Sportarena

Падіння Білої зірки. Як Вісла Краків відчайдушно бореться за існування

Крок від банкруства, фінансова допомога Куби Блащиковські та спроба залучення іноземного капіталу — у колишнього польського гегемона серйозні проблеми.

Падіння Білої зірки. Як Вісла Краків відчайдушно бореться за існування - Футбол

wisla.krakow.pl

У 2011 році краківська Вісла востаннє стала чемпіоном Польщі. Якби тоді хтось сказав, що наступні вісім років клуб балансуватиме в нижній половині таблиці, з нього б посміялися — станом на 2011 Вісла виграла вісім останніх чемпіонатів з десяти. Далі потрібно було примножувати здобутки, але усе пішло не так — Вісла забула про єврокубки, стикнулася зі справжньою кризою, а донедавна ризикувала пройти процедуру банкрутства.

Щоправда, ось це неприємне слово «банкрутство» в клубі чують не вперше — про можливість зникнення заговорили у тому ж 2011-му. Вісла ще не завершила останній чемпіонський сезон, проте вже боролась із фінансовими проблемами, викликаними непослідовністю менеджменту — нідерландський спортивний директор Стан Валкс переоцінив реальні можливості команди та зробив ставку на перспективу. Президент Богуслав Цупял вимагав не просто виграти чемпіонство, але й зробити те, чого не було раніше — нарешті кваліфікуватися в груповий раунд Ліги чемпіонів. Дана мета потребувала відповідних вливань — Валкс пролонгував контракти із провідними гравцями (що помітно вдарило по бюджету), однак належного ефекту не досягнув. Вісла в прекрасному стилі видала весняний відрізок, відірвавшись від Шльонська та варшавської Леґії, але в третьому кваліфікаційному раунді ЛЧ вилетіла від азербайджанського Карабаха.

Незважаючи на позитивне сальдо, продемонстроване на трансферному ринку, Вісла опинилася перед розбитим коритом. По-перше, Валкс не дорахувався десятків мільйонів злотих, а по-друге, найбільш оплачувані футболісти прогнозовано втратили мотивацію (в подальшому їхні контракти, непомірно високі для клубу, який не виступає на європейській арені, були зі скрипом погашені в розстрочку). Цупял, як один із власників компанії Tele-Fonika (на хвилиночку, найбільшого виробника кабелів та проводів в Центральній та Західній Європі), міг би з легкістю залатати діри в бюджеті, але цьому завадив збіг обставин. У 2013-му Tele-Fonika пережила значне падіння акцій, викликане зменшенням замовлень на міжнародних ринках – що на житті Вісли, титульним спонсором якої являлась компанія, зрозуміло, не могло не позначитись. Замість очікуваних майже 6 мільйонів злотих команда отримала мізерні 200 тисяч.

Впродовж наступних сезонів Вісла виглядала приречено — якщо їй ще якось вдавалося утримуватися на шостій-сьомій сходинці, то борги продовжували невблаганно рости. Акцент, зроблений на вільних агентах та молоді, продаж лідерів за відносно непогані гроші особливо не допомогли — станом на липень 2016-го бюджет Білої зірки складав жалюгідні 493 тисячі злотих. Тож Цупял визнав — клуб, яким він керував дев’ятнадцять років, пора продавати. Однак президент помилився із покупцем – його наступник Якуб Мересінський виявився звичайнісіньким аферистом. 293 тисячі, як і сам новоспечений власник, раптово зникли – на щастя не безслідно. В червні 2018-го Мересінського таки вдалося притягнути до відповідальності – сума згідно судової постанови виплачується поетапно, а повністю дане питання буде закрите в січні 2019 року.

В серпні вакантна посада дісталася 38-річній Марцені Сарапаті – юристці із досвідом, до призначення виконуючої функції члена ради директорів та прес-секретаря клубу.

«Ситуація була б простішою, якби ми розпочинали з нуля. На жаль, нам довелося подолати чимало труднощів. Ми прагнемо залучити якомога більше партнерів та виховувати молодь. У нас є довгостроковий план, який ми будемо послідовно реалізовувати», – заявила Марцена на прес-конференції.

wisla.krakow.pl

Чи зуміла президентка виправити ситуацію? Частково, оскільки зрештою повторила помилки попередників, вирішивши діяти прискореними методами. Якщо Цупял свого часу довірився голландцям, то Сарапата зосередилася на іспанцях – так у команді з’явилися Хуліан Куеста, Франсіско Велес, Карлітос, Пол Лонч та Айван Гонсалез. Першочергове завдання полягало у поверненні в єврокубкову зону — саме це могло в перспективі привабити вболівальників та спонсорів. Адже відсутність реальних результатів відібрала у Вісли найважливіше джерело доходів — ціни на квитки різко упали, а на трибунах Міського стадіону збиралися хіба найпалкіші прихильники. Остання спроба зачепитися своїми силами за рятівну соломинку була зроблена в минулому сезоні — Біла Зірка до останнього претендувала на Лігу Європи, проте, поступившись в заключному турі Гурніку із Забже, втратила свій шанс.

