СУПЕРяга: міг перейти в Динамо раніше, мав задатки плеймейкера, реалізувався поки на 20%

...

Обговорюємо героя матчу СК Дніпро-1 – Динамо із тренером, який знає його з дитинства.

Владислав Супряга

Владислав Супряга, фото - scdnipro1.com.ua

Владислав Супряга належить Динамо, будучи купленим київським клубом із рекордом нижчих ліг (у пресі називалася цифра 6 млн. євро). Але саме він вчора приніс СК Дніпро-1 історичну перемогу над грандом, своїм хет-триком створивши головну сенсацію чемпіонату України станом на зараз.

Читайте також: Президент Днепра-1 Береза: если бы не VAR, Динамо задавило бы арбитров авторитетом

Яка особиста історія яскравої молодої зірки Favbet Ліги та чи розвивається він у гравця континентального рівня? Про це ми розпитали Володимира Книша. Наразі він входить у тренерський штаб клубу Другої ліги ВПК-Агро (Магдалинівський район), свого часу очолював стрийську Скалу, охтирський Нафтовик-Укрнафту та інші клуби України й Молдови. А ще – працював багато років у академії Дніпра, де взяв участь у підготовці низки нинішніх «зірочок», і зокрема – й чемпіона світу серед молоді Супряги.

Cпеціаліст уважно дивився матч СК Дніпро-1 – Динамо (3:1) і на наше прохання розібрав його у власній аналітичній програмі Football Joker.

«Супряга вийшов на поле своєчасно й за рахунок швидкості затерзав стомлених динамівців»

– Давайте почнемо здалеку – із загальних вражень. Ваші враження від гри СК Дніпро-1 – Динамо?

– Драматургія матчу прекрасна – вольова перемога, обидва суперники грали в укорочених складах, команда, яка ще минулого сезону грала в Першій лізі, обігрує одного з фаворитів сезону. Проте щодо якості поєдинку це був не дуже хороший матч (більш детально про методику аналізу В.М.Книша – в окремому інтерв’ю пізніше на нашому сайті, – прим. Sport Arena). Було мало пресингу, інтенсивність гри бажала кращого, бракувало нестандартних рішень. Але про це – дійсно іншим разом.

– Супряга вийшов на заміну на 63 хвилині, менш як за десять хвилин зрівняв рахунок і від тієї миті за 19 хвилин оформив хет-трик. Які складові цього феномену?

– Владислав, наскільки я розумію, належить Динамо. Напевно, зі сторони самого гравця мала місце надзвичайна мотивація. Він дуже хотів проявити себе й досяг своєї мети. Чим керувався тренерський штаб Дніпра-1? Думаю, Дмитро Михайленко чудово знає «інструментарій» Супряги – його хороші ігрові якості, як-то швидкість, гра на просторі, вміння реалізувати свої нагоди. Випустити форварда в ситуації, коли твоя команда в більшості й ти поступаєшся в рахунку – це логічне рішення. Тут воно спрацювало на всі 100%.

– У чому секрет Супряги в матчі проти Динамо?

– У нього є ті якості, які я перелічив. І в цьому матчі він своєчасно з’явився на полі, коли обидві команди дещо «підсіли». На момент цієї заміни Динамо, не забуваймо, 57 хвилин грало в меншості після вилучення Буяльського в дебюті гри. Ключова якість Влада – це швидкість, гра на просторі. Він здорово використовує свою перевагу в швидкості. Все це помножилося на те, що він здорово ввійшов у гру: швидко забивши, декілька разів «прокинувши» своїх досвідчених суперників, Супряга повірив у свої сили й справа пішла. Коли він утік від захисту киян – це просто класика…

– Цей матч може стати переломним для його кар’єри?

– У його віці кожен матч повинен сприйматися, як переломний. А хіба не таким був фінал чемпіонату світу U-20, коли він забив два м’ячі у ворота корейців? А коли він розривав досвідчений захист суперників за СК Дніпро-1 раніше? Звичайно, для молодого гравця життєво необхідні довіра і впевненість у своїх силах (не плутати із самовпевненістю). У вчорашньому матчі з Динамо Влад це отримав.

«Навіть не пригадаю, що саме я говорив батьку Супряги, але в підсумку він у 2013 році опинився у Дніпрі, а не Динамо»

– Ви працювали багато років у академії Дніпра. Ваші шляхи з Супрягою точно перетиналися. Яким ви його тоді запам’ятали?

– Навіть більше можу сказати: це я, особисто я, умовив його батька, щоб Влад перейшов у Дніпро. Це реальний факт.

Владислав Супряга, фото — facebook.com/fcdynamoua

– Розказуйте ж.

– Це – великий талант. Слава Богу, Супряга також потрапив у нашу академію. А було це так. У мене були чудові стосунки з одеською ДЮСШ-11. Там була ціла плеяда футболістів, яких ми запросили в академію Дніпра – Кочергін, Баланюк, Карягін. Їх я помітив у одеситів і запросив у Дніпро. Можливо, ці попередні переходи та дуже хороші стосунки між нами, дитячими тренерами, й посприяли тому, що майже всі ці гравці так чи інакше розкрилися й себе проявили.

Вже знаючи їхню команду, ми помітили Супрягу. За нього йшла справжня битва! Образно кажучи, ми «зняли» його з поїзда, що відправлявся в Київ!

– Хто ще його помітив?

– Уже на той час, коли йому років було всього-нічого, про нього знали в найбільших клубах України. Я «намалювався» в цій історії якраз у той момент, коли ним цікавилися одночасно Динамо та Дніпро. Ми з його батьком мали тривалу, серйозну розмову. Навіть не пам’ятаю, що я там йому говорив – але переконав, що треба вибирати саме Дніпро. Батьки Влада – скромні, приємні у спілкуванні люди. Можливо, у них і були якісь сумніви щодо того, чи треба їхньому сину витрачати час на такі серйозні заняття футболом. Але, думаю, їх переконали два моменти: наполегливість самого Владислава та тих людей, які ним постійно цікавилися. Адже приїздили «гонці» з різних команд. Значить, у нього був талант і до нього був інтерес.

Читайте також: Хто такий Владислав Супряга і чому про нього стільки говорять

– Ось що мені розповідали його земляки із Саратського району, з футбольного клубу Балкани: хлопець з юності був величезним фанатом і не мислив собі іншої професії, аніж спортсмена. Хоча його батьки – люди з іншими професіями, мама Галина Василівна – секретар Михайлівської сільської ради Саратського району Одеської області, тато Сергій Миколайович – відомий у районі агроном.

– Все так. Він із села з Одеської області, з того району, звідки ФК Балкани (село Зоря). Займався у себе в Михайлівці в секції Саратської ДЮСШ. Як мені казали, хлопцем він був дуже відданим футболу. Хотів грати. Старався. Привернув увагу одеситів, ДЮСШ-11 – молодці, своїх талантів стараються не пропускати.

А я тим часом був головним тренером команди академії Дніпра 1998-1999 р.н. і одночасно входив у штаб команди 2000 р.н., якраз підбирали гравців із головним тренером цієї вікової категорії Сергієм Максимичем (ми працювали разом у цих двох складах). Спершу, до речі, вів цю хорошу команду 2000 р.н. Сергій Собецький – там були і Назаренко, і Супряга, і ще чимало цікавих футболістів.

«По дисципліні Супряги у нас взагалі не було жодних питань»

– Розповіді футболістів, які починали в 90-х, описують життя в дитячих школах і спортінтернатах чужих міст як дуже тяжке випробування – завжди голодні, обірвані, з побитими долею м’ячами та бутсами… Не доводилося Супрязі чекати бандеролей від батьків, щоб прохарчуватися?

– Ні-ні, не застав, все нормально вже було. Напевно, поколінню Влада пощастило, але вони такого не застали. У них уже нормальні умови були. Знаю, що батьки його підтримували, дуже переживали. Але у нас у Дніпрі вже були умови, щоб думати саме про футбол.

– Він – людина зі спортивним характером, чи довелося це йому прививати через жорсткі дисциплінарні рішення?

– У нас питань по Супрязі не було. Він абсолютно адекватний, нормальний футболіст. Нікуди не загулював і добре працював.

– А яким був Владислав Супряга в ті часи, коли його ім’я ще не вимовлялося з придихом захоплення?

