Sportarena

Від роботи охоронцем і кур’єром до спасіння клубу Прімери

Історія Енріка Гальєго з легкістю лягла б в основу голлівудського байопіку.

Від роботи охоронцем і кур’єром до спасіння клубу Прімери - Чемпионат Испании

Енрік Гальєго проти Коке, Getty Images

Він з’явився фактично нізвідки, продерся крізь підвали нижчих дивізіонів та, врешті решт, був винагороджений путівкою наверх. І дарма, що контракт підписаний із клубом, що вважається першим кандидатом на виліт – для нападника поява в Ла Лізі стала особистим тріумфом.

Для здійснення мрії Енрік дійсно подолав чималий шлях. У вересні уродженцеві Барселони виповниться 33 роки, лише у 2018 році Гальєго отримав статус професійного футболіста, а до цього займався абсолютно іншими речами – працював у сфері клімат-контролю, охоронцем, кур’єром, каменярем, вантажником та далекобійником.

«Я проїжджав сотні кілометрів. Інколи доводилося спати на двоярусному ліжку у вантажівці. Але це моя робота», – розповідав Гальєго. Таким був сценарій кожного дня впродовж двох років – хлопець забирав вантаж з порту Барселони, розповсюджував по Каталонії та за необхідності вирушав до Франції. Перевтома була настільки великою, що двічі Енрік заплющив очі ледь не востаннє в житті: «Я розмовляв зі своїм начальником Хесусом та сказав, що хочу бути в порядку. Ще до того, як мене запросив Еспаньйол, я, перебуваючи в дорозі, двічі заснув за кермом. Потрібно було щось змінювати».

Бон Пастор, Альсамора, Преміа, Корнелья, Бадалона, Олот – ви могли хіба здогадуватися про існування перерахованих клубів. А ось Гальєго знайомий з ними не з чуток – його дебют, припалий на 2006 рік, відбувся у команді, що задовольнялася аматорським статусом. Альсамора знаходилася в регіональній лізі, Преміа – в Терсері, Корнелья снувала в Сеґунді B; на тому ж щаблі розташувалися Бадалона та Олот. Відчуваєте рівень? У 2009 Енрік потрапив до Еспаньйолу B, але далі справи не пішли – після завершення сезону 2009/10 від центрфорварда відмовилися.

гальєго олот
Енрік Гальєго на презентації в Олоті, radiolot.cat

Причина проста – Енрік, який виріс на вулицях Бон Пастора (найбільш проблемного району Барселони), не носив рожевих окулярів. Тож не цурався будь-якої роботи – наприклад, по прибутті у 2014 році до Олоту, паралельно працевлаштувався в компанії з ремонту велосипедів.

«Я грав, щоб провести час з друзями. Про щось більше я навіть не думав. Мені доводилося працювати увесь день, і футбол відволікав від роботи. Раніше я вставав о шостій ранку і ніколи не було думати про тренування», – підкреслив Гальєго. Невдовзі все змінилося.

Взимку 2015 Гальєго повернувся до Корнельї, де нарешті сконцентрувався суто на грі. За три роки високорослий нападник значно додав у техніці та грі корпусом, поступово підвищуючи та підвищуючи персональні показники – розпочав з трьох голів, далі напрацював на дев’ять, а у сезоні 2016/17 вже міг похизуватися вісімнадцятьома. «Я – працьовитий гравець, який все кидає та працює на команду», – наголосив Енрік і підтвердив слова реальними діями.

В січні 2018 Естремадура заплатила за перехід Гальєго 200 тисяч євро. Та не пожалкувала – впродовж шести наступних місяців форвард відзначився одинадцятьма голами, з яких три були забиті у дебютному матчі проти Кордови.

гальєго естремадура
Естремадурі не сумнівалися, коли виплачували клаусулу бомбардира з Корнельї, elperiodicoextremadura.com

Всього ж іспанець записав на власний рахунок двадцять дев’ять м’ячів, завдяки чому посів чільне місце у голеадорському списку першості. Найважливіше те, що результативність Енріка прямо позначилася на стані команди – за підсумками кампанії Синьо-зелені фінішували на четвертій сходинці та кваліфікувалися до Сеґунди.

«Перехід до Естрамадури – найкраще рішення в моєму житті. Я отримав все, що хотів, моя родина тут щаслива», – зазначив Енрік.

Ставши на сходинку вище, Гальєго не розгубився – у вересні футболіст тричі вразив ворота Райо Мадахаонда, а в листопаді організував покер проти Реус Депортіу, чого в Сеґунді не траплялося з 2005 року. В дев’ятнадцяти матчах форвард відвантажив п’ятнадцять голів та швидко закріпився на першому місці бомбардирської таблиці – попри подальший відхід із Естрамадури, Енрік досі випереджає найближчого переслідувача на п’ять влучних ударів.

Блискуча форма Енріка (двадцять шість голів у тридцяти дев’яти матчах, проведених у складі Естрамадури) не залишилася непоміченою – Уесці довелося розлучитися з більш ніж 2 мільйонами євро (між іншим,  найдорожчий трансфер у власній історії). Невже 32-річний гравець здатен врятувати клуб, що потопає?

Гальєго реагує з розумінням та спокоєм: «Я не дивлюся в паспорт, хоча люди кажуть мені, що я розкрився занадто пізно. Щоправда, я щиро не надаю цьому значення. Зрозуміло, що в 32 роки ближче завершення кар’єри, ніж в 25, але так зажадала доля. Під час матчу я ні на хвилину про це не замислююся, продовжуючи працювати та допомагати команді. Я не думаю здаватися. Я не маю наміру покидати футбол. Я не збираюся кидати на ринг білий рушник».

Енрік залишив Естрамадуру справжнім кумиром, тим, хто надихає: «У 20 в мене не було команди, у 23 я перебував у регіональному чемпіонаті, з 24-х працював водієм вантажівки, з 27-ми – у муніципальній велосипедній кампанії, а у 29 сидів у запасі Олоту».

Та зізнається – якби не накопичений життєвий досвід, то навряд чи б він отримав запрошення від клубу, що виступає в Ла Лізі. «Тепер мені не важко перебувати в центрі уваги, я почуваю себе природно і знаю, куди рухатись далі», – запевнив гравець. Сьогодні нападник, після багатьох років поневірянь, нарешті дістався до найвищого іспанського ешелону. Байдуже, що Уеска летить у прірву – Гальєго прагне перемагати на насолоджуватися моментом.


Смотри футбольные трансляции и матчи на телеканале Футбол 1 онлайн.

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena