Лента новостей

Перша ліга 2018/2019. Збірна першого півріччя

pfl.ua
Sport Arena називає 33 найкращих гравців літа-осені в Першій лізі сезону 2018/2019.

Воротарі

  1. Антон Яшков (Колос)

26 років, 15 матчів – 7 пропущених м’ячів – 10 шат-аутів

Це парадокс: Колос упевнено крокує футбольною Україною, має титул чемпіона Другої ліги та бореться за вищі місця у Першій, однак донедавна все ще пропускав через ротацію своїх воротарів, ніби все ще не визначившись, хто ж найкращий серед рівних. Однак 2018 рік переконливо показав: пост №1 виграв Яшков. Підопічний прославленого тренера воротарів і в минулому дуже майстерного голкіпера Кернозенка значно прогресував за цей період. Багато рятував і – що, можливо, навіть важливіше – забирав усі «свої» м’ячі. Завдяки його надійній стабільній грі Колос не втратив багато очок, що важливо за особливостей його виступів (багато нічиїх та мінімальних результатів).

  1. Данило Каневцев (Металіст 1925)

22 роки, 10 матчів – 1 пропущений м’яч – 9 шат-аутів

Він втратив півроку, намагаючись закріпитися в УПЛ, але після повернення поступово повернув свої найкращі кондиції та навіть провів низку дуже сильних матчів за харків’ян. Віддаючи належне досить сильній задній лінії та опорникам «25-х», які рятували своїх воротарів від багатьох турбот, відзначимо Каневцева, який видав найяскравіший серед неповних виступів у цьому півріччі. Однозначно це голкіпер, із яким можна працювати, і під керівництвом головного тренера-воротаря він має всі шанси дорости до того рівня, на який він намагався вийти із колишнім Металістом, Чорноморцем та Ворсклою.

  1. Назарій Федорівський (Оболонь Бровар)

22 роки, 14 матчів – 10 пропущених м’ячів – 6 шат-аутів

На початку сезону Федорівський відчув конкуренцію – і його дублер Тюрін у кількох матчах проявив прекрасні якості, але зумів повернути місце в основі. Дуже сильно відіграв Назарій проти конкурентів із першої п’ятірки, розпочинав сезон кількома «сухими» матчами поспіль і під кінець року особисто дуже посприяв успішним результатам своєї команди. Разом із колективом пережив певний спад у домашніх матчах вересня, не відзначився при пенальті (а така практика була), однак все ж провів досить сильне півріччя – найкраще для оболонців за багато останніх років.

Праві захисники

Вадим Жук, metalist1925.com
  1. Вадим Жук (Металіст 1925)

27 років, 14 матчів – 2 голи

Він не один рік був на виду в Десні, пробував сили у сербській Суперлізі, однак останніми роками дещо затьмарився, шукав себе, мав ігрову практику з перепадами. Але в Харкові, довірившись новачку на

стратегічно важливій позиції, явно не помилилися. Жук по ходу сезону лише набирав оберти, здорово працював на своєму фланзі (що дозволяло вільніше діяти на атаку винятково ефективному асистенту Романову), а також був одним із тих численних гравців «25-х», які несли безпосередню загрозу воротам суперників при подачах стандартів.

  1. Сергій Чеботаєв (СК Дніпро-1)

30 років, 17 матчів – 3 асисти

Повернувшись у Першу лігу після УПЛ, не втратив смаку до футболу – навпаки, з приходом стрімкого та технічного латераля дніпряни змогли дозволити собі не ставити на правий фланг лівоногого гравця, а також отримали дієву підтримку своїм атакам. Чеботаєв грає дуже активно, з постійними підключеннями до атак, гарно проявляє себе в підіграші та рідко дозволяє суперникам проявити себе в протистоянні один в один.

  1. Євгеній Єфремов (Оболонь Бровар)

24 роки, 16 матчів – 1 гол – 1 асист

Пройшовши школу Шахтаря і спробувавши сили в Скандинавії, Єфремов повернувся в Україну, відгукнувшись на пропозицію П’ятенка. Відразу оживив гру оболонців, а нині, під керівництвом Ковальця, взагалі став незамінним. Дуже потужно відіграв на фланзі (причому, за потреби проявляв універсалізм – наприклад, під кінець року граючи вище, півзахисника). Приніс важку перемогу в Івано-Франківську, ще в кількох матчах був ключовим учасником результативних багатоходівок.

