Sportarena

Скрипуча місія

"Програємо в Майнці, тоді прийматимемо Боруссію, можливо, уже без мене, - шокував присутніх на прес-конференції журналістів Віктор Скрипник. – Така реальність Вердера".

Скрипуча місія - Чемпионат Германии

Віктор Скрипник, AFP PHOTO / PATRIK STOLLARZ DFL RULES TO LIMIT THE ONLINE USAGE DURING MATCH TIME TO 15 PICTURES PER MATCH. IMAGE SEQUENCES TO SIMULATE VIDEO IS NOT ALLOWED AT ANY TIME. FOR FURTHER QUERIES PLEASE CONTACT DFL DIRECTLY AT + 49 69 650050.

Його команда щойно поступилася Баварії з мінімальним рахунком – здавалося би, непоганий результат як для матчу з одним із кращих колективів Європи. Однак ця поразка стала для бременців п’ятою підряд в чемпіонаті та третьою поспіль домашньою невдачею, обновивши кілька клубних антирекордів та закріпивши за Біло-зеленими статус аутсайдерів чемпіонату.

Тому недивно, що настрій у українського тренера був паскудним. Власне, настільки, що він й не намагався підібрати слова, відповідаючи на запитання журналіста про обрану на матч тактику: “Якщо вважаєте, що проти Баварії можна щось планувати, щось із ними зробити, то йдіть до біса!” Потім Віктор Анатолійович звернувся до всіх присутніх журналістів та репортерів: “А де ваші рішення? Ви постійно пишете, це погано, а це лайно. Та моя донька і кожна бабця і кожен дід на стадіоні бачать, що це лайно. Ви пишете, що Вердер у сраці. А ви що гадали, що ми – учасники Ліги чемпіонів?”

Не так давно рішення керівників бременського призначити Скрипника головним тренером називали водночас сміливим і геніальним. Ризик себе виправдав – команда, яка в жовтні замикала турнірну таблицю, під кінець сезону змагалась за право участі в Лізі Європи. Спершу прийшов результат, а згодом і гра Вердера нерідко милувала очі. Скрипник поступово вивів з основного складу гравців, які довгий час не могли виправдати очікувань вболівальників, та почав надавати ігрову практику хлопцям, з якими працював у молодіжних командах. На полі – власні вихованці, на тренерській лаві – свій, пройнятий духом Вердера наставник, а команда перемагає учасників Ліги чемпіонів із Дортмунда та Леверкузена. Ось вона, фанатська мрія в чистому вигляді. А може лише фата моргана?

В бременському футбольному лексиконі є таке поняття – “шлях Вердера”. Це кредо, що включає в себе три основні принципи: розумна трансферна політика, розвиток і підтримка власної молоді, а також єдність всередині клубу. Якщо вірити стародавнім легендам, усі ці принципи сформувалися і діяли в успішний період роботи в Бремені тренера Томаса Шаафа, і по суті їх прокламація керівництвом клубу свідчить про те, що у Вердері намагаються повторити успіх початку нульових. Та в кожному із означених напрямків у бременців виникають труднощі.

Нинішньому спортивному директору Вердера Томасу Айхіну поки що далеко до трансферних подвигів свого попередника Клауса Аллофса. В якості подарунка на новосілля тренеру Робіну Дутту він у свій час підписав центрального півзахисника Фрайбурга Седріка Макіаді, зробивши ведмежу послугу обом клубам. Фрайбург втратив ключового гравця, а у Вердері під керівництвом колишнього наставника конголезець не заграв так, як від нього очікували. Виписаний Айхіном з Італії захисник Лука Кальдірола провів непоганий перший сезон, але розчарував у другому, і був відісланий в оренду в Дармштадт. А витрачені на трансфер із Бордо Людовіка Обраняка 1,5 млн євро можна було з більшим успіхом спустити на дівчат і випивку.

Людовік Обраняк, Getty Images
Людовік Обраняк, Getty Images

Та з плином часу колишній хокеїст, здається, все-таки набиває руку на вигідних угодах. Підписання Франко ді Санто вільним агентом і його перепродаж у Шальке за шість мільйонів – це однозначно перемога. Ще вісім мільйонів клуб отримав за трансфер власного вихованця Дейві Зельке у Ляйпціг. Успішним наразі здається перехід з Кьольну нігерійського нападника Ентоні Уджа, за якого з Вердером нібито змагались ще два представника Бундесліги. В цьому аспекті діяльності клубу намічається позитивна тенденція, але її гальмує один важливий нюанс – фінансове становище Вердера.

