Томмі Геммелл: той, що змінив футбол

guernseypress.com
Sport Arena вшановує пам'ять легендарного шотландського захисника, гравця Селтіка Томаса Геммелла, який на початку березня, на жаль, пішов із життя.

На Туманному Альбіоні ім’я Томаса Геммелла має величезну вагу – він один із тих, хто змусив увесь острів п’ятдесят років тому у єдиному пориві пережити почуття гордості. Незважаючи на те, що між шотландцями та англійцями століттями існує ряд непорозумінь та протиріч, 25 травня 1967 року сталася переломна віха, яка об’єднала небайдужу до футболу громадськість – справа у тому, що саме в цей день Селтік здолав могутній Інтер Еленіо Еррери та виграв континентальну першість. Серед гравців, яких вітала Великобританія, був і наш герой, високий, худорлявий блондин, двадцятитрьохрічний Томмі Геммелл.

Цікаво, що цього могло і не відбутися, принаймні для Томаса. Юнак, як і належить корінному жителеві Мазервелла, з дитинства усіма фібрами душі уболівав за місцевий однойменний клуб, проте жодного матчу у складі Сталеварів так і не зіграв, натомість поповнивши у вісімнадцять років ряди більш іменитого та титулованого Селтіка. Чи шкодував він про це? Ясна річ, що ні – за плечима хлопця, на підтвердження правильного життєвого вибору, красувалося чотирнадцять трофеїв та всенародне визнання. Та і порівнювати не було сенсу – Геммелл, що народився та прожив перші роки життя у бабусиному будинку, перший із шести дітей у родині, не з чуток знав, що таке бідність і як це недоїдати. Йому не вистачало комфорту і уява вперто малювала звичайні для сучасної пересічної людини атрибути побуту – гарячу воду, ванну та навіть туалетний папір.

«Туалетний папір був справжньою розкішшю. Одна із моїх перших робіт – це нарізання звичайного паперу на відповідні, рівні шматочки», – так описував скруту Томмі. Тоді ж у його маленькій голові сформувалася нав’язлива думка, якою Геммелл керувався все життя – він, на відміну від батьків, повинен жити у достатку.

eveningtimes.co.uk

Життя – досить складна штука, і Томмі знав, що для втілення найпотаємніших мрій, мало бути хорошим гравцем. Цінують найкращих, сміливих та кмітливих – мабуть, саме це і привернуло увагу скаутів Селтіка, що вперше прицінилися до Геммелла, коли той навчався у школі та  відчайдушно вигризав м’ячі у тамтешній команді. У підсумку, зацікавленість менеджменту клубу дала «зелене світло» на запрошення перспективного та креативного захисника.

У 1961-му Томмі підписав повноцінний професійний контракт (зробивши це глибокої ночі одночасно із Джиммі Джонстоном), але дебютував у великому футболі тільки через два роки, 5 січня 1963-го у матчі проти Абердіна. Між іншим, ініціатором залучення до основного складу став такий собі Джок Стін, у майбутньому великий коуч та взірець для багатьох представників тренерського цеху, який угледів у новачкові небачений талант.

Вирісши у протестантському колі, хлопець, на диво, легко пристосувався до умов та специфічних тонкощів внутрішньої кухні шотландського гранду. Правда, коли роки пройдуть, Геммелл у своїй автобіографії все ж таки тонко натякнув на прояви ксенофобії та нетерпимості щодо нього та Іана Янґа – за його словами, усі його одноклубники сповідували католицизм та прагнули, щоб в колективі не було жодного протестанта, хоча протестантом був навіть Стін.

«Янґ та я були єдиними протестантами у команді, і якщо хтось із нас показував погану гру, то інші гравці обзивали нас «помаранчевими покидьками». Іноді, коли матч не складався на нашу користь, ми могли почути подібні коментарі у свій адрес. Я не знаю, чому вони називали мене помаранчевою сволотою, тому що я ніколи в житті не любив цього кольору, – зазначав Томмі. – Цю купку гравців можна охарактеризувати реальними мракобісами; вони хотіли, щоб усі сто відсотків гравців з боку Селтіка були католиками».

dailyrecord.co.uk

Треба сказати, що тут є розбіжності – одразу після появи книги на світ, резонансний спогад Геммелла взявся спростовувати Янґ.