Центральні захисники

  1. Дмитро Поспєлов (Металіст 1925)

27 років, 17 матчів – 4 голи – 1 асист

Найяскравіше враження серед усіх центрбеків – герой переможного матчу проти лідера, автор кількох переможних голів. Вразив не лише фізичною міццю та умінням виграти єдиноборства (як низові, так і верхові) – це завжди було його козирем. А ще й дуже непоганим читанням гри, завдяки чому був переможцем позиційної гри та перехоплень, чисто та надійно граючи навіть проти провідних форвардів ліги.

  1. Міха Горопевшек (Волинь)

27 років, 16 матчів – 3 голи

Повернення досвідченого вже словенця – одне із ключових трансферних рішень Волині цього року. Висококласний і вже адаптований до нашого чемпіонату футболіст однозначно посилив лучан і вдало зіграв за різних формацій оборони (а Тлумак у цьому плані сміливий тренер-експериментатор). Горопевшек дуже сильно грав у щільній боротьбі, неодноразово ставав останнім редутом між м’ячем і воротами, а також традиційно сильно грав на верхових м’ячах.

  1. Костянтин Коваленко (Оболонь Бровар)

31 рік, 17 матчів – 1 асист

Один із символів оболонського футболу долучився до новітніх успіхів команди. Уклав хороший дует із Семенком (справді одне із найяскравіших вражень серед захисних ланок Першої ліги в 2018 році). Традиційно непоступливо грав у верховій боротьбі та безпосередніх зіткненнях із суперниками. Ясна річ, корисним був і під час стандартів біля чужих воріт – виступаючи на досвіді, більшою мірою, асистентом на скидках та передачах.

Центральні захисники

Віталій Гавриш, koloskovalivka.com
  1. Віталій Гавриш (Колос)

32 роки, 16 матчів – 3 голи

Колос пропустив найменше серед усіх клубів Першої ліги та пішов у відпустку єдиним, хто не зазнав жодної поразки у чемпіонаті. А справжнім лідером найнадійнішої оборони сезону є ветеран Гавриш – до слова, кадровий центральний півзахисник, який з показною легкістю закрив у ковалівців потенційно проблемну

позицію. Причому, Віталій однаково ефективний при будь-яких варіантах оборони та у зв’язці із різними гравцями.

  1. Сергій Логінов (СК Дніпро-1)

28 років, 17 матчів – 1 гол

Чемпіон Європи серед юнаків об’їздив багато команд, але саме зараз, у рідному місті, демонструє чи не найбільш зрілий футбол у кар’єрі. Він – гравець, на якого тренери можуть покластися. Грає стабільно, діє прогнозовано, уникає авантюрних рішень та не припускається надто грубих помилок. До того ж, мало, як для центрбека, отримує карток – тому що діє розважливо і не вв’язується у розбірки. Поруч із ним спокійніше та надійніше діють Башлай та молодий Лопирьонок.

  1. Богдан Саламаха (Балкани)

29 років, 15 матчів – 2 голи – 1 асист

Недарма відновив кар’єру після певної паузи – Балкани отримали гравця, який додав захисту жорсткості та непоступливості. Прекрасно діє під час стандартів та верхових подач. Уміє здорово зіграти при підключеннях до чужих воріт. Справжній герой переможного матчу в Краматорську, особливо важливого для зорянців, які зуміли перервати тривалі невдачі.

Ліві захисники

  1. Євгеній Шевченко (Оболонь Бровар)

22 роки, 16 матчів – 1 гол – 3 асисти

Нова Оболонь Бровар – вона стрімка, азартна, яскрава. Як і Шевченко – досить технічний гравець із чудовим ударом та пасом із лівої ноги. Це півріччя молодий гравець провів уже досить зріло, особливо судимо по матчах проти сильніших суперників. Вписався у стилістику команди Ковальця, де особливу роль відіграють синхронні, розкуті фланги. Дієвий учасник особливо пам’ятних перемог у Харкові, Дніпрі та Луцьку.