На нещодавньому щорічному зібранні членів клубу було оголошено, що з боргами Зелено-білих покінчено. Формально підприємство Werder GmbH & Co. KG aA і справді вийшло на нуль, але у нього є ще цілий ряд дочірніх компаній. Серед них виділяється Bremer Weser-Stadion GmbH, на якому висить борг у 70 млн євро за реконструкцію Везерштадіону. Перебудову задумали і почали ще в часи виступів Вердера у Лізі чемпіонів, а виплачувати позику доводиться зараз, коли прибутки клубу зменшилися вдвічі. В середньому Вердер щороку мусить віддавати близько дев’яти млн євро на погашення боргів. Це гроші, які Томас Айхін міг би вкладати у підсилення команди.

У таких умовах доводиться обходитись підручними засобами, і вводити в першу команду власних вихованців. Але проблема в тому, що молодь Вердера – м’яко кажучи – не суперталанти, або ж наразі ще не змогли себе проявити. Скрипник дає ігровий час одним хлопцям, а розчарувавшись, повертає їх у дубль, міняючи на інших. Трохи згодом відбувається зворотна заміна, мабуть, в надії, що практика в третій лізі якось пішла хлопцям на користь. Поки що ніхто з вихованців не зміг повторити минулорічний прорив Зельке. Щодо решти команди – у когось трапився невчасний спад у формі, а у інших проблеми із реалізацією тренерських вимог.

Як і його колишній наставник Томас Шааф, Віктор Скрипник є прихильником схеми 4-3-1-2, в якій четверо гравців середньої лінії формують так званий “даймонд/ромб”. Її тренер Вердера комбінує з популярними нині в Бундеслізі 4-4-1-1. Коли бременці намагаються зупинити суперника на його половині поля, плеймейкер пресингує разом із двома форвардами, коли ж вони відходять назад, “десятка” опускається в опорну зону. Таким чином, в ідеалі команда поєднує високий пресинг із компактністю в обороні.

Загалом це спрацьовувало в минулому сезоні, і в більшій чи меншій мірі працювало цієї осені. Захист – це не найпроблемніший елемент гри команди Віктора Анатолійовича. Швидко переходити з пресингу в оборону вдається завдяки витривалості та жвавості гравців півзахисту. Проте картину псують індивідуальні помилки – промахи захисника Ассані Лукім’я в матчі з Інгольштадтом та воротаря Фелікса Відвальда в зустрічі з Дармштадтом загалом коштували Вердеру чотирьох очок.

Фелікс Відвальд, Getty Images
Фелікс Відвальд, Getty Images

На ключову проблему гри команди вказує наступна статистика: бременці в нинішньому сезоні набирали очки лише в тих матчах, в яких їх показник володіння м’ячем становив менше 50%. Команді Скрипника не вдається успішно грати першим номером чи діяти з позиції сили. На своєму полі Вердер у першій половині чемпіонату набрав лише чотири (!) очки. Зелено-білі програли обом новачкам чемпіонату, а також Ганноверу – колективам індивідуально слабшим за бременців.

Для контролю над м’ячем потрібна налагоджена гра в середині поля, та півзахист – в певній мірі – найслабша ланка команди. Тут Скрипнику доводиться робити ставку на травматичного і технічно обмеженого Баргфреде, пару якому складає ще більш технічно обмежений Клеменс Фрітц. Златко Юнузовіча, незважаючи на прекрасний минулий сезон та його майстерність у виконанні стандартних положень, не можна назвати класичним плеймейкером. До того ж цього сезону він чергує спади в ігровій формі з травмами, так що через центр м’яч у Вердера до нападників доходить нечасто. Відколи команду покинув Кевін де Бройне, бременці грають без якісної “десятки” у складі.

Віктор Скрипник експериментував з середньою лінією протягом всього першого кола, а коли з цього приводу журналісти звертались до Айхіна, він відповідав, що “наразі мусить розбиратися і вирішувати інші питання”, а займатися кадровими питаннями клуб, за потреби, буде уже після 17-го туру. Ясна річ, вболівальники не могли дочекатися відкриття трансферного вікна в надії, що клуб підпише когось в півзахист. А тим часом українському тренеру доводилося знаходити інші шляхи. Застосування “ромба” не передбачає використання флангових нападаючих, а оскільки у Вердера їх (принаймні, відповідного рівня) і немає, ширину атакам мали забезпечувати крайні захисники.

