Таємниця Говерли

Фото fcgoverla.uz.ua
Ігор Бойко – про те, чому треба вірити словам В'ячеслава Грозного.

«Допоки я тут, Говерла не вилетить». За своєю манерою спілкування В’ячеслав Грозний цілком може бути невротиком з перенасиченням енергії. Говорить він занадто багато. Іноді його ідеї геніальні, іноді — просте безумство. Попри розповсюджену думку, що між цими двома поняттями існує тонка межа — це не так.

Але Грозний на вітер слів не кидає. Оскільки у кожному інтерв’ю повторює одні і ті ж фрази, це дає можливість зрозуміти, що він не просто говорить все, що вбреде йому в голову за долю секунд перед вильотом з рота. Частіше за все він говорить речі, про які думав багато. Це стосується як змін ігрових правил футболу з переходом на чистий час, так і обіцянки не вилетіти.

Тоді, на початку чемпіонату, ці слова справді мали вигляд порожньої обіцянки. Скаутингова програма Говерли тепер охоплювала тільки молодіжну систему Динамо. Важко було побачити команду не в зоні учасника боротьби за виживання. Але у випадку Грозного слова — це не просто слова. Нехай тоді вони звучали нервово, гонорово та самовпенено.

Черговим безумством тренера Говерли була секретна підготовка команди до другої частини чемпіонату. Грозний заборонив навіть повідомляти де саме у Туреччині тренується команда, ховав потенційних новачків. Проте той факт, що Говерлу не розкрили, насправді не є підтвердженням того, що секретна місія вдалась. Давайте називати речі своїми іменами: Говерла просто мало кого цікавить. Журналістів, любителів футболу та навіть самих закарпатців.

Після перемоги над Металістом цю справді безумну ідею так і хочеться називати геніальною. «Ми нічого не знаємо про Говерлу», — сказав напередодні гри в Ужгороді Едуард Соболь. Але чи секретність допомогла перемогти Говерлі? Малоймовірно. Особливо зважаючи на те, що ужгородці так і не знайшли можливості протизаконного способу заявити потенційних новачків (а законних підстав просто немає).

З утратою Рудька, Люльки, Лухтанова, Цурікова, Чумака, Хобленка, Хльобаса Говерла стала слабшою. Проте від початку гри та до самого фінального свистка перед очима були слова Грозного. «Допоки я тут, Говерла не вилетить». Цього раз він їх не говорив, але це означає, що їх не можна було почути.

Грозного треба уміти фільтрувати. Розділяти його ідеї на реальність та божевільне марення особистих думок. Існує декілька різних Грозних. Він може запрошувати велику кількість румунів «через гарні стосунки з Флорентіном Петре», не бачить перспективи у місцевих виконавців та ще багато чого іншого, проте щодо розуміння футболу — Грозний один з найкращих тренерів України.

В Англії телекомпанії перебивали б запрошення клубів, аби тільки Грозний працював на ТБ та говорив про футбол. Саме на цю тему його розмови слухати цікаво. Свій теоретичний багаж знань наставник Говерли постійно використовує на практиці. Він просто вимагає від своїх підопічних грати правильно. Насправді у цього поняття не розпливчасте пояснення, а цілком конкретне.

При звичайному ауті своєї команди на лівому фланзі захисту він кричить через усе поле, аби Ігор Худоб’як йшов допомогати боротись за м’яч. Він був останнім гравцем з команди, хто в теорії там мав бути (разом з Кузиком, Сергійчуком, Гавришем та навіть Гончарем). Звичайний нічим не примітний ігровий момент. На нього збоку ніхто б навіть уваги не звернув. І, мабуть, ніхто й не звернув. Окрім Грозного. Для нього це було важливо.

Увесь перший тайм тренерський штаб Говерли вимагав від правого півзахисника Ігоря Гончара робити забігання вперед на позицію центрального нападника для передач на хід з глибини. Нехай переможний гол Говерла забила не прямо такою комбінацією, але без ривка Гончара з правого флангу нічого б не відбулося.

З таких простих вимог та їх виконання й складається успіх Говерли у грі з Металістом. Можливо, з іншим підбором виконавців Грозний по-іншому реагував би на імпровізацію та інші речі не з плану на гру.

Перемога над Металістом стала першою для Говерли з часів тріумфу над Олімпіком у вересні. Тоді Грозний також керував своїми гравцями, немов фішками на полі, вимагав від насправді простих речей, про які тренеру команди Прем’єр-ліги не варто говорити. Перший м’яч. Підбір. Підстраховка. Зміщення по зонам. Контроль. Футболісти це повинні знати й без постійного нагадування.

Але чи змогли б саме ці футболісти виграти без банальних підказок? Зрештою, рівень тренера має відповідати рівню гравців. Не може Грозний вимагати від того ж Худоб’яка складних речей, якщо він не може навіть підійти на аут без крику через усе поле.

Говерла довго тримала у таємниці свою підготовку до другої частини сезону. Але на поле проти Металіста вийшли лише ті, хто грав у першій частині. І хоча Говерла хоче дозаявити нових виконавців, можна твердо говорити, що навіть ця команда нічим не гірша за інших у теперішньому чемпіонаті України.

І якщо не думати про навколофутбольні речі і, наприклад, той факт, що Говерлі не повинні надати атестат на наступний сезон, то не вірити словам Грозного немає сенсу. Допоки він тут, Говерла не буде посміховиськом на футбольному полі. Говерла точно нікуди не вилетить.

Теги:
В избранное
Добавить комментарий
Сейчас обсуждают
Подпишитесь на наши
страницы в соцсетях:
Войдите, используя аккаунт
социальных сетей:
Или аккаунт Sportarena
Регистрация на Sportarena
Восстановление пароля на Sportarena
Спасибо за регистрацию!

На ваш e-mail отправлено письмо с логином и паролем чтобы вы их не забыли.
Мы отправили письмо на ваш e-mail с логином и паролем. Проверьте свой почтовый ящик, пожалуйста.
Внимание

Изображение
Выбрать файл
Добавить цитату
Внимание

Вы уверены, что хотите удалить этот комментарий?

Внимание

Вы уверены, что хотите удалить все комментарии пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите отклонить комментарий пользователя?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в спам?

Внимание

Вы уверены, что хотите переместить комментарий пользователя в корзину?