  1. Владислав Ємець (Авангард)

21 рік, 17 матчів – 1 гол – 2 асисти

Претендент на звання «прогрес року» – стрімкий фланговий гравець швидше за інших молодих гравців Авангарду пробився в основу та виграв конкуренцію (хай позиція й була проблемною, але гравці під неї були – й більш досвідчені). Уміє особливо гостро зіграти на фланзі – з сольними рейдами, обіграшами, проривами та персональною загрозою чужим воротам. Здається, вже адаптувався на цьому рівні, тож надалі маємо підстави очікувати ще більш зрілої та стабільної гри від молодого футболіста.

  1. Олег Синьогуб (Інгулець)

29 років, 14 матчів – 1 гол – 4 асисти

Петрівський клуб виступив гірше очікуваного, але ще глобально нічого не програв – попереду тривала, визначальна боротьба. Одним із тих, хто восени старався зберегти шанси на весну, був Синьогуб. Відновившись після тяжкої травми, він посів місце в основі й проявив свої основні якості – швидкість, наполегливість, уміння загострити з флангу. Один із найяскравіших асистентів команди, виконавець стандартів та подач із гри під ліву ногу. Як і весь Інгулець, має підстави бути невдоволеним як окремими невдалими матчами, так і півріччям в цілому. Але за індивідуальними показниками виправдав довіру.

Центральні півзахисники

Сергій Кравченко, scdnipro1.com.ua
  1. Сергій Кравченко (СК Дніпро-1)

35 років, 17 матчів – 3 голи – 5 асистів

«Мозковий центр» ігрових побудов команди-лідера й фавориту сезону. Наглядно ілюструє для любителів футболу поняття «клас» – робить звичайні нібито речі, але значно якісніше та чіткіше, ніж суперники. Зрозумілу, з огляду на вік та давню манеру гри, нестачу швидкості компенсує умінням змусити «бігати» м’яч – прекрасні передачі Кравченка на різні дистанції задають темп грі дніпрян, а в стилістиці «глибокого плеймейкера» йому нема рівних у нинішній Першій лізі. Особливе естетичне задоволення – стандарти від Сергія. Вчить молодих, як треба грати й ставитися до футболу.

  1. Іван Калюжний (Металіст 1925)

20 років, 17 матчів

На жаль, на початку сезону харків’яни самі розібрали свій давно збудований півзахист, відправивши у резерв Ралюченка, а в молдовську оренду – Краєва. Якби не проявив себе Калюжний, Металіст 1925 пережив би справжній крах. Але Іван після молодіжки Динамо зіграв у досить зрілий футбол. Витримав навантаження за різних тактичних схем, а із Ралюченком, вважаємо, створив чудовий дует у центрі півзахисту. У нинішньої середньої лінії харків’ян – велике майбутнє. Навколо неї можна будувати команду на багато років вперед.

  1. Дмитро Скоблов (Авангард)

28 років, 14 матчів – 1 гол – 7 асистів

Краматорський клуб традиційно демонструє нам високий стандарт організації оборонних дій, тож Скоблов при схемі з двома, а часто навіть трьома хавбеками руйнівного плану завжди виступає більш креативним гравцем. Здорово виконує стандарти (звідси велика кількість гольових передач та подач). Уміє зіграти за різних тактичних схем – і отримує ігрову практику навіть за високої кількості схожих за манерою та спеціалізацією гравців.

Праві півзахисники

  1. Денис Кожанов (Волинь)

31 рік, 16 матчів – 9 голів – 9 асистів

Найбільш ефективний атакувальний гравець півріччя – справжній лідер та мотор луцької команди. Від Кожанова залежить загальнокомандна швидкість та виконання стандартів. Він однаково ефективний і в завершенні, і в підіграші. Врешті-решт, він зберіг похвальну для свого віку, досвіду та послужного списку, свіжість і мотивованість у футболі. Тому для «хрестоносців» Денис – символ відродження та появи справжніх амбіцій. А для його колишніх команд – можливо, докір, адже зарано списали такого гравця із УПЛ. На щастя для Волині.

  1. Сергій Романов (Металіст 1925)

21 рік, 17 матчів – 2 голи – 11 асистів

Був найкращим асистентом Другої ліги минулого сезону, є лідером у списку найкращих розпасівників Першої ліги натепер. Романов – однозначно найперспективніший гравець нинішньої ПФЛ. У нього є все для того, щоб виступати на хорошому рівні. Особливо здорово прокачав півзахисник підіграш – його подачі зі стандартів із задоволенням використовують забивні одноклубники, а флангові рейди обов’язково приводять до загострення. Із задоволенням міняється флангами із Синицею, зміщується, імпровізує. У другому колі має поліпшити й бомбардирські показники, адже в кожному матчі пробиває з різних позицій.

