Sportarena

Ігор Бойко – про Севілью, емоційність Унаї Емері, мовчазність Мірчи Луческу та… велосипеди.

Ти можеш вважати себе скільки завгодно генієм, доки тебе не зіб’є велосипед. А це станеться рано чи пізно. Спершу така перспектива видається не чимось просто вбивчим. Навіть велосипедисту може бути більш боляче, зважаючи на більшу швидкість його пересування та висоту падіння. Проте різкий удар колесом у ногу, сама по собі несподіванка такої ситуації призводить до неприємних наслідків.

Поїздка у будь-яку іншу країну рівнозначна подорожі на іншу планету. Ти справді готуєш себе до зустрічі з двоголовими тварюками чи істотами з заокругленими обличчями та великими очима. Але навіть на іншій планеті ти не розраховуєш, що тебе зіб’є велосипед.

Десь на третій день перебування в Севільї ти справді починаєш цього боятись та оглядаєшся по бокам, переходячи не тільки вулицю, але й тротуар. Велосипедисти не найбільш незвична річ у світі, проте у інших країнах вони десть треті по важливості після автомобілістів та пішоходів. У Севільї не так. Тут не тільки спеціальні доріжки для них є, але й переходи намальовані.

Бідолашних пішоходів навіть на тротуарах почали притісняти.

***

Культурні особистості – це норма. І не варто дивуватись, коли хтось довго звикає до них занадто довго. Проте процес адаптації Євгена Коноплянки виглядає занадто затягнутим. Перед матчем з Шахтарем Унаї Емері у черговий раз сказав звичні для цієї ситуації фрази про терпіння, час та віру у гравця. «Це прекрасний футболіст. Він вміє вигравати матчі». Тому в Севільї наполегливо чекають на його прогрес та розвиток.

Зрештою поїздка до Севільї просто змушує більш детально поглянути на ситуацію Коноплянки. І вона видається не надто перспективною. Усі очікували на краще. Ніхто й ніколи не починає справу з розрахунком на невдачу. Севілья думала, що Коноплянка буде грати краще. Коноплянка сам думав, що буде грати краще. Приносити користь команді.

Саме слова про «користь команді» говорив Емері напередодні гри. Цього він чекає від Коноплянки перш за все. «Йому треба зрозуміти нашу гру. Йому треба повністю інтегруватись в команду». Навіть на передматчевому тренуванні було добре помітна напруженість Євгена. Він не посміхався на звичному для себе рівні та не жартував. У Севільї у нього інша роль.

фото shakhtar.com
фото shakhtar.com

«У своїй колишній команді та збірній Коноплянка звик бути лідером. Але нам потрібен гравець більш командного плану». Євгена критикують за виконання тих речей, які в Україні вважались його сильними якостями. Тут він повинен перетримувати м’яча та грати індивідуально, хоча усі свої найкращі моменти Коноплянка створює після другої секунди володіння. Коноплянці не треба постійно йти в обіграш. У Севільї від нього чекають командної гри.

Треба якнайшвидше звикати до нових культурних особливостей. У іншому випадку ризикуєш, що тебе зіб’є велосипед.

***

Будь-яка робота, яку виконує чоловік – гідна. Де-інде неможливо зустріти чоловіка, що продає газети у звичайному кіоску преси. Це не чоловіча робота, скажуть типові жителі звідти. Вони не знають, що усі ресторани та тому подібні місця, де їжу подає жінка, повинні називатись забігайлівками. Особливо, коли жінка з великим вирізом у декольте.

Немає ніякого сорому, щоб вигуляти собаку у білій сорочці та брюках. Немає нічого дивного у поїздці на офісну роботу у костюмі та мотоциклі. Усяка робота стає гідною, коли виконуєш її належним чином.

Унаї Емері на тренуванні виглядає таким же кумедним, як у грі. Під час матчів своєї команди він постійно махає руками, щось показує та підказує свої гравцям виконувати ті речі, який будь-хто з команди рівня Севільї може розуміти й так. Коли тільки-но Емері виходив зі своєю Альмерією до Прімери, з нього насміхались. Проте зараз така манера поведінки нікого не дивує.

