«Хороший Інгулець» vs «Поганий Інгулець»: все про неочікуваного фіналіста Кубку

Ярослав Смілянський, Sport Arena

Свого часу навіть найсильніші клуби в історії нижчих ліг не могли пробитися у фінал Кубка України – ФК Севастополь у 2013 та Славутич (Черкаси) у 2014 роках спинилися у півфіналі, як і СК Дніпро-1 двох останніх сезонів. Не позмагалися за трофей сильні та багаті Чорноморець Григорчука, ФК Олександрія Шарана, Волинь Кварцяного, алчевська Сталь Волобуєва.

Навіть у нинішньому сезоні є чимало команд Першої ліги, які вище у турнірній таблиці за Інгулець. Але саме петрівський клуб, заснований 2013 року, на четвертий сезон своїх виступів серед професіоналів дістався до фіналу. І вже цим ввійшов у історію. Які тренди задає Інгулець? У чому його сила та слабкості? Розбираємо на плюсах та мінусах.

Гроші

 Клуб абсолютно стабільний фінансово та своєчасно розраховується з командою, практикуються крупні премії за особливі перемоги.

 При цьому, за інсайдерською інформацією, в Першій лізі є три клуби, які платять більше, та ще кілька – які приблизно однаково.

Спонсори

 Незмінним спонсором клубу є компанія Олександра Поворознюка – «Агрофірма П’ятихатська», крупне агропідприємство (у п’ятірці найбільших у області).

 Час від часу з’являється інформація, що сусідні фермерські господарства можуть підтримати клуб як спонсори. Якщо таке станеться – він зможе реально боротися за трійку найкращих в УПЛ, але поки все тримається на одній людині. Поки ж це особистий проект однієї людини.

Трансфери

 Інгулець – один із небагатьох, хто платить за переходи гравців, а не просто збирає «вільних агентів».

 При цьому ми не чули, щоб хтось із гравців Інгульця «пішов на підвищення» – а саме в клуби-гранди чи найсильніші закордонні чемпіонати.

Склад

 Біля 40% гравців команди мають досвід виступів у Прем’єр-Лізі, є й ті, хто має єврокубковий стаж.

 Середній вік команди – 27,6 (третє місце в лізі), чимало лідерів уже навіть не на «полудні», а на «заході» кар’єри.

Робота з молоддю

 Клуб інвестує у власну академію, він має навіть досвід відправки своїх гравців у юнацькі збірні України (першим був, здається, Джаба Фхакадзе – який пізніше втратив місце в складі й останнім часом був помічений у глибоко аматорському ФК Дніпро-1918).

 При цьому Інгулець-2 та Інгулець-3, які колись грали в Другій лізі та ААФУ відповідно, припинили свої виступи на всеукраїнському рівні, а команди академії поки тільки починають виступи, грають поки у регіональних змаганнях.

Показники у Першій лізі

 Інгулець раніше кожного сезону поліпшував свої показники: в 2014 році виграв усе в області, став віце-чемпіоном України серед аматорів та володарем Кубка ААФУ, потім у дебютному сезоні серед професіоналів виграв бронзові медалі Другої ліги та підвищився у класі, затим фінішував 13-м у Першій лізі, в другому сезоні покращивши цей показник до 4-го місця.

 Цього сезону у клубу вперше намітився регрес у чемпіонаті – більшість чемпіонату Інгулець мігрує між 5-8 місцями, наразі, наприкінці чемпіонату, вже на 6 очок відстаючи від зони плей-офф. Якби не історичний кубковий успіх, можна було б вважати сезон невдалим.

Інфраструктура

 У клубу є власна база, стадіони у Петровому та Володимирівці, чотири поля, тренувальні комплекси. Все – приватне, на власній землі. Будується новий стадіон «під Прем’єр-Лігу».

 Все це знаходиться у досить віддаленому та не урбанізованому районі, що створює труднощі під УПЛ та єврокубки.

Представницька арена

 Клуб будує новий стадіон під вимоги УПЛ і навіть єврокубків, раніше навіть представляв відеозвіти, а зараз Поворознюк каже, що готовий активізуватися, якщо команда надихне його грою та результатами.

 При цьому сам стадіон ще не готовий, тому якщо клуб вийде в єврокубки – змушений буде грати, скажімо, в Олександрії.

Вболівальники

 Попри те, що клуб представляє 7-тисячне селище в одній із найбільш аграрних областей України, Інгулець має свою фан-групу, регулярно організовує перевезення вболівальників з інших міст.

 Їх все ще мало – всього по 733 глядачі в середньому ходить на домашні матчі Інгульця (це п’ятий знизу результат у Першій лізі). А найактивнішим із фанатів обіцяють ось що:

Чесна гра

 Клуб бореться з договірними матчами – навіть витурює зі стадіону підозрілих людей.

 При цьому у боротьбі задіяні й вищі сили – сама доля: «Він зізнався на відеокамеру, все розповів, а потім йшов додому і потрапив в люк каналізаційний. Два відкритих переломи, закінчив з футболом. Шкода пацана, хороший був футболіст. Решта двоє теж в люк впали. Хтось покрав ці люки, а хлопці випадково впали».

Ребрендинг

 Не так давно клуб провів успішну зміну герба – фахівці оцінили ребрединг позитивно.

 Попередню емблему називали «архаїчною», «перевантаженою символами», «немодною».

Стосунки з іншими клубами

 «Изнеженная конвертируемая барышня»; «попросили футболистов выйти из раздевалки (через час после окончания матча!!!) для проведения санитарной обработки»; «мания величия есть ни что иное, как душевное заболевание, которое лечится исключительно уринотерапией», – це все із легендарного «боксу по переписці» з ФК Авангард (Краматорськ).

А от на закиди директора Зорі Рафаїлова Інгулець відповів більш ніж гідно – перемогою над луганцями в півфіналі Кубка України.

Стосунки з тренерами

«До меня доходят слухи, что Владимир Мазяр собирает футболистов под эмблему ФК Ингулец; якобы он без 5 минут как главный тренер команды. Хочу развеять эти слухи и успокоить футбольную общественность: в ФК Ингулец такие непорядочные люди как Владимир Мазяр работать не будут», – це Поворознюк говорив у 2017 році.

Президент

 Поворознюк не шкодує грошей ні на зарплати, ні на премії, ні на покупку новачків, ні на будівництво. В Україні є й значно більші агропідприємства, цілі концерни, але рідко чути, щоб хтось настільки багато інвестував у соціальні проекти.

 Поворознюк часто оновлює склад, раніше часто змінював тренерів. Він керує клубом самостійно, у нього нема радників із практичним досвідом футболу вищих досягнень, клуб не інвестує в топ-менеджмент.

Бонус – голи!

 А от тут – тільки плюси! Інгулець не є найбільш результативною командою ПФЛ, але забиває досить часто просто-таки неймовірні голасо! Один із таких шедеврів (голище Мішуренка через себе в падінні) наш сайт визнавав серед найкращих позаторік – дуже рекомендуємо для перегляду. А цього сезону, вже зовсім недавно, Акименко забив «гол скорпіона» – один із найкращих за останнє десятиліття у ПФЛ.