Провал спровокував відтік футболістів. Сарапата і тут проґавила момент – із вищеперерахованих легіонерів лише Карлітос, якого продали в Легію за 450 тисяч євро, приніс прибуток. Тим не менш, Марцена відзвітувала — завдяки трансферам, здійсненим за два минулі сезони (команду покинули Ріхард Гузміч, Бобан Йовіч, Деніс Попович, Петар Брлек та Кшиштоф Мончинські) Вісла заробила 20 мільйонів злотих.

Невже успіх? Не зовсім. Загальна заборгованість становила 40 мільйонів, але зменшилась до 30-ти — по-перше, клуб навіть зі скороченням витрат щорічно потребував на утримання близько 5 мільйонів злотих, а по-друге, виплати не призупинили подальше накопичення відсотків.

Що ще із позитивного необхідно відзначити? Сарапата знайшла титульного спонсора, підписавши в 2017-му п’ятирічний договір із букмекерською компанією LV Bet. Також президентка відзначила прогрес академії, проте тут можна заперечити — все ж, молодь підпускалася не завдяки, а всупереч. У цілому ж, Марцена зняла симптоми, але не подолала причини хвороби – ніяк не вдавалося залучити нових інвесторів, готових фінансувати клуб. Переговори велися із Веславом Володарським, бізнесменом, який хотів викупити Віслу ще у Богуслава Цупяла, та фондом Dasta Invest, але 14 грудня завершилися провалом – при проведенні аудиту вони підкреслили, що «цей виклик перевищує їхні можливості».

«Біла зірка — банкрут», «Зустріч останнього шансу» — так відреагувала преса. «Ситуація Вісли — драматична. Поки що лише вірні вболівальники намагаються їй допомогти, навіть збором коштів. Порятунок футбольної команди має турбувати не тільки фанатів, але й усіх жителів міста», — відреагував польський підрозділ видання La Gazzetta dello Sport.

wisla.krakow.pl

І крах дійсно майорів не за горами — щоб пройти перший етап ліцензування на сезон 2019/20 Вісла мала виплатити до 1 січня 8 мільйонів злотих. Ще 5,5 мільйонів – міському муніципалітету Кракова, який наразі відмовляє у продовженні оренди стадіону. Зауважимо, що борг перевищував 6,5 мільйонів, але неочікувано надійшла допомога — 3,5 мільйони злотих виділив Якуб Блащиковський, який мріє завершити кар’єру у небайдужій йому команді.

«Ми заплатили частину грошей місту, але якщо мова йде про нашу заборгованість перед гравцями, то вони ще не отримали зарплатню за червень», — констатувала президентка. Тож із кожним днем репутація Сарапати танула на очах — проти неї виступили залишки фанатів та Wisla Sharks, члени якої, якщо вірити розслідуванню журналістів, неодноразово погрожували президенту та не покидали спроб прибрати клуб до своїх рук. Оточена із різних боків Марцена вирішила піти єдиновірним шляхом.

Минулої неділі польські мас-медіа вибухнули новиною – клуб ось-ось буде проданий іноземцям. Представники Вісли відмовчувалися, але нічого і не заперечили, лише зауваживши, що Біла зірка завжди викликала інтерес з-за кордону. У суботу надійшла офіційна інформація – 100 % акцій продано люксембурзько-британському консорціуму. Як виявилося, дані не були повними – окрім англійського фонду Noble Capital Partner, якому дісталися 40%, інша частина цінних паперів перейшла у власність камбоджійського фонду Alalega, що спеціалізується на будівництві та фінансах.

Є декілька важливих пунктів — продаж клубу набере юридичну силу тільки тоді, коли нові власники нададуть 12,8 мільйонів злотих, потрібних для усієї процедури ліцензування. Втім, схоже, це не складає особливої проблеми — в п’ятницю керівники запевнили, що сума буде нарахована до 28 грудня. Окрім цього стало відомо про готовність вкладення 130 мільйонів злотих впродовж 2019 року — в перспективі, найбільшого інвестування іноземного капіталу в польський спорт.

Втім, влада та жителі Кракова відреагували на різкі зміни з обережністю – особливі підозри викликають камбоджійці на чолі із Лю Ванном. Поки що преса не поспішає робити висновки, але вказує – Alalega зацікавлена у дорогоцінній землі, наданій клубу до сторіччя існування, де не проти збудувати спортивно-оздоровчий комплекс та два готелі. Як би там не було, Вісла має шанс видихнути на повні легені та хоча б покласти край тривалій стагнації.


Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena