Sportarena

Гратимуть на «Ювілейному», розвивають власну базу й арени. Альянс – єдиний професіональний клуб Сумщини

У ранзі професіоналів: четверта бесіда Sport Arena з представниками клубів-дебютантів професіонального футболу. На черзі – Альянс (Липова Долина).

Гратимуть на «Ювілейному», розвивають власну базу й арени. Альянс – єдиний професіональний клуб Сумщини - Вторая лига Украины

Фото: facebook.com/alliansld

Сім команд поповнили Другу лігу цього літа. Серед них – чотири клуби-дебютанти і три резервних колективи клубів Першої ліги. Напередодні старту сезону 2019/20 ми знайомимо читачів із цими командами. Продовжує серію публікацій розповідь про Діназ (Вишгород) – одного з грандів футболу Київщини, володаря повного медального та трофейного комплекту, рекордсмена області за кількістю перемог на традиційних зимових турнірах.

У ранзі професіоналів: клуб №1 – ФК Ужгород; команда №2 – Оболонь-Бровар-2 (Буча); клуб №3 – Діназ (Вишгород).

* * *

Один за одним, припинили виступи у Першій лізі Нафтовик-Укрнафта (Охтирка) та ПФК Суми. Один із найсильніших аматорських клубів – Вікторія (Миколаївка) – не поспішає з переходом на професіональний рівень. У новому сезоні Сумщина ризикувала залишитися без учасників у ПФЛ. Нішу заповнює новий клуб – Альянс із Липової Долини. Після першого ж сезону в ААФУ він вирушає в ПФЛ і сподівається там виступати так, щоб і відвідувачі сумського «Ювілейного» (стадіона-рекордсмена ПФЛ) були задоволені грою дебютантів.

Про Альянс, дебют у Другій лізі та загальні плани клубу нам розповів його президент Сергій Демченко.

— Яким має стати ваш дебют? За що Альянс буде боротися, які будете ставити завдання?

— Команда знаходиться на підготовчому етапі до виступу на професіональній арені, для нас як для керівництва це новий етап, ми поки що приглядаємося до Другої ліги – до наших суперників, до загального рівня змагань. Тому зараз гучними словами не кидаємося. Завдання у нас, як завжди – перемагати в кожному матчі, показувати гру, яка буде подобатися вболівальникам.

Візьміть Сумську область: ми все ще не оговталися від того жаху, який стався за останні роки з ПФК Суми. Люди в обласному центрі перестали ходити на стадіон через ту ситуацію. Зараз проходить комплектація нашої команди, приїхали до нас нові виконавці, ми проводимо збори в місті Охтирка. Все відбувається в штатному режимі. Але все одно, думаю, потрібен час – як для вболівальників, щоб звикнути до нашої команди, яка пише нову історію, так і для клубу, щоб освоїтися на новому рівні. Думаю, все буде добре – набиратимемося досвіду по ходу турніру. І ми, і команда.

— Розкажіть, будь ласка, скільки часу йшли до отримання професійного статусу? Коли Альянс було створено, де встигли пограти і коли прийняли рішення про перехід на цей рівень?

— Можу сказати, це вже друге пришестя команди. У 1990-2000-хх у нас була команда, яка грала на область, — ФК Альянс. Там майже всі були місцеві, липоводолинські, хлопці, вони стали чемпіонами Першої обласної ліги. А далі воно все затихло…

Друге пришестя – це вже початок 2016 року. Було організовано команду. Футболістів, можна сказати, збирали на вулиці. Спершу ми виграли Першу обласну лігу, було важкувато. Також у 2016-му ми запросили тренера Олександра Борисовича Мурашкіна. У 2017-му ми заявилися до Вищої ліги області, де на той час було два титани — Вікторія (Миколаївка) і Агробізнес-TSK (Ромни).

Ми подивилися на свою команду на цьому рівні, тоді зайняли 3 місце, а виграв турнір Агробізнес-TSK. Було вирішено змінити тренерський склад, може, змінити деякі підходи, і я запросив Юрія Миколайовича Ярошенка. Це – відомий спеціаліст, запрошувався у Динамо (Київ) як гравець, грав за луганську Зорю, працював у академіях провідних клубів УПЛ, очолював професіональні команди. Він погодився, і в 2018 році ми вже планомірно готувалися до сезону. Було бажання перемагати, ми посилили команду, проводили збори.

Ми готувалися підвищити клас, тоді ж думали заявитися на Кубок ААФУ, але все-таки вирішили заявитися лише на чемпіонат України серед аматорів з перспективою перейти в Другу лігу. У минулому році ми також виграли чемпіонат області, грали в чемпіонаті ААФУ. Словом, за ці роки набули вже певного досвіду.

— Ми знаємо, що ваш клуб послідовно готувався до виходу на професіональний рівень. Це був не просто збір футболістів під певні завдання, а й робота над інфраструктурою. І на Конференції ПФЛ Олександр Поворознюк говорив, що вашій інфраструктурі можуть позаздрити багато професійних клубів. Розкажіть, де будували її, що є в розпорядженні клубу на сьогодні?

