Sportarena

Кірієнко, Кожанов, Романов і вся збірна 13-го туру Першої ліги

Sport Arena називає символічну збірну чергового туру в Першій лізі сезону 2018/19.

Кірієнко, Кожанов, Романов і вся збірна 13-го туру Першої ліги - Первая лига Украины

facebook.com/sportclubdnipro1

Воротар – Антон Ситников (Інгулець)

Матч проти недавніх одноклубників – відповідальна справа, а тим більше, коли суперники гідні й прагнули перемоги аж ніяк не менше. Ситникову доводилося вступати в гру відразу кілька разів, особливо після ударів з дальньої дистанції. Мединський із гри та Шишка зі стандарту мітили точно в площину воріт, тут Антон однозначно виручив гостей, які в матчі з Оболонню-Бровар досягли виїзної вольової нічиєї.

Правий захисник – Олексій Зозуля (Колос)

Сумчани не склали конкуренції ковалівцям – Зозуля, наприклад, переграв своїх суперників, неодноразово загострював гру, виконав чимало проходів із прострілами. Через його край і за його безпосередньої участі розпочалося чимало гострих атак, він став співавтором другого голу Бондаренка і ще не раз загострював гру.

Центральний захисник – Сергій Логінов (СК Дніпро-1)

Логінов – запорука спокою захисту дніпрян. Припускається досить малої кількості браку – передачі (навіть дальні) у Сергія здебільшого вивірені, точні. У єдиноборствах непоступливий, уникає авантюрних рішень. Уміє сам почати атаку пасом із глибини. Попри те, що у прикарпатців досить хороший добір гравців, у межах карного майданчика господарів вони не досягли успіху.

Центральний захисник – Іван Лобай (Рух)

Дуже здорово відпрацював у Волочиську із таким непростим підопічним, як Семенець. Щонайменше тричі «гальмував» швидкого форварда перед самим ударом – одного разу навіть на межі дозволеного, «стоп-краном» зупинивши Семенця прямо перед воротарем і зірвавши вихід один на один. Кілька разів дуже здорово блокував удари та передачі з флангів. Встигав із підстраховкою Буська. У голі не винен – тримав свого гравця.

Лівий захисник – Володимир Польовий (СК Дніпро-1)

Завше небезпечні та доречні флангові активності цього досвідченого латераля. Достатньо сказати, що в матчі проти Прикарпаття, де лідер лише у кінцівці вирвав вольову перемогу, саме Польовий завантажував м’яча із глибини поля в карний майданчик, що призвело до двох голів. У першому випадку на його пас ішов Когут і заробив пенальті, в другому подачу продовжили на фланг Чичикова, який і забив переможний м’яч.

Центральний півзахисник – Михайло Шишка (Оболонь-Бровар)

Разом із екс-петрівцем Покотилюком Шишка здорово відпрацював у центрі поля, а найбільше запам’ятався своїми фірмовими розкішними ударами. Один із них вдало підправив у ворота Араміс Кузін (вийшов хай і ненавмисний, але логічний асист). А серед кількох прицільних спроб відзначимо штрафний, який заледве парирував воротар.

Правий півзахисник – Олексій Моісеєнко (Авангард)

Цей фланг краматорців у Кропивницькому досяг повної переваги. А «фронтменом» команди виступав якраз Моісеєнко. Саме він заробив пенальті, з якого було відкрито рахунок. Потім забив особисто сам (третій гол у матчі – причому, виконаний за рахунок похвальної настирності), а ще асистував Кірієнку, коли той оформляв свій стрілецький хет-трик.

Атакувальний півзахисник – Сергій Романов (Металіст 1925)

Черговий потужний матч Романова – невід’ємної частини півзахисту харків’ян, який подолав увесь шлях «25-х» від аматорів до Першої ліги й при цьому лише тільки прогресував. Сергій двічі асистував товаришам – спершу з його передачі забив Давидов, потім подачу кутового замкнув Жук. Майстерний виконавець стандартів, умілий у підіграші та командній грі, Романов є найкращим асистентом команди.

Лівий півзахисник – Денис Кожанов (Волинь)

Не можемо не відзначити Кожанова – саме на його стабільності, класі та гостроті багато в чому тримається результат «хрестоносців». У грі з миколаївцями, яка ніби вдавалася волинянам, розв’язка затрималася до самої кінцівки. Кожанов, який до того непогано виконував стандарти й раніше міг відкривати рахунок, виявився найспритнішим на добиванні. Дуже важливі три очки для команди – проте якби не було такої «виручалочки», Волинь зараз би відстала від лідерів.

Нападник – Олександр Бондаренко (Колос)

Вийшов на заміну й сповна скористався можливостями – Бондаренко оформив дубль, а міг забивати навіть більше. Проблеми сумчан його не стосувалися, тому Олександр затаранив суперників, використавши наданий тренерами шанс себе проявити. Здорово відкривався під флангові передачі з обох країв, виграв чимало боротьби.

Нападник – Ігор Кірієнко (Авангард)

Зробив різницю в матчі проти Зірки – повністю перегравав суперників у верховій та силовій боротьбі, не лише ніс загрозу чужим воротам, а й допомагав одноклубникам своєчасними скидками. Забив три м’ячі в різній стилістиці – причому, відчувалося, що перший за тривалий час хет-трик приніс Кірієнку велике задоволення, він відзначав його різними способами й із кожним голом грав усе наполегливіше та гостріше. Такі матчі інколи дають натхнення на багато турів вперед.

Збірна 13-го туру Першої ліги. Ілюстрація pfl.ua

Тренер туру – Дмитро Михайленко (СК Дніпро-1)

Ось розбір тренерської роботи лауреата від Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу:

«Стабільність – ознака класу». Три тури поспіль виграє лідер, і хоча переслідувачі синхронно тріумфують, СК Дніпро-1 підтверджує свою кадрову та тактичну вищість. Щоправда, у звітному турі гра стала випробуванням на міцність для дніпрян. Прикарпаття ніяк не здавалося, довго не пропускало, навіть повело в рахунку. І саме тут господарі проявили волю до перемоги, завдяки чому здобули перемогу – 2:1.

Тож наш сьогоднішній лауреат у Першій лізі – головний тренер СК Дніпро-1 Дмитро Михайленко. Він тріумфує третій тур поспіль, хоча психологічно та фізично його команді дуже важко – граючи на два фронти, відчуваючи тиск конкурентів, вона дає результат.

1. Номінальний результат команди – 4
(важливість, несподіваність, сила суперника, історична й турнірна складова)

Прикарпаття – новачок дивізіону, який іде в середині таблиці. З огляду на це, афіша матчу могла б нібито бути гучнішою. Але турнірна ситуація така, що СК Дніпро-1 позбавлене права на осічку. Тим більше, по ходу гри у команди виникли труднощі, довелося демонструвати вольові якості.

2. Труднощі в вишикуванні та керуванні підопічними – 4
(травмовані/дискваліфіковані, особливі обставини)

Головна втрата – відсутність викликаного в свою вікову збірну Назаренка (щоправда, глибина складу у дніпрян така, що на його місце зліва у півзахисті було 2-3 претенденти). Інші зміни, в тому числі, не потрапляння в заявку кількох досвідчених гравців, можна пояснити природною, ситуативною ротацією.

3. Майстерність в роботі з кадрами – 5
(гравці, використані не на своїх звичних позиціях та несподівані, але успішні нові обличчя у складі)

Порівняно з попереднім туром (2:1 у Петровому), СК Дніпро-1 провів дві перестановки у стартовому складі. Справа в обороні замість Бровченка (виконував роль інвертованого захисника) вийшов більш класичний Чеботаєв. Зліва в півзахисті Мигунова замінив Щедрий (пам’ятаємо про відсутність юного Назаренка – першого вибору команди на цій точці поля). Зміни були покликані оживити фланги – у всякому випадку, це читалося за попереднім матчем.

4. Тренерська майстерність – 5
(різноманіття тактик, зміни по ходу матчу, використання людського фактору)

Схема дніпрян – 4-1-4-1 або 4-3-3 залежно від фази гри. Від неї вони відходять рідко. У цій грі більшість замін пройшло по позиції, але за рахунок свіжості та класу людей на лавці це були вірні, перевірені ходи. Цікавою стала рокіровка Когут – Білик уже після того, як зрівнявся рахунок. Таким чином, господарі досягли цікавого ефекту: наситили редут, зменшили кількість людей в центрі, щоб зробити швидшим перехід від оборони в атаку.

5. Накопичувальний критерій – 5
(якщо команда під керівництвом тренера кілька турів поспіль демонструє чіткий прогрес, постійне поліпшення результатів, тренерські новинки)

Третя перемога поспіль дніпрян – друга поспіль вольова. Лідерський статус накладає на команду додаткову відповідальність, психологічно (та й фізично) це важко. Але хороша комплектація, глибина складу дають клубу перевагу на тривалій дистанції, тому їхні перемоги закономірні й очікувані. СК Дніпро-1 об’єктивно вирізняється на фоні суперників за підбором кваліфікованих, статусних кадрів.

Лауреат 13-го ігрового дня в номінації Тренер туру:
Дмитро Михайленко (СК Дніпро-1)
Середній бал — 4,6

Джокер туру – Владислав Клименко (Інгулець)

Вийшовши на заміну, забив рятівний м’яч у ворота оболонців. Працезатратний футбол Інгульця інколи потребував саме ось такого простого завершення атаки, як у Клименка, який здорово зіграв на випередження, виграв позицію і головою замкнув подачу Синьогуба з лівого флангу.

Гол туру – Ігор Кірієнко (Авангард → Зірка)

Більшість голів у турі – буденні, робочі. Навіть проблиски краси помножені на помилки суперників. Цитуємо звіт про матч: «В начале второго тайма Зирка сама себе «придумала» второй гол: пытаясь выйти из обороны короткими передачами, хозяева потеряли мяч, и Кириенко мощным ударом с дуги у штрафной поразил левую от вратаря «девятку» – 0:2». Відзначимо, що там здорово підіграв форварду лівий бек Ємець, а Кірієнко здорово приклався до м’яча.

Гол можна подивитися с 1:57

Герой туру – Ігор Кірієнко (Авангард)

Хет-трик у матчі проти Зірки – читайте детальніше в нашому спеціальному матеріалі.

P.S. При підготовці матеріалу використані фото офіційних сайтів клубів.


Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Рейтинг букмекеров
#букмекерописаниебонусоценкасайт
1 Фаворит обзор 10 000₴ + 300 FS
5
РЕГИСТРАЦИЯ
2 Vbet обзор до 150 000₴ + 500 FS
4.7
РЕГИСТРАЦИЯ
Или аккаунт Sportarena