  1. Олексій Чичиков (СК Дніпро-1)

31 рік, 17 матчів – 7 голів – 2 асисти

Давши згоду на перехід у першоліговий клуб, знав, куди йшов. З перших турів почав допомагати дніпрянам своїми голами. Чудово грав на коротко, створював кількісну перевагу під час стрімких атак. Можливо, гравець не настільки прямолінійний і темповий, як класичні представники його амплуа, але якщо сприймати Чичикова якраз як флангового форварда – все стане на свої місця й буде зрозуміло, чому спортклуб Дніпра настільки гостро та агресивно діє на фінальній третині поля.

Атакувальні півзахисники

Ігор Загальський, scdnipro1.com.ua
  1. Ігор Загальський (СК Дніпро-1)

27 років, 16 матчів – 4 голи – 5 асистів

Вигравати конкуренцію в найбільш потужній середній лінії ПФЛ – справа непроста, а тим більше важко це робити у команді із великим досвідом провідних футболістів. Однак Загальський, який повернувся у це місто після виступів за рідну Зірку, поступово виконав поставлені завдання. По ходу сезону винятково прогресував – завершив 2018 рік затяжною результативною серією та прекрасними особистими показниками.

  1. Єгор Демченко (Авангард)

21 рік, 16 матчів – 8 голів

Оновлений Авангард зберігає основні риси, притаманні стилістиці цього клубу, але все робить навіть іще якісніше та краще. І Демченко ще яскравіше діє в оточенні надійних центрхавів, стрімких Моїсеєнка та Матяжа, а також чіпкого Кірієнка. Разом вони розривають навіть зазвичай непоступливих суперників, а для швидкого переходу від оборони в атаку роль Єгора, який уміє зіграти швидко та лаконічно, особливо важлива. Багато забивав – але добре і комбінував. Загалом, якщо досягне стабільності на такому ж рівні, може зробити якісний крок уперед у своєму розвитку.

  1. Ігор Когут (СК Дніпро-1)

22 роки, 16 матчів – 7 голів – 1 асист

Володіє набором чеснот сучасного центрального півзахисника – хорошим ударом, швидким орієнтуванням на просторі та під пресингом, врешті-решт, гольовим чуттям, що робить Когута особливо небезпечним при відскоках та виносах біля чужих воріт і навіть карного майданчика. Докір один – якщо лишити за дужками тотальний розгром Волині (5:0), інші найкращі матчі Ігоря припали на суперників із нижньої частини таблиці.

Ліві півзахисники

  1. Олександр Назаренко (СК Дніпро-1)

18 років, 15 матчів – 6 голів – 2 асисти

Йому ще грати б за юнацькі склади, а він уже гравець основи лідера Першої ліги – без жодних скидок на вік. Назаренко – сміливий вінгер, який уміє піти в обіграш, загострити й пробити. Уміє просто-таки розірвати суперників у грі один в один (що особливо цінно й рідкісно для пересічного вітчизняного футболу). Має гарно поставлений удар, а також нестандартне мислення, що дозволяє несподівано загострити гру в звичайних ситуаціях. Може більше. Значно більше.

  1. Олег Синиця (Металіст 1925)

22 роки, 16 матчів – 8 голів – 2 асисти

Найкращий бомбардир своєї команди, а міг би мати навіть кращі індивідуальні показники, якби реалізував пенальті у матчах із сумчанами та лучанами (у переможних матчах – що, можливо, є браком концентрації) та низку хороших моментів по ходу всього сезону. Але огріхи в реалізації – це наживна справа для все ще молодого гравця, а головне те, що швидкий і технічний Синиця у кожному своєму матчі знаходить такі моменти і сам їх створює.

  1. Ярослав Конкольняк (Прикарпаття)

27 років, 17 матчів – 3 голи – 3 асисти

На жаль, івано-франківська команда з різних причин не отримала повної підтримки від досвідчених, але травматичних ветеранів. Зате ті, у кого стаж всеукраїнських матчів не настільки великий, дуже старалися й досягли певного прогресу. Наприклад, флангові хавбеки прикарпатців Конкольняк та Оринчак завжди діяли активно та старанно. Не все виходило, але це все ще адаптація – як команди, так і її гравців на новому рівні. Зате Ярослав міг запропонувати хороший дальній удар, уміння подати стандарти і персонально завершити атаки.