Унаи Эмери, Мирча Луческу, фото shakhtar.com
Унаи Эмери, фото shakhtar.com

На тренуванні він не робив нічого особливого для себе, але цим би знехтували інші. Напередодні помічники розклали фішки та розставили надувних гравців. Севілья швидше за все повинна була відпрацьовувати подачі з флангу та гру на випередження. Поки команда проводила тренування, Емері з жагою допитливого перфекціоніста ходив по полю та пересував речі на кілька сантиметрів туди-сюди.

Усе має бути під його контролем. Усі деталі – ідеальними. Дрібниць не буває. І тоді його команда стане сильною, коли буде робити усе, що він вимагає. А Емері розуміє та любить футбол. З неприхованою пристрастю він розповідав про вечірній матч Баварії та Атлетико. «Так як вчора, я давно не нервував. Футбол був настільки цікавим! Були різноманітні події та уся краса футболу зійшлась тут».

В емоційних словах Емері напередодні матчу, у його рухах під час гри чітко помітна любов до своєї справи. Усяка робота стає гідною, коли виконуєш її належним чином.

Тепер ця його манера – важлива частина шарму, яка робить Емері одним з найкращих тренерів Європи.

***

Культурні особливості України відрізняються. У Шахтарі вибрали Тараса Степаненка у ролі помічника Мірчи Луческу на прес-конференції. Спершу очікувались провокаційні питання, якісь скандальній заяви від самого гравця та постійне повернення до теми матчу з Динамо.

Але лінія поведінки була зовсім іншою. Шахтар намагався показати себе вищим за той момент, забути його. «Потрібно залишати за спиною усе негативне. Сподіваюсь, неприємна ситуація у матчі проти Динамо не вплине на нашу гру проти Севільї». Ось це й був посил Степаненка, те, заради чого він і прийшов на розмову з пресою. Зрозуміло, ніхто не забув матчу з Динамо. Але зараз про це ніхто не хоче говорити.

Мірча Луческу так і взагалі був занадто мовчазним. Він пожартував з іспанської манери фотографувати впритул, відповів на два запитання та швидко покинув залу. Луческу так і не встигли запитати ні про моральну ситуацію всередині команди, ні про готовність грати деяких виконавців. Проте за Луческу насправді багато у чому відповів Степаненко. Головний тренер Гірників постійно кивками підтримував відповіді гравця, а після завершення виступу Тараса по-батьківські тепло попрощався з ним.

Мирча Луческу, фото shakhtar.com
Мирча Луческу, фото shakhtar.com

Розсудливий перед камерами та дуже ретельний у формулюваннях Степаненко відповів навіть на запитання про давні слова Луческу, ніби команда не готова вигравати Лігу Європи цим складом. «Коли добираєшся до півфіналу такого турніру, то завжди хочеш дійти до самого кінця». Не буває слабких команд у півфіналі. Не буває аутсайдерів та тих, хто не хоче виграти.

Про фізичну та психологічну готовність Шахтаря у Степаненка також була своя думка. «Коли є результат, то завжди набагато легше готуватись, навіть під час найбільш важких періодів». Тріо центральних хавбеків Гірників проти Севільї тиждень тому виглядали неймовірно втомленими, потім кожен з них вийшов у основі на матч з Динамо, а тепер зіграє й в Іспанії. Після того емоційного підйому та перемоги вони будуть краще себе почувати. Але, зрештою, їм нічого іншого не залишається. Більше центральних півзахисників у Шахтарі немає.

Ще краще про важкий графік відповів Унаї Емері. «Якщо ми хочемо бути топ-командою, то повинні звикнути до того, що на треба грати важливі матчі у будь-який час. Ми не маємо права говорити про втому. Багато хто починає рости тільки при погляді на труднощі. Це привілей Севільї – гра у декількох турнірах, – а не покарання».

Історія показує, що у Севільї півфінали Ліги Європи можуть бути ледь не кожного року. З Шахтарем ситуація зовсім інша. Тому хто-хто, а Гірники не мають знати втоми сьогодні.

***

Ще у середу вранці на касах стадіону Рамон Санчес Пісхуан миготіла вивіска, що всі квитки продано. Уболівальники Севільї звикли до перемог своєї команди у Лізі Європи. Проте, як і команду, ці перемоги не розслаблюють нікого. Хочеться ще. Перемога також може бути культурною особливістю.

Як пересування на велосипедах усіх (від школярів до працівників банку), а не тільки спортсменів у тугих штанцях.


Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena