Чесний футбол

Джанні Інфантіно, goal.com
Ярослав Друзюк – про оголошення новим президентом ФІФА Джанні Інфантино.

Драматичні та рішучі, революційні події були покликані змінити правила гри раз і назавжди.

Назад дороги не було. Надто вже дорога ціна була заплачена. Надто серйозні були рахунки. Після цього вони більше не наважаться використовувати ті ж самі методи. Вони будуть змушені зробити висновки.

Принаймні так здавалося тоді. Не через наївність. Не через сліпий оптимізм. А через те, що звичний порядок, за загальним консенсусом, приречений був зламатися.

Та, схоже, вони так нічого й не зрозуміли.

Чесний футбол, за визначенням сучасного українського класика, занадто дорого коштує. Імітація представницької демократії, підкилимні домовленості та лобіювання інтересів – всі ці політичні хитрощі стали невід’ємними атрибутами виборів нового президента ФІФА. Звична справа для Міжнародної федерації футболу – настільки ж неосяжної, наскільки й корумпованої організації, якою вона була впродовж десятиліть. Та для сподівань на зміни після минулорічних арештів на 65-му конгресі ФІФА та оголошення схем під керівництвом Зеппа Блатера “чемпіонат світу з шахрайства” – це удар по щоці.

За результатами двох турів голосування наступником Блаттера – відстороненого врешті Комітетом організації з етики від будь-якої діяльності, пов’язаної з футболом, – став Джанні Інфантино. Працівник УЄФА з п’ятнадцятирічним стажем і генеральний секретар Союзу європейських футбольних асоціацій, швейцарець народився у селищі, розташованому за менш ніж десять кілометрів від дому свого попередника і, безумовно, є продуктом минулого режиму.

Та якщо паралелі із Зеппом зводяться насамперед до символічних, то зв’язки Інфантино з дискредитованим очільником УЄФА Мішелем Платіні є загальновідомими. Власне, протягом останніх семи років він працював у ньйонському офісі під прямим керівництвом француза, відстороненого за прикладом Блаттера. Понад те, про намір балотуватися на пост президента ФІФА Інфантино заявив лише у жовтні минулого року, тобто після того, як Платіні озвучили вирок Комітету з етики. Припускалося, що швейцарець стане тимчасовим варіантом європейських асоціацій, а Платіні, за планом, повинен був виграти апеляцію з приводу участі у виборах і врешті його замінити.

Та незважаючи на те, що загальний термін відсторонення президента УЄФА нещодавно було скорочено з восьми до шости років, апеляцію Платіні, як і Блаттер, програв. За такого розвитку подій харизматичний, але задоволений місцем у тіні Інфантино знадобився не лише для того, щоб пригріти місце, а й для того, аби запропонувати європейцям кандидата на противагу суперечливому кандидату Конфедерації футболу Азії, шейху Салману. Навряд чи вони зважали на небезпеку обрання наступником Блаттера кандидата, що відкрито обвинувачується в порушеннях прав людини. Однак потенційна PR-катастрофа від цього рішення, безумовно, найбільш боляче вдарила б по представниках Старого Світу.

За час нетривалої передвиборчої кампанії Інфантино, за власним зізнанням, п’ять разів облетів земну кулю, провівши перемовини з представниками більшості із шести конфедерацій і 209 національних асоціацій. Інтенсивний графік та близько півмільйона євро зі скарбниці УЄФА дозволили швейцарцеві заручитися підтримкою 115 делегатів, що голосували в другому турі виборів, і перемогти таким чином бахрейнського шейха Салмана.

шейх Салман, AFP
шейх Салман, AFP

Власне, окрім того, що головним конкурентом Інфантино був чоловік, який не дивився фінал минулого чемпіонату світу, йому допомогло ще й те, що він правильно побудував свою кампанію. Особливий акцент 45-річний функціонер зробив на Африку, колись цитадель Блаттера, а тепер визначальну конфедерацію під час поділу голосів. Та, як жартує журналіст The Guardian Девід Конн, головною причиною успіху поліглота Інфантино стало те, що він знайшов із більшістю делегатів на цюрихському форумі спільну мову – мову грошей.

У своїй промові він зробив акцент на підвищення суми періодичних виплат місцевим асоціаціям – за наступні чотири роки, за словами Інфантино, вона повинна вирости вдвічі і досягти показника в 5 мільйонів доларів. Пропозиції розширити склад учасників чемпіонату світу до сорока команд і провести найбільший футбольний турнір в межах певного регіону, продовжили робити наголос наголос на фінансову складову. Підстав сумніватися у можливості втілення цих ідей у життя не було: до УЄФА під його наглядом можна було поставити немало запитань, але у тому, що стосується отримання і розподілу прибутків, команда Платіні не мала рівних.

Інша справа, що у становищі, в якому зараз перебуває Міжнародна федерація футболу, подібні ідеї здаються проявом популізму. Вчорашні вибори відтягнули на себе всю увагу, проте крім них у Цюриху делегати встигли заслухати доповідь тимчасового генерального секретаря ФІФА Маркуса Каттнера. Почуте виявилось невтішним: у чинному чотирьохрічному фінансовому циклі організація недорахувалася 550 мільйонів доларів. Понад півмільярда доларів – ціна за репутаційні втрати, брак спонсорських контрактів і кошти на послуги юристів. На травневому конгресі в Мехіко Каттнер обіцяє опублікувати повні дані за минулий фінансовий рік (і вперше пролити світло на чинний контракт Блаттера із федерацією). Зрозуміло, що вони Інфантино не потішать.

Прозорість фінансової звітності, своєю чергою, стала одним із пунктів реформування ФІФА, які делегати цюрихського конгресу встигли ухвалити ще до процедури виборів. Відтепер керівництво федерації повинно регулярно публікувати звіти з приводу своїх прибутків і видатків, а перебування на кожному з керівних постів отримало чіткий ліміт. Окрім того дискредитована система виконавчого комітету ФІФА повинна поступитися місцем новій раді зі збільшеною кількістю представників, що відповідатиме виключно за стратегічний розвиток організації. Ділові ж аспекти роботи будуть покладені на нового генерального секретаря, якого Інфантино вже пообіцяв обрати не серед представників УЄФА, а з членів іншої футбольної конфедерації. Власне, цілком можливо, посада генерального секретаря матиме після імплементації реформи навіть більшу вагу, ніж пост президента. Інша справа, що можливість запрошення зовнішнього регулятора роботи (раніше називалася, зокрема, кандидатура Кофі Аннана), схоже, тепер не розглядається.

Джанні Інфантіно, goal.com
Джанні Інфантіно, goal.com

Як третій за сорок років президент ФІФА, Інфантино не повинен отримати можливість скористатися відомими прогалинами в статуті і узурпувати владу за прикладом попередників Блаттера і Авеланжа. Проте наївно все ж сподіватися, що довгоочікувані зміни в цюрихському офісі зможе забезпечити людина, вкрай тісно пов’язана з дискредитованими попередніми його керівниками. Заявляючи про відкриття нової ери і обіцяючи відновити довіру до ФІФА, Інфантино бере на себе надважке завдання. Під тиском західного світу і, відповідно, спонсорів він буде змушений проводити давно потрібні реформи. Та навіть сама манера обрання на президентський пост ставить під сумнів те, чи розуміє керівна верхівка світового футболу те, що правила гри встигли змінитися.

В избранное
Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?