Сантьяго Гарсія та Теодор Гебре Селассіє лише інколи справлялися з цим завданням, переважно занадто пізно підключаюсь до атак команди. В такому випадку залишається лише один спосіб доставити м’яч у штрафну суперника – старі-добрі лонгболи. Але і тут у Вердера не все гаразд. Минулого сезону у складі команди був ді Санто, який вмів і прийняти м’яч, і добре відкинути його під удар партнеру. Якщо говорити про нинішніх форвардів, то їх сильні сторони – це, в першу чергу, швидкість (Уджа) або вибір позиції (Пісарро, Йоханнссон), тому цей засіб втратив в ефективності.

Зовсім скрутно стає тоді, коли Вердер першим пропускає, і починає відкривати вільні зони в середині поля. Якщо у команди суперника є швидкі флангові нападаючі, вони буквально на шматки розривають захист команди Віктора Скрипника. Таке цього сезону траплялося в матчах проти Вольфсбурга та Байера. Після зустрічі з Фармацевтами Скрипник назвав гру своєї команди “катастрофою”, а Вердер – “кандидатом на виліт”. Власне, гарячковість українського тренера є ще однією з проблем клубу. Його слова на тій самій прес-конференції після матчу з Баварією було розцінено як прямий натяк на відставку, і німецька преса відразу почала висувати кандидатури наступників.

Getty Images
Getty Images

Айхін відразу ж відхилив таку можливість: “Ця тема не обговорюється… Віктор – чоловік з характером, і був дуже злим після поразки. Однак у відношенні медіа йому доведеться стримуватися. Це прийде з часом”. Німецькі журналісти бідкаються, що українець за їхніми запитаннями часто бачить злий намір, часом агресивно реагує, навіть не дослухавши запитання. Між ним і місцевою пресою часом виникають непорозуміння. З іншого боку, провівши в клубі два десятиліття, він відчуває величезний тягар відповідальності за долю клубу, який балансує на межі, тому причини такої поведінки можна зрозуміти.

Керівництво клубу називає Віктора Анатолійовича безальтернативним варіантом. Один із кращих гравців команди цього сезону Ентоні Уджа називає Скрипника саме тим тренером, якого команда потребує. “Навіть з Моуріньйо ми би не мали кращих результатів. З Віктором ми досягнемо успіху. Коли він говорить, відчуваєш, що він насправді переживає за Вердер”. Та й сам тренер вважає, що йому під силу покращити становище команди: “Я не безпорадний, і ми не збираємося складати руки… Нам однозначно під силу залишитися в Бундеслізі”.

З тренувального табору в Туреччині приходили переважно хороші новини. Ставку було зроблено на фізичну підготовку – команда, за словами Скрипника, повинна до кожної гри підходити мов до фіналу. В півзахист український тренер все-таки отримав підсилення у вигляді гравця збірної Угорщини Ласло Кляйнхайслера. Нещодавно у дебютному матчі за збірну Ласло забив гол у ворота збірної Норвегії, та допоміг угорцям пройти плей-офф відбору на Євро.

Бідолаха Ассані Лукім’я відбув у китайський чемпіонат, поповнивши клубну казну двома мільйонами євро, а заміну йому знайшли в особі сенегальця Папі Джілободжі. Восени захисник перейшов із Нанта у Челсі, але, не зігравши в нинішньому сезоні за Синіх ні хвилини, в пошуках ігрової практики він відбув в оренду в Бремен. Хорошою новиною для вболівальників Вердера є й повернення капітана Златко Юнузовіча.

Скрипник випромінював позитивний настрій: “Мені немає на що жалітися. З хлопцями, які у нас є, ми можемо грати і досягати поставлених цілей”. Однак напередодні матчу з Шальке українець тверезо оцінює ситуацію: “Шальке індивідуально оснащений краще за нас. Але якщо ми діятимемо як одна команда, у нас буде хороший шанс здобути очки”. Незважаючи на минулорічний успіх, Скрипнику знову доводиться виконувати роль кризового тренера, та вижимати максимум з того, що є в розпорядженні. Сумно те, що, зважаючи на нинішнє становище Вердера, в цьому амплуа йому доведеться провести ще не один сезон.

Андрій Курдаєв, Sport Arena


Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena