбільше любив займатися зі скакалкою: «Нічого так не ставить дихання, як скакалка». Також Омар постійно відпрацьовував свій удар. Він з надзвичайною точністю посилав м’ячі з відстані 10-20 метрів в невеликі квадрати на дошці, за що і отримав ще прізвисько «Шахіст».

Але ж це був Сіворі і з ним ніколи не було легко і просто. Колективних тренувань він не вітав, адже сам знав найкраще, що йому треба. Омар їв що хотів, спав скільки хотів, цілими ночами різався в карти. А коли один з журналістів запитав в нього, чому він не надто ретельно тренується з командою, Сіворі відповів: «А для чого це мені? Я і так добре граю». На перших порах кар’єри все у нього було гаразд, але з часом ця недисциплінованість вилізла йому боком.

Дебютний сезон Сіворі в Італії завершився скудетто. Нове тріо Юве Чарльз – Боніперті – Сіворі демонструвало вражаючу результативність, що і позначилося на результатах Старої синьйори. Ювентус отримав право зіграти в КЄЧ, де жереб підкинув в суперники австрійський Вінер. В першій грі б’янконері впевнено обіграли суперника з рахунком 3:1 (хет-трик на рахунку Сіворі). А ось матч-відповідь став однією з найганебніших ігор Ювентуса – поразка 0:7. Та й в чемпіонаті команда забуксувала – лише четверте місце. Проте в наступних двох сезонах Чарівне тріо знову заявило про себе – як результат ще дві чемпіонських нашивки прикрасили гардероб Старої синьйори.

ilcatenaccio.es
ilcatenaccio.es

1960-61 роки стали піковими в грі Сіворі. 16 квітня 1961 року доля скудетто вирішувалась в поєдинку між Ювентусом та Інтером Еленіо Еррери. Та гра завершилася гучним скандалом. Матч проходив в Турині і бажаючих потрапити на нього було набагато більше, ніж вміщав стадіон. Проте Аньєллі ніколи не втрачав нагоди заробити. Для того, щоб розмістити всіх, Умберто придумав «геніальне» рішення – тих, хто не вліз, було розміщено по боках від газону. Це не могло закінчитися нічим добрим і не закінчилося. Поєдинок проходив з домінуванням Інтера і тут тіфозі Ювентуса почали рватися на поле. Суддя був змушений припинити гру, а Стара синьйора отримала технічну поразку. Але ж це був Аньєллі і він по своїх каналах домігся перегравання. Це обурило Анджело Моратті, який дав вказівку Еррері виставити на гру дубль. В складі прімавери нероадзурі вийшов юний Сандро Маццола, який згадував: «Один з наших захисників Морозі заявив: «О, боги я гратиму особисто проти Сіворі, я зупиню його та потраплю в збірну»». На жаль зупинити його не вийшло. Юве переміг з рахунком 9:1, а дії Морозі були настільки «ефективними», в плані нейтралізації Сіворі, що той забив шість м’ячів, повторивши рекорд Піоли за кількістю голів в одному матчі Серії А.

Такі виступи Омара не залишились непоміченими і в Європі. У 1961 році він був визнаний кращим гравцем Старого світу. Сіворі на шість балів обійшов в голосуванні попереднього володаря почесного призу Луїса Суареса. «Першим, хто повідомив мені про те, що я став лауреатом Золотого м’яча, був віце-президент клубу. Я, чесно кажучи, до того моменту ніколи не бачив цей приз та навіть не знав про його існування. Коли я повернувся в Аргентину, то відразу здав його на зберігання в банк. Я не знав його фінансової вартості, але я не хотів його втрачати тому що він був для мене дуже дорогим. Я боявся, щоб його не викрали з мого будинку. Він так і пролежав в сейфі багато років».

Свій приз Омар отримав напередодні домашньої гри з Реалом в чвертьфіналі КЄЧ. В ній Сіворі був непомітним і королівський клуб переміг з рахунком 1:0, а ось в матчі-відповіді він забив єдиний м’яч в грі. Це була перша домашня поразка мадридського клубу в історії головного клубного євротурніру. Для визначення півфіналіста довелося зіграти додатковий матч на нейтральному полі – Реал переміг 3:1, єдиний гол Старої синьйори забив Сіворі.