– У нього були інші якості – він більше був як плеймейкер, міг відходити назад, зав’язувати гру. Але якості його говорили, що він може здорово працювати в атаці – говорю передовсім про швидкість. В Дніпрі ми надалі не мали сумнівів, що його треба розвивати саме як форварда. Тим більше, у мене був приклад перед очима – Когут.

– Нинішній центрхав.

– Саме так. Він спершу був маленьким – такий скоординований, технічний і дуже забивний нападник. «Вилитий» Лаудруп! А коли він підріс – змінилася координація рухів, але харизма залишилася. Тож його якості вирішили далі розвивати на тій позиції, для якої у нього є здібності та підходящі ігрові характеристики. Тільки Ігор із форварда перейшов у центральні півзахисники, а Влад – із атакуючих хавів, плеймейкерів – у форварди.

Супряга Динамо Днепр
Владислав Супряга, фото — scdnipro1.com.ua

«Супрязі треба обзавестися власним постачальником передач»

– В Україні форварди – це взагалі вимираючий вид. Та й ті, хто є, це більше «опорні нападники», люди, які набивають ТТД за рахунок боротьби, патрулювання в грі без м’яча, верхових дуелей. Супряга – зовсім інший. Як ці його якості розвинути?

– Ви, напевно, пам’ятаєте гравця національної збірної України та Дніпра Андрія Полуніна. Він якось сказав прекрасну фразу: «Супрязі не вистачає мене». І це чиста правда! У часи Полуніна у дніпрян форварди весь час мали «харч». Андрюша стелив такі передачі, що умовному Венглинському треба було здорово відкритися й просто вирішувати всі питання біля воріт.

Супряга потребує таку «машину», як Полунін, щоб постачав йому передачі – це основна потреба. А ще, на мою думку, Владиславу треба ще навчитися готувати собі вільну зону. У нього вже є такі хороші якості, як вміння втекти й продавити суперників. А треба ще навчитися розхитувати захист через обманні рухи, фінти, правильне орієнтування на полі. Це все розвивається. Якщо захотіти – цей скілл можна значно підняти.

– Ви бачите позитивні зміни в його грі під час цієї оренди в СК Дніпро-1?

– Ну от вчора ми це побачили. З кожним таким матчем молодий гравець мужніє. Нарешті у нього пішов цей процес визнання.

Читайте також: Высокая скорость и нехватка агрессии. Супряга – под микроскопом

– Пригадуючи його голи ще за ФК Дніпро, за СК Дніпро-1 в нижчих лігах, ловлю себе на такій думці: всі, окрім бокового через себе в міському дербі, забивалися через стрімкі проходи. А як у карному майданчику він почувається?

– От в дитинстві я не раз бачив, що він це робив. Міг розібратися в карному майданчику з великим супротивом. Зараз – так, ви праві: він більше використовує вміння втекти на просторі. А хотілося б побачити його й під тиском на обмеженій території. Він це уміє – раз в юності виконував, значить, і в дорослому віці воно «прорветься».

– Вчора ми побачили найкращий матч у кар’єрі Супряги?

– Думаю, що так. За 30 хвилин зробити результат проти Динамо, та ще й практично кожен дотик – це гол! Це неймовірний матч, безперечно. Другий гол, вважаю, особливо розкішний – протиснути двох захисників і вийти один на один! Це суто його гол! Кутовий – «чуйка», опинився там, де треба.

Я хотів би, щоб Владислав не спинявся. Всі його нинішні голи та досягнення – це лише 20% його справжніх можливостей. Він в юності був взагалі найкращим. Я розумію, рівень супротиву дорослих змагань і дитячих відрізняється – скажімо, Карноза виглядав у складі Дніпра Марадоною, а потім не реалізував свій великий потенціал. Але Супряга – це талант, який можна розвинути на дуже високому рівні. Цього й побажаю і йому особисто, і його тренерам.



вариант материала

Яркие интервью и видеорепортажи на SportArenaTV. Подписывайтесь, ставьте лайки, делитесь с друзьями.

Источник: Sportarena.com

Добавить комментарий
Читайте также
Или аккаунт Sportarena
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?