Публикации
сегодня, 16:43
2799
2
сегодня, 16:43
Лента новостей

Без турнірного результату, але з якісним підсиленням. Як Головко попрощався з молодіжкою
...

Александр Головко, ffu.org.ua
Артур Валерко пророкує непросте майбутнє Руслану Ротаню.

Розпочнімо бесіду з того, що ми досі не досягли консенсусу в найголовнішому питанні – а що ж, власне, вважати хорошим результатом для молодіжної збірної? Старосвітський дискурс визнає лише турнірні звершення: виграли ви медалі чемпіонату Європи серед одноліток – ви хороша збірна і тренери нічогенькі. Не виграли – на цьому крапка. Новітні тенденції пропонують вважати, що про успішність вікових збірних судити треба з часом – а саме за тим, скільки людей із молодіжки дійде до національної команди. 

І ось тут ми наближаємося до всієї несправедливості роботи тренерів вікових збірних – з одного боку, з них вимагають результату, з іншого – ресурси забираються (регулярно в інтересах національної збірної з молодіжки «зачерпують» гравців, грають вони там чи не грають – але відлучаються й не можуть допомогти в турнірі своїх одноліток). 

З одного боку, пропонується судити про їхню роботу з огляду на кількість гравців, яких відправляють у національну збірну, з іншого – вони безсилі на це впливати, тому що успіх їхніх підопічних у дорослому футболі значно більше залежить від виступів у клубах, доброї волі тренерського штабу націоналки та кон’юнктури на конкретній позиції (як відомо, у нас є «дефіцитні» амплуа, а є безперспективні точки на полі, де треба просто пережити, пересидіти в запасі більш талановитих і досвідчених конкурентів). 

То як оцінити Олександра Головка? 

Це буде непросто зробити шляхом простих цифр. Скажімо, 25 матчів від січня 2016 року до листопада 2018 року – 61,33% набраних очок (1,84 в середньому за матч). З поразок більшість – у матчах із Англією та Нідерландами. Що український футбол програє їхньому – ми побачили на всіх рівнях. Точно так само програли б і національна збірна, і наші клуби – як на дорослому, так і на юнацьких рівнях. Це все в жодному разі не сюрприз. 

Александр Головко, фото Максима Сухенко, Sport Arena

Що молодіжка вже давно не грає на фінальних етапах найбільших турнірів – також не дивує. Врешті-решт, а скільки їх – цих виходів – було? І в скількох випадках був результат, а не такий «обгазон», як у 2011 році, коли велика молодіжна збірна з Андрієм Ярмоленком, Євгеном Коноплянкою, Тарасом Степаненком, Ярославом Ракицьким, Денисом Гармашем і всіма-всіма-всіма посіла останнє місце в групі з Чехією, Англією та Іспанією. 

Словом, із результатом коротко та ясно: «У контракті написано не тільки про підготовку гравців, але й про завоювання путівки на Євро, – розповідав Головко. – Я нічого на засіданні комітету не пояснював. Мене просто поставили до відома про таке рішення, хоча і могли спочатку дати слово». 

А якщо взятися за другу складову успішності молодіжок? Тут бачимо, що із гравців, які представляють вікову категорію U-21 (на момент відбору до чемпіонату світу та на час Ліги націй), відразу дев’ять гравців були залучені до національної команди. Причому, Олександр Зінченко, Віктор Коваленко та Микола Матвієнко награли 10+ матчів, Віктор Циганков та Артем Бесєдін прогресували й грали все більше, в залежності від клубної практики, залучався Едуард Соболь, встигли дебютувати Андрій Борячук, Микола Шапаренко та Володимир Шепелєв. Олександр Головко таким чином досяг історичного рекорду для всіх наставників молодіжки по «донорству» в національну збірну. 

Отже, із цієї точки зору – переваги підготовки зміни над результатом – все дуже навіть непогано. 

Микола Шапаренко та Олександр Зінченко, ffu.ua

І ось десь тут – посередині двох світоглядів – лежить доля конкретного спеціаліста. Навіть до виконкому, комітет збірних оголосив йому рішення про завершення співпраці. На його місце прийшов Руслан Ротань, і він зіткнеться із такими проблемами, які не прогнозував, напевно, жоден «пророк» на початках української футбольної, економічної та політичної кризи. 

З одного боку, наші молоді гравці отримують більше шансів проявити себе в дорослому футболі. Пішли легіонери та провідні вітчизняні гравці – але при цьому ослабнув і чемпіонат, зменшилася кількість клубів (читай – робочих місць), прийшло чимало більш дорослих гравців із нижчих ліг та безіменного легіону. 

З одного боку, в Україні зберігається турнір U-21, грається успішне нововведення останнього десятиліття – чемпіонат УПЛ U-19, з’явилася навіть першість U-19 для нелігових клубів. З іншого – все це на фоні ослаблення вітчизняного футболу, а також появи негативних позафутбольних явищ (а сумнозвісні «конторні» матчі різонули чи не найбільше якраз по молодіжних командах). 

З одного боку, можливості себе проявити ніби стало більше, а з іншого – за кордоном наших не особливо чекають, а в Україні по-справжньому змагальний рівень континентального масштабу витримують все ще тільки Шахтар та Динамо. І саме вони зібрали всіх найкращих молодих гравців, а такі великі центри, як Дніпро, Запоріжжя, Харків, уже не мають клубів УПЛ. А разом із цим – своїх команд у молодіжних змаганнях Прем’єр-ліги. 

русин динамо упл
Назарій Русин, fcdynamo.kiev.ua

Що залишається? Бути, як малі футбольні країни – а саме дорожити кожним талантом і чекати хорошого покоління, яке буває чи не у кожної країни. Процитуємо з пам’яті уривок із виступу Олександра Головка на осінньому тренерському семінарі KeySportsStudio: «Прийшло таке покоління, з якого нема кого вибрати – ну, так буває, не дуже «плідний» рік, і я вже не тренер. А потім прийшов наступний «призов», а з ним, скажімо, 1996-97 роки із Зінченком, Циганковим, Коваленком – і я знову тренер, і я можу працювати в задоволення й думати про результат». Ну, так і є ж насправді. 

Тому Ротань буде приречений на приблизно такі ж випробування й маленькі радощі свого статусу. І з кожним роком шукати доведеться все глибше, і не цуратися нижчих ліг, і ретельно вивчати нашу молодь у діаспорі – тому що в Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії з кожним роком буде все більше наших, дітей трудових мігрантів. Нова ера українського футболу змусить нас вивчати досвід балканців, балтійців, поляків. І від того, наскільки швидко та адекватно реагуватимуть наші збірні, залежить, які покоління підходитимуть до U-21 як «чистилища» та А-збірної як вершини всієї піраміди. 

А Головко… А Головко переживе такий же період, який покоління за поколіннями переживали його підопічні. Від тренера вікових збірних він перейде на роль тренера клубного, і треба визнати, що після 11 років роботи в ФФУ (вважай, три цикли від наймолодших юнацьких до старших і молодіжна як апогей) він має величезний досвід. І не буде починати із «чистого листа», як дехто із колишніх зірок, у яких першим записом у трудовій книжці тренера будуть клуби УПЛ – тобто, «високий старт». Це буде нова робота, багато в чому діаметрально протилежна попередній. Новий виклик, якого настільки потребують спеціалісти у момент роздоріжжя у своїй навіть не стільки кар’єрі, а творчій роботі, якою є і завжди буде тренерське ремесло. 



Добавить комментарий
Читайте также
сегодня, 16:43
2799
2
сегодня, 16:43

Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?