Форварди

Станіслав Куліш, scdnipro1.com.ua
  1. Станіслав Куліш (СК Дніпро-1)

29 років, 17 матчів – 10 голів – 7 асистів

УПЛ не оцінила Куліша – для тамтешнього футболу він, передовсім, недостатньо швидкий і технічний. А от для лідера Першої ліги неоціненною підтримкою є ось ця незвична манера Куліша. Він ніби просто плентається по карному майданчику, але дивись же ти – при відскоку або подачі зі стандарту опиняється саме там, де треба. Тому й забиває багато (лідер гонки бомбардирів), і товаришам, які грають із глибини, завжди допомагає скидками та передачами. Справжній король карного майданчика – форвард старої генерації, яких гострослови футболу нині називають «динозаврами».

  1. Дмитро Козьбан (Волинь)

29 років, 17 матчів – 5 голів

Після повернення із Польщі значно посилив атаку Волині. Починав взагалі блискуче, надалі ж допомагав команді своєю працьовитістю – адже рідко яке єдиноборство на чужій половині поля обходилося без дієвої підтримки Козьбана. При цьому в грі на чужій половині не був егоїстом – завдяки цьому ефективно діяв на команду, а також досить гармонійно діяв із молодим Карпенком, показавши, що може бути хороший дует в атаці лучан.

  1. Роман Дитко (Прикарпаття)

22 роки, 15 матчів – 5 голів – 3 асистів

На жаль, травма не дала проявити себе після підвищення у класі Худоб’яка – найкращого бомбардира Другої ліги останніх років, який на першоліговому рівні грав неодноразово за різні команди. Не відразу вдалося дозаявити й Барчука – форварда його типажу. Врятував прикарпатців від повного провалу в атаці якраз молодий Дитко, який провів кілька дуже яскравих матчів і завершив рік із досить пристойним персональним показником. Має працювати над стабільністю та реалізацією, але вже зараз є помічником своєї команди.

Форварди

  1. Ігор Кірієнко (Авангард)

32 роки, 16 матчів – 8 голів – 6 асисти

Те, що Авангарду був потрібен форвард такого типажу, очевидно. Але могли бути сумніви стосовно того, чи ефективним виявиться каденція досвідченого нападника, який взятий в оренду. Виявилося – навіть краще очікуваного. Кірієнко відіграв цей рік із повною самовіддачею та мотивацією, тому вигравав всю верхову боротьбу, не лише добре завершував, а й працював на підіграш. Тож у підсумку модифікував атаку краматорців, які, зусиллями Ігоря, тепер значно краще грають на фінальній третині поля та безпосередньо в чужому карному майданчику.

  1. Олександр Бондаренко (Колос)

29 років, 14 матчів – 7 голів

У Колоса такий вибір у групі атаки, що йому позаздрили б усі в ПФЛ. До того ж, вибір – якісний, є «інструмент» для будь-яких завдань. Для таранної, силової атаки є Бондаренко – причому, було б невірно «підганяти» його суто під цей стереотип. Олександр може виграти боротьбу, але уміє зіграти й тонше. Навіть в умовах постійної ротації та високої конкуренції він зумів стати найрезультативнішим гравцем команди. Має дані, щоб стати надійним першим вибором на вістрі атаки Колоса навесні.

  1. Олександр Акименко (Інгулець)

33 роки, 16 матчів – 7 голів

Ця осінь назавжди запам’ятається йому довгоочікуваним 100-м голом за час виступів у Першій лізі – Акименко є найбільш результативним серед діючих гравців дивізіону. Але загалом і він, і Інгулець виступили гірше очікуваного. У Олександра знизилася кількість голів, і це при тому, що у кожному матчі він знаходить можливість пробити з хороших позицій. Було менше нагод пробити пенальті. Хороша сторона в тому, що досвідчений форвард працює на команду сумлінно, тому з грою проблем нема. А йому притаманні затяжні забивні серії – коли йому вдасться знову забити, справа піде по накатаній.



Добавить комментарий

Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?