Цей текст (на щастя, не надто довгий) довелося переписувати майже повністю, починаючи з заголовку. Спочатку він був таким: «Доннарумма втрачає право на помилку». На відміну від оновленого варіанту, в оригінальному все чітко та зрозуміло: Мілан дав шанс 16-літньому підлітку, той не підвів, але без помилок теж не буває, і от якщо Мілан пробачав би юному кіперу будь-які хиби, то від умовного Реалу подібних сентиментів годі й чекати.
Розвинути цю думку, підкріпивши її кількома вдалими чи не дуже прикладами, не складно. Найочевидніший приклад – це, безумовно, Буффон, адже поганий той Доннарумма, котрий не мріє стати Буффоном. Так ось, на відміну від перспективного Джіджі, Джіджі-легендарний не поспішав ставити своєму першому клубу ультиматуми і залишив Парму лише після пропозиції, від якої неможливо відмовитись. Причому зробив це молодим, але тертим, як калач, голкіпером з трофеями і чималим єврокубковим і міжнародним досвідом. Цей досвід разом зі статусом найдорожчого воротаря світу гарантував Буффону колосальний кредит довіри, тому дві-три невдачі на початку туринського етапу кар’єри не могли поставити під сумнів його місце в старті.
У Доннарумми за плечима один повний сезон на вищому рівні, кілька товариських матчів за Італію і жодного досвіду в єврокубках. Якщо для Юве придбання Буффона автоматично значило прощання з Едвіном ван дер Саром, то умовний Реал (Мадрид) навряд чи розчищатиме місце спеціально для 18-річного хлопця. Ймовірно, навпаки, зайвий раз перестрахується. І навіть якщо в новому клубі Доннарумма одразу отримає місце в воротах, конкуренції йому не уникнути. Кілька помилок – і тренер в унісон з керівництвом пояснюватиме: хлопець ще зовсім молодий, нова обстановка, бла-бла, адаптація, ось підросте і побачите, а поки хай посидить, повчиться.
Ситуація моделюється легко і невимушено, аж поки не зупинишся на тих самих помилках, котрі Доннаруммі пробачили б лише в Мілані. Які це могли б бути помилки?
В першу чергу, звичайно, згадуються 1:1 з Пескарою, коли россонері довелося рятувати нічию після оригінальної обробки м’яча у виконанні Джанлуїджі.
Серія А. 30-й тур. Пескара – Мілан 1:1, Палетта, 14 (автогол)
Трохи важче, але все ж цілком реально згадати ще одну помилку Доннарумми, оскільки вона відбулася відносно недавно, на останній хвилині сезону.
Серія А. 38-й тур. Кальярі – Мілан 2:1, Пізакане, 90+3
А ось далі стає значно складніше. Щоб згадати інші результативні помилки Доннарумми в минулому сезоні, довелося переглянути всі пропущені Міланом м’ячі. Незважаючи на дріб’язкову прискіпливість, на додачу до попередніх двох вдалося нашкребти лише три голи, відповідальність за які в тій чи іншій мірі можна повісити на Джанлуїджі.
Серія А. 14-й тур. Емполі – Мілан 1:4, Сапонара, 17
Тут все зрозуміло, невдала гра на перехопленні. Але не без “але” – Джіджі був зобов’язаний випереджати Массімо Маккароне, що і зробив, а підстраховки від захисників і опорників не дочекався.
Серія А. 24-й тур. Лаціо – Мілан 1:1, Білья, 45+1 (з пенальті)
Звісно, увагу необхідно акцентувати не на 11-метровому, а на порушенні правил, що призвело до пенальті. І знову помилка виходить з чималою натяжкою – Доннарумма дійсно не дістав м’яч і збив суперника, однак це була відчайдушна і, скоріш за все, необхідна спроба виправити помилку захисників.
Серія А. 36-й тур. Аталанта – Мілан 1:1, Конті, 44
Як бачите, помилка знову не з тих, за які можна відправити на лаву запасних. Якби не підвищена прискіпливість, даний епізод доречніше було б характеризувати не як помилку, а як невдалий відскок після прострілу впритул.
Доннарумма, безумовно, не ідеальний, і йому можна було б дорікнути ще й за недостатньо впевнену гру ногами або за те, що він всупереч своїм фізичним даним недостатньо часто йде на перехоплення на стандартах. Можна шукати технічні огріхи в епізодах, що не призвели до взяття воріт. Однак є факт: в 41 грі минулого сезону за Мілан (38 у чемпіонаті, дві в Коппі, одна в Суперкубку) Доннарумма припустився лише двох очевидних результативних помилок. Ще три епізоди можна додати до цього списку, тільки якщо дуже кортить. Всі помилки розведені у часі, отже, у Джіджі не було жодної серії невдач, за які його варто було б пробачати. При цьому Мілан зазнавав найбільше ударів по воротах серед усіх італійських команд з єврокубкової зони, а Доннарумма опинився серед лідерів за кількістю сейвів, хоча подібні перегони взагалі-то створені для воротарів з команд-аутсайдерів. Якщо порівнювати, то в минулій Серії А у Джіджі виходить 3,8 сейва і 0,13 результативних помилок за гру або навіть 0,05, якщо рахувати лише дві безумовні помилки без трьох суперечливих.
Можна припустити, що після переходу до іншого клубу Доннарумма знітиться в нових умовах і почне помилятися значно частіше. Однак головний козир Джанлуїджі – не розмах рук і не довжина стрибка, а фантастична для 18-річного юнака холоднокровність і врівноваженість. І, здається, проявляється це лише на футбольному полі. Приміром, зараз на Доннарумму вперше в житті зусібіч ллється конструктивна критика впереміж з добірними прокльонами, для вболівальників Мілану він за один день перетворився з героя на зрадника, а тим часом його партнер по італійській молодіжці Роберто Гальярдіні розповідає, що Джіджі готується до чемпіонату Європи, наче нічого й не було.
Можна зрозуміти представників міланської тіфозерії, які вимагають рік промаринувати зрадника на лаві запасних. Менш інфантильні, отже, ще більш зрозумілі сподівання вболівальників, котрі бажають клубу заробити на Доннаруммі безліч мільйонів цього літа, а воротарю – з тріском провалитися в наступному клубі.
Джанлуїджі дійсно пішов на значний ризик і втратив право на помилки. Однак у нього є все необхідне, щоб звести помилки до мінімуму і впоратися з новим викликом. Отже, Міно Райола, найімовірніше, заробить на ньому ще до біса хрустких і дзвінких мільйонів.
Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме
Источник: Sportarena.com