— Спочатку ми грали на стадіоні в Липовій Долині, тому хотіли його реконструювати. Але у нас там була одна умова, і нашу ініціативу не надто підтримали. Тож ми вирішили зробити стадіон у селі Байрак Липоводолинського району, самі керівники клубу й агропідприємства там проживають, там народилися…

Ми тісно співпрацюємо з ФК Ігнулець, з Олександром Григоровичем Поворознюком. Кілька разів ми їздили до нього в Петрово, Володимирівку, і те все, що побачили там, ми хотіли перенести з Петровського району в Липоводолинський, тому що у нас дуже схожі і райони, і села. У кінці минулого року купили базу відпочинку, зараз проходить реконструкція, і в майбутньому планується, що це буде база під футбольний клуб, якщо все буде добре і нічого нам не завадить.

Фото: facebook.com/alliansld

Ми вирішили побудувати в селі Байрак стадіон зі штучним покриттям, так нам порекомендував Поворознюк. Запросили фірму «Міленіум» з міста Дніпра. Вони приїхали, подивилися і почали роботу. У позаминулому році ми зробили там невелике покриття — 42х22, а в минулому році – поле з трибунами на 520 місць. У нас є спортивний комплекс поруч, але ми хочемо окремо побудувати роздягальні, щоб відповідали всім стандартам, також потрібно ще добудувати VIP-ложу і вишки для зйомок.

Поки ми будували цю арену, приймали суперників у Ромнах на стадіоні імені Окіпного. Роменчани нашу команду полюбили, потім їздили до нас і в Байрак на ігри, приходило по півтори-дві тисячі людей. У нас ще не готові всі нормативно-правові документи, тому поле в Байраку буде вважатися запасним зі штучним покриттям, ми його внесемо в базу стадіонів. А Другу лігу плануємо грати на «Ювілейному» в Сумах. Цей стадіон всі прекрасно знають, так що будемо ще й сумчан до футболу привчати.

— І не залишите їх без футболу, тому що команди ПФК Суми не буде.

— Так. Залишилися ми, команда з професійним статусом, єдині на всю область. Розуміємо цю відповідальність.

— Звичайно, професійний статус передбачає зовсім інший підхід до документації, зокрема до фінансування. Наскільки виросте бюджет клубу, чи ви розрахували, що великого стрибка не буде?

— У нас був фінансовий стрибок, коли ми запросили Юрія Миколайовича Ярошенка. А зараз, думаю, стрибок вийде невеликим. Чемпіонат області, аматори – тоді серйозні були вкладення, зараз такого не планується, тому що у нас уже створений базис, підібраний хороший колектив.

— Фінансування клубу — суто сімейна справа? Більше спонсорів немає?

— Ні, інших спонсорів немає, самі все робимо. Сімейна справа.

— Це гроші саме з аграрного бізнесу?

— Так. 100% аграрна команда.

— З чим пов’язуєте той факт, що в цьому році вперше клуб із сільської місцевості вийшов у фінал Кубка України – це був Інгулець, а клуб з аграрного бізнесу — Колос (Ковалівка) – став першим в історії сільським клубом, що вийшов в Прем’єр-лігу. Це аграрний бізнес зараз переживає ренесанс, має міцну опору?

— Головне, щоб держава не заважала. Ще це пов’язую з тим, що з’явилися реальні господарі, які нормально працюють і звичайних людей не дають скривдити, та ще й розвивають таку непотрібну в нашій державі річ, як спорт.

— У вашій команді чимало хлопців, які є вихованцями місцевого, сумського обласного, футболу. Але бачу, що є гравці з Маріуполя, з Київської області, з усієї України. Звідси висновок – прописку, чи то пак, реєстрацію гравців, не ставите вище за професіоналізм?

— У нас відсотків 50 – це хлопці із Сумської області. А інші – справді, хороші майстерні футболісти. Як комплектуємося? Дивимося за потребами. Скажімо, у нас на Сумщині є проблема з центральними захисниками, нападниками. Доводиться брати гравців цих амплуа з інших регіонів. Але у нас в області є дитячо-юнацькі футбольні школи, ми також стараємося підтягувати молодих, тож із часом, за умови, якщо вони будуть працювати над собою, ми собі виростимо таких майстрів.

— Наскільки я чув, цього літа ваша команда цікавиться місцевими вихованцями, зокрема говорили про воротаря Литвиненка, якого збираєтеся повернути з Полісся. Кого ще з колишніх гравців Сум, Нафтовика, вихованців місцевого футболу хотіли б бачити в складі команди?

