«Для будь-кого, хто жив у Гамбурзі, Мюнхен – аж ніяк не Німеччина. Це інша країна», — стверджував персонаж роману Джона Ле Карре «Таємний Пілігрим». Якийсь надто чутливий баварець міг би на таке образитися, і сказати те саме про жителів Півночі. Попри всю свою умовність, стереотипи важко викорінити. Вони живучі мов бур’ян, і досі в Німеччині можна почути жарт, що насправді Мюнхен – найпівнічніше місто Італії. Та на щастя чи на горе, далеко не всі ганзеати помірковані, розсудливі та заощадливі, так само як і далеко не всі баварці – гультяї і нероби. Власне, поширений в Німеччині вираз «зробити по-італійськи», тобто абияк, не застосуєш до головного футбольного клубу Баварії, в той час як він адекватно відображає стан речей у найбільшому клубі Гамбурга.
Попри історичну значимість події (Гамбург залишався єдиним клубом, який безперебійно виступав у Бундеслізі з моменту її заснування), відчуття втрати немає. Те, що чотири роки тому сприймалося як катастрофа, особливо з урахуванням проблем інших «традиційних» клубів типу Нюрнберга та Штутгарта і зміцненням позицій «пластикових» Вольфсбурга та Хоффенхайма (і назріваючої загрози з Ляйпціга), нині не викликає жодних емоцій. У якомусь сенсі Гамбург вилетів ще тоді, в перехідному протистоянні з Фюртом, оскільки наступні чотири сезони були настільки схожими один на одного, що це все здавалося якимось масштабним днем бабака. Та на відміну від персонажа Білла Мюррея з відомого фільму, Гамбург вперто і методично йшов назустріч власній погибелі.
Тут не знаєш з чого почати. Клуб, його менеджери і меценати прийняли стільки хибних рішень, що якби існувала футбольна премія Дарвіна, Гамбург був би топ-кандидатом. Виставляти себе на посміховисько різного роду абсурдними історіями ганзеати почали ще в доволі успішні нульові, коли команда мала доволі пристойний склад з такими хлопцями як Рафа ван дер Варт, Венсан Компані чи Івіца Оліч, клуб міг собі дозволити лігочемпіонську зарплатну відомість, а президент Бернд Хоффманн мріяв повернути Гамбург в топ-20 європейських клубів. У 2008-му спортдиректор Дітмар Байерсдорфер не був певен щодо кандидатури можливого нового тренера, і вислав в Майнц скаута для візуального аналізу. Коли Юрген Клопп дізнався про звіт, який описував його як неохайного, небритого і непунктуального, він був настільки шокований таким дилетантизмом, що припинив переговори в односторонньому порядку.
У семи няньок дитина без ока, каже народна мудрість. Трансферну і фінансову політику Гамбурга могла одночасно визначати ціла жменя людей – члени президіуму, спортивний директор, головний меценат клубу, при тому що всі вони розбігалися у своїх уявленнях щодо майбутнього клубу. Наприклад, ідея повернення в Гамбург ван дер Ваарта у 2012-му була лобійована і оплачена акціонером клубу і транспортним магнатом Клаусом-Міхаелем Кюне. Цей трансфер досі вважається символом занепаду, оскільки в Гамбурзі Рафа спричинив фурор не так своєю грою, як сімейними розбірками та сексуальними скандалами. Франка Арнесена, який зробив собі ім’я в Челсі, місцеві ЗМІ називали справжньою трансферною бомбою Гамбурга. Здетонувала датська «бімба» рядом резервістів лондонського клубу, жоден з яких так і не зміг заграти як слід в ганзейському клубі.
У цьому полягає ще одна з базових проблем Гамбурга – кадровий безлад. Зміни тренера по двічі-тричі за сезон означали, що в останні п’ять років команда не мала ані збалансованого складу, ані чіткої ігрової стратегії, тобто навіть якщо клубу вдавалося підписати перспективного гравця, ситуація в клубі не могла сприяти його адаптації і розвитку. Більш кмітливі хлопці на зразок Хин Мін Сона чи Хакана Чалханоглу просто тікали з Гамбурга за першої ліпшої нагоди.
Показовим є також приклад Джонатана Та. Нинішній гравець Байера та захисник збірної Німеччини дуже впевнено заграв в сезоні 2013-14, ставши кращим захисником Гамбурга у віці 17 років. Агент гравця разом з клубом підготували хлопцю п’ятирічний контракт, порушивши статут ФІФА, що забороняє неповнолітнім гравцям підписувати професійні контракти строком більше трьох років. Документ від імені Та підписав його батько, який, коли деталі угоди стали відомими і спричинили скандал, звинуватив у всьому клуб і агента, який нібито тероризував сім’ю Та, використовуючи магію вуду. Замість того, щоби дати молодику оговтатися, клуб віддав свого кращого на той час проспекта в оренду Фортуні, а згодом продав його. Забракованим був і інший майбутній дебютант Бундестім Керем Демірбай, який також був сплавлений в Дюссельдорф. Керем провів чудовий сезон в Фортуні, після чого його підхопив Хоффенхайм, де півзахисник заграв не менш успішно, і був запрошений Йоахімом Льовом на Кубок Конфедерацій.
За останні чотири роки Гамбург витратив понад 120 млн євро на трансфери. Звісно, в часи футбольного нафтодоларового божевілля така сума не здасться неабиякою, але ми говоримо про клуб зі 100-мільйонним боргом, який проводив сезон за сезоном в боротьбі за збереження місця в «економній» Бундеслізі. І коли в березні цього року виконуючим обов’язки тренера був призначений Крістіан Тітц, він мусив переводити в основний склад резервіста Матті Штайнманна, оскільки в команда з чотирма центрфорвардами, шістьма вінгерами і шістьма центрбеками не знайшлося жодного справжнього опорника.
Виліт в другу лігу для клубу Ернста Хаппеля, Уве Зеелера та Кевіна Кігана – це неабияке приниження, але те, що відбувалося з Гамбургом в останні роки – це ще більша ганьба. Як казав колись Юрген Клопп, всі рвуть волосся на голові в часи кризи, але всі колись повертаються. У когось на це йде один-два сезони, а у когось десятиліття, але пониження в класі – це не кінець. Його після тривалого успішного періоду пережив Штутгарт, цієї весни відновив прописку в Бундеслізі Нюрнберг, знову погостює Фортуна.
55-річна історія про Динозавра зайшла в глухий кут і нагадує телесеріал, який не змогли вчасно закрити. Вона видається тягарем для всіх причетних. А все, що врешті втратить сама Бундесліга – це можливість покепкувати з недолугості клубного керівництва. Невелика втрата, враховуючи, що безвідповідальних менеджерів вистачає навіть у німецькому футболі.
Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)
Источник: Sportarena.com