Десна мріє про Прем’єр-лігу, але найближче півріччя, не виключено, проведе поза Черніговом

Після фінального матчу ХХІ Меморіалу Макарова головний тренер Десни Олександр Рябоконь дав інтерв’ю Sport Arena.

Уп’яте чернігівська Десна пробилася до фіналу турніру пам’яті Олега Макарова. Якщо врахувати, що, окрім сильних і багатих аматорських колективів столичного регіону, тут завше беруть участь відразу кілька професіональних колективів, у тому числі – й із високих ліг, то це можна навіть вважати суттєвим досягненням. Щоправда, цього разу чернігівці поступилися представницькій команді донецького Олімпіка, хоча й вели в рахунку, а в кінці зустрічі навіть змусили похвилюватися прем’єр-лігівців.

Утім, головний тренер Десни Олександр Рябоконь вважає, що його команді потрібно було вирішувати на Меморіалі Макарова не скільки турнірні, як свої, внутрішні завдання – посилити втягувальний збір ігровою практикою, переглянути потенційних новачків. А що вдалося дістатися фіналу в турнірі, де брали участь один клуб Прем’єр-ліги, два – першої та ще один – другої, то це, радше, приємне доповнення. Тим більше, що взимку представники чернігівського клубу заговорили про амбітні завдання та бажання утримати своїх лідерів. Тож наша розмова почалася саме з меркантильної сторони – хоча надалі говорили саме про те, що турбує футбольну громадськість.

Олександр Рябоконь, фото Артура Валерка, Sport Arena
Олександр Рябоконь, фото Артура Валерка, Sport Arena

– Олександре Дмитровичу, дозвольте почати з незручного питання, яке, тим не менш, цікаве усім. Взимку офіційні представники клубу в інтерв’ю заговорили, що клуб уже може дозволити собі закордонні збори, перепідписання лідерів на нових умовах і довгоочікуване просування в реконструкції інфраструктури. У кулуарах кажуть, що бюджет клубу зріс ледве не в півтора рази. Тож перед Десною будуть стояти і нові, більш амбітні, завдання?

– Я так не вираховував – моя зарплатня лишається на тому ж рівні. А от окремим гравцям, які нас найбільше цікавлять, зробили нові, інші умови, й на сьогоднішній день Картушов продовжив контракт на півтора року, а Чепурненко – на два з половиною. Тепер можемо констатувати, що це наші гравці, на яких Десна може впевнено розраховувати.

Ми хочемо відійти від тієї ситуації, яка у нас трапляється щопівроку, коли 5-7-8, а цього разу – 11 чи 12 футболістів, грають півроку, а потім шукають нової долі. Нині ж ми хочемо знайти молодих футболістів, які й по віку нам підійдуть, і за перспективністю, й підписати з ними серйозні контракти, щоб мати можливість спокійно з ними працювати.

– Десна була однією з найбільш вікових команд сучасної першої ліги, й ось зараз ми дізнаємося, що група ветеранів залишила клуб. Це природний, запланований процес, чи зміна поколінь застала вас зненацька й змусила реагувати на 11-те місце за підсумками півріччя?

– Це реакція президента на результат команди в першому колі. У нас з ним була розмова. На мою думку, такі гравці, як Кондратюк, Смалько й Чуланов нам могли б іще допомогти в ці наступні півроку. Але все ж попрощалися по-хорошому, по-людськи. Президент вручив цим гравцям цінні подарунки, та й по зарплатні ніяких питань не буде.

– І яка їхня подальша доля?

– Наскільки я чув, Смалько чи то підписав, чи має ось-ось підписати контракт з Арсеналом-Київ (як, до речі, і наш воротар Ситало), Кондратюк поки що думає над своїми варіантами, як і Чуланов.

