Клуб, який був створений, скоріш за все, тільки тому, що «борги платять лише слабаки», і фінансується з тієї ж кишені, що й помираючий ФК Дніпро, продовжує безсовістно експлуатувати святу і болючу для українців тему війни з РФ. Навіть якщо у цьому немає нічого поганого, все, що робить новий клуб за межами футбольного поля, викликає відразу.
П’ять факторів, що вказують на зв’язок між СК Дніпро-1 та Коломойським
Новий гімн став продовженням ідеологічного ряду, від якого тхне нещирістю. Антін Мухарський, виконавець багатьох популярних і дійсно дотепних хітів під псевдонімом Орест Лютий, у композиції змішав футбол і війну — вийшло неталановито і подекуди взагалі огидно. Мабуть, потреба сплачувати аліменти дуже тиснула.
«Тату у тата є на груди
Тризуб вкраїнський квітне там
Я мрію теж такий зробити
Бо є футболу вірний фан»«Щоб визволять від окупантів
Футбольні ниви і поля
Щоб знову грали у Донецьку
Олімпік, Верес і Зоря»
Логіка підібраних слів у першому уривку вражає не менше, ніж згадка Вереса у другому (на Зорю ще закриємо очі).
Минулого року Гірник-Спорт наважився на безпрецедентний крок, вирішивши кардинально змінити емблему. Рішення повністю виправдало себе — замість старого та нудного (цілком притаманного для українського футболу) гербу, клуб отримав сучасну і дуже стильну емблему. На жаль, сказати щось подібне про гімн Гірник-Спорту не можна.
Одна з найбільших проблем полягає в тому, що гімн був презентований наприкінці 2014 року — ще тоді, коли Горішні Плавні були Комсомольськом. І хоча з моменту перейменування міста пройшло уже два роки, в клубі досі не відреагували: в другому куплеті звучасть слова «Город твой — Комсомольск-на-Днепре».
Але якби проблема була лише в цьому. Абсолютна відсутність смаку і змісту в словах, їх постійне повторення, а також занадто нудна мелодія з 80-х. Гірник-Спорту однозначно треба задуматися над черговим кроком покращення власного іміджу: зміна емблеми була успішною, тепер прийшла черга змінити гімн.
Набір слів під блатняк — от і уся характеристика гімну Чорноморця. Немає сенсу навіть розбирати якось цю пісню: вона занадто погана.
Єдиний, мабуть, цікавий момент захований наприкінці другого куплету:
«И где б не стояла команда на рейде,
Мы будем играть до конца».
Тут є алюзія до тематики моряків, але рейд — не найкращий варіант для футбольної пісні. Тобто команда зупинилася на якірну стоянку, а ми граємо до кінця? У чому сенсу? Хоча його у цій пісні немає і близько.
Відновленій Таврії уже практично два роки. Цілком очевидно, клуб вирішив зберегти усю символіку свого рідного міста, аби не втратити власну ідентичність. Претензій до такого рішення нема. Натомість вони є до клубного гімну, який може здатися не настільки вже й паршивим хіба завдяки більш-менш вдалій мелодії.
По-перше, навіть попри бажання зберегти клубну айдентику, текст відверто застарів і «боевую песню» треба було б змінити на щось більш нейтральне і сучасне. Ну яке «пешком по морю до Стамбула, если нужно, дойдём»? Тут би хоч до Сімферополя дійти, а не про Стамбул говорити.
Яка вода — такий млин, який батько — такий син. Гімн Олімпіка недалеко втік від самого клубу — настільки ж дивний і незрозумілий масам. Клуб-фантом і гімн-фантом — вони були створені, аби співіснувати разом.
«Олимпик на устах у всех,
Ты надежда и наш успех.»«Скоро наступит время,
Олимпик — лиги чемпион,
Прокричит родной стадион»
Неприхований оптимізм — це круто, але все має свою міру. По-перше, про який стадіон йде мова? Динамо імені Валерія Лобановського? НТК імені Віктора Баннікова? Ювілейний в Сумах? Давайте уточнювати. По-друге, а точно хтось прокричить, навіть якщо уявити наявність «рідного стадіону»?
Зрештою, куди більшою популярністю в клубі користується ще одна пісня-фантом — «Фантазер». Це неофіційний гімн, в якому прекрасно все. А головне в ньому — присутність самоіронії. Олімпік прекрасно розуміє геть усе:
«Фантазер, ты меня называла
Фантазер, а мы с тобою не пара».
Олімпік — це фантазер, а усе решту для нього — не пара. Ні пісні, ні футбол, ні саме існування.
P.S. — насправді в українському футболі куди більше поганих гімнів, а хороші можна перерахувати на пальцях однієї руки (їх все одно буде забагато). Тотальна відсутність смаку в клубах, а також небажання заплатити гроші за створення якісного продукту (хоча не завжди гроші гарантують якість: спитайте хоча б в Потапа) продукують безліч типових безтолкових пісень.
Оперативное видео самых важных и красивых голов в нашем канале в Телеграме
Источник: Sportarena.com