— Ми вже говорили з колишнім гравцем охтирського Нафтовика-Укрнафти Сергієм Сухановим, але зараз він вже на перегляді в іншому клубі. У нас на перегляді дійсно зараз є воротар Олександр Литвиненко, з місцевих поки це все. Можливо, в майбутньому хтось ще додасться, ми моніторимо ситуацію. Є ще така аматорська команда Вікторія (Миколаїв), але навіть ми, переходячи на більш сильний статус, не можемо з ними конкурувати в грошах.

— Яким буде вектор запрошень футболістів? Ви потребуєте точкового посилення чи масового?

— Плануємо точково посилитися. Максимум 6-7 чоловік. Тільки потрібно, щоб вони були якісними і сильнішими за тих, хто у нас зараз є. У нас на перегляді є два центральні захисники, один правий захисник, нападник і воротар. Тренерський штаб визначиться, чи можуть вони нас якісно посилити, і зробимо відповідні висновки.

Фото: facebook.com/alliansld

— Чи є особисто у вас улюблені команди, улюблені футболісти? На якій позиції грали самі в футбол?

— Я грав у футбол з дитинства, причому на різних позиціях. Мені ще подобається футзал, в ньому в мене навіть більше виходило. Щодо улюбленої команди… На «євроарені» вболіваю за всі українські команди, за збірну України. А так – люблю подивитися якісний футбол, але якихось конкретних улюбленців немає. Тож підтримую суто ФК Альянс.

— Існують дві різні філософії в футболі, це, умовно кажучи, Барселона з комбінаційною грою і коротким пасом, і колишня німецька модель силового футболу. Яка вам більше подобається?

— Мені подобається комбінаційна гра в короткий пас.

— Сумській області є чим похвалитися, а саме – одним із найуспішніших тренерів в історії збірної України Михайлом Фоменко, а також символом київського Динамо Олегом Гусєвим і навіть студентом Сумського університету Олександром Зінченком, який є чемпіоном Англії з футболу (хоч він і не місцевий вихованець, але ж має стосунок до області через освіту). З кимось із них знайомі? Хто з них вам імпонує в роботі? З кимось, може, консультувалися при створенні клубу?

— Ні з ким не консультувався. Знаю Фоменка, ми брали участь в одному турнірі. Добре спілкуюся з обласною федерацією футболу. Щодо деяких моментів, раджуся з ними. Спілкуюся з фахівцями з Охтирки та Сум, у яких великий професіональний досвід.А загалом, мені завжди було приємно, коли наші хлопці десь досягали успіхів. Ви назвали дійсно найвідоміших, і мені приємно, що у нас є такі земляки.

— З минулосезонного складу хтось пішов? Чи всі залишаються під Другу лігу?

— Коли закінчили виступи серед аматорів, попрощалися з нашими ветеранами – Степаном Тиєчком, Віталієм Гученком. Пішли по ходу сезону Пилипенко, Жариков, Артем’єв… Бажаємо хлопцям успіху в інших командах.

— Ви, вже як очільник нового клубу ПФЛ, взяли участь у Конференції Професіональної футбольної ліги. Як пройшло знайомство з новими колегами, суперниками? Яке загальне враження від Другої ліги? Там буде рівень набагато вищий в порівнянні з попередніми, в яких грала ваша команда?

— Чесно кажучи, я за Другою лігою зовсім не стежив. Які я можу ставити завдання, якщо не бачив Другу лігу? За Першою лігою стежив, за Другою – ні. Саме тому й говорю, що ми наразі будемо проходити адаптацію серед професіоналів, старатися добре себе проявити й визначити свій рівень і рівень суперників. А вже тоді будуть інші завдання, якщо команда успішно, скажімо так, акліматизується в цій лізі.

Щодо ПФЛ. Все подобалося, все нормально, я люблю нові знайомства й нові враження. Думаю, все буде добре. Будемо працювати, головне – не вдарити обличчям в бруд, не стояти на місці, а йти вперед.

  • Для довідки:
  • ФК «Альянс» (Липова Долина, Сумська обл.)
  • Рік заснування: 2016
  • Президент: Демченко Сергій Іванович
  • Директор: Бойко Анатолій Миколайович
  • Головний тренер: Ярошенко Юрій Миколайович
  • Тренери: Калиненко Андрій Петрович, Химанич Ігор Миколайович (по роботі з воротарями), Цисар Олександр Вікторович (тренер-селекціонер)
  • Стадіон: «Альянс-Арена» (Байрак)
  • Досягнення:
  • Чемпіон Сумської області 2018 року, бронзовий призер – 2017 року.
  • Володар Суперкубка Сумської області 2019 року.
  • Володар Кубка Геннадія Свірського 2018 року.
  • Переможець другої групи обласного чемпіонату 2016 року.
  • У чемпіонаті ААФУ 2018/19:
  • 3 місце серед 12 учасників Групи 2 – 1/4 фіналу; 24: +15=4–5; 57:27 (+30); 49 очок

Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Источник: Sportarena.com

Рейтинг записи: 12345


Или аккаунт Sportarena