«Я прочитав у книзі Томмі Геммелла, що він і я піддавалися дискримінації. Однак спогади Томмі абсолютно розходяться із моїми. Так, ми були першими протестантами, які грали в команді протягом певного часу, так, були деякі жарти та смішні моменти, але аж ніяк не серйозний фанатизм», – підкреслював Іан.

Наразі складно з’ясувати, де правда, а де вигадка, тим паче, що Томмі, за свідченнями найближчого кола, був екстравертом, любив гіперболізувати. Стаючи крок за кроком все більш популярним, він нерідко зловживав становищем та авторитетом у команді, не боявся перечити Стіну та першим йшов домовлятися про підвищення зарплатні. Джока дратувало непомірне самолюбство, егоїзм, жага до слави та збагачення – все те, що, за міркуваннями менеджера, поступово вбивало футбол. Тому тренер, ідеалами якого була дисципліна та професіоналізм, зі зрозумілих причин часто конфліктував зі своїм вихованцем. Що тут уже казати, якщо перед вильотом до Лісабона, Геммелл увесь вечір пиячив у пабі.

Непросте дитинство та нестача уваги зробили свою справу, втім, у душі Томмі шанобливо ставився до Стіна, схилявся перед його талантом, а той вимушено заплющував очі на витівки. Чому, запитаєте ви? Все тому, що у рукаві Геммелла був прихований козир – він без перебільшення випереджав свій час.

«Кожен гол – це велика мета» – Томмі Геммелл.

За десять років, проведених у футболці рідного Селтіка, їх назбирається шістдесят дев’ять. Майже сімдесят влучних ударів, що для лівого захисника виглядає дуже пристойно і, як мінімум, заслуговує поваги.

Серед решти партнерів він вирізнявся неординарною і визначальною у його кар’єрі рисою – умів, як то кажуть, «вмикатися» у найвідповідальніший момент матчу та результативно підтримувати розвиток та динаміку атаки. Його гарматні удари, завдані, як правило, з метрів тридцяти-сорока, чинили неймовірний тиск на редути будь-якого опонента – неважливо, чи то умовного Данді Юнайтед, чи іменитого Інтернаціонале.

ytimg.com

Джок Стін, хоч і маючи розбіжності із підопічним у поглядах, без тіні сумніву величав Геммелла найкращим лівим захисником у світі. З думкою керманича Селтіка і справді важко посперечатися, адже Томас, окрім своїх першочергових функцій, при першій же нагоді перетворювався на латераля і буквально орав лівий фланг. Коли Віллі Уоллес, Джиммі Джонстон, Стіві Чалмерс та Боббі Леннокс не могли впоратися із захисною лінією суперника, неодмінно з’являвся Геммелл та допомагав розібратися із непоступливими конкурентами.

Той факт, що Зелено-білі стали беззаперечними гегемонами у внутрішньому чемпіонаті, посприяв розкриттю Томмі по-новому – хлопець отримав повну свободу дій, а тактика, продиктована Стіном, не зобов’язувала його стовбичити у карному майданчику. Сам Великий Джок це лише заохочував – в 1960 році йому пощастило стати свідком легендарного фінального поєдинку Кубку європейських чемпіонів між Реалом та Айнтрахтом, який закарбувався у пам’яті метра на все життя; тоді Стін чітко зрозумів, що кожний гравець задля перемоги повинен зробити свій внесок в атаці, тож невдовзі модель Вершкових була дбайливо перенесена та адаптована до реалій Селтіка.

«Найкраще місце для захисту – штрафна зона противника», – часто повчав менеджер. Томмі, як бачимо, ідеально засвоїв чергову мудрість наставника.

Це було щось новаторське, досі незнане, причому за сприятливого перебігу матчу Геммелл міг стати фактично п’ятим нападником, що збивало з пантелику противника, який був змушений тепер прискіпливо пильнувати і за ним. Погодьтеся, шістдесят дев’ять м’ячів – це неабиякий привід для гордості, та і у Геммелла були свої, особливі голи, яким він надавав надзвичайне значення. Томмі – єдиний британець, що забивав у двох фіналах КЄЧ, 1967 та 1970 років відповідно. Захисник! Захисник втілив у життя те, про що може тільки мріяти кожний нападник. Зрештою, не усім дано спробувати свої сили у найпрестижнішому клубному турнірі, не те що дійти до фіналу та продемонструвати там себе у всій красі.