– Після відносно невдалого півріччя (я підкреслюю – саме відносно невдалого, тому що від вашого 11 місця до 6-го всього п’ять очок, та й були клуби, регрес яких вийшов значно разючішим) є про що подумати. Десна опустилася тому, що не встигла за прогресом конкурентів, чи ліга змінилася, чи якісь ще причини на це були?

– Раніше ми сильно проводили кінцівку, а тут вийшло навпаки. Можна сказати, що цих очок і не вистачило – дійсно, розрив не такий великий, і кілька матчів могли б змінити всю картину. А що справді турбує, так це те, що в Чернігові ми взяли мало очок. Чому так сталося? Можна, звичайно, було б говорити про стан газону, але поле ж для всіх рівне. Тому можна констатувати, що на нас вплинула втрата Картушова – це наш лідер, і поки він лікувався, було важко.

Хоча, якщо аналізувати глибше й порівнювати з аналогічним періодом минулого сезону, коли ми в підсумку фінішували п’ятими, цієї зими ми недобираємо всього лише двох очок.

– Кажуть, що «дзеркало» для будь-якої першолігової команди – це кубкові матчі проти прем’єрлігівців. Зважаючи на те, що в офіційному поєдинку (в кубку) ви восени поступилися Ворсклі лише по пенальті, це означає, що є ще якийсь запас для прогресу у вашої команди?

– У нас зараз, по суті, нова команда. Із десяти гравців, які залишилися, п’ятеро взагалі не мали ігрової практики. З лідерів продовжуємо розраховувати на Мельника, Щедракова, Чепурненка, Картушова, Бовтрука. І ще питання по Жуку – залишиться він чи ні. Тож у нас наразі – будівництво оновленого складу. Президент клубу йде назустріч. Він готовий для гравців хорошого рівня робити хороші умови. Забезпечує нам тренувальні збори. Перший – втягувальний, селекційний – уже закінчується. А ось другий хочемо провести за кордоном.

– Можна конкретніше?

– Плануємо відкрити для футбольної України таку державу, як Грузія. Десь з 5-6 лютого туди плануємо відправитися. З цим збором нам планує наш колишній (в недалекому минулому) футболіст – Леван Гулордава. Гарантує хороші умови для роботи й цікавих спаринг-партнерів. А десь ближче до відновлення першолігових перегонів у планах і турецький збір.

desnafc.com
desnafc.com

– На Меморіалі Макарова Десна презентувала двох грузинських легіонерів. Яка їхня, а також інших потенційних новачків, доля у вашій команді?

– Лука Гугучія та Лука Коберідзе – це також протеже Гулордави. Відверто скажу, від матчу до матчу вони виглядали все слабше – це стосується всіх гравців південної крові, не лише грузинів – а й латиноамериканців, балканців. Задатки у них є, але питання залишаються. Як і по інших новачках – на 100% ніхто не переконав. Найближчими днями будемо вирішувати – можливо, хтось із них і поповнить Десну.

– Загалом, Меморіал Макарова для вас – не лише ігрова практика, але й скаутський пошук. Минулорічний «rookie» Дерін Есеола провів у Десні гарне півріччя і зараз на перегляді в прем’єрліговій Олександрії. На цьогорічному турнірі помітили гравців його штибу?

– Ми дивилися, перш за все, серед професіоналів та вільних агентів, і кількох хлопців таким чином брали, вони по пару матчів провели. Але, повторюся, остаточної думки щодо них ми ще не склали.

– Які позиції в чернігівській команді потребують першочергового посилення?

– Таких точок багато. Починаючи з воротаря – до нападників (ми ще сподіваємося на повернення Есеоли, але може бути, що нам потрібно буде навіть двох новачків на це місце), а також центральний захисник. Загалом, я задоволений, деякою мірою, лише флангами, де у нас є Картушов, Бовтрук, Задерецький.

– Проти переходу Кисіля в Іллічівець не протестували? Чи, зважаючи на наявність перелічених вами гравців, його відхід не буде критичним?

