Sportarena

Роберто Моралес вирішив трохи розповісти про дивакуватого тренера збірної Перу.

«Це немов придбати усі квитки, але не потрапити на свій рейс». Так зараз згадує свої емоції Рікардо Гарека. 1985-го у класифікації до чемпіонату світу його гол приніс Аргентині домашню нічию у матчі з Перу і саме це очко вивело команду на мундіаль. За перемоги інків чистий вихід оформили б вони.

Ще за рік до цього Гарека знаходився на піку слави. Сам Дієго Марадона тоді не був беззаперечним кандидатом до збірної, адже тільки переходив з Барселони до Наполі, завершуючи невдалий каталонський період. Гарека ж феєрив у Боці і вважався недоторканим збірником разом з Боччіні та Пассарелою. Якщо у 1982-му він справді не пройшов відбір до остаточного списку гравців албі-селесте для участі в мундіалі, то тепер, здавалося, тільки травма могла завадити.

Проте в кінці свого найщасливішого року Гарека здійснив святотатство – з рідної Боки перейшов до Рівера. Багато хто робив це й до нього та переважно між цими клубами у гравців був ще якийсь інший і тим паче інчас не могли пробачити такий трансфер для зірки у розквіті. І потроху все пішло не так. Говорять, що з тих пір Рікардо став вкрай забобонним. В деяких інтерв’ю Гарека зізнавався, що насправді був у поганій формі якраз у 1986-му, тому рішення Білардо не везти його в Мексику точно не було безпідставним. І все ж він відправив туди Аргентину, а вона його кинула.

Згадувати ж ті часи йому цієї осені доводилося постійно, перуанські ЗМІ регулярно нагадували ту історію і особливо матч проти їхньої збірної. «Хлопці я не робив нічого поганого, тільки свою роботу забивати. Якщо у вас є претензії, то це до Паскуллі», – усміхається Гарека. Перуанцям та гра й досі болить, адже стала остаточним закінченням ери успіхів з поколінням від Кубільяса, Сотіла до Облітаса та Урібе. А ще гол Гареки вони вважають неправильним. Після пасу Пассарелли Паскуллі відштовхнув захисника Чіріноса і віддав на Ель Флако (прізвисько Гареки).

До роботи тренером Перу він прийшов після нищівного провалу у Палмейрасі. Під дорогий проект з дуже сильними футболістами він прийшов крутим наставником, котрий кожного року щось вигравав в Аргентині з Велесом. Та в бразильському гранді його сприйняли як зарозумілого дивака з виглядом у стилі Роллінг Стоунз. За 15 матчів (10 поразок) він дискредитував себе повністю. Навіть 15-ти було забагало, але великий контракт змушував директорів Вердао чекати навіть більше ніж треба. Головною причиною фіаско вважають незнання мови, Гарека любить і вміє бесідувати з футболістами. Тож хоч спільного між аргентинською і португальською багато та для повноцінної роботи цього замало. Хоча і фактор його дивацтв, мабуть, таки теж відіграв свою роль. У Палмейрасі тоді були четверо аргентинців (серед них наш знайомий Крістальдо), вони теж не повністю сприйняли тренера.

Нова Зеландія не змогла завадити Перу потрапити на Чемпіонат світу, Getty Images

Більш ніж шість місяців Гарека сидів без роботи, аж до запрошення від перуанської федерації. І з тих пір у нього все виходить ідеально. На Копа Амеріка 2015 Перу став третім, на Копа Амеріка Сентенаріо 2016  не випустили з групи Бразилію, а у чвертьфіналі тільки серію пенальті програли Колумбії. Тепер ще й поїздка на чемпіонат світу гарантована.

Хоча в цій історії йому й добряче пофартило. Колишній гравець Парагваю Кабрера зіграв двічі за Болівію. В цих матчах горяни виграли у перуанців та розкатали нічийку з чилійцями. Останні вчепилися за прокол суперників і подали апеляцію. Її задовольнили і Чилі отримав 3 очки замість одного, а Перу ті ж три в чистий плюс. Згадайте, що в підсумку команди набрали рівну кількість очок і підопічні Гареки опинилися вище тільки за різницею забиті-пропущені. Фарт! А може це діють кабали аргентинського тренера. Кабалами іспанською звуться забобони і їх у Гареки більш ніж достатньо.

Ель Флако вважає поганою прикметою торкнутися руки нареченої на весіллі. Він категорично проти відвідин політиками табору команди. Можна було б припустити, що це його ставлення саме до політиків, але ні. Одного разу, як вважає Гарека, такий візит занапастив його підлеглих у наступній грі.

Рікардо терпіти не може зелений колір і веде з ним безкомпромісну боротьбу у своїх командах. Справа в тім, що за часів Білардо Аргентина часто грала саме в зеленому, тож для нього це згадка про жаданий та втрачений чемпіонат 1986-го.

Та найбільша кабала Гареки – це тотальна боротьба з популярним музикантом Марком Ентоні. Коріння цієї фобії абсолютно банальне, але реакція категорична. 2006-го команда Ель Флако Індепендьєнте Санта Фе їхала на матч проти скромного Депортіво Перейри, весь час в клубному автобусі лунали пісні Ентоні. Гра ж завершилася дуже несподіваним розгромом Індепендьєнте 1:4. Тепер сальсу від американця гравцям команд Гареки слухати заборонено. Принаймні вмикати музику для загального прослуховування. 2007 року тренер навіть заборонив усі розігріві пісні на стадіоні. Та війна з Ентоні не лишилася в минулому. 31 серпня цього року Перу приймав Болівію. Матч мав відбутися, як і усі попередні, на Естадіо Насіонал. Раптом Гарека дізнався, що клятий Марк Ентоні за 15 днів до гри на цій арені виступає з великим концертом. Важко уявити яких зусиль аргентинцеві це коштувало, але гру він таки переніс на Монументаль. Звичайно ж, перуанці виграли.

Тепер дехто жартує, що ФІФА може підсунути свиню Гареці і запросити Ентоні виступити на церемонії відкриття чемпіонату 2018. Тоді на цей турнір і не варто їхати, або їхати без Гареки. Хоча ні, такого бути не може. Цю збірну зліпив і підняв він.


Добавьте «sportarena.com» в свои избранные источники Google News (просто нажмите звездочку)

Источник: Sportarena.com

Или аккаунт Sportarena