Необхідно наголосити на тому, що сезон 1966/67 видався просто фантастичним як для команди, так і персонально Геммелла – Стін зібрав усі п’ять можливих трофеїв із п’яти та став першим тренером в історії, якому підкорився требл, а Томмі, уявіть собі, із чотирма голами зайняв третю сходинку у списку голеадорів в умовах розіграшу євротурніру .  Це був фурор, апогеєм якого став, звісно, фінал у Лісабоні.

dailymail.co.uk

Фінал, де Еррера припустився фатальної помилки – аргентинець, по-перше, недооцінив здібності Селтіка, а, по-друге, випливаючи з попереднього нюансу, вирішив вдатися до катеначчо. Інтер, вірячи у ефективність обраної тактики, після швидкого голу Сандро Маццоли,  добровільно віддав усі важелі гри у руки Стіна – ось тоді і «ввімкнувся» Геммелл. На тлі захисників нерадзуррі, що за звичкою сподівалися окопатися біля карного майданчику та таким чином втримати позитивний для них рахунок, Томмі виглядав невтомним енерджайзером та загострював епізоди не гірше за Луіса Суареса, іспанського нападника Інтера. Він настільки заплутав ошелешених італійців своїми рейдами, що ті до двадцятої хвилини нагадували варених раків.

«Чорт забери, бос! Та з них ллється піт! Зараз ми їх будемо бити!» – пригадував Геммелл перепалку із Стіном, що, махаючи руками у технічній  зоні, жестами гнав вихованця вперед. Активність Томмі, як ми знаємо, принесла закономірні плоди – у другому таймі, бачачи, як Стіві Чалмерс та Боббі Леннокс безпорадно намагалися пошити у дурні Тарчізіо Бурньїча та Джачінто Факетті, Геммелл повністю перетягнув ковдру на себе. Як наслідок, на шістдесят другій хвилині він отримав пас від Джиммі Крейґа та потужним ударом «прошив» здивованого Джуліано Сарті.

«Тепер Кларк на Мердока… Крейґ проходить, і… ГЕММЕЛЛ! Він ЗАБИВ! Він зробив це! Відмінний гол!» – ось що, не тямлячи себе від щастя, кричав у ті миті коментатор Кеннет Волстенхолм.

По факту, Томас організував і друге взяття воріт – за п’ять хвилин до завершення основного часу, він асистував на Крейґа, той ударив у напрямку воріт, і Чалмерс одним дотиком поставив жирну крапку у протистоянні.

«Це кат Інтера, людина, яка знищила їхню оборону», – написав захоплений побаченим журналіст L’equipe Жан Корню. Він, як і інші професіонали пера, не оминув звитяг Геммелла, коли прийшла пора підбивати тогорічні футбольні підсумки – у опитуванні France Football Томмі удостоївся почесного шостого місця. А йому, нагадуємо, було двадцять три.

У 1970 році Кельти знову з боями продерлися до фіналу, але очолюваний Ернстом Хаппелем Феєнорд, зробив роботу над помилками, допущеними Еррерою, та вийшов із двобою сильнішим. Цього разу гол Томмі не перевернув хід матчу.

Попри те, що у послужному списку Томмі Геммелла, окрім Селтіка, значиться ще кілька клубів, він усе одно завжди сприйматиметься як виключно гравець Кельтів. Ноттінгем Форест, Маямі Торос та Данді – все це було потім, після приголомшливих перемог, нагород та кубків. Залишивши по собі неоднозначне враження, будучи людиною із вкрай непростим характером, як би там не було, Томмі – Кельт до мозку кісток, напевне, один із найяскравіших представників епохи Селтіка Джока Стіна. Врешті решт, та чи є різниця, які скелети він приховував у шафі? Всі ми люди, яким, як це не прикро, властиві помилки. Помилки ж Геммелла затьмарювалися вчинками на полі – чого коштує лише один гол, забитий п’ятдесят років тому.

Свого часу Джок Стін сказав, що «все стає вчорашнім днем у футболі, адже дуже швидко забувається». На щастя, тут тренер частково помилився – його неперевершена команда викарбувала свої імена золотими буквами на скрижалях історії. Викарбував і Томмі, оскільки він не просто став частиною цієї історії, він був її безпосереднім творцем, людиною, без якої футбол, імовірно, дійшов би до нас не в тих барвах, які притаманні йому сьогодні.

Теги:
В избранное
Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?