Дорогоцінна кришталева куля. Як нагороджували найкращих тренерів року

Президент об’єднання Микола Павлов, Олександр Рябоконь, Роман Санжар, Олег Федорчук, генеральний секретар об’єднання Анатолій Бузник, фото Анатолія Янголя, facebook.com/uafcofficial
Sport Arena – з репортажем із першої церемонії вручення нагород Всеукраїнського об’єднання футбольних тренерів.

У готелі «Русь» мені потрібен був конференц-зал «Еліта». Я прийшов завчасно, тому бачив, як він поволі заповнюється елітою вітчизняного тренерського цеху.

Цех – це щось від історії. Маґдебурське право, цехи ремісників за професіями, корпоративна етика в первісному варіанті – все таке. Вживати словосполучення «тренерський цех» – потішно й приємно, ти смакуєш багатограння поняття й розумієш, що воно має потрібну глибину.

Що у тренерів саме «цех» в історичному розумінні слова – а саме, професійне об’єднання, – починаєш розуміти, коли спілкуєшся в кулуарах.

У них абсолютно професійні, вузькогалузеві балачки. Вони сміються із жартів, які не зрозуміють непосвячені. Вони не запитують одне одного шаблонними фразами, в ходу – специфічні інтереси. «Коли в тебе збори? Перший цикл на скільки затягнеться? З ким перші спаринги? Будеш всю зиму на синтетиці, чи полетиш у лютому на траву?»

У бесідах не треба пояснювати увесь ланцюжок контексту. «Зламався» опорник → шукаєш посилення → не маєш коштів на готових гравців → змушений переглядати аматорів. Замість усього ланцюжка – одна фраза: «Під Петренка людей на Макарова подивишся?» Тобто людською мовою: «Я знаю, що у тебе травмувався такий-то футболіст. І знаю, що ти не зможеш взяти гравця навіть зі своєї ліги. То на якому зимовому турнірі будеш переглядати матчі аматорів та вільних агентів? Першому зимовому?»

Професія тренерська – «вовча». У них об’єднання з’явилося лише позаторік. Вони мало спілкуються між собою – і, як не дивно, більше, коли у «творчій відпустці». Ну не станеш ти обговорювати з потенційним конкурентом, як у тебе опорна зона просідає і чому ти насправді розірвав контракт із начебто перспективним лівим крайком. Та вони й самі вже знають. Новини у футболі поширюються швидше, ніж у чаті.

Новин багато чуєш, але всі – ніби протоколи про наміри. Український футбол – не як планета Земля, у тієї – глобальне потепління, у цього – глобальна «зимова сплячка». Лише найбагатші й, напевно, найамбітніші клуби Першої ліги днями виходять із відпусток. У Другій лізі таких взагалі одиниці. Якщо раніше на зимових турнірах у січні грало десяток-півтора нижчолігових клубів, то нині таких всього кілька. Зимівля тривала й затяжна, як сплячка. Витрачатися на вихід зі зборів доводиться тільки тим, хто під загрозою зміни ліги – або підвищення у класі, або вильоту.

Світлина від Всеукраинское объединение тренеров по футболу.
Сергій Попов, Олег Федорчук, Ігор Гатаулін, Ігор Кочетов, Сергій Ковалець, Ігор Жабченко

Душа тренерська болить частіше, ніж співає. У випадку поганого результату тебе звільнять. У випадку хорошого відстрочать звільнення – або якщо далі ти регресуєш, або якщо прогресуватимеш недостатньо і замість тебе запросять ремісника для швидкого, але короткотривалого ефекту.

Один із лауреатів зронив фразу, щось на кшталт: «Бійтеся ситуації, коли вам вручають нагороду». Чорний, тягучий тренерський гумор. У цій професії такий цінується.

А між тим у залі – не лише тренери, а й функціонери. Прибули перші віце-президенти ФФУ Вадим Костюченко та Олександр Бандурко, виконавчий директор УПЛ Євген Дикий та президент ПФЛ Сергій Макаров, керівник профспілки «Футбол України» Ігор Гатаулін, технічний директор ФФУ Олег Протасов, голова федерації футболу міста Києва Ігор Кочетов.

Тренерський цех представлений дуже солідно. Були помічені недавній ювіляр Геннадій Лісенчук, Леонід Буряк, Павло Яковенко, Олександр Шпаков, Сергій Попов, Ігор Жабченко, Ілля Близнюк, Павло Кікоть, Юрій Бакалов, Олег Мазуренко, Олександр Антоненко, Олександр Максимов, Максим Сирота, Ігор Кривошеєнко (так-так, вони тепер також уже тренери, час летить). Володимира П’ятенка прямо тут вітають із новим призначенням – фахівець прийняв Оболонь-Бровар. Прибув Сергій Ковалець – всі розпитують його про Словаччину, а головний тренер Татрана посміхається й розповідає про легіонерство. Помітили Леоніда Кучука – можна тільки здогадуватися, у який іще клуб ЗМІ відправлять після цього білоруського спеціаліста.

Слово має Микола Павлов. Президент Всеукраїнського об’єднання футбольних тренерів дякує за підтримку друзям та колегам організації, вітає колег, проводить паралелі між давніми й нинішніми футбольними часами. Повідомляє про те, чим живе об’єднання. Анонсує роботу над новими проектами – зокрема, відзначенням тренерів дитячих та студентських команд. Виступають також Костюченко, Кочетов та Бандурко. Від міської федерації відзнаки отримують чимало фахівців.

Нагородження проходить швидко – Павло Яковенко вручив приз найкращому тренеру Другої ліги 2017 року, Олегу Федорчуку з новокаховської Енергії, Олег Протасов – першоліговому лауреату, Олександру Рябоконю із чернігівської Десни, Леонід Буряк – прем’єр-ліговому найкращому тренеру за версією об’єднання тренерів, Роману Санжару із донецького Олімпіка.

Світлина від Всеукраинское объединение тренеров по футболу.
Юрій Бакалов, Леонід Кучук, Костянтин Сосенко, Ілля Близнюк, Ілля Скоропашкін, Володимир П’ятенко

В кулуарах звернули увагу – жоден із лауреатів не представляє клуб, який би лідирував у своїй лізі. Питання, до слова, дуже філософське – що є цінніше: потрапити у шістку найкращих з середняком чи у «двійку» найкращих із грандом, підготувати й далі продати молодих гравців чи капіталізувати готових майстрів, відновитися після тяжкого позафутбольного удару чи виграти турнір на одному диханні. Про це все можна сперечатися, і насправді це добре.

В Україні традиції недовговічні. Навіть найбільш давні референдуми міняють формули, або й взагалі перериваються. Тренерів пробували відзначати різними способами, у кожного із яких свої плюси й мінуси. Скажімо, референдум (як його називають окремі цінителі, «плебісцит») узагальнює середнє арифметичне й іде суто за поверхневим результатом. Визначення за підсумками сезону рідко залишає шанси середнякам, хай наскільки вищим буває у них часом КПД. Усереднення нівелює окремі цікаві характеристики. Механічне сумування туру за туром дає дорогу стабільності, поверх яскравих спалахів, які інколи бувають більш пам’ятними за трудові перемоги.

Словом, скільки людей – стільки й думок.

Підсумуємо кількома словами критерії рейтингу. При визначенні найкращого тренера сезону тур за туром у всіх професіональних лігах враховувалися п’ять основних критеріїв: номінальний результат команди (важливість, несподіваність, сила суперника, історична й турнірна складова), труднощі керуванні підопічними (травмовані/дискваліфіковані, особливі обставини), майстерність в роботі з кадрами (гравці, використані не на своїх звичних позиціях та несподівані, але успішні нові обличчя у складі), тренерська майстерність (різноманіття тактик, зміни по ходу матчу, використання людського фактору), накопичувальний критерій (якщо команда під керівництвом тренера кілька турів поспіль демонструє чіткий прогрес, постійне поліпшення результатів, тренерські новинки).

П’ятірки найкращих тренерів за рік у кожній із ліг:

Друга ліга 2017 рік/рейтинг за критеріями

Тренер 1 2 3 4 5 Сер. Бал
Федорчук 4,2 4,2 4,1 4,1 3,8 4,08
Ковалюк 4,1 4,1 4,0 4,0 4,0 4,04
Михайленко 4,4 3,9 4,1 4,2 4,2 3,76*
Колчин 4,4 4,0 3,9 4,2 4,1 3,62*
Поклонський 4,1 4,2 4,1 4,1 4,1 3,62*

Перша ліга 2017 рік/рейтинг за критеріями

Тренер 1 2 3 4 5 Сер. Бал
Рябоконь 4,2 4,2 3,9 4,2 4,1 4,12
Литовченко 4,2 4,1 4,0 4,2 4,0 4,10
Сизихін 4,1 4,0 3,9 4,0 4,1 4,02
Безсмертний 4,1 3,9 3,8 4,0 4,0 3,96
Севидов 4,3 3,8 3,9 4,0 4,2 3,64*

УПЛ 2017 рік. Рейтинг тренерів за зведеними показниками п’яти критеріїв оцінки:

Тренер 1 2 3 4 5 Сер. Бал
Санжар 4,3 4,0 4,1 4,1 4,4 4,18
Фонсека 4,5 3,8 4,0 4,0 4,5 4,16
Вернидуб 4,0 4,0 4,2 4,0 3,9 4,02
Шаран 3,6 4,0 4,0 3,9 3,9 3,88
Хацкевич 4,2 3,9 4,2 4,2 4,0 3,60*

«Зірочками» відзначені тренери, які провели не весь календарний рік у певній лізі.

…Тренери не дуже розбалувані увагою, а тим більше – спробою професійної оцінки їхньої діяльності. Всі лауреати поводяться скромно, не забувають відзначити, що футбол – командна гра, а заслуги слід розділити із колективом. Їх нагородили красивими кришталевими кулями із емблемою ФФУ всередині та посвідками про перемогу в номінації. Уже за кілька днів у них почнуться будні – стартують збори та зимові турніри, тож нагороди будуть покладені десь на видноті, й почнеться новий забіг за титулами. Очки й місця, позиції та тактичні схеми, м’яч і бутса. Футбол.

 


Все главные новости спорта и результаты в нашем Telegram. Подписывайтесь, чтобы узнавать все первым!


В избранное
Добавить комментарий
Новости партнёров
Загрузка...


Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?