– Такі у нас на той час були умови, що ми мусили підписувати контракти з правом розриву зі сторони гравців через півроку. Тому він пограв за нас і скористався цією опцією. Я, звісно, хотів би, щоб він лишився. Як, до речі, й Сухомлинов. Після його відходу стала вакантною позиція лівого захисника. Зараз усе буде жорстко в цьому плані – тільки контракт мінімум на півтора року й ніяких опцій достроково піти, тому що за таких умов важко будувати команду, яка могла б боротися за високі місця.

– Напевно, для вас, як для тренера, є якась приємність у тому, що щопівроку ваших підопічних перехоплюють клуби Прем’єр-ліги…

– Ніякого тут позитиву – один негатив. Мені важко розлучатися з гравцями, які додають. Я починаю бачити від них те, що хотілося б – а вони йдуть в інші клуби. Тому надалі і моя, і президента позиція буде жорсткою.

– У Десни чимало проблем з інфраструктурою. Поле в Чернігові дуже важке – найважче, напевно, у першій лізі. Були проблеми й із проживанням гравців, та й стадіон самим своїм зовнішнім виглядом просить змін на краще. Чи є надії на модернізацію інфраструктури?

– Дійсно, такі надії є. Плануємо, як тільки зійде сніг, десь із березня зайнятися полями. Знайшли фірму, яка буде будувати відразу два поля – ігрове й тренувальне, стелити новий газон. Тому, цілком можливо, друге коло Десна буде десь гостювати на домашніх іграх. Якщо активні роботи по реконструкції полів розпочнуться, то остаток сезону команда буде приймати суперників на Київщині. Можливо, це буде Бориспіль чи Біла Церква. Щодо проживання – команда квартирує в готелі «Брянськ», де досить пристойні умови. Є харчування, є інтернет – саме те, що хлопцям і потрібно.

– Запитання більш абстрактного плану. Від того часу, як Десна повернулася до першої ліги, цей дивізіон став сильнішим, слабкішим, чи його рівень не міняється рік від року?

– Ліга стала стабільнішою: нема відверто слабких команд, і навіть у фінансовому плані також – якщо не брати тернопільську Ниву (хоча кінцівку року вони провели гідно, почавши набирати очки). Перша п’ятірка першої ліги – це взагалі досить міцні клуби. На моє глибоке переконання, перша ліга зараз набагато стабільніша, ніж Прем’єр-ліга.

desnafc.com
desnafc.com

– … а її лідери – і добротніші, і забезпеченіші, й укомплектованіші за нестабільних аутсайдерів УПЛ. Цілком з вами згоден. Тож яка ваша думка щодо анонсованого скорочення кількості учасників Прем’єр-ліги?

– Я категорично проти. Я – за стабільність. 16 команд – так повинно бути завжди. Сильні чемпіонати не міняють кожного року регламент. Це непорядок, коли сезон триває, перше коло закінчилося, а ніхто не знає, скільки команд вилітає, скільки замість них впустять і взагалі хто за що бореться. Тож вищий дивізіон потрібно проводити у 16 команд і два кола.

Не треба боятися того, що у нашій лізі є більш сильні команди – такі, як Шахтар і Динамо. У будь-якій лізі є гранди і є клуби, які не дотягують до їхнього рівня – і в Іспанії біля Реалу і Барселони також знаходяться клуби, бюджети й можливості яких набагато менші.

– І все ж повернімося до Десни. Яке завдання стоїть перед чернігівцями в поточному чемпіонаті й до чого ваш клуб прагнутиме у найближчі роки?

– На цей сезон – будемо намагатися потрапити у першу п’ятірку. Наступного року – у першу трійку. І якщо перші три місця будуть прохідними, як це й декларувалося свого часу у зв’язку з бажанням повернути найвищий дивізіон до 16 команд, то ми будемо йти в Прем’єр-лігу. Серед стратегічних планів – зведення двох полів і, можливо, перебудова стадіону.

Артур Валерко, Sport Arena

В избранное
Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?