Оріунді збірної Італії Альтафіні, Анджелілло та Сіворі
Оріунді збірної Італії Альтафіні, Анджелілло та Сіворі

Не забарився дебют Омара за збірну Італії. В першій грі проти Північної Ірландії оріунді не зрадив собі і не пішов з поля без забитого м’яча. Згодом Омару довелося зіграти проти своїх колишніх співвітчизників. перемога 4:1 і дубль на рахунку Сіворі. В кваліфікації до мундіалю в Чилі в грі проти Ізраїлю Омар відзначився чотирма голами. Таким чином він повторив рекорд за кількістю забитих м’ячів в одному матчі для гравців Скуадри Адзурри.

На чилійський мундіаль вболівальники збірної покладали чималі надії, адже Сіворі мав повести її до перемог. На жаль, не склалося. І тут велику свиню Скуадрі підклали папараці. Коррадо Пічинеллі написав для свого видання репортаж, в котрому розповів про власні враження від Сантьяго. «В столиці я відчув себе чужим, зараженим вірусом самотності та невпевненості на краю світу, де дуже некомфортно жити в атмосфері матеріального та духовного зубожіння. В Сантьяго навколо лише алкоголіки, недоумки та повії». Зрозуміло що після такої «реклами» Чилі господарі влаштували італійцям гарячий прийом, а ще й як на зло Скуадра потрапила в один квартет з Ла Рохою. Італійці безславно покинули мундіаль, не вийшовши з групи. Після чемпіонату світу Сіворі більше не грав за Скуадру.

В клубі справи теж не клеїлися. Як це часто буває, після стрімкого підйому розпочалося не менш різке падіння. Прихід в Ювентус тренера Еріберто Еррери став початком кінця для Сіворі. Він почав потрапляти в гучні скандали, за що і отримав свої нові прізвиська: «Впертюх» та «Скажений». Часто його дії були тою іскрою, в результаті якої спалахувала бійка. Омар кидався з кулаками на суддю і навіть якось вискочив на трибуну для того, щоб розібратися з вболівальниками, які демонстрували йому багатство італійської мови. Окрім того, він не хотів грати за схемами, які пропонував Еррера. Омар стверджував, що він звик грати у футбол серцем.

foot123.fr
foot123.fr

Аньєллі дуже подобався стиль гри Сіворі і він готовий був пробачати витівки Омара. Але його чашу терпіння переповнило, коли з’явилася інформація про те, що Сіворі хоче перейти під крило справжнього Еррери (так Омар називав Еленіо Ерреру) в Інтер або навіть до заклятих ворогів з Торіно.

В 1965 році Сіворі став гравцем Наполі. Тоді в Неаполі панував шалений ажіотаж. Вболівальники команди думали, що завдяки аргентинському чарівникові вони тепер здобудуть скудетто. З Сіворі результати Партенопеї дійсно пішли вгору. Команда почала боротися за титул, але їй завжди чогось бракувало. Та й Омар не міг вже показувати настільки стабільну й результативну гру. Його почали переслідувати травми, до того ж дискваліфікації теж не оминули його.

Свій останній матч він зіграв проти Ювентуса. Старою синьйорою далі керував «друг» Омара – Еррера. Він і дав захиснику Ермініо Фаваллі завдання провокувати Сіворі. І той прекрасно впорався з поставленою задачею. В одному з епізодів Омар побачив перед собою червоне світло і це на нього подіяло немов мулета на бика. Матч закінчився грандіозною бійкою. А Сіворі отримав шість ігор дискваліфікації. Через декілька днів Омар зібрав прес-конференцію, на якій завив: «Краще припинити грати в футбол, ніж терпіти подібне приниження». Він повідомив, що вішає бутси на цвях, після чого повернувся на батьківщину. І не змінив своє рішення, незважаючи на те, що мав запрошення від Рівера.

Сіворі був унікальним футболістом. І його недарма з часом назвали Марадоною 60-х. Зрозуміло, що за рівнем гри він поступався Дієго, але за скандальністю Омар міг дати фору навіть знаменитій десятці. Сіворі мав вибуховий, вулканічний характер. Омар інколи видавався спокійним та невинним, але як тільки він прокидався зі сплячки, то ставав справжнім дияволом. В долі двох геніальних аргентинців дійсно є багато спільного – обох порівнювали то з Богом, то з чортом. Їх любила публіка, а для неаполітанських тіфозі вони стали справжніми ідолами. В 60-х роках ХХ століття Сіворі показав Неаполю красу аргентинського футболу та добився того, що шанувальники з нетерпінням чекали на прихід нового футбольного месії. І вони на нього дочекалися.


Sport Arena запустила блоги. Общайтесь, обсуждайте, спорьте.

Источник: Sportarena.com

Или аккаунт Sportarena
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?