Це була погана ідея від самого початку. На початку роботи про таке не говорять, а зазвичай хочуть бачити лише позитив. Але Сергій Ребров, здається, не особливо задумувався, коли приймав запрошення очолити Аль-Ахлі з Саудівської Аравії.

Його перемовини про продовження співпраці з Ігорем Суркісом були важкими. Сам Ребров хотів працювати в Динамо, він точно мав ідеї щодо змін та бажав створювати нову команду, адже його попередня прожила своїх щасливих три роки та втратила мотивацію.

У той час популярною була інша думка, що це Ребров втратив мотивацію, а не самі гравці. Й перезапуск можливий з новим тренером. Додало аргументів захисникам цієї теорії те, що відразу після Динамо Ребров вирішив прийняти запрошення з Саудівської Аравії. Звичайно, знали вони, туди їдуть тільки ті, хто вже не хоче працювати та мріє заробити легких грошей в простих умовах.

Це той Ребров, який ніби хоче розвиватись та мотивований створювати щось нове, але їде туди?

Але поганою ідея була не через це. Він якраз хотів у конкурентну команду, яка хоче боротись за високі місця та ставить серйозні завдання. В Аль-Ахлі хотіли перемоги в чемпіонаті – і все тут. Він ніби й з системи Динамо вийшов, тому розуміє найвищі вимоги, де визнається лише перше місце. Але при всьому цьому навіть в Динамо розуміли ситуацію, коли щось не виходить на знаходили причини достатніми, аби зрозуміти якісь тимчасові невдачі.

Ще в лютому в одному з інтерв’ю Ребров розповідав про те, що вболівальники та ЗМІ дуже вимогливі, його звільняли вже чотири рази. А щодо керівництва тоді він говорив, що важливо, аби його почули й зрозуміло, чому і як не вдалось.

В 2018 році Аль-Ахлі не програв жодної гри в чемпіонаті, впевнено пройшов групу в Лізі чемпіонів Азії, але буквально через кілька днів Реброва звільнили. Він не програв жодної гри, але програв чемпіонат країни Аль-Хілялу, з яким в передостанньому турі вдома зіграв 0:0 та втратив шанс обійти в таблиці. Окрім того, в півфіналі Кубка Аль-Ахлі програв Аль-Файсалі — ця поразка стала єдиною в 2018 році.

Вимогливість саудівських клубів підтвердилась.

Але це не стало ніякою новиною. Якщо гравців там цінують, готові платити великі гроші за їх придбання, то тренерів звільняють за першої ліпшої нагоди. Аль-Ахлі витратив майже 10 мільйонів євро на покупку нових гравців. Це цілком нормальна сума, якщо зважати що саме протягом цього сезону було змінено регламент щодо збільшення легіонерів, усі клуби розпочали різко запрошувати іноземців.

Мабуть, Ребров отримав навіть більше грошей, аби підсилити склад, ніж йому виділили в Динамо, навіть після продажу Андрія Ярмоленка. Але разом з тим він отримав значно менше часу на побудову команди, якої хотів. Керівники Аль-Ахлі панькатись не хотіли, відразу звільнивши тренера, який не виконав завдання без будь-яких пояснень.

Від самого початку такий вибір Реброва був поганою ідеєю. Його єдиним шансом залишитись тренером команди на наступний рік була перемога в чемпіонаті. Але й тоді поганого старту чи якихось локальних невдач вистачило, аби його звільнити. З тренерами в Саудівській Аравії не церемоняться. Вони добре платять та хочуть миттєвих результатів. А якщо не отримують цього відразу, то легко знаходять інших, кому будуть добре платити та вимагати миттєвих результатів. І так до безкінечності.

Дехто дійсно їде туди, аби просто заробити грошей. Судячи з переживань Реброва під час ігор, постійних сварок з журналістами, він не хотів просто відбувати номер. У другій половині сезону Аль-Ахлі дійсно добився прогресу, команда почала перемагати і здобула кілька ефектних перемог, зокрема в Лізі чемпіонів. Проте все це було всього лише дрібницями.

Як би там не вийшло в Саудівській Аравії, але Ребров все одно є цікавим тренером, який не повинен надовго залишитись без роботи. Він уміє будувати команди, ставити гру та добиватись результатів. Ребров тренер з ідеями та переживаннями за процес. Принаймні, в Динамо, як потім виявилось відразу після його звільнення, на той час було не дуже багато таких. Проте цього разу йому потрібно більш ретельніше вибирати собі нове місце роботи, а не кидатись на перший же варіант, який запропонує агент.

Як той хто деякий час жив та грав у Західній Європі, Ребров, звичайно, хоче тренувати там. Але там якраз багато запрошень не буде, навіть з усіма зв’язками агентів. Інша річ Східна та Центральна Європа, звідти точно мають бути цікаві варіанти: Польща, Чехія, можливо, якісь менш типові для українців варіанти Швейцарія, Ізраїль, Данія. Й було б цікаво побачити в більш професійних умовах українського тренера, який точно не сказав свого останнього слова у цій якості. Біс с ним, нехай навіть в Туреччині.

Ну не в